25 вересня 2018 р.

"Природжений просвітитель та педагог"



Мені здається, що А.Крушельницький, мій Дідуньо, був природженим просвітителем та педагогом. Його натурі це, мабуть, найбільш відповідало, навіть більше аніж письменницька і публіцистична діяльність. «Читанки», які він укладав, зроблені з такою довершеністю, що до сьогодні захоплюють людей, які на цьому розуміються.

                                   Лариса Крушельницька, онука А.Крушельницького

         4 серпня 1878 р. у місті Ланьцут (тепер у складі Польщі) в родині урядовця податкової канцелярії народився Антін Крушельницький, якому судилося стати видатним українським письменником і журналістом, редактором і видавцем, педагогом і громадським діячем…

         Надзвичайно важливою подією в житті юнака слід вважати зустріч із І.Франком, що рекомендував А.Крушельницькому «випробовувати свій талант на живих подіях, на кричущих проблемах, що волають уваги…» У 1898-1899 рр. у «Літературно-науковому віснику» побачили світ перші твори Антона, а вже 19 січня 1900 р. він стає офіційним співробітником редакції «ЛНВ».

         Педагогічна діяльність А.Крушельницького тривала 25 р. (з перервами): він викладав у гімназіях Бережан, Відня, Городенки, Долини, Коломиї, Львова, Рогатина, Станіславова (тепер Івано-Франківськ)… Свої підручники, видання яких А.Крушельницький започатковує на початку ХХ ст., педагог активно наповнює зразковими творами українських письменників, зокрема, Тараса Шевченка: «Буквар», «Нашим найменшим», «Читаночка української дитини».

         Навесні 1919 р. А.Крушельницького призначено міністром освіти в уряді УНР. Показово: першим наказом було обовязкове впровадження українського правопису у всіх школах Галичини. Проте вже наприкінці 1919 р. велика родина міністра (дружина та пятеро дітей) змушена емігрувати до Відня.

         Семирічне вигнання в австрійській столиці – найбільш продуктивне у літературній творчості А.Крушельницького, тоді написано й видано повісті та романи про події в Україні 1918-1920 рр.: «Дужим помахом крил», «Змагання», «Перемога», «Хуртовина».


         1929 р., вже в Галичині, що перебувала тоді під польською владою, А.Крушельницький стає співзасновником видання «Нові шляхи». Часопис не лише поширював твори новітньої української та зарубіжної літератур, але й пропонував статті різноманітної тематики: історичної та філософської, економічної та соціологічної. На сторінках цього видання А.Крушельницький активно виступав проти польського панування на західноукраїнських землях, яке вважав окупацією рідного краю.

         Матеріали А.Крушельницького, спрямовані проти польської влади, ставали вкрай небезпечними для усієї родини, тому в липні 1934 р. він наважується на переїзд до столичного радянського Харкова. Живе в будинку письменників «Слово». Ось неповний перелік видатних мешканців цієї легендарної споруди: Іван Багряний, Микола Бажан, Остап Вишня, Валерян Підмогильний, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Микола Трублаїні, Наталія Ужвій, Микола Хвильовий…

         Проте вже восени того ж 1934 р., напередодні жовтневих «свят», розпочалося полювання на новоприбулих класових ворогів радянської влади: 6 листопада заарештовано А.Крушельницького, синів Івана й Тараса, за місяць увязнено синів Богдана й Остапа та доньку Володимиру. У постанові оперуповноваженого Бордона зазначалося: «Крушельницький Антін Володиславович є одним із керівників створеного в Україні центру ОУН, який ставить своєю метою повалення Радянської влади в СРСР і підготовку терористичних актів проти представників партії і уряду».

         Страшні тортури, шантаж долею дітей… Випробувані стандартні методи НКВС спичинилися до того, що А.Крушельницький підписує усі висунуті проти нього звинувачення, але це не рятує: наприкінці листопада 1934 р. синів Івана й Тараса розстріляно в підвалах Жовтневого палацу. У тому ж часі помирає від горя й дружина, Марія Слобода, відома драматична актриса й письменниця.

         28 березня 1935 р. виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР розглянуто справу А.Крушельницького. Його, синів Богдана та Остапа, доньку Володимиру засуджено до десяти років табірних робіт на Соловках. Проте вже в жовтні 1937 р. виїзною «трійкою» НКВС справу переглянуто: батька родини разом з двома синами та донькою засуджено до розстрілу.


         Страчено Крушельницьких 3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох. У ті дні там, за 15 км від робітничого селища Ведмежа Гора (тепер: Республіка Карелія РФ), було вбито величезну кількість цвіту української нації: Миколу Зерова, Леся Курбаса, Миколу Куліша, Валеряна Підмогильного, Степана Рудницького…

         19 жовтня 1957 р. Військовою колегією Верховного Суду СРСР А.Крушельницького реабілітовано. Трагічна доля його великої родини, що прислужилася Україні багатьма діячами літератури й мистецтва, стала символом несамовитого винищення української еліти радянською сталінською владою.

         Довідатися більше про дивовижну постать А.Крушельницького можна у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63 – поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

         Рекомендована література

Крушельницький А. Той третій : Вибране / А.Крушельницький; упорядкув. і передм. Ю.Коваліва. – К.: ВЦ «Академія», 2016. – 320 с. – Серія “In crudo”.

Лук'янчук Г. Вшанування пам'яті жертв Великого терору 1937-1938 років / Г.Лук'янчук // Слово Просвіти. – 2018. – 9-15 серп.– С. 6.
Про поминально-церемоніальні заходи по жертвам Великого терору 1937-1938 рр., що відбулися в українській столиці 5 серпня 2018 р. за участі «Соловецького братства», «Меморіалу» ім. Василя Стуса та Товариства політв'язнів та жертв репресій. Наведено статистичні дані про Великий терор в Україні.

Массовер Г. На захисті українського слова / Г.Массовер // Календар знаменних і памятних дат. – 2018. – № 3. – С. 74-90.
До 140-річчя від дня народження Антона Крушельницького (04.08.1878-03.11.1937) – видатного українського письменника, публіциста, педагога, журналіста, літературознавця, редактора, видавця та громадського діяча.

Сандармох (1937-2018-...) // Слово Просвіти. – 2018. – 9-15 серп. – С. 1.
Про вшанування в урочищі Сандармох поблизу Медвежогорська (Республіка Карелія, РФ) загиблих українських борців за волю, правду, життя.

Той, хто завинив без вини // Шкільна бібліотека. – 2018. – № 7. – С. 14-17.
До 140-річчя від дня народження Антона Володиславовича Крушельницького (1878-1937): українського письменника і видавця, критика і літературознавця, міністра освіти УНР (1919) та редактор шкільних хрестоматій з української літератури (Відень, 1919-1922), … , жертви сталінського терору.

Черемшинська Р. Письменник, публіцист, педагог / Р.Черемшинська // Слово Просвіти. – 2018. – 9-15 серп. – С. 7.

До 140-річчя від дня народження Антона Володиславовича Крушельницького (1878-1937): видатного українського письменника, публіциста, педагога, журналіста, літературознавця, редактора, видавця та громадського діяча.

Немає коментарів:

Дописати коментар