22 травня 2017 р.

Хресний батько Реформації



Справжня влада від Божої благодаті ! Не треба платити податки поганим управителям чи то в церкві, чи то в державі ! Король має право на майно в церкві, яка його неправильно використовує і вивозить з Англії до Франції, у казну папи римського !

З проповіді Джона Уїкліфа

Від часу апостола Петра, на якому, як на камені, Ісус Христос заснував свою Церкву, влада римських єпископів стрімко росла. Більше: світова політика стала римоцентричною. Справді, якщо наприкінці ХІ ст. римський первосвященик Григорій VII оприлюднює «Диктат папи», де чітко окреслено домінування Риму над усім світом, то вже на початку ХІІІ ст. майже всі монархи Західної і Центральної Європи перебували під владою папи Інокентія ІІІ.

Проте католицька Церква панувала над світською владою порівняно недовго, бо доволі швидко справжніми лідерами спротиву постали перші університетські міста: Оксфорд, Прага, Париж, Болонья. Хресним батьком Реформації вважається Джон Уїкліф – викладач Оксфорду, видатний англійський мислитель і теолог.

Народився Уїкліф (Вікліф) у графстві Йоркшир між 1320 і 1330 рр., походження прізвища доволі прозоре, адже саме так називалися колишні володіння його предків. Хлопець зростав у бідності, довкола похмура болотяна місцевість англійської півночі… Випробування змалечку привчили Джона до аскези та наполегливості: доктором теології він став у 42, після 20-річного навчання !

Доволі швидко син короля Едуарда ІІІ – граф Джон Гентський, герцог Ланкастерський, що стояв дуже близько до керма монархії, помітив впевнені перемоги проповідника Уікліфа у богословських диспутах. Графу було неважко схвалити критику Папи Римського та католицької Церкви, адже на той час багатство англійських прелатів утричі перевищувало прибутки англійської корони. Джерела, що спричинилися до цього збагачення, яскраво змальовано, наприклад, у видатному історичному романі Вальтера Скотта «Айвенго», дія якого відбувається в Англії наприкінці ХІІ ст.

І ось на початку 1374 р. за наказом короля Едуарда ІІІ здібний проповідник отримує парафії у Лесторському графстві, на відстані лише 15 миль від Лондона. Джон Уїкліф викладає у Оксфорді, його проповіді в Лондоні збирають багатотисячні натовпи, і англійський парламент голосує за зменшення податків, що Британія мусила сплачувати Папі Римському. А у своїх працях Джон Уїкліф пропонував надати саме королю право покарання священиків, також відокремити монархію від Церкви.

Реакція католицької Церкви не забарилася: Папа Римський вимагав від  англійського архієпископа засудити й спалити єретика. Звичайно, підтримка майже всіх професорів Оксфордського університету була для Джона Уїкліфа суттєвою, проте куди вагомішою стала заява давнього покровителя, герцога Ланкастерського Джона Гента, що пролунала на першому судовому процесі, розпочатому проти впертого єретика архієпископом Кентерберійським Седбері: «Я поквитаюся з усім духовенством Англії, якщо хоч волосина впаде з голови Джона Уїкліфа !».



А Уїкліф вже зазирав наперед і бачив: читання Біблії латиною є незрозумілим звичайному англійцеві, а це віддаляє співвітчизників від Бога. Власний переклад Святого Письма він встигає завершити перед самою смертю, яка забрала Джона Уїкліфа 31 грудня 1384 р. Проте його ідеї швидко перекинулися до континентальної Європи, де найбільшого розвитку їм надав згодом чех Ян Гус…

Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63: поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

Використано матеріали програми «Історія християнської Церкви» (Українське радіо).

 Реформація та Католицька церква / Під ред. проф. В.Лубського // Історія релігій: Навчальний посібник. – Київ: Тандем, 2002. – С. 440-452.

Скотт В. Айвенго: Роман / В.Скотт; пер. І.Муращик. – Л.: Видавничий дім «Панорама», 2001. – 384 с.: іл. 9. – Серія «Класика».

Уиклиф (Wycliffe, Wiclif) Джон / Под общ. ред. Л.Митрохина и др. // Христианство: Словарь. – М.: Республика, 1994. – С. 477.

Уїкліф (Вікліф; Wycliffe, Wiclif, Wyclif) Джон / Гол. ред., голова редколегії М.Бажан // Українська Радянська Енциклопедія. Т. 11. Кн. перша. Вид. друге. Стодола – Фітогеографія. – К.: Гол. ред. УРЕ, 1984. – С. 450.