21 лютого 2018 р.

Серйозно по-українському !?



- Чого ви так погано розмовляєте ? Вам що, слів бракує ? – грубо запитав Харлан і йому стало соромно за свій тон. Купер болісно почервонів:
- Я не дуже добре володію єдиною міжчасовою мовою.
- Чому ? Скільки ви вже вчитеся ?
- Менше як рік, сер.
- Менше як рік ? Заради часу, скільки ж вам років ?
- 24 біороки, сер.
Харлан здивовано витріщився на юнака.

Айзек Азімов. Кінець вічності

Дуже жалько, дуже жалько, що у вас не виставляють на театрі «Дні Турбіних» – я бачила в Москві. Ах, мої ви милі, «Дні Турбіних». Це ж така розкіш…

Микола Куліш. Мина Мазайло

У 1928 р. комедія Миколи Куліша «Мина Мазайло» постала першим відгуком на драму Михайла Булгакова «Дні Турбіних», резонанс якої в Україні був досить відчутний. Українські письменники навіть вимагали заборонити постановку цієї пєси.

Справді, 12 лютого 1929 р. відбулася зустріч Генерального секретаря ЦК ВКП(б) з українськими письменниками, які прибули на тиждень (9-16 лютого) української літератури в Москві. У складі делегації були: А.Петренко-Левченко, начальник Головмистецтва України; А.Хвиля, завідувач Агітпрому ЦК ВКП(б)У; І.Кулик, керівник Всеукраїнського союзу пролетарських письменників, Союзу письменників України; О.Десняк (Руденко) та І.Микитенко, письменники. Одним із гострих питань того обговорення саме й було ставлення до пєси Михайла Булгакова.


Висловлювали й таку думку: чому артисти, що доволі вправно розмовляють німецькою, вважають цілком припустимим перекручувати українську мову та знущатися над нею ? В російському театрі стало недоброю традицією показувати українців дурнями чи бандитами. Письменники України рано зрозуміли вплив такої великодержавної політики, що остаточно ствердилася вже пізніше, в 1940-х рр. (а за 10 років, у 1930-х, з цієї групи майже ніхто не вцілів).

         Про комедію «Мина Мазайло», написану 1928 р., сам автор висловився так: «Вона про міщанство і українізацію». Власне, українізація, що почалася з ініціативи М.Скрипника та О.Шумського в 1923 р. й коштувала їм дуже дорого,  рентгенівськими променями висвітлила дражливу політичну тему: як і наскільки суспільство було готове й хотіло бути українським.

         Дружина письменника зазначала у спогадах, що в часі роботи над чернеткою комедії, Куліш якось завітав до загсу, де й ознайомився зі списком змінених прізвищ. Між іншими там зазначалося: Гімненко, змінене на Алмазов. Це так його розсмішило, що він вирішив залучити цей факт до пєси. Перед першою виставою комедії до нього прийшов відвідувач і відрекомендувався як доктор Алмазов. Зясувалося, що це й був той самий недавній Гімненко, якому стало недобре від того, що публіка зі сцени почує про його проблему. Він просив Куліша замінити ці прізвища іншими. Драматург ледве стримувався від сміху, але вперто не погоджувався: на його думку, в цьому епізоді й було приховано всю родзинку п’єси.

         Величезна кількість сучасних українських прізвищ народжувалась на Запорозькій Січі, бо там виникала справжня потреба офіційної реєстрації численного люду й залучення кожного новобранця до певного козацького куреня. Ось як яскраво змальовує козацький літописець Дмитро Яворницький ритуал прийняття новоприбулого до війська:


         Чоловік записувався в один із 38 січових куренів, й тут же міняв своє прізвище на якесь нове прізвисько, котре дуже часто характеризувало його з зовнішнього чи внутрішнього боку; цю зміну прізвища робили для того, щоб приховати минуле новоприйнятих у Січ. Часто на запит російського чи польського уряду, чи нема в Січі якогось Іванова чи Войновича, запорозький кіш відповідав, що таких осіб на Січі немає, а є Задерихвіст чи Загубиколесо, котрі вступили до лав козаків приблизно в той час, про який запитують московські чи польські люди.

         В Російській імперії (а значна частина України була саме в її складі) зміна прізвища та імені була складною юридичною процедурою. Часто це відбувалося із втручанням монаршої особи, тому за звичайних обставин здійснювалося дуже рідко. Спеціальна комісія і персонально високопоставлений чиновник, який ставив свій підпис під дозволом, відповідали за прийняте рішення.

         Після жовтневого перевороту 1917 р. виникли дуже сприятливі обставини для змін прізвищ у масовому порядку: більшовицька влада пропагувала й заохочувала мішанину націй, і для зміни прізвища чи імені достатньо було подати заяву до органів загсу та сплатити визначену суму. Дрібний пристосуванець Мина Мазайло, на свою безмежну радість, отримав «повне необмежене право» змінити прізвище.

         Письменники завжди ставляться дуже відповідально до вибору імен своїх героїв. Імя та прізвище – Мина і Мазайло якнайкраще пасують одне одному. У прізвищі збережена внутрішня форма слова мазати, яка ніби застерігає, що його носій може «промазати», тобто схибити, помилитися. Імя Мина походить від грецького menмісяць (буквально: Мина – місячний). За давньою традицією імя визначало, продукувало характер і долю його носія. Вдача Мини – типово місячна, супутникова – вона однозначно вторинна і залежна.


Місячність Мини, зауважує відомий літературознавець М.Наєнко, «походить від мертвих бажань і ідеалів, а шляхетство, яке він вбачає в тому, що зміною прізвища доб’ється й національного переродження в бік вивищення – ілюзорне». Власного світла (гідності, самоповаги, самодостатності) Мина не має, як і не має свого центру тяжіння: він у полоні чужої гравітації, національно ворожого притягання.

         За нинішніми законами, людина може змінювати ім’я чи прізвище яку завгодно кількість разів, але щоразу від неї вимагається письмове обґрунтування такого рішення. Узаконений дозвіл на зміну імені й прізвища виявив, що в Україні досі не перевелися мазайли за способом мислення: вже є  Буш (президент), Кіплінг (письменник), Романов (цар), Шварценеґґер (губернатор), Шумахер (спортсмен).

Отже, ім’я та прізвище потребує серйозного ставлення до себе, і про це не можна забувати, а комедія Миколи Куліша вчить нас, що безпідставне або користолюбне відречення від родового імені, яким є прізвище, в народі однозначно розцінюється як зрада близьких та далеких предків і самої нації. 


Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Баранова Т. М.Куліш «Мина Мазайло» / Т.Баранова // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2004. – № 30. – С. 11-13.

Гладченко О. Відображення історичних процесів у творчості М.Г.Куліша / О.Гладченко // Все для вчителя. – 2012. – № 17-18. – С. 173-175.

Голобородько Я. Архітектонічна культура комедії М.Куліша «Мина Мазайло» / Я.Голобородько // Дивослово. – 2002. – № 4. – С. 2-5.

Голобородько Я. Микола Куліш: сучасний погляд / Я.Голобородько. – Х.: Вид. група «Основа», 2004. – 144 с. – Серія «Бібліотека журналу Вивчаємо українську мову та літературу», вип. 2.

Драматург світового масштабу: до 120-річчя від дня народження Миколи Куліша // Календар знаменних і памятних дат. – 2012. – № 4. – С. 82-92.

Жила С. Аналіз пєси Миколи Куліша "Мина Мазайло" / С.Жила // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2006. - № 9. – С. 28-34. – Бібліогр.: 7 назв.

Куліш М. П’єси / М.Куліш. – К.: Наук. думка, 1998. – 304 с. – Серія «Б-ка школяра».

Матющенко А. У тіні Куліша: риси експресіонізму в українській драматургії 1920-х років / А.Матющенко // Слово і час. – 2008. – № 12. – С. 14-19.

Панченко В. "Блакитні й червоні мрії мої..." / В.Панченко // День. – 2012. – 21 груд. – С. 21.
До 120-річчя від дня народження Миколи Куліша.

Свербілова Т. Микола Гурович Куліш (1892-1937) / Т.Свербілова // Дивослово. – 2012. – № 12. – С. 52-57.

Свербілова Т. Російська культура як "інший" у спадщині Миколи Хвильового та модель подолання окциденталізму у проекті Миколи Куліша / Т.Свербілова // Слово і час. – 2010. – № 1. – С. 3-17. – Бібліогр.: 24 назви.

Сюндюков И. Украинофобия под скальпелем сатирика / И.Сюндюков // Дзеркало тижня. – 2010. – 12-13 лют. – С. 11.
Комедія "Мина Мазайло" в контексті сьогодення. 

Чешуріна Т. Художнє відтворення проблеми українізації в пєсі Миколи Куліша "Мина Мазайло" / Т.Чешуріна // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2006. - № 9. – С. 35-37.


20 лютого 2018 р.

Deutsch ? Warum nicht !



-       Папір зроблено в Богемії, – сказав я.
-       Саме так. А людина, що написала записку, – німець. Ви звернули увагу на характерну побудову речення: «Такі відгуки про вас ми звідусіль одержали» ? Француз або росіянин ніколи так не напишуть. Тільки німці поводяться зі своїми дієсловами такою мірою нешанобливо.

Артур Конан Дойл. Скандал в Богемії

Твіссел примружив очі, ніби намагався проникнути поглядом крізь димову завісу і заговорив із жахливим акцентом на діалекті 10 тисячоліття:
-       А може буде ліпше, хлопче, коли я твоя мова розмовляй ?
Харлан ледве поборов у собі істеричний сміх.
-       Я непогано розмовляю єдиною міжчасовою мовою, – обережно відповів він. Харлан сказав цю фразу міжчасовою мовою, якою спілкувалися з ним усі вічні з перших днів його перебування у вічності.
-       Дурниці, – погордливо сказав Твіссел. – Навіщо нам міжчасова, коли я бездоганно розмовляю мовою 10 тисячоліття ?
Харлан здогадався, що минуло принаймні років із 40 відтоді, як Твіссел користався його рідним діалектом.

Айзек Азімов. Кінець вічності

Згідно з оцінками ЮНЕСКО, у своєму спілкуванні земляни послуговуються понад 6 тис. мов. В той же час, за висновками експертів, 2.5 тис. з них загрожує вимирання. Міжнародний день рідної мови, 21 лютого, запроваджений ООН у 2000 р., саме покликаний підкреслити вагу та значення мовного розмаїття. Роком німецької мови в нашій країні оголошено 2018-й. Рідна мова Ґете й братів Грімм зі своїми 120 млн. носіїв впевнено посідає 9-те місце в світі за поширеністю. 

Як мова науки німецька від середини ХХ ст. поступилася першим місцем  англійській, а за своїм вагомим внеском в наукові дослідження ФРН опинилася на третій позиції у світі. Тут важливо додати, що Німеччина радо здійснює  обмін школярами і студентами з багатьма державами, надає величезну кількість стипендій для навчання у своїх університетах, а іноземним вченим пропонує солідні дослідницькі ґранти. Наприклад, наш науковий проект в Рудних горах спочатку, влітку 2000 р., був частково підтриманий Міністерством охорони довкілля землі Саксонія, а вже потім профінансований повністю на рівні ЄС.


За кількістю виданих нових книг Німеччина перебуває на 6-му місці після Індії, Великобританії, США, Китаю та Росії (серед 87 держав). Памятаймо також, що німецька є мовою творів таких класиків літератури як Бертольт Брехт, Ернст Теодор Амадей Гофман, Йоганн Вольфґанґ фон Ґете, брати Грімм (Якоб і Вільгельм), Генріх Манн, Еріх Марія Ремарк, Фрідріх Шиллер. Щоб по-справжньому відчути красу німецької, дуже раджу послухати в оригіналі (аудіокнигу) фантастичну казку-повість «Малюк Цахес, на прізвисько Цинобер» Гофмана або пєсу «Вільгельм Телль» Шиллера !

Як це не дивно, але німецька потрапляє до трійки моїх улюблених мов, де перебуває разом з арабською та англійською. Загальновідомо, що не лише в часі ІІ світової, коли союзники наполегливо поширювали у своїх листівках заклики спілкуватися американською / англійською, але й багато років по тій жахливій війні, ця мова вважалася мовою насильства, на противагу, наприклад, вишуканій французькій, якою можна висловити високі почуття. Часто чув такі «думки вголос» навіть у середовищі іноземних науковців у ФРН (?!) на початку ХХІ ст. Схожі заклики лунають вже в наш час щодо російської. Особисто вважаю, що мова не відповідає за лихі вчинки окремих своїх носіїв, тому «вивчайте, читайте і слухайте !»


Непідробну красу німецької відчув у місті Фрайбург, що недалеко від французького Страсбурга. У липні 2000 р. разом з д-ром Альбрехтом, координатором нашого проекту ЄС, завітали до цієї сонячної столиці Німеччини на конференцію з альтернативної енергетики. Увечері музиканти на площі перед кафедральним собором віртуозно виконували пісню «Ein bißchen Frieden» («Трішечки миру»), спочатку повільно, надалі жвавіше й веселіше… Пригадую також, коли згодом, у 2001-2003 рр., відвідував д-ра Альбрехта в його приватному помешканні недалеко від Дрездена, він часто ставив на магнітолі Schlager (англійською hit) «Mit 17 fängt das Leben erst an» («У 17 життя лише починається») та згадував, як танцював під цю пісню в юності… Дуже зворушливо.

Насамкінець наведу кумедний випадок. Власне, схоже може статися з кожним, хто наважиться посуватися лабіринтами німецької граматики. На території нашого невеличкого наукового парку «Альберт Ейнштейн» (Потсдам, столиця землі Бранденбург) функціонувало дві бібліотеки. У справах проекту відвідував фрау Шмідт, що працювала в бібліотеці Центру геологічних досліджень. Одного дня її колеги мені кажуть, що фрау Шмідт нездужає. Пишу коротеньку записку для неї й додаю: Gute Ver­bes­se­rung ! Потім ми з нею сміялися, бо коли хворому бажають одужання, кажуть: Gute Bes­se­rung ! Те що я пропонував, означає: заподіяно якусь «шкоду», тож треба виправлятися (поліпшуватися) !



Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Вертела О. Давайте познайомимось / О.Вертела // Все для вчителя. – 2013. – № 9. – С. 79-81.
Урок-подорож з німецької мови.

Дзега Л. Моя школа / Л.Дзега // Все для вчителя. – 2013. – № 9. – С. 37-38.
Урок німецької мови.

Завітайте до нас, у «Німеччину» ! // Чернігівські відомості. – 2015. – 3 черв. – С. 4.
Про міський семінар «Творчий розвиток учнів на уроках німецької мови», що відбувся у Чернігівській ЗОШ № 2 за участі вчителів, представників видавницва Hueber та студії «РозУмка».

Зявилася можливість безкоштовно вивчати німецьку мову // Чернігівські відомості. – 2015. – 11 листоп. – С. 21.
Про безкоштовний е-курс німецької мови для українців, автором якого є киянка Інга Павлова, що мешкає тепер у Кракові.

Летом учить английскому языку будут в семи школах // Черниговские новости : Семь дней. – 2016. – 5 трав. – С. 24.
Про пришкільні мовні табори, в яких 2-19 червня 2016 р. чернігівські школярі, крім англійської, матимуть змогу вивчати також німецьку й французьку мови.

Материнська О. Механізми утворення меронімів у німецькій мові / О.Материнська // Мовознавство. – 2012. – № 4. – С. 63-74. – Бібліогр.: 14 назв.
Структурно-семантичні властивості меронімів (найменувань частин цілого) у німецькій мові.

Матура Н. Походження, ідейні засади й соціальна база німецького нацизму / Н.Матура // Все для вчителя. – 2014. – № 1. – С. 92-95.
Бінарний урок з новітньої історії та німецької мови. У додатку: політичний потрет Гітлера та програма діяльності його партії (німецькою мовою).

Немирова А. За німецькими правилами / А.Немирова // Деснянська правда. – 2013. – 28 листоп. – С. 6.
Про посібник «Листуємося німецькою», створений І.Андрійко, викладачем Ніжинського педагогічного університету та М.Хмеленком, городнянським вчителем, головою німецького культурного центру "Взаємодія".

Фокіна І. Втілення вічних літературних образів у музиці / І.Фокіна // Всесвітня література та культура в навчальних закладах. – 2011. – № 6. – С. 42-44.

Інтегрований урок (зарубіжна література, музика, німецька мова) за трагедією Й.В.Гете «Фауст» та однойменною оперою Ш.Гуно.

16 лютого 2018 р.

«Продукт містить ГМО» (?!)



Він помітив, як позад неї зявився маленький робот і підплив до нього по гладенькій поверхні силового поля з вечерею на таці. За вечерею Харлан їв небагато, однак потроху скуштував кожної страви. Усі вони були знайомі йому з минулих Спостережень, але тоді він не їв їх, хіба що відкушував маленькі шматочки з дослідницькою метою. Харлан змушений був признатися собі, що всі наїдки йому сподобались. Надто ж пінявий світло-зелений напій, він пахнув м'ятою (не алкогольний, ні, він діяв якось інакше) й припав до смаку всім гостям.

Два біороки тому, до останньої Зміни Реальності, цього напою в 482-му ще не було. Робот подав йому другий келих. Харлан на знак подяки кивнув Нойс головою. Цікаво, чому таки Зміна Реальності, яка практично не принесла фізичних змін у життя сторіччя, сприяла появі нового напою ? А втім, він не Обчислювач і не повинен ставити собі таких запитань…

Айзек Азімов. Кінець вічності

Жоден з нас, українських покупців, не бачив позначки ГМО на вітчизняних продуктах. Ми більше звикли до написів: «без ГМО» або «не містить ГМО». Це відбувається зовсім не тому, що генетично модифікованих організмів (ГМО) в українській картоплі чи буряках нема. Просто в нашій державі офіційно ще не зареєстрований жоден ГМО ! Спробуємо зрозуміти загрози, що ховаються за цією абревіатурою…

Почнемо з генів – молекул всередині клітини, відповідальних за спадковість. Кожен ген відповідає за певну ознаку, тобто має свою спеціалізацію: колір очей, стійкість до приморозків, невразливість шкідниками, здатність червоніти на сонці… Еру генної інженерії розпочато 1973 р. в США зі спільних дослідів двох молекулярних біологів – Стенлі Коена (Стенфордський університет) та Герберта Бойєра (Університет Каліфорнії, Берклі).

1983 р. у Сполучених Штатах дали врожай перші трансгенні рослини, а ще за 10 років перші ГМ-томати надійшли у продаж. Сьогодні країни Нового Світу (США, Канада, Бразилія, Аргентина) активно залучають ГМО до своєї сільськогосподарської продукції. Проте Старий Світ не поспішає скасовувати заборону на ГМО. У січні 2015 р. кожна країна ЄС отримала можливість зупинити надходження генно-модифікованої їжі, попри дозвіл на її імпорт «союзного» рівня.


Як в Україні ? Офіційно: вітчизняні продукти не містять ГМО. Більше: на даний час не існує мережі лабораторій для відповідної перевірки, лише Інститут молекулярної біології і генетики НАН України має необхідне обладнання. Перш ніж купувати хліб, подивіться уважно на складові найголовнішого продукту нашого харчування. Для багатьох буде несподіванкою побачити в переліку … цукор, який перші українські цукрозаводчики (Симиренки, Терещенки, Харитоненки, Яхненки) починали виготовляти зі звичайного цукрового буряка, а тепер його повністю роблять з генно-модифікованого.

Дитяче харчування, сиропи, шоколад, сухе та соєве молоко, сири, супи «нашвидкуруч», кукурудзяне борошно, олії, ковбасні вироби, чіпси – усі ці продукти найчастіше зазнають впливу генної інженерії. Чому, наприклад, в цьому переліку ми бачимо шоколад ? Справжній продукт виготовляється з какао-бобів, а від посадки какао-дерева до першого врожаю треба чекати … 30 років ! Якщо погоджуєтеся, відповідно й платите, коли ж поспішаєте, маєте дешеву й коротку відповідь – ГМО !

Правда, як відомо, обирає золоту середину. Прикладом може слугувати інсулін – найвідоміший лікарський препарат, який отримують за допомогою ГМО. Замислимося: в світі близько 3% населення планети потерпає від цукрового діабету. Ще 1923 р. для лікування цієї хвороби почали використовувати інсулін, проте до 1980-х рр. його отримували винятково з тваринної сировини: підшлункової залози великої рогатої худоби та свиней.

Так от: технічно доволі складно й надзвичайно дорого отримати чистий (монокомпонентний) інсулін, що не містив би домішок проінсуліну. Існує велика ймовірність алергічних проявів, що перешкоджає застосуванню тваринного інсуліну для лікування певних категорій хворих, зокрема, дітей. У 1982 р. вперше інсулін людини отримано методом генетичної зміни мікроорганізмів. Від того часу частка генно-інженерного інсуліну в світі невпинно зростає і вже перевищує 90%.

У 1998 р. британський науковець Арпад Пуштай оприлюднює наслідки свого дослідження: спочатку в прямому ефірі телебачення, згодом у поважному часописі The Lancet. «Великостраждальні» пацюки, до раціону яких активно залучили генетично модифіковану картоплю, отримали значні порушення здоровя: зниження імунітету, зменшення обєму мозку на чверть, ґрунтовні враження печінки, селезінки, кишкового тракту, статевих залоз…


Відповідь наукового співтовариства не забарилася: фахівці докладно зясували методику проведення досліджень Пуштая, проте численні спроби повторити його експерименти не мали успіху. Навіть більше: величезна кількість помилок у статті британського науковця просто унеможливлювала правильну інтерпретацію отриманих ним висновків. Коли в The Lancet написали про це, ще сотні нових дослідників долучилися до дискусії.

Дотепер вороги ГМО стверджують, що фахівцям-опонентам добре заплатили компанії-виробники, бо чому ж тоді після гучної заяви на телебаченні Арпада Пуштая звільнили за два дні ? Упродовж наступних 20 років виконана величезна дослідницька робота щодо пошуку негативних наслідків використання ГМО. Вчені усіма способами намагаються знайти хоча б маленьку шпаринку в дії трансгенів…

Важливо знати: кожен новий трансгенний організм проходить сувору тривалу перевірку, інколи до 10-15 років. Досліджується величезна кількість параметрів, виконуються сотні досліджень. Якщо у вчених лишається краплинка сумніву – цей сорт вже не потрапить у серію, його не випустять на ринок.  Наприклад: відомо, що сою вже модифіковано на 90%. В одному з проектів пропонувалося поліпшити цей популярний у США продукт геном бразильського горіха. У 1996 р. невдалий проект закрили, коли зясувалося, що трансген здатний викликати алергію.


Вичерпних відомостей щодо шкоди від ГМО нема, зокрема, невідомо, чи спричиняють трансгенні продукти алергічні реакції. Більшість експертів схильні вважати: потрібно понад 40-50 років для отримання переконливих спростувань чи доказів. Коло небезпек тут набагато ширше, ніж це видається на перший погляд. Наприклад, модифіковані рослини, як от кукурудза чи томати, теоретично спроможні передати бурянам набуту стійкість до шкідників, посухи, гербіцидів, внаслідок чого людство постане перед новим викликом – супербуряни…

Тут важливо пригадати, що ще наприкінці 1973 р., з якого Стенлі Коен та Герберт Бойєр розпочали відлік ери генної інженерії, 78 молекулярних біологів, їхніх колег, своєю публікацією в журналі Science рекомендували Національному інституту здоровя США розробити правила безпеки для таких досліджень. У липні 1974 р., у другому листі до Science, науковці запропонували оголосити мораторій на злиття генів, який триватиме доти, доки будуть виконані оцінки ймовірних загроз і небезпек під час роботи з генетичним матеріалом.

У лютому 1975 р. вже 140 молекулярних біологів під час зустрічі в американському штаті Каліфорнія виробили правила безпеки для генної інженерії, в яких, зокрема, передбачалося запобігати розповсюдженню модифікованих організмів у довкіллі. У 1976 р. у Національному інституті здоровя США погоджуються з пропозиціями науковців та видають правила, обовязкові для всіх дослідників, які працюватимуть за державними проектами.

Відповідно створено комітет з нагляду за рекомбінантними ДНК, уповноважений надавати дозволи на досліди з генної інженерії. Цікаво, що комітет діє й дотепер, адже не вщухають суперечки довкола безпеки та етичних питань генної інженерії


Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

Бурков И. ГМО: страхи и реальность / И.Бурков // Открытия и гипотезы. – 2012. – № 8. – С. 2-6.
Спростовано поширені міфи щодо генетично модифікованих організмів.

ГМО: заборонити не можна використовувати // Урядовий курєр. – 2012. – 11 жовт. – С. 8-9.

Головіна С. ГМО, яких не чекали / С.Головіна // Пенсійний курєр. – 2016. – 25 берез. – С. 9.

Гордєєва Л. ГМО: глобальний біологічний експеримент / Л.Гордєєва // Виховна робота в школі. – 2010. – № 12. – С. 25-26.
Запропоновано сценарій уроку.

Польова-Саханда Л. Чотири «стовпи» довголіття від професора Віктора Досенка, або Прожити сотню років без хвороб – можливо / Л.Польова-Саханда // Здоровя і довголіття. – 2016. – 19-25 квіт. – С. 2.
Розмова з відомим науковцем, викладачем, зав. відділом загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України.

Помогайбо В. Прикладна генетика / В.Помогайбо, А.Петрушов // Генетика людини : навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2011. – С. 59-66. – Серія «Альма-матер».

Уиллет Э. Генетическая инженерия – скульптор кода / Э.Уиллет, пер. с англ. и ред. Г.Алёшкина // Генетика без тайн. – М.: Эксмо, 2008. – С. 136-158.

Україна. Закон. Про внесення змін до Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» : Закон України від 23 лютого 2012 р. № 4441-VI. – Офіц. вид. // Урядовий курєр. – 2012. – 4 квіт. – С. 4.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження положення про науково-методологічний центр з питань випробувань генетично модифікованих організмів : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 701. –Офіц. вид. // Урядовий курєр. – 2013. – 16 жовт. – С. 14.

Шелест Л. Чи продаються в магазинах трансгени ? / Л.Шелест // Урядовий курєр. – 2011. – 28 груд. – С. 17.

Про те, як попри задекларовану заборону в Україні потайки вирощують продукцію з  ГМО.