«Він був з тих дорогих нам чесних робітників»: до 190-річчя від дня народження Олександра Тищинського (1835, с. Голубичі Городнянського повіту Чернігівської губ. – 1896, Чернігів)

 

«… я цілком впевнений, що грамотність у нас до того часу буде повзти раком, доки ми не почнемо вчити народ його мовою або найближчою до неї. За теперішнього устрою наші сільські школи не досягають своєї мети, і грамотність посувається повільно».

 

Це рядки з публікації (1862 р.) Олександра Тищинського в «Основі» – першому українському суспільно-політичному та літературно-мистецькому журналі, що друкується в Петербурзі (січень 1861 р. – вересень 1862 р.). Серед видавців – такі знакові постаті української культури, як Пантелеймон Куліш і Микола Костомаров.

 

Необхідно підкреслити: висновки Тищинського щодо мови викладання ґрунтуються на його ретельному дослідженні говірок своєї малої батьківщини – городнянських, які він розглядає як перехідні від білоруської мови до української. На думку Тищинського, такими є також говірки Новгород-Сіверського, Остерського, Сосницького та Чернігівського повітів.

 

«Кілька слів про школу в с. Голубичі» – цією публікацією в газеті Леоніда Глібова «Чернігівський листок» (1861. – № 11) Олександр Тищинський засвідчує, наскільки він небайдужий до питання сільської шкільної освіти. Особисто мене доторкають такі його рядки: «за минулий рік жоден з учнів не навчився читати», надруковані у статті «Захиснику голубицької школи» (Основа. – 1862. – № 10) як відповідь П. Нечаєву, благочинному (керівнику церков кількох парафій – В. П.) Городнянського повіту.

 

На мою думку, така активна громадська діяльність на початку 1860-х рр. згодом, наприкінці 1870-х, приводить Олександра Тищинського до обрання головою Чернігівського повітового земства. Важливо: він стає єдиним земцем, який обійматиме цю посаду двічі, у 1875–1876 та 1877–1880 рр.

 

Показово: 28 березня 1877 р., саме в час його головування, в Чернігові розпочинає роботу громадська бібліотека (тепер: обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олександра та Софії Русових), книжковий фонд якої утворено переважно на основі видань з приватної книгозбірні Олександра Тищинського.

 

Рекомендована література

 

Усіх зацікавлених довідатися більше про унікальну постать Олександра Тищинського запрошуємо ознайомитися із такими виданнями у відділі читальної зали Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів:

 

Про Олександра Тищинського

 

Грищенко П. Чернігів уміє бути вдячним: 5 липня виповнюється 175 років від дня народження Олександра Тищинського / Петро Грищенко. – Біла хата. – 2010. – 1 лип.

 

Леп’явко С. Чернігів. Історія міста / Сергій Леп’явко. – Вид. 2-ге, випр. і перероб. – Київ : Кліо. – 2020. – 544 с. – 1 тис. пр.

 

По П., Руденок В. «Неблагонадійний» благодійник / Павло По, Володимир Руденок. – Чернігівські відомості. – 2006. – 25 січ. – С. 18.

 

Студьонова Л. В. Чернігівський beau monde, або Записки бібліографа / Л. В. Студьонова. – Чернігів : Десна Поліграф, 2016. – 256 с. – 250 пр.

 

Студьонова Л. В. Чернігівське повітове земство. Сторінки історії / Л. В. Студьонова. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2003. – 88 с. – 1 тис. пр.

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського, м. Чернігів