«Вони витягували все і всіх із домівок. Наче в
мультфільмі про Солов’я Розбійника.
Тільки то не зовсім було схоже на казку, точніше, взагалі не схоже. Червоний
колір – мій тригер. Толю розстріляли біля його будинку. За що? За те, що
патріот, за «Слава Україні» розстріляли. Та він не один. Багато хто загинув.
Був розстріляний за те, що українець.»
Наведено рядки, що доторкають мене найбільше у спогадах
Марини Супрун, 16-річної ліцеїстки з Ягідного. Те, що відбувається в цьому селі
поблизу Чернігова у березні 2022 р., тепер відоме усьому світу: упродовж
чотирьох тижнів рашисти утримують у шкільному підвалі в жахливих умовах 367
місцевих мешканців, і за цей час 11 з них просто помирає від задухи.
Про все це Марина, 19-річна студентка Київського
університету культури та майбутня телерадіоведуча, розповіла на презентації
книги «Жити попри все: розповіді жінок про війну,
2014 та 2022», що відбулася 20 червня 2025 р. в читальній залі Центральної
бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського Чернігівської ЦБС.
Затамувавши подих, учасники
презентації слухають свідчення ще двох жінок: Сталіни Чубенко, вчительки з
Краматорська, та Галини Тищенко з Дмитрівки на Київщині (народилась у
Костянтинівці на Донеччині)… Разом книга містить 11 свідчень від жінок з Донеччини,
Київщини, Харківщини, Чернігівщини: різних за віком та фахом.
В окремому розділі кожна
авторка обов’язково зазначає, що допомогло їй вижити тоді та що підтримує
тепер. Ось рядки від Марини Супрун: «І от ми з моїми сиділи і співали. Бувало,
щось писали. На дошці з моїм найкращим другом писали текст «Катерини»,
згадували. Досі там, у підвалі в Ягідному, є червоним маркером написаний текст
«Катерини».
Важливо: наприкінці книги
Лідія Касянчук, психологиня, пропонує практичні кроки до відновлення зв’язків
(з іншими людьми, власним тілом, звичною діяльністю). Фрагмент: «…важливо
робити щось, що приносить / приносило вам задоволення, навіть якщо вам зараз
здається, що задоволення не на часі. Похід у кіно, до друзів, новий шарф,
вишивання, молитва, гра, взагалі, будь-яка діяльність, яка приносить вам
радість і не шкодить здоров’ю, повинна з часом знову
знайти місце у вашому житті».
Фото: Олена Куннова
Усіх зацікавлених ознайомитися з книгою «Жити попри все: розповіді жінок про війну, 2014 та 2022» запрошуємо до відділів абонемента та читальної зали Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів:
Жити попри все:
розповіді жінок про війну, 2014 та 2022 / Олена Апчел, Людмила Біленька,
Юлія Гаврилюк та ін. ; заг. ред. Слави Світової та Надії Нестеренко. – Київ : ФОП
Ямчинський О. В., 2024. – 168 с. – вид. 2-ге, перероб. – 1 тис. пр.
Валерій Помаз,
редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського
вул. Княжа, 22, м. Чернігів
Немає коментарів:
Дописати коментар