«Не вернуться запорожці, не встануть гетьмани» : уроки Чорної ради 1663 р.

-       От же ні, коли хочеш знати ! – каже Кирило Тур. – Не на те, щоб Сомко гетьмановав, а на те, щоб правда узяла верх над кривдою !

-       Візьме вона верх і без нас, брате Кирило. Може, се тілько на науку мирові і пустив господь Україну в руки харцизякам. Не можна, мабуть, інше, як тілько горем да бідою, довести людей до розуму.

Пантелеймон Куліш. Чорна рада

Після смерті Богдана Хмельницького, що сталася 360 р. тому, 6 серпня 1657 р., становище України різко погіршилося: Москва не додержувала підписаних у Переяславі угод, Польща і кримський хан тиснули з обох боків. Проте народ не хотів визнавати чужої влади. Між гетьманом і козацькою старшиною точилися чвари за булаву, за те, до кого із сусідів пристати.

До 1663 року гетьманом України був Юрій Хмельницький, а коли він зрікся гетьманства, у розколотій на дві частини Україні почався період розбрату, який історик Микола Костомаров назвав добою Руїни. Лівобережна Україна залишилася під владою Москви, а Правобережна на правах автономії ввійшла до складу Польщі.

В 1662 р. старшинська рада в Козельці обрала Якима Сомка гетьманом Лівобережної України. Однак він був наказним (тимчасово виконуючим обов’язки) гетьманом, оскільки царський уряд не затвердив цього обрання. Яким Сомко відомий в історії як сподвижник Богдана Хмельницького, брат його першої дружини, що належала до тієї частини козацької верхівки, яка орієнтувалася на союз із Росією, і вів боротьбу за гетьманську булаву з ніжинським полковником Золотаренком.

Ще один претендент на гетьманську булаву – Іван Брюховецький. Уперше його ім’я в історії звучить як Іванець, що свідчить про його низьке походження і становище слуги при Хмельницькому. Він зумів прихилити до себе козацьку голоту тим, що виставляв себе ненависником панства й багатства.

Перед Ніжинською радою Брюховецький пообіцяв запорожцям, що дозволить безкарно грабувати майно Сомка, Золотаренка та їхніх прибічників. Ця обіцянка поширилася і на чернь, яка допомогла йому стати гетьманом. Та щойно Іванець досягнув мети, він наказав низовцям розігнати чернь, а своїх політичних ворогів знищити фізично. Сомкові й Золотаренкові було відрубано голови. При владі Брюховецький протримався 5 років.

1663 рік, коли в Ніжині «вдарено в бубни на раду» («Літопис Самовидця»), вважається початком Великої Руїни, яка знищила державний устрій, розбудований Хмельницьким. Українську державність було остаточно втрачено.

Ніжинська рада була названа чорною, бо в ній уперше в українській історії брала участь чернь. Також слово чорна в українській мові часто вживається у значенні підла, незаконна, неправомірна, злочинна. В історії України чорними називали ті ради, наслідком яких було не демократичне волевиявлення, а державний переворот. Ніжинська рада – одна з них.

Чорна рада:

·         потягла за собою чорні дні в Україні

·         неправомірна, незаконна, підла, злочинна

·         початок Руїни

·    доленосні рішення козацтво приймало гуртом, за участю найбідніших козаків – черні

Вибори були неправомірні, оскільки не прибула значна кількість реєстрових козаків, голота голосувати не мала права. Зазвичай переможець ніколи не карав на горло переможеного, з миром відпускав додому. А тут сталося навпаки: «А далі і межи собою узялися битися, і бунчук Сомков зламали, заледве Сомко вирвався през намет царський і допав коня. І кінная старшина, а інших позабивано до кілька чоловіка» («Літопис Самовидця»).

Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Андрусенко В. П.Кулиш. Повесть «Чёрная рада» // В.Андрусенко. 50 знаменитых украинских книг. – Харьков: Фолио, 2004. – С. 55-64.

Бандура О. Вивчення роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада. Хроніка 1663 року» / О.Бандура // Українська мова і література в школі. – 1992. – № 11-12. – С. 21-25.

Бенцал С. «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – перший історичний роман в українській літературі : урок у 9 класі / С.Бенцал // Дивослово. – 2011. – № 8. – С. 43-46.

Бублик С. Пантелеймон Куліш. Життєвий і творчий шлях / С.Бублик // Все для вчителя. – 2011. – Груд. (№ 34-36). – С. 42-43.

Гончар О. Роман «Чорна рада» П.Куліша в школі / О.Гончар // Слово і час. – 1992. – № 9. – С. 3-11.

Гончарук П., Путро О. Апостол української ментальності : до 190-річчя від дня народження Пантелеймона Куліша / П.Гончарук, О.Путро // Київська старовина. – 2008. – № 3. – С. 3-20.

Гурдуз А. «Чорна рада» Куліша: роман як знакова система / А.Гурдуз // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2008. – № 1. – С. 15. – Бібліогр.: 3 назви.

Ковальчук О. Історіософські пошуки П.Куліша: особливості моделювання історії / О.Ковальчук // Київська старовина. – 1999. – № 6. – С. 116-123.

Куліш П. Чорна рада : Роман / П.Куліш; передм. Л.Яхно. – К.: ВАТ «Вид-во «Київ. правда», 2003. – 184 с.

Кумеда О. Пантелеймон Куліш: письменник, етнограф, мовознавець / О.Кумеда // Дивослово. – 2016. – № 3. – С. 42-46. – Бібліогр.: 16 назв.

Пиріг П. Про політичне становище України за доби Руїни / П.Пиріг // Сіверянський літопис. – 2011. – № 2. – С. 12-26. – Бібліогр.: 58 назв.

Семчук Д. П.Куліш «Чорна рада» : вікторина / Д.Семчук // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 92-93.

Сєдіна Д. «Чорна рада» Пантелеймона Куліша. Українська та російська версії: відмінності й подібності / Д.Сєдіна // Слово і час. – 2004. – № 7. – С. 3-12.

Слободяник Н. Екстралінгвістичний аспект російської редакції роману П.Куліша «Чорна рада» / Н.Слободяник // Сіверянський літопис. – 2003. – № 5-6. – С. 165-169.

Слоньовська О. «Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали…». Аналіз роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» / О.Слоньовська // Дивослово. – 1994. – № 12. – С. 11-16.

Слюсар А. Чи знаєш ти роман Пантелеймона Куліша «Чорна рада» ? / А.Слюсар // Дивослово. – 2012. – № 4. – С. 20-24. – Бібліогр.: 15 назв.

Запропоновано сценарій уроку-конкурсу з української літератури у 9 класі.

Смолій В. Українська національна революція 1648-1676 рр. крізь призму століть / В.Смолій, В.Степанков // Український історичний журнал. – 1998. – № 2. – С. 3-25; № 3. – С. 3-12.

Сорока Ю. Чорна рада / Ю.Сорока; худож.-оформлювач П.Риженко. – К.: Інтер проект, 2012. – 120 с.

Тимошко В. «Дух Куліша красивий» / В.Тимошко // Вісник Ч. – 2015. – 6 серп. (№ 32). – С. 16.

Наведено розмову з Аллою Богдан, науковим працівником меморіального музею-заповідника Пантелеймона Куліша, що у Мотронівці Борзнянського району Чернігівщини.

Ходарева Н. Урок – рольова гра «Твій вибір, Україно !» За мотивами роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада. Хроніка 1663 року» / Н.Ходарева // Рідна школа. – 2005. – № 3. – С. 62-64.

Янковська Ж. Стильові та стилістично-естетичні аспекти фольклоризму роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» / Ж.Янковська // Київська старовина. – 2012. – № 3. – С. 109-117. – Бібліогр.: 16 назв.