23 травня 2018 р.

Увімкніть, будь ласка, Сонце !


Повен щирої радості, глянув Захар на схід і, простягши руки, проговорив піднесеним голосом:

-       Сонце, великий, преясний володарю світу ! Відвічний опікуне всіх добрих і чистих душею ! Зглянься на нас ! Бач, ми нападені диким ворогом, що понищив наші хати, зруйнував наш край, порізав тисячі нашого народу. В твоїм імені стали ми з ним до смертельного бою і твоїм світлом кленемось, що не уступимо до остатньої хвилі, до посліднього віддиху нашого. Поможи нам у тім страшнім бою ! Дай нам твердість, і вмілість, і згоду ! Дай нам не злякатися їх многоти і вірити в свою силу ! Дай нам дружністю, і згодою, і розумом побідити нищителів ! Сонце, я поклоняюсь тобі, як діди наші тобі поклонялися, і молюсь до тебе всім серцем: дай нам побідити !

Іван Франко. Захар Беркут. Образ громадського життя Карпатської Русі в ХІІІ віці

         «Що знаємо ми про Сонце ?» – спробуємо перефразувати тут слова відомої пісні «Що знаєш ти про дівчат ?» Найближча зірка, світло від якої приходить до нас за 8 хвилин ? Так. Величезна жовтогаряча куля, діаметр якої більш як у 100 разів перевищує діаметр нашої планети ? Щодо розмірів: так. А от жовтий колір – то лише наслідок атмосферного розсіювання, насправді Сонце … біле !

         Розмовами про глобальне потепління сьогодні вже нікого не подивуєте. Так, проте британські вчені вважають, що від зими 2016-2017 рр. спостерігатимем малий льодовиковий період, з найнижчими температурами 2030 р., коли активність Сонця буде на 60% меншою від звичайної. Мова про загальновідомий 11-річний цикл, який науковці спостерігають ось вже упродовж останніх 4-х століть.

         Нещодавно німецькі дослідники зясували, що цей цикл активності Сонця існує вже близько 300 млн років. Такі висновки зроблено внаслідок аналізу закаменілих залишків прадавнього лісу, знайденого на території міста Хемніц (земля Саксонія, ФРН) ще в середині XVIII ст. Цікаво, що мовою лужицьких сербів назва міста – «камінний струмок».

Справді, зясувалося: товщина кілець у стовбурах велетенської деревоподібної папороті родини Agathoxylon підпорядковується тому ж самому 11-річному періоду активності Сонця. Єдина відмінність полягає в тому, що раніше цей цикл був трішечки коротшим, тобто не 11.2 р., як тепер, а 10.6 р.

         Наостанок запитання: «Чи можна замерзнути поблизу Сонця ?» Думаєте, тут діятиме чарівна солома Морозка з відомої української народної казки «Летючий корабель» ? Але ж відповідь: «Так, якщо перебувати на нічному боці Меркурія».

Температура на нічному та денному боці екватора цієї найгарячішої планети: –175 С та +450 С відповідно. Не забуваймо також, що тривалість ночі на найближчій до Сонця планеті – приблизно 1 меркуріанський рік, а це становить 88 земних діб !


Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

10 міфів про Сонце // Позакласний час. – 2014. – № 4. – С. 6-7.

День Сонця // Позакласний час. – 2014. – № 4. – С. 5.
Запропоновано унікальні дані про найближчу до нас зірку.

Зайцев В. В лучах славы / В.Зайцев // Вокруг света. – 2015. – № 10. – С. 19.
Про прапори сучасних держав світу, де використовується сонячна сфера з променями.

Сергеев А. Можно ли замёрзнуть вблизи Солнца ? / А.Сергеев // Вокруг света. – 2015. – № 8. – С. 81.

Сергеев А. Правитель мира / А.Сергеев // Вокруг света. – 2017. – № 5. – С. 18.
Добірка цікавих фактів до Міжнародного дня Сонця, 3 травня.

Стеценко М. Цикл активности солнца / М.Стеценко // Открытия и гипотезы. – 2017. – № 2. – С. 7.

Українські народні казки: Для мол. та серед. шк. віку. 3-тє вид. / упоряд. та передм. Л.Дунаєвської; мал. В.Мельниченко; худож. оформл. К.Сулими. – К.: Веселка, 1990. – 271 с.: іл.

Шевчук О. Найменший брат у сонячній планетній родині  / О. Шевчук      // Колосок. – 2013. – № 10. – С. 38-45.
Про найближчу до Сонця планету – Меркурій.

17 травня 2018 р.

Анестезія сумління



Моя добра, чесна старенька мати заробляла собі на хліб, доглядаючи хворих. Один із таких хворих помер, лікарі не знали від чого, і мою матір спалили як відьму, а діти мої дивились і плакали. Англійський закон ! Підійміть чарки ! Вип’ємо за милосердний англійський закон, що визволив її з англійського пекла.

Марк Твен. Принц і злидар

Якщо любов вам нічого не коштує – це несправжня любов.

Св. Жанна Беретта Молла (1922-1962)

Альфі Еванс (9 квітня 2016 р. 28 квітня 2018 р.)… Що ми знаємо про цього хлопчика ? Відомо, наприклад, що діагноз йому так і не було встановлено. Батьки помітили недобре ще у шестимісячному віці. Дуже намагалися допомогти, навіть відвідали Папу Римського у Ватикані, де в особі Понтифіка зустріли велике зацікавлення долею їхньої дитини.

У Британії хлопчик був приєднаний до апарату штучної вентиляції легенів. Проте за деякий час медики висунули ультиматум: «Нехай тепер суд вирішує, чи варто лікувати дитину надалі !». Вердикт суду був невблаганний: «Ні. Відєднати від апарату штучного дихання».

Того ж дня італійська держава надала Альфі громадянство, госпіталь  Bambino Gesu (Дитятко Ісус) погодився прийняти його на лікування, і військовий гелікоптер з медперсоналом на борту вирушив з Італії до Британських островів, щоб забрати хлопчика. Дитину не віддали…


Показово: саме в день отримання італійського громадянства Альфі відєднують від апарату штучної вентиляції легень. Порушено святість життя… Дитину не годують упродовж наступних 28 год. А хлопчик живе ще майже тиждень без апарату… Він помирає 28 квітня, саме у день спомину св. Жанни Беретти Молли (1922-1962), італійської мами, що погодилася на смертельну для неї операцію під час пологів, аби врятувати життя своїй дитині.

Антун Лісєц, д-р медицини з Хорватії, який у своїй програмі на католицькому Радіо Марія розповів про Альфі, зазначив також: «Упродовж останніх 20-30 років в Україні кількість дітей, вбитих між моментами зачаття та імплантації (це, як правило, 1-2 тижні) перевищує втрати у війнах за всю історію людства !» Тобто, мати може навіть не знати про те, що була вагітна. Д-р Лісєц застерігає: усі види спіралей, протизаплідні засоби, гормони та антигормони – ці жахливі вигадки сучасної промисловості й нечистого проти народження – вбивають життя !

Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

Використано матеріали програми «У ваших намірах» (Радіо Марія).

Азаматова Н. Онкологічно хворі діти / Н.Азаматова // Соціальний педагог. – 2018. – № 2. – С. 23-33.
Проблеми адаптації та психоемоційні зміни у дітей з онкологічною патологією.

Гаврик В. Якщо діагноз – безпліддя / В.Гаврик // Сіверщина. – 2013. – 18 лип. – С. 8.
Про причини безпліддя розповідає Тетяна Кирилюк, лікар-гінеколог, зав. Центру планування сімї Чернігівського міського пологового будинку.

Дубина Г. Допомагають педагоги і любов : до Всесвітнього дня зору / Г.Дубина // Деснянська правда. – 2016. – 13 жовт. – С. 6.
Розмова із Надією Мелашич, зав. Чернігівським ДНЗ № 23 для дітей із вадами зору, та Валентиною Стасевич, вихователем-методистом цього закладу.

Йовжик Н. У садочку № 72 усі діти – творчі особистості / Н.Йовжик // Чернігівські відомості. – 2015. – 18 берез. – С. 14.
Про ДНЗ Чернігова, в якому з 12 груп три – для дітей із вадами мовлення. У садочку створено всі умови для творчої та пошуково-пізнавальної діяльності дітей.

Козловський І. Переміг «жіночий майдан» / І.Козловський // Голос України. – 2016. – 8 жовт. (№ 192). – С. 7.
Про проект Комітету «Стоп абортам» у польському сеймі, що передбачає повну заборону переривання вагітності та кримінальну відповідальність для кожного, хто спричинить смерть зачатої дитини, в т.ч. для матері.    

Шаповал Т. Інклюзивна освіта в Україні – уже не проект, а реалії часу / Т.Шаповал // Соціальний педагог. – 2013. – № 6. – С. 4-8.

Розмова з Ольгою Красюковою-Еннз, директором канадсько-українського проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні» та директором Канадського центру вивчення питань інвалідності.

5 травня 2018 р.

Перша жінка-професор математики в світі



Математика – цариця всіх наук. Її улюблениця – істина, її вбрання – простота і ясність. Палац цієї володарки оточено тернистими заростями, і, щоб досягти його, кожному доводиться пробиратися крізь хащі. Випадковий мандрівник не виявить у палаці нічого привабливого. Краса його відкривається лише розуму, що любить істину і загартований в боротьбі з труднощами, і такому, який свідчить про незвичайну схильність людини до заплутаних, але невичерпних і піднесених розумових насолод.

Ян Снядецький (1756-1830), польський вчений-енциклопедист

Саме так. Професор Стокгольмського університету та член-кореспондент Петербурзької академії наук. Її математичні праці відзначено почесними преміями двох академій наук, а художній рівень літературні критики порівнюють з окремими творами таких класиків, як Іван Тургенєв та Лев Толстой. Художні здобутки перекладено англійською, німецькою, французькою, шведською, японською… Імя цієї жінки, в родоводі якої знаходимо білоруські, німецькі та ромські (прабабуся була циганкою-ворожкою) корені – Софія Ковалевська.

Навіть тепер, у ХХІ ст. математика, визнана королевою наук, лишається доволі незвичним вибором для чарівної статі. Що вже казати про ХІХ ст. ! Далі спробуємо зрозуміти, як маленькій, тендітній Софії вдалося посуватися шляхом таких великих і вагомих здобутків…

На мій погляд, вкрай важливим є той промовистий факт, що прадід Софії, Фрідріх Теодор Шуберт (1758–1825), був знаним німецько-російським астрономом, математиком, академіком Петербурзької академії наук. Богослов за освітою, він самотужки настільки ґрунтовно опанував точні науки, що 1798 р. став першим автором підручника з теоретичної астрономії, відомий також своїми розробками руху Місяця, Марса, Урана…

Неймовірно: перші спроби вивчення математики, зокрема, одного з початкових її розділів – арифметики, були невдалими для Соні. Коли батько, генерал Василь Корвин-Круковський, якось запитав у доньки, чи подобається їй арифметика, то почув відповідь: «Ні, таточку». Проте вже за 4 місяці, на те ж саме питання пролунала цілком впевнена відповідь: «Так, таточку».

Вже доросла Софія у «Спогадах дитинства» напише про своє знайомство з математикою. У розділі, присвяченому дядьку Петру Корвину-Круковському, старшому брату батька, читаємо: «Хотя он математике никогда не обучался, но питал к этой науке глубочайшее уважение. Из разных книг набрался он кое-каких математических сведений и любил пофилософствовать по их поводу, причём ему часто случалось размышлять вслух в моём присутствии.

От него услышала я, например, в первый раз о квадратуре круга, об асимптотах, к которым кривая постоянно приближается, никогда их не достигая, о многих других вещах подобного же рода, – смысла которых я, разумеется, понять ещё не могла, но которые действовали на мою фантазию, внушая мне благоговение к математике как к науке высшей и таинственной, открывающей перед посвящёнными в неё новый чудесный мир, недоступный простым смертным».

Надзвичайно важливою підготовкою для майбутніх змагань Соні з чоловіками-математиками слід вважати час її спільних занять зі старшим кузеном Мішелем. Ось як про це згадуватиме сама Софія у «Спогадах дитинства»: «Хотя Мишель и обнаруживал на словах презрение к математике и уверял, что до сих пор не учился ей потому, что не хотел, одно очевидно было, что те способности и та лёгкость понимания, какие я обнаружила во время наших уроков, всё же ему импонировали, и хотя он по внешности даже усилил некоторую суровость в обращении со мной, чтобы не дать мне зазнаться, однако было ясно, что я всё же значительно выросла в его глазах благодаря этим урокам».

Йосип Малевич, домашній вчитель родини Круковських, у своїх спогадах, написаних 1890 р., коли його учениця була вже добре відомою, зазначав, що доволі часто Соня знаходила свій, власний шлях розвязку задачі, навіть більше: самотужки відтворила перші теореми курсу тригонометрії ! Сталося це під час самостійного опрацювання нею підручника з фізики, подарованого батькові Соні його автором, професором Миколою Тиртовим, викладачем морського корпусу та їхнім добрим сусідом.

Коли згодом професор почув пояснення Соні про те, у який спосіб вона визначила тригонометричні функції, то захоплений вигукнув: «Та ви новий Паскаль !». Так з дитинства, що минуло для Соні у родинному маєтку Палібіно Вітебської губернії (тепер тут Меморіальний музей-садиба Софії Ковалевської) в неї почали формуватися творчі здібності, вкрай важливі для науковця, особливо математика.

Восени 1867 р. в Петербурзі Соня розпочинає вивчення вищої математики в Олександра Страннолюбського (1839–1903) – одного з найосвіченіших педагогів того часу. Показово, що пізніше серед його учнів був і Олексій Крилов (1863–1945) – видатний математик, механік, засновник сучасної школи кораблебудування. Проте навіть найкращі приватні уроки не здатні замінити  університетського курсу…

Пригадаймо: лише 1872 р. в Москві започатковано перші Вищі жіночі курси, а 1878 р. в Петербурзі розпочали свою роботу й Бестужевські. Бачимо: у часі юності Соні двері російських університетів для неї були зачинені, вищу освіту можна було здобути лише в Швейцарії. Проте на цьому шляху виникала несподівана перешкода – потрібен дозвіл на проживання, який незаміжня дівчина отримати взагалі не могла, а для заміжньої жінки відповідна згода надавалася її чоловіком.

Тому 15 вересня 1868 р. Софія Корвин-Круковська бере фіктивний шлюб з Володимиром Ковалевським, що надавало їй як жінці унікальну можливість продовжити математичну освіту в західних університетах. Тут варто прочитати рядки з листа Володимира Ковалевського до свого брата, написані чоловіком Софії ще до шлюбу: 

«… не могу скрывать от тебя, что эта натура в тысячу раз лучше, умнее и талантливее меня. О прилежании я уже и не говорю, как говорят, сидит в деревне по 12 часов, не разгибая спины, и, насколько я видел здесь, способна работать так, как я и понятия не имею. Вообще, это маленький феномен, и за что он мне попался, я не могу сообразить».

Відтоді у подальшому житті Софії формули значно переважатимуть над почуттями. Показово: у день, коли приходить повідомлення про обрання Ковалевської членом Паризького математичного товариства, вона отримує й другу звістку – її колишній чоловік остаточно заплутався в своїх комерційних проектах та позбавив себе життя…


Довідатися більше про унікальну долю цієї видатної жінки-математика запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

Рекомендована література

Бахжа Л. Море цифр и пара крох любви / Л.Бахжа // Все для вчителя. – 2011. – № 1. – С. 112, обкл.
Про чотири аксіоми у житті Софії Ковалевської (1850-1891) – сильної жінки та видатного математика.
        
         Ковалевская С. Воспоминания детства; Нигилистка / С.Ковалевская. – М.: Сов. Россия, 1989. – 304 с.
        
Ковалевская Софья Васильевна / А.Бородин, А.Бугай // Выдающиеся математики: Биогр. слов.-справ. 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Рад. шк., 1987. С. 251-252.

Ковалевская Софья Васильевна / В.Скляренко, Т.Иовлева, В.Мац, худож.-оформитель Л.Киркач // 100 знаменитых женщин. – Харьков: Фолио, 2005. С. 151-159.        

         Кочина П., Зенкевич И. С.В.Ковалевская: Кн. для учащихся / П.Кочина, И.Зенкевич. – М.: Просвещение, 1986. – 80 с., ил. – Серия «Люди науки».

Кочина П. Карл Вейерштрасс: 1815–1897 / П.Кочина. – М.: Наука, 1985. – 272 с., ил. – Серия «Научно-биографическая литература».
Про найвидатнішого математика ХІХ ст., професора Берлінського університету, наукового керівника Софії Ковалевської.

Матвеев Н. Принцесса науки: Софья Ковалевская. Повесть о жизни / Н.Матвеев. – М.: Мол. гвардия,  1979. – 191 с.: ил.


Софья Васильевна Ковалевская / Сост. А.Савин // Энциклопедический словарь юного математика. 2-е изд., исправ. и доп. – М.: Педагогика, 1989. С. 108.