26 червня 2018 р.

Щит Землі: до Міжнародного дня охорони озонового шару



Боротьба за збереження довкілля набагато складніша, аніж боротьба зі знищення Гітлера, бо тепер це боротьба з самими собою. Ми є одночасно й ворогами, й союзниками. Що є перемогою в такій війні, і як ми довідаємось про неї ?

Ел Ґор, 45-й віце-президент США (1993–2001)

         Сонячна енергія надходить до нашої планети як променями видимого світла, так інфрачервоними й ультрафіолетовими (далі: УФ). Існує три види УФ-променів: УФ-А (з довжиною хвилі 400-315 нм), УФ-В (315-280 нм) та УФ-С (< 280 нм). Вкрай шкідливими для живих істот є УФ-В та УФ-С промені, які просто розривають молекули білків. Захистом усієї біосфери від короткохвильового ультрафіолету є озоновий шар Землі.

         Але так було не завжди. Наукова думка: озоновий шар нашої планети почав формуватися відтоді, як мікроскопічні морські водорості виробили достатню кількість кисню, а це приблизно 10 % від його сучасного вмісту в атмосфері. Зауважимо: це також дозволило життю вийти з морських глибин на суходіл, що був просто «стерилізований» вбивчим ультрафіолетом.

         Фізично озоновий щит планети перебуває на висоті 20-35 км, проте є вкрай вразливим. Важливо: ще 60 років тому, у 1958-му, французькі науковці Б.Леруа та П.Ріго вперше повідомили про значне зниження вмісту озону в стратосфері над Антарктидою. Це стурбувало й зацікавило: з середини 1970-х рр. американські дослідники М.Моліна та Ш.Роуленд розпочали ґрунтовне вивчення причин утворення «озонових отворів» у полярних районах.

У жовтні 1985 р. над Антарктидою зареєстровано «озоновий отвір». Це означає, що 33 роки тому вміст озону в стратосфері над цим континентом уже був приблизно вполовину менший від звичайної концентрації (на 40 % від мінімального значення). Цього ж року країни-учасники ООН підписують Віденську конвенцію, що вимагає систематичних спостережень як за хімічними процесами, здатними вплинути на озоновий шар, так і за змінами у стані здоровя людей.

Відповідно, ще 1985 р. на континент прибула наукова експедиція, яку очолив британський дослідник Дж.Формен. Дані спостережень з подальшим моделюванням процесів у стратосфері спонукали Дж.Формена до висновків, що причиною стрімкого зменшення вмісту озону можуть бути значні викиди фреонів (хлорфторметанів) сучасною промисловістю.

Приклади: холодоагенти в кондиціонерах, холодильниках та морозильних камерах; протипожежні суміші; усілякі парфуми, лаки та фарби, що розбризкуються як аерозолі… І щороку на ринок надходить кілька млн т фреонів ! А лише один атом хлору розкладає 100 тис. молекул озону !

16 вересня 1987 р. в канадському Монреалі на Міжнародній конференції, присвяченій проблемам охорони озонового шару, зустрілися представники потужних держав світу. Вони домовилися щорічно скорочувати виробництво речовин, шкідливих для озонового шару. Зокрема, Монреальським протоколом було заборонено використовувати фреони Ф-12, Ф-13В1, Ф-115, добре відомі спеціалістам як ефективні холодоагенти, піноутворювачі та розчинники.

         Справді: якщо 1986 р., до ухвалення канадського протоколу, в атмосферу потрапило понад 1 млн т фреону, то упродовж наступного десятиріччя – у 8 разів менше ! Не забуваймо також: вже накопичені в атмосфері фреони ще доволі тривалий час (до 130 років) впливатимуть на озоновий шар. Тому вчені працюють над штучними методами поновлення озону, найкращим з яких визнано лазерне опромінення повітря (довжина хвиль: 762 та 1270 нм).

Після «активного» 1985 р. над Антарктидою й надалі фіксували «озонові отвори». Зокрема, навесні 1987 р., згідно з даними Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (США), отриманими від канадського супутника «Німбус-7», зареєстровано зниження озону над стратосферою до 70 %, а площа «озонового отвору» зросла до 7 млн кв км, тобто становила половину материкової площі Антарктиди. У 1992 р. науковці спостерігали зниження вмісту стротосферного озону на 50 % вже не лише над Антарктидою, але й над сусідніми територіями Південної Америки (в Аргентині та Чилі).

У наш час за своїми розмірами «озоновий отвір» вже перевищує материкову площу Антарктиди, тобто 14 млн кв км (це 23 території нашої держави). Від цього дуже потерпають мешканці країн, найближчих до цього південного материка. Зокрема, в Новій Зеландії реєструється суттєве збільшення хворих на рак шкіри та катаракту очей, викликане саме підвищеним УФ-фоном. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоровя, зменшення густини озонового шару на 1% спричиняє збільшення захворювань на катаракту очей на 4 %, на рак шкіри – на 6 %, також суттєве послаблення імунної системи.

         В якому стані північний щит ? «Отвір» знайшли й тут, над архіпелагом Шпіцберген, за площею він значно менший від своєї південної «родички», зменшення вмісту озону в ньому фіксувалося на рівні 10-40 %. Проте не забуваймо про загрози цього явища: різноманітні захворювання людей і тварин, збільшення шкідливих мутацій, зменшення врожаю сільськогосподарських культур… Памятаймо також, що зі зникненням цього щита-шару загине не тільки людська цивілізація, але й наземна біота.


         Неймовірно: у 1970-х рр. внаслідок навмисних хімічних викидів американських військових, розробників озонової зброї, у стратосфері над одним із ненаселених атолів Тихого океану сформувався «отвір». За кілька днів він затягнувся, але на атолі за цей час з наземної біоти лишилось лише кілька великих сліпих черепах: сітківку очей у них спалило ультрафіолетом…

         Згідно з даними Всесвітньої метеорологічної ради та екологічного відділу ООН триває руйнування озонового шару над усією Північною та частиною Південної Америки, країнами ЄС, Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Грузією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою, Росією, Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном, Україною, Новою Зеландією та Австралією. Вміст озону в атмосфері України вимірюється на 5 озонометричних станціях (Львів, Київ, Бориспіль, Одеса, Карадаг у Криму). Спостереження останніх років підтверджують його значне зниження. Схожі процеси реєструються для всієї північної півкулі на широтах 40-60 град.

         Потужними руйнівними чинниками озонового шару є певні складові військової діяльності, наприклад, запуск балістичних ракет. Під час кожного старту й «випалюється» величезний «отвір», що доволі довго «загоюється». Це ж саме спричиняють двигуни ракет, що вирушають у Космос із дослідницькими намірами. Промовистий факт: 300 послідовних запусків надважких ракет-носіїв Space Shuttle (англ.: космічних човників) спроможне повністю зруйнувати озоновий шар Землі !

         Ще цифри: польоти 500 надзвукових транспортних літаків упродовж року удвічі зменшують вміст озону на ділянці руху, а потенційно небезпечні викиди хлору перебуватимуть в атмосфері ще доволі довго: від 50 до 1500 р. ! Справді: вони високостабільні, хімічно інертні, не розчиняються у воді й не горять. Взагалі, внесок «космічних» літаків до руйнування озонового шару становить 10 %.

         Інша думка: учасники української антарктичної експедиції С.В.Волков та М.Ф.Козин вважають, що до утворення «озонових отворів» більш причетні природні процеси. Науковці нагадують про нахил нашої планети (це прибл. 23 град) по відношенню до Сонця, внаслідок чого є пори року, коли сонячного випромінення над полюсами нема. Відповідно, згідно з даними спостережень, «озонові отвори» не утворюються одночасно над Антарктикою та Арктикою, ці процеси є асинхронними. Дослідники посилаються також на 900-річні зразки льоду, з яких вилучено фреоноподібні сполуки !

         Важливо: незалежно від причин свого утворення, «озонові отвори» загрожують існуванню життя на Землі ! Як може долучитися до порятунку кожен з нас ? Послідовною відмовою купувати продукцію, що руйнує вразливий озоновий шар нашої планети ! Шукаймо словосполучення: «Ozone friendly» (тобто, «Дружній до озону», не шкодить йому) або ж «Не містить озоноруйнуючих хладонів» (це ін. назва для фреонів).

         Наведемо кілька прикладів. Фірма Glade постачає на український ринок (зокрема, до Чернігова) освіжувачі повітря «Індонезійський сандал» та «Після дощу», які не шкодять озоновому шару. Те ж саме можна сказати про лак для волосся Wellaflex (ФРН); водостійкий спрей для взуття Silver, виготовлений в Туреччині за німецькою технологією. 


Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

Білявський Г. та ін. Руйнування озонового шару атмосфери / Г.Білявський, Р.Фурдуй, І.Костіков // Основи екології: підручник. – К.: Либідь, 2004. – С. 135-140.

Васюкова Г. Виснаження озонового прошарку / Г.Васюкова, О.Ярошева // Екологія: підручник. – К.: Кондор, 2009. – С. 168-169.

Данильченко А. Зупинися, людино, на мить... : методичні рекомендації з екології / А.Данильченко // Позакласний час. – 2014. – № 4. – С. 87.
Про смог, кислотні дощі, озонові діри, парниковий ефект та ядерну зиму.

Данильчук П. Щит завдовжки три міліметри / П.Данильчук // Пенсійний курєр. – 2017. – 15 верес. – С. 10.
До Міжнародного дня охорони озонового шару, 16 вересня, що відзначається від 1995 р. за ініціативи ООН.

Добровольський В. Проблема руйнування озонового шару / В.Добровольський // Екологічні знання: навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – С. 182-184.

Запольський А. Руйнування озонового шару / А.Запольський, А.Салюк; ред.: К.Ситник // Основи екології: підручник. 3-тє вид., стер. – К.: Вища шк., 2005. – С. 145-146.

Кизима Р. Руйнування озонового шару / Р.Кизима // Екологія: навчальний посібник. – Харків: Бурун Книга, 2010. – С. 128-130.

Международный день охраны озонового слоя // Позакласний час. – 2008. – № 8. – С. 22.

Сухарев С. та ін. Проблеми виснаження озонового шару Землі / С.Сухарев, С.Чундак, О.Сухарева // Основи екології та охорони довкілля. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – С. 178-183.


Немає коментарів:

Дописати коментар