22 червня 2021 р.

Два прапори – одна країна: до Дня кримськотатарського прапора, 26 червня

 


День кримськотатарського прапора – порівняно нове свято, яке постає у 2010 р. згідно з рішенням Меджлісу кримськотатарського народу. Сама ідея святкування виникає в молодіжному середовищі кримських татар. А вперше кримськотатарський прапор затверджено на першому Курултаї кримськотатарського народу в листопаді 1917 р.

 

Що ж таке цей кримськотатарський прапор ? Блакитне полотнище з жовтою  «тамгою» (лівий верхній кут) у пропорції 1:2 (відношення ширини прапора до його  довжини). Так стверджує положення «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу», прийняте на другому Курултаї кримськотатарського народу 30 червня 1991 р.

 

І знову питання. Що таке ця «тамга», що нагадує нам український тризуб ? Ханська печатка з часів першого кримського хана Хаджі Гірея. Її зображення – на всіх ярликах (документах) і монетах Кримського ханства. Схожість із тризубом тут лише зовнішня, походження цих двох символів – цілком різне. Одна з версій походження тамги – це ваги як символ справедливості. Кожен знатний рід у Криму має свою тамгу – ознаку влади. У перекладі це слово означає печатку, підпис, штемпель…

 

Чому прапор блакитний ? Для тюркських народів цей колір – особливий, він символізує вірність, свободу, силу, чистоту… Блакитний колір пов’язано також з давнім культом Тенгрі – єдиного бога тюрків.

 


 

Дізнатися більше про історію кримських татар запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Література про історію кримських татар

 

Аширова З. Бекірова Г.: «Депортацію кримських татар можна порівняти зі знищенням Росією Кримського ханства» / З.Аширова // Урядовий кур’єр. – 2018. – 19 трав. – С. 4.

 

Бекірова Г. На боці вермахту воювали до півтора мільйона громадян СРСР. Дві третини з них – росіяни. Кримських татар депортували з батьківщини за три дні. Операція розпочалася 70 років тому – 18 травня 1944-го / Г.Бекірова // Країна. – 2014. – № 19. – С. 52-55.

 

Будник О. Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв: «Наша мета – створення платформи для повернення Криму на базі Будапештського меморандуму» / О.Будник // Урядовий кур’єр. – 2019. – 3 січ. – С. 3.

 

Дзюбенко-Мейс Н. Довга дорога додому. Кримські татари і українська політика / Н.Дзюбенко-Мейс // День. – 2014. – 16-17 трав. – С. 14.

 

Злочин, що не має терміну давності // Позакласний час. – 2018. – № 4. – С. 18-21 вкл.

До Дня боротьби за права кримськотатарського народу.

 

Капсамун І. План «Розпорошення», або Геноцид, що триває: 18 травня в Україні вшановують пам’ять жертв 74-ї річниці депортації кримськотатарського народу / І.Капсамун // День. – 2018. – 18-19 трав. – С. 4-5.

 

Козлюк С. Гоніння і вигнання / С.Козлюк // Український тиждень. – 2017. – № 11. – С. 18-19.

За інформацією Мустафи Джемілєва, від початку окупації Криму з півострова виїхало понад 20 тис. кримських татар.

 

Коханець Л. Мустафа Джемілєв: «Тривога не зникає – у повітрі передгроззя» / Л.Коханець // Голос України. – 2014. – 17 трав. – С. 12.

Розмова з діячем кримськотатарського національного руху, головою Меджлісу (1991-2013), правозахисником та дисидентом про депортацію та заборону окупаційної влади вшанувати 70-річчя цієї жахливої події.

 

Кулик Н. Очікуючи другого повернення / Н.Кулик // Освіта України. – 2017. – 22 трав. – С. 8-9.

Про історію депортації кримських татар, знищення їхніх духовних цінностей.

 

Лосєв І. Ключ від півострова / І.Лосєв // Український тиждень. – 2017. – № 11. – С. 20-22.

Висловлено думку про те, як автономія корінного народу Криму могла б сприяти вирішенню проблеми територіальної цілісності України.

 

Лосєв І. Крим: облога, блокада чи залучення / І.Лосєв // Український тиждень. – 2017. – № 19. – С. 22-23.

 

Лосєв І. Обмежувач суверенітету / І.Лосєв // Український тиждень. – 2017. – № 8. – С. 22-24.

Про те, як закладалося підґрунтя російської окупації Криму.

 

Моісеєва Т. У перші роки після депортації було знищено половину кримських татар / Т.Моісеєва // Урядовий кур’єр. – 2015. – 21 листоп. – С. 1, 5.

 

Перша депортація Криму // Урядовий кур’єр. – 2017. – 23 груд. – С. 7.

До 235-річчя виходу таємного рескрипту Катерини ІІ.

 

Подобєд О. Спокуса пропаганди / О.Подобєд // Історія України. – 2015. – № 15. – С. 1-5 вкл.

Про міжнародний відкритий семінар «Спокуса пропаганди й масові вбивства в Україні у ХХ – на початку ХХІ ст.», присвячений Голодомору, депортації кримських татар і Голокосту.

 

Прокопенко М. «Боятися і мовчати кримські татари не готові» / М.Прокопенко, М.Тимченко // День. – 2017. – 27 жовт. – С. 18-19.

Запропоновано розмову з журналістом А.Наумлюком про сімї політвязнів та опір окупаційному режиму на анексованому півострові.

 

Сеітбекіров А. За що ? / А.Сеітбекіров // Голос України. – 2014. – 17 трав. – С. 12-13.

Наведено спогади очевидця, вчителя історії про депортацію кримських татар та подальше життя на чужині.

 

Хто гасить свічу пам’яті ? Завтра минає 70 років від початку депортації кримських татар // Голос України. – 2014. – 17 трав. – С. 1.

Про перепони, які чинить окупаційна влада Криму: заборону мітингу памяті жертв депортації кримських татар та вїзду до Криму Мустафі Джемілєву.

 

Чадюк М. Увага «від нас» / М.Чадюк // День. – 2018. – 18-19 трав. – С. 31.

Вперше в дитячій літературі відома письменниця Зірка Мензанюк порушує тему депортації кримськотатарського народу.

 

Яновська Л. Повернення до правди / Л.Яновська // Урядовий кур’єр. – 2014. – 24 трав. – С. 16.

Про перший художній фільм «Хайтарма» («Повернення»), створений на основі реальних подій і фактів депортації кримських татар 18 травня 1944 р.

 

 

        

14 червня 2021 р.

Мисливець за «американською мрією»: до 125-річчя від дня народження Френсіса Скотта Фіцджеральда

 

 


Ми не хотіли просто існувати, ми бажали вічно змінюватися.

 

Френсіс Скотт Фіцджеральд

 

Майбутній письменник, Френсіс Скотт Фіцджеральд приходить у цей світ 24 вересня 1896 р. у місті Сент-Пол (столиці американського штату Міннесота) у родині католиків з Ірландії. Новонароджений хлопчик отримує ім'я свого видатного двоюрідного прадіда – Френсіс Скотт Кі, відомого як автора тексту Державного гімну Сполучених Штатів.

 

У часі Першої світової війни Фіцджеральд, лейтенант тилової частини, знайомиться з красунею Зельдою Сейр, донькою судді, однією з найбагатших наречених штату Алабама. Проте порівняна бідність Фіцджеральда стає на перешкоді шлюбу: Зельда розриває заручини, а демобілізований юнак опиняється у Нью-Йорку…

 

У 1920 р. виходить друком «По цей бік раю» – перший роман Френсіса, що має шалений успіх. Стає дійсністю й омріяне одруження Фіцджеральда із Зельдою, яку надалі називатимуть «блискучим прототипом героїнь його романів».

 

Дізнатися більше про Френсіса Скотта Фіцджеральда та ознайомитися з його творами запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Література про Ф. Скотта Фіцджеральда

 

         Зверев А. Фицджеральд (Fitzgerald), Фрэнсис Скотт / А.Зверев; сост. и общ. редакция Я.Засурского, Г.Злобина, Ю.Ковалёва // Писатели США. Краткие творческие биографии. – Москва: Радуга, 1990. – С. 516-520. – 624 с.

 

Зозуля І. Згубність "американської мрії" як основна причина загибелі обдарованої особистості в романі Ф.С.Фіцджеральда "Ніч лагідна" / І.Зозуля // Зарубіжна література в школах України. – 2010. – № 6. – С. 52-55. – Бібліогр.: 7 назв.

Запропоновано методичні рекомендації до уроків із зарубіжної літератури.

 

         Спанкерен К. Проза 1914–1945 років: американський реалізм. Ф. Скотт Фітцджеральд (1896–1940) / К.Спанкерен; відп. ред. Г.Чінкотта, Д.Клак; худ. ред. Е.Тумі; пер. з англ. І.Прохорович // Література Сполучених Штатів: нарис. – Відень: Інформаційне Агенство США, 1996. – С. 79-80. – 142 с.

         Кетрін Ван Спанкерен, авторка нарису – проф. англійської мови і літератури в Університеті Тампа (престижний навчальний заклад у штаті Флорида, США), її спеціалізація – американська література, література авторів-жінок та поезія.

 

Тернбулл Э. Скотт Фицджеральд / Э.Тернбулл. – Москва: Молодая гвардия, 1981. – 318 с.

 

Френсіс Скотт Фіцджеральд "Великий Гетсбі": книжковий навігатор // Шкільна бібліотека. – 2014. – № 6. – С. 71.

 

Твори Ф. Скотта Фіцджеральда

 

Фіцджеральд Ф.С. Багатий хлопець та ін. історії / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер. з англ. Ганни Лелів. – Київ: Знання, 2017. – 270 с., тв. пал. Серія «American Library».

 


 

Фіцджеральд Ф.С. Великий Гетсбі: Романи / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер. з англ.: Мар Пінчевський. – Харків: Фоліо, 2003. – 397 с. – Серія «Бібліотека світової літератури».

 

Фіцджеральд Ф. С. : Fitzgerald F. Scott. Великий Гетсбі : The great Gatsby / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер. з англ. Андрія Пехника. – Київ: Знання, 2019. – 269 с., тв. пал. – Серія «Білінгва». – Кн. для чит. англ. мовою. – Заголовок і текст парал. укр., англ.

 


 

         Фіцджеральд Ф.С. Загадкова історія Бенджаміна Баттона: Збірка оповідань / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер.з англ.: Валентин Бут. – Київ: КМ Books, 2018. – 448 с.

 

Фіцджеральд Ф.С. Кохання останнього магната / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер. з англ.: Ігор Ільїн, Олександр Кальниченко. – Харків: Фоліо, 2017. – 192 с. – Серія «Зарубіжні авторські зібрання».

 


 

Фіцджеральд Ф.С. Пірат несходжених морів та інші історії / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер. з англ. – Київ: Знання, 2018. – 206 с., тв. пал. – Серія «American Library».

 


 

Фіцджеральд Ф.С. Я віддав би життя за тебе / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер. з англ.: О.Б.Король. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. – 445 с.

 


 

9 червня 2021 р.

Непідкупно відданий правді: до 150-річчя від дня народження Теодора Драйзера

 


 

Ніщо мене так не засмучувало, як суперечність між тим, що я спостерігав, і тим, що я читав. В книжках все виглядало красиво, безтурботно, жодного натяку на жорстокість життя, його грубість і вульгарність.

 

Теодор Драйзер (18711945)

 

Теодор Драйзер приходить у цей світ 27 серпня 1871 р. в невеличкому американському містечку Терре-Хот (штат Індіана). Його мати, Сара Шенеб, походить з родини чехів-іммігрантів; батько, Йоганн Драйзер, у 1844 р. емігрує з Німеччини до США.

 

Багатодітна родина потерпає від злиденного життя, тому 16-річний Теодор, випускник школи, вирушає до Чикаго, де його «університетами» надовго стають: прибирання та миття посуду в ресторанах, доставка білизни із пральні… Згодом ці яскраві фрагменти юнацького життя промовлятимуть до небайдужого читача зі  сторінок романів Драйзера-письменника.

 

У 1925 р. виходить «Американська трагедія» – роман, який вважатимуть американським «Злочином і карою», де чітко простежується вплив Федора Достоєвського, власне, чого ніколи не заперечуватиме і Драйзер.

 

Найбільш влучну оцінку видатному роману надає англійський письменник-фантаст Герберт Веллс: «Це набагато більше, ніж простий і життєвий опис типового бідного куточка американської дійсності, освітленого спалахом сумної трагедії… Вона (книга – В.П.) відтворює більшу, сувору, реальну правду з силою, якої не здатна досягнути жодна драматична точність».

 

Дізнатися більше про Теодора Драйзера та ознайомитися з його творами запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Література про Теодора Драйзера

 

         Засурский Я. Драйзер (Dreiser), Теодор Герман Альберт / Я.Засурский; сост. и общ. редакция Я.Засурского, Г.Злобина, Ю.Ковалёва // Писатели США. Краткие творческие биографии. – Москва: Радуга, 1990. – С. 145-148. – 624 с.

 

         Спанкерен К. Натуралісти та «сміттєвики»: Теодор Драйзер (1871–1945) / К.Спанкерен; відп. ред. Г.Чінкотта, Д.Клак; худ. ред. Е.Тумі; пер. з англ. І.Прохорович // Література Сполучених Штатів: нарис. – Відень: Інформаційне Агенство США, 1996. – С. 63. – 142 с.

         Кетрін Ван Спанкерен, авторка нарису – проф. англійської мови і літератури в Університеті Тампа (престижний навчальний заклад у штаті Флорида, США), її спеціалізація – американська література, література авторів-жінок та поезія.

 

Твори Теодора Драйзера

 

Драйзер Т. Американська трагедія: у 2-х томах / Теодор Драйзер; Пер. з англ.: Іван Буше, Леонід Смілянський, Леопольд Ященко. — Харків: Фоліо, 2016. — 512 с. (Т. I); 512 с. (Т. II).

 

Драйзер Т. Сестра Керрі: Роман / Теодор Драйзер; Пер. з англ.: Елеонора Ржевуцька. — Київ: Дніпро, 1971. — 410 с.

 

Драйзер Т. Стоїк / Теодор Драйзер; пер. з англ.: Олександр Юдін. – Харків: Фоліо, 2018. – 384 с. – Серія «Зарубіжні авторські зібрання».

Третій, фінальний роман (1947) циклу «Трилогія бажання», написаного за хронологією карєрного зростання Чарлза Йєркса, американського мільйонера.

 


 

Драйзер Т. Титан / Теодор Драйзер; пер. з англ.: Євген Тарнавський. – Харків: Фоліо, 2017. – 672 с. – Серія «Зарубіжні авторські зібрання».

Друга частина (1914) видатного циклу «Трилогія бажання», в якій автор яскравими фарбами змальовує приватне й фінансове життя Чарлза Йєркса, американського мільйонера.

 


 

Драйзер Т. Фінансист / Теодор Драйзер; пер. з англ.: Олена Концевич. – Харків: Фоліо, 2017. – 640 с. – Серія «Зарубіжні авторські зібрання».

Перший роман (1912) циклу «Трилогія бажання», побудованого видатним письменником на справжній історії життя Чарлза Йєркса, американського мільйонера.