22 грудня 2017 р.

«Найбільше любив Україну…»


На могилі моїй посадіть молоду яворину,
І не плачте за мною, за мною заплаче рідня.
Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну,
Певно, в цьому і є та найважча провина моя.

Степан Галябарда. У райськім саду (Яворина)

         Вячеслав Чорновіл народився на Святвечір (24 грудня, за григоріанським календарем) 1937 р. у селі Єрки на Черкащині у вчительській родині. Символічно, що на цей самий Святвечір, лише за юліанським календарем, 6 січня 1938 р., порівняно недалеко (це близько 100 км) у селі Рахнівка на Вінничині в селянській родині прийшов у цей світ і майбутній побратим у боротьбі за Україну – Василь Стус.

Цікавою є етимологія прізвища Чорновіл (віл, що аж почорнів від праці), яка вказує на надійного помічника українського хлібороба чи чумака. Показово, що цього ж року було заарештовано Петра Чорновола, дядька Вячеслава, що так і загинув у таборах. Відповідно, батьки теж постійно змінювали місце проживання. 1955 р. Вячеслав із золотою медаллю закінчує Вільхівецьку середню школу (на батьківщині матері), а 1960 р. – факультет журналістики Київського державного університету ім. Тараса Шевченка (з відзнакою).

Дуже важливим кроком у формуванні молодого Вячеслава слід вважати практику, яку він проходив на Львівському телебаченні. Тут перед юнаком постала цілковито інша Україна, де з ефіру вільно лунали вірші Ліни Костенко, а оточення спілкувалося рідною мовою. Чорновіл розпочинає працю звичайним, та швидко стає старшим редактором програм для молоді на Львівському ТБ.

         У травні 1963 р. Вячеслав вже аспірант Київського педагогічного інституту, але через політичні погляди навчатися йому не дозволяють. Більше: не можна захистити вже підготовлену дисертацію про публіцистичну творчість та громадську діяльність Бориса Грінченка. Так скінчилася наукова дорога Чорновола, і розпочався тернистий шлях боротьби за Українську державу.

         8 серпня 1965 р. у селі Шешори на Івано-Франківщині Вячеслав виступив на відкритті памятника Кобзареві. Чорновіл так відверто говорив про національний дух та незалежну Україну, що працівники спецслужб вже намагалися затримати промовця, проте місцеві селяни, до болю зворушені почутим, допомогли Вячеславу втекти.

         4 вересня 1965 р. під час премєри стрічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна», Вячеслав Чорновіл, Василь Стус та Іван Дзюба висловили свій протест проти арештів української інтелігенції. Вячеслав висловлював і письмове незадоволення режимом – його відкриті листи до українського ЦК комсомолу та компартії спричинилися до обшуків та допитів. Зокрема, 30 вересня 1965 р. наукову бібліотеку Чорновола зменшено на 190 томів…

         Тут можна багато розповідати про подальший шлях боротьби Чорновола, але спробуймо поглянути на це питання з дещо іншого боку. Ми вже встигли запозичити популярну тепер у середовищі європейських істориків ідею моделювання історичних подій, навіть зявилося дослідження Дмитра Шурхала «Українська якбитологія. Нариси альтернативної історії».

Згадаймо, що 1 грудня 1991 р. відбулися Всеукраїнський референдум і вибори Президента України. До виборчого бюлетеня на виборах Президента України увійшли шість кандидатів – В.Гриньов, Л.Кравчук, Л.Лук’яненко, Л.Табурянський, В.Чорновіл та І.Юхновський. Більшістю голосів (61.8%) Президентом України було обрано Леоніда Кравчука. Спробуймо зрозуміти, а що б відбулося з нами тоді, якби обранцем народу став Вячеслав Чорновіл ?

На мій погляд, виникло б протистояння між Вячеславом Чорноволом та Леонідом Кравчуком, що нагадувало б таку знайому боротьбу між Віктором Ющенком та Віктором Януковичем. Цілком ймовірно, що тоді, на самому початку 1990-х рр., українці так само не уникли б і революції, можливо й не одної, ще й більш запеклої та кривавої… А от якими постали б наслідки ?

         І тут не можна не пригадати думок Альбера Камю, відомого французького романіста й філософа, лауреата Нобелівської премії з літератури 1957 р., який рішуче виступав проти будь-яких революцій, бо вони ворожі людині і її особистій свободі, вони зміцнюють владу держави над людиною, приводять до потворних диктатур: «Усі сучасні революції призвели лише до зміцнення Держави. 1789 р. привів за собою Наполеона, 1848 р. – Наполеона ІІІ, 1917-й – Сталіна, заворушення 1920-х рр. в Італії – Муссоліні, Веймарська республіка – Гітлера»…

         Тож не намагаймося прискорювати власну історію…



Рекомендована література

Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).
        
Кирей Р. "Я б знову обрав життя, яке прожив..." / Р.Кирей // Урядовий курєр. – 2017. – 27 січ. – С. 8.
2017-й на батьківщині Вячеслава Чорновола, Героя України та засновника Народного Руху, оголошено його роком.

Кузьмук А. 15 років без Вячеслава Чорновола / А.Кузьмук // Гарт. – 2014. – 27 берез. – С. 21.
Про видатного українського політика, який мав свій погляд на проблеми, що з особливою гостротою постали перед суспільством сьогодні.

Межва Л. "Української мови захотіли ? То в Канаду їдьте !" / Л.Межва // Країна. – 2015. –№ 37. – С. 47-50.
Про арешти дисидентів-"шістдесятників" у 1965 р.

Осипчук Н. Починали шістдесятники... / Н.Осипчук // Демократична Україна. – 2010. – 10 груд. – С. 22.
Про Рух опору в Україні: 1960-1990 рр.

Павлів І. Провісник духовної свободи. До недожитого 75-річчя Вячеслава Чорновола / І.Павлів // Дивослово. – 2012. – № 12. – С. 22-26. – Бібліогр.: 15 назв.
Запропоновано сценарій години памяті для старшокласників.

Савченко С. "Ми, українці, були, є і завжди будемо вільними!" : до 75-річчя від дня народження В.Чорновола (1937-1999) / С.Савченко (уклад.) // Календар знаменних і памятних дат. – 2012. – № 4. – С. 93-104.
Про літературного критика, публіциста, журналіста, політичного і громадського діяча, правозахистника, діяча Руху опору проти русифікації та національної дискримінації українського народу, Героя України (2000 р., посмертно), вязня мордовських таборів суворого режиму (1967-1969, 1972-1979, 1980-1988 рр.), одного з ініціаторів створення Української Гельсінської спілки.

Тарнашинська Л. Антропологічні колізії художньої свідомості: жанрово-стильові актуалізації та модифікації у творчості українських шістдесятників / Л.Тарнашинська // Слово і час. – 2011. – № 5. – С. 3-15.

Тарнашинська Л. Екзистенціально-аксіологічна модель бути / здаватися як дихотомічне поле саморепрезентації шістдесятників / Л.Тарнашинська // Слово і час. – 2013. – № 3. – С. 34-49. – Бібліогр.: 51 назва.


Тарнашинська Л. Українське шістдесятництво в "духовній ситуації" своєї доби : синергетичний вимір / Л.Тарнашинська // Слово і час. – 2012. – № 3. – С. 19-37.

12 грудня 2017 р.

Наслідки першого українського Майдану



Летіла зозуля та й стала кувати
Ой то не зозуля, то рідная мати.      

Ой то не зозуля, то рідная мати,
Вона прилетіла доньку рятувати.       

Якби мати знала, яка мені біда,
Вона б передала горобчиком хліба.    

Горобчиком хліба, зозулею солі.
Ой, мамо! Ой, мамо! Як важко без долі.

Летіла зозуля. Українська народна пісня


         Тут мова не про події 2004-го, а про початок 1930-х. Дивимось: у березні 1930 р. в СРСР зафіксовано 6528 масових селянських виступів, з яких 2945, тобто 45%, – в Україні ! Памятаймо, що тоді українці становили лише 1/5 (20%) від загального населення Радянського Союзу. Це змусило режим відступити: у другій половині березня 1930 р. рівень колективізації знижується до 70% (від найвищого досягнутого показника), у жовтні того ж року він вже менший за 30%.

         Проте в наступному, 1931 р., колективізація триває, не так жорстко, але досягає 70%. Настає 1932 р., протести селян не подолано, і Сталін розуміє, що з Україною треба щось робити. Недарма в одному з листів до Кагановича він пише: «Україну ми можемо втратити». За перші 7 міс. 1932 р. відбулося понад 900 масових виступів, менше, ніж 1930 р., але це 56% усіх протестів у Радянському Союзі !

         Саме тому варто відкоригувати хронологічні межі Української революції. Це швидше [1917-1933 рр.], а встановлювати рамки [1917-1921 рр.] – некоректно, адже протести тривали і 1922 р., і надалі… Не припинялися вони й після того, як у селян вилучили усю зброю. Не забуваймо також, що Україна – це кордон із Заходом, і Сталіну потрібне було тут лояльне населення. У 1930-х СРСР вперто готувався до війни, започатковано широку танкову програму…

         Більшість воєн Радянського Союзу були саме такими, і відлік варто вести не з квітня 2014 р., а від початку 1930-х. Якими методами це досягалось ? Від 1929 р. Західний світ потерпав від Великої депресії, відповідно, був вкрай заглиблений у свої внутрішні проблеми. У Радянському Союзі тоді бачили привабливого економічного партнера, що купує обладнання, машини, технології, продає збіжжя… Результат ? Найбільше про Голодомор писали в нацистській Німеччині.

         Едуард Еріо, премєр-міністр Франції, впливовий політик того часу. Саме до нього зверталася українська діаспора із запитами: «Чи це правда, що в Україні від голоду помирають люди ?». Еріо мав можливість неодноразово мандрувати Радянською Україною. Відвідав Харків, Суми, Дніпропетровськ, багато сіл. Усе складалося так, ніби він сам обирав, куди їхати, проте увесь маршрут було ретельно опрацьовано радянськими чекістами.

У селах на Еріо чекали величезні довгі столи, за якими смачно пили та їли (!) усміхнені люди в гарних українських костюмах. Премєр подорожував потягом, а довкола бачив радісних та безтурботних пасажирів. Це все були актори… Результат ? Міф про голод в Радянській Україні вигадали в нацистській Італії та Німеччині.


         Гаррес Річард ван Джонс, журналіст. У березні 1933 р. його публікації про ситуацію в Україні потрапили до багатьох видань, зокрема, The Manchester Guardian та The New York Evening Post, згодом до The New York Times – найстарішої та дуже впливової щоденної газети США, що вважається взірцем друкованого слова. Джонс мандрував Україною без дозволу радянської влади, тому оприлюднені ним сенсаційні та жахливі матеріали про страшний голод були негайно ж заперечені тоталітарною владою. Історія вчить, що в тій інформаційній війні радянський режим переміг. То ж не втрачаймо пильності тепер, у часі війни на Сході.

         Польський священик Міхал Бранкевич, що досить тривалий час проводив пасторську роботу серед колишніх вязнів нацистських концтаборів, згадує, як його вразив постійний страх голодної смерті, притаманний цим людям. Він засвідчує, як ті, що дивом порятувалися від газової камери, створювали справжні харчові склади…

      Схожу поведінку демонстрували українці, що пережили 1933-й. Наприклад, моїй бабусі Марії тоді було лише 7 років, але упродовж усього часу, скільки її памятав (бабуся померла у 2004 р.), вона хвилювалася, що не буде чого їсти. Так і прожила все життя на невеличкому хуторі на півночі Чернігівщини, якого вже не існує на адміністративній карті України…

         Віддалені наслідки Голодомору Україна відчуватиме ще тривалий час. Виявом цього, зокрема, є стрімке поширення в нашій країні діабету ІІ типу, що, як відомо, спричинений у першу чергу порушенням обміну речовин.

         Не можна не торкнутися тут і питання батьківства. Справді, у сучасній Україні 3/5 родин – неповні, нема голови сімї. Тобто, фізично тато в дитини може й є, але батьки, наприклад, розлучені, не живуть разом. Думаю, що ця тенденція зберігається від часів Голодомору 1932-1933 рр., навіть раніше, від Української революції.

Чому ? Бо тоді годувальник, у першу чергу, вирушав на заробітки чи пошуки хліба для родини. Не завжди живим повертався. Чим це загрожує Україні в глобальному вимірі ? Відомо: як у людини побудовано стосунки з батьком, так буде в неї з Богом. Коли нема батька ? Тоді нема й Бога… «Якщо Бога нема, то все дозволене», – пригадаймо тут Федора Достоєвського.

Це багато чого пояснить щодо реалій нашого сьогодення. Дитина, що виросла без батька, на все життя лишається інфантильною, тобто реалізує «дитячі» мрії. Така людина залюбки читає казки, занадто довірлива (до всіх, майже без винятку), неперервно змінює життєві плани та уподобання, повсякчас скаржиться рідним на те, як її пригнічує та ображає оточення… Памятаймо про це.


Рекомендована література

Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).
        
         Використано матеріали програм Тетяни Калініченко «Історичні діалоги» та Сергія Іваницького «У ваших намірах» (Радіо Марія).

Агапова Д. У майбутньому буде тільки краще, якщо пережили таку біду / Д.Агапова // Країна. – 2017. – № 11. – С. 8-10.
Канадська історична драма "Гіркі жнива" – перший англомовний художній фільм про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. Наведено враження кінокритиків від перегляду картини.

Дорош Є. "Моя тема в літературі – любов до людини" / Є.Дорош // Пенсійний курєр. – 2017. – 12 трав. – С. 11.
До 105-річчя (11 травня) від дня народження Михайла Стельмаха, видатного українського письменника, першого, хто згадав про Голодомор в радянській літературі ("Гуси-лебеді летять") та першого, хто ще 1952 р. спробував правдиво написати про діяльність ОУН-УПА ("Над Черемошем").

Клименко О. Я сам був свідком того... / О.Клименко // Літературна Україна. – 2016. – 8 груд. – С. 14.
Наведено спогади та вірш про Голодомор 85-річного читача "ЛУ".

Лукянчук Г. 1933: "І чого ви ще живі ?" / Г.Лукянчук // Літературна Україна. – 2016. – 1 груд. – С. 5.
Про книгу усних історій живих свідків Голодомору, підготовлену в Інституті історії України НАНУ.

Мусієнко Р. Таки діагноз... / Р.Мусієнко // Сіверщина. – 2017. – 14 груд. – С. 7.
Про недоречність безвідповідального вживання слів "геноцид" та "голодомор" заради посилення емоційного впливу на аудиторію. Таке використання нівелює терміни та є наругою над пам'яттю невинно убієнних.

Орел М. Він перший розповів про Голодомор : до Дня памяті жертв Голодоморів / М.Орел // Пенсійний курєр. – 2016. – 25 листоп. – С. 2.
Про Джеймса Мейса (James Mace), американського дослідника українського Голодомору.

Прокопенко М. Нестримний "Голод до правди" / М.Прокопенко // День. – 2017. – 19-20 трав. – С. 18-19.

Про документальний фільм, що розповідає про Ріа Клайман (Rea Clyman), канадську журналістку, яка упродовж чотирьох років працювала в СРСР та правдиво розповідала про геноцид українців 1932-1933 рр.

29 листопада 2017 р.

Олія: лляна чи пальмова ?


Тут їли розниї потрави,
І все з полив'яних мисок,
І самі гарниї приправи
З нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну
І локшину на переміну,
Потім з підлевою індик;
На закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
І з маком медовий шулик.

Іван Котляревський. Енеїда


У світі існує армія згущувачів, замінників, стабілізаторів, покращувачів, що їх додають до продуктів з метою зменшення їхньої собівартості. Чим більше таємничих, чарівних порошків, тим дешевше виробництво продукту. Є продукти, що містять 30-50% зовсім не того, що написано на упаковці. Особливо це стосується продуктів, що потребують складної обробки, наприклад, ковбасні та кондитерські вироби.

Відповідно, все натуральне стає дуже дорогим, а все хімічне – дешевим. Справді, усілякі наповнювачі значно зменшують собівартість продукту. Найпопулярнішим наповнювачем, який міститься майже у всіх продуктах харчування, є рослинний жир, зокрема, пальмова олія. Видобувається вона з кокосового дерева, що росте в тропічних лісах. Колись ця олія вважалася дуже екзотичною й цінувалася на вагу золота. Тепер, коли кораблі стрімко долають океанічний простір, стає усе важче знайти продукт, у якому цієї олії ще нема. 

Кондитерські вироби. Присутня майже у всіх видах. Майонез, масло… Також знаходимо. Що ж це таке ? Біла речовина, яка плавиться за високої температури. Тоді в чому полягає шкода ? Візьмемо вершкове масло. Воно плавиться при температурі 30-32 С. Якщо літнього дня його лишити на тарілці в кімнаті, то воно попливе, розтане. Якісний шоколад тане в руці – пригадую це собі з дитинства. А коли їв шоколадні цукерки, то руки теж ставали «шоколадними».

Справді, температура плавлення пальмової олії – 43 С. Тіло людини має температуру 36 С. Відповідно, якщо ласуєте шоколадом, а він не тане від ваших пальців, лише подрібнюється – ви споживаєте неякісний продукт, що містить забагато пальмової олії. А таку речовину наш організм не може розщепити й перетравити. Вважається, що це шкодить. Але ця олія містить насичені жири, і це вже добре.

Остаточного розвязку цього питання ще нема, тому ми з вами є учасниками експерименту, що відбувається тут і тепер. Незаперечним є той факт, що пальмова олія в наш час надзвичайно дешева. Памятаймо, що існує кілька назв цього продукту: жир рослинний, жир спец. призначення, замінник молочного жиру, пальмо-ядрова олія, пальмово-кокосова олія… Особливо небезпечно, якщо бачимо такі слова на одній з перших пяти позицій у складі продукту. Прикладом можуть слугувати круасани, печиво – все, що довго зберігається.


Коротенько про маргарин. Багатьом відомо, що до складу цього продукту входять трансжири. Чим вони шкідливі ? Це похідні від жирів, вони блокують та зашлаковують наші клітини, відповідно, є небезпечними, адже дуже складно виводяться з організму.

Чому шкідливі чіпси ? Так, у них багато складових з позначкою «Е». Як їх собі уявити ? Це величезні цистерни з порошком, який відрами додають до чану, де виготовляють продукт. Хімічній промисловості нескладно таке виробити: сировина легко додається та віднімається, нема терміну придатності…

Спробуйте порівняти печиво, яке ви спекли вдома, з тим, що придбали в магазині. З хімічної та біологічної точки зору це діаметрально протилежні речі, хоча зовні вони однакові – вівсяне печиво. Вражає хімічне наповнення купленого печива, але ж так значно дешевше та й термін придатності зростає.

Чому приготовлене вдома дуже швидко псується ? Складові - з натуральних продуктів. Рулети, креми, бісквіти… Термін придатності – 8 міс. Відкриваєте, а він свіжий, не засох, ніби вчора переложений, щойно виготовлений. Хіба це не диво ? Шоколад. Термін придатності – 12 міс. Тому треба шукати продукти, з найкоротшим строком зберігання. Йогурти, сметана, сирки. Чим кучніше, однорідніше, тим привабливіше вони виглядають. Ніхто не хоче їсти сметану чи йогурт з грудочками, хоч це й більш натуральні продукти.

Раніше писали так: Е (число). Тепер надається назва: целюлоза. Її знак: Е460. Одна справа, коли прямо написано: Е460. Якщо ж читаєте: целюлоза, то міркуєте собі так: «Добре, це ж щось натуральне, безпечне». Також зазначають: «До складу входять натуральні волокна». Що ж це насправді ? Стійка речовина, не руйнується при нагріванні, розчиняється, чудово поглинає воду. Розподіляється у продукті й допомагає контролювати його вагу. Розглянемо морожені мясні вироби, рибні філе.

Целюлоза дозволяє додати до продукту 30% води. Головна ідея тут полягає в тому, щоб максимально розвести продукт (фарш, сосиски, ковбаси), розконцентрувати, збільшити в обємі. Целюлоза – це те, що пересічні громадяни звуть «туалетний папір». Коли купують сосиски чи сардельки, то вони такі тоненькі, непомітні. А зварили: зробилися товсті й величезні завдяки целюлозі.

Тепер фосфати. Використовуються у рибній та мясній промисловості, адже чудово утримують вологу, чим збільшують вагу кінцевого продукту. Фосфатним розчином оброблено майже усю рибу та мясо. Дехто вважає: «Гаразд, це стосується тих, хто купує усілякі суміші, а от я надаю перевагу філе, ось я такий розумний / така розумниця…». Практичний приклад: куряче філе, оброблене фосфатним розчином на основі харчової добавки.

Що ж означає Е ? Це харчові добавки, ратифіковані ЄС (за першою літерою слова Європа: Europe). Е100 – перша у переліку. Чим менше число, тим краще: безпечніше. Є вже чотиризначні – спражні новинки хімічної індустрії.

Е100 – Е199: барвники.


Відновлюють або підсилюють колір. Є хімічні, натуральні, як от, на основі соку чорниці – тоді це дуже добре.

Е101 – вітамін В2, рибофлавін.

Е102 – барвник жовтого кольору, загроза для хворих на астму, викликає алергію. Присутній у супах «нашвидкуруч», желе, гірчиці, морозиві, газованих напоях (відповідного жовтого кольору).

Е103, 105, 121, 123, 125, 126, 128 – справжні онкоутворювачі. Є у сосисках і ковбасах, льодяниках і морозиві (кольоровому), солодкій газованій воді.

Е110 – жовтий барвник «сонячний захід», інша назва «спеціальний жовтий». Це модифікація барвника Судан I, що вважається канцерогеном. Побічна дія: нежить, нудота, кропивниця, хромосомні ушкодження. Може викликати також розлади шлунку та  біль у животі. Дія на дитячий організм: гіперактивність та втрата концентрації уваги. В Україні є дозволеним до використанння в харчовій промисловості, хоча у багатьох країнах світу заборонений: у США, Норвегії, Фінляндії… Використання: пакетовані супи, рибні консерви, сирні соуси, желе (абрикосове, апельсинове), марципани, гарячий шоколад, різноманітні напої… Часто вживається разом з Е123 – маємо шоколадний колір.

Е127 спричиняє порушення в роботі щитоподібної залози.

Е131, 132, 142, 152, 153 – алергени та онкоутворювачі.

Е154 причетний до розладів у роботі кишково-шлункового тракту. 

Е160 – каротин, є у томатах, не містить небезпечних речовин, природний компонент, просто потрапив до цієї системи класифікації.

Барвники, що від 4 січня 2000 р. дозволені для використання в Україні:
Е100, 101, 140, 141, 150 (від a до d), 152, 153, 160 (a – c), 162-164.

Е200 – Е299: консерванти.

Подовжують строки зберігання продукту. Їх бажано уникати. Найпопулярнішим вважається Е250. Взагалі, продуктів, які зберігаються тиждень-два, вкрай мало. Не завжди й масло таке є.

Е300 – Е399: антиокислювачі.

Окислення – це взаємодія продукту з повітрям, від чого утворюється плівка. Наприклад, візьмемо шоколад, а він вилискує білим, тобто його оброблено антиокислювачем. Цукерки такі, що ніби мохом поросли – і це не дуже добре.

Е330 – лимонна кислота, вона цілком безпечна, міститься в усіх цитрусових.

Е400 – Е499: стабілізатори.

Зберігають консистенцію.

Е400 – альгінат натрію, видобувається з морських водоростей, дуже корисна річ, особливо для українців, які дотепер потерпають від наслідків аварії на ЧАЕС.

Е500 – Е599: емульгатори.

Не дозволяють змішуватися різним продуктам, як от воді та олії, їх дуже багато в рулетах, де є різні консистенції. Справді, круасани чи кекси з наповнювачем: нічого не розчиняється, все чудово тримається купи.

Е600 – Е699: підсилювачі смаку й аромату.


Е700 – Е799: антибіотики.

Дуже часто ними оброблене мясо, щоб не заводилися небезпечні хробаки.

Е800 – Е899: резерв.

Можливе використання в майбутньому.

Е900 – Е999: підсолуджувачі, піногасники.

Запобігають утворенню піни. Застосовують, як правило, до напоїв.

Е1000 – Е1599: додаткові хімічні речовини.

Ніхто не знає, що за цим стоїть ! Проте є багато добавок природного походження, про які вже згадували.

Взагалі, при купівлі продукту варто покладатися на запах: у «тепличних» продуктах його нема, а от овочі, вирощені в землі, наш ніс легко відчуватиме. Проте діяти тут слід з надзвичайною обережністю: рухом долоні, як справжні хіміки, спрямовуємо кілька атомів до носа. Відомо: працівники цехів, що виготовляють «хімічні» приправи, досить часто повністю втрачають нюх. Пошкоджується слизова оболонка носа, далі процеси набувають незворотного характеру: рецептори відновити вже не можна.

Як визначити «справжність» сиру чи молока ? Кисломолочний сир. Кидаємо грудочку на дно стакана, заливаємо водою та легенько трусимо. Вода омиє сир, і якщо вона набуває білого, сизого, непрозорого кольору – до сиру щось додано. Крохмаль, наприклад, поглинає жир, продукт стає розсипчастим. Залишаємо цю воду на ніч. Якщо вона осідає – це крохмаль і борошно. Коли ж так розвести чистий сир, то нічого не сідатиме.

Так само молоко. Крапніть його у стакан з водою. Якщо крапля розійдеться швидко – молоко розведене. Якщо ж вона стрімко піде на дно, розпливеться по ньому – молоко справжнє.

Рекомендована література

Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

Використано матеріали програми Анни Новаковської та Маряни Гінзули «Спочатку було чисто» (Радіо Марія).

Джура Н. Харчування і стратегія здоровя / Н.Джура // Колосок. – 2013. – № 12. – С. 12-19.
Запропоновано стратегію правильного (здорового та збалансованого)  харчування. Аргументовано шкоду як від переїдання, так і недоїдання (навмисного голодування). Проаналізовано групи харчових домішок від Е100 до Е999 згідно з функціональним призначенням, наведено перелік дозволених до використання в Україні.

Добрянська А. Що ми їмо / А.Добрянська // Голос України. – 2016. – 15 верес. (№ 175). – С. 14.
Про харчові добавки, дозволені до використання в Україні.

Дорош Є. Інгредієнти, що приховують загрозу / Є.Дорош // Пенсійний курєр. – 2016. – 19 серп. (№ 33). – С. 9.
Про шкоду від харчових добавок за умови систематичного вживання.

Поліщук І. Замість горіхів – ароматизатори / І.Поліщук // Урядовий курєр. – 2013. – 22 трав. (№ 89). – С. 19.

Про дослідження української шоколадної продукції, що є небезпечною для вживання.