«Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»: до 115-річчя від дня народження Олени Теліги

 

Вона вся, як істота, була якимось протестом проти сірості, безбарвності, нудоти життя… Це була людина, яка хотіла радості з королівськими значеннями цього слова.

 

Євген Маланюк, український письменник-енциклопедист

 

У 1926 р. у Празі, на еміграції, Олена Шовгенова (Шовгенів) стає Телігою. Це відбувається після знайомства 20-річної дівчини з Михайлом Телігою, бандуристом та … інженером.

 

У 1939 р. Олена вступає до Організації Українських Націоналістів (ОУН), де  приєднується до культурно-освітньої діяльності мельниківців. У 1941 р. Теліга повертається до Києва, який залишила 1922 р., та розгортає бурхливу діяльність: створює Спілку українських письменників, сприяє виданню літературно-мистецької газети «Літаври», пише для часопису «Українське слово»…

 

З початком 1942 р. приходять і «обмеження» від нової влади: засідки, арешти… Олена вперто ігнорує розпорядження нацистів, не дослухається до попереджень справжніх друзів. Її аргументацію може зрозуміти лише той, хто десятиліттями поневірявся на чужині: «Ще раз із Києва на еміграцію не поїду ! Не можу…»

 

У 2017 р. постає пам’ятник у Бабиному Яру, де загинула Олена Теліга разом з чоловіком Михайлом.

 

Довідатися більше про Олену Телігу запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Література про Олену Телігу

 

Головіна С. "Не треба слів. Хай буде тільки діло..." / С.Головіна // Пенсійний кур’єр. – 2016. – 22 лип. – С. 11.

До 110-річчя від дня народження Олени Теліги (21 липня) – видатної української поетеси, громадської діячки та борця за незалежність України.

 

Крига Т. Поезії Олега Ольжича та Олени Теліги / Т.Крига // Все для вчителя. – 2011. – № 34-36. – С. 23-24.

Сценарій уроку з української літератури.

 

Массовер Г. 21 липня. Полум’яна патріотка: до 110-річчя від дня народження О.І.Теліги (1906–1942) / Г.Массовер // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2016. – № 3. – С. 36-46.

Про Олену Телігу – найбільшу жіночу постать у вітчизняній літературі (після Лесі Українки).

 

Моральний вибір ціною життя // Урядовий кур’єр. – 2016. – 16 лип. – С. 8.

До 110-річчя від дня народження Олени Теліги.

 

Олена Теліга (1906–1942) // Позакласний час. – 2018. – № 6. – С. 27.

 

Поетеса вогняних кіл // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 6. – С. 10.

До 110-річчя від дня народження Олени Теліги, 21 липня.

 

Шаповал Ю. 21 липня. Олена Теліга / Ю.Шаповал // Мить історії: 366 мініатюр про людей і події. – Київ: Парлам. вид-во, 2019. – С. 222. – 400 с.: іл.

 

Твори Олени Теліги

 

Теліга О. Вибрані твори. Вид. 2-ге, доп. / О.Теліга. – Київ: Смолоскип,  2008. – 534 с.

 

Теліга О. Листи. Спогади / О.Теліга. – Київ: Вид-во ім. Олени Теліги, 2003. – 396 с.

 

Універсальний геній: до 375-річчя від дня народження Готфріда Лейбніца

 

 

Поповнення так само необхідні бібліотеці, як їжа – живому організму.

 

Готфрід Вільгельм фон Лейбніц (1646–1716)

 

Геніальний німецький математик і фізик, богослов і логік, історик і мовознавець… Це все – Готфрід Вільгельм фон Лейбніц. Але ще й бібліотекар ?! Саме так.

 

У 1676 р. Лейбніц стає бібліотекарем Йоганна Фрідріха, герцога Ганноверського. Також 30-річного вченого прийнято на службу радником герцога (інженерні та правові галузі знань). Упродовж наступних трьох років Лейбніц наполегливо працює в архівах Баварії та Італії: досліджує родовід герцогів Брауншвейг-Люнебурзьких…

 

У 1690 р. Лейбніц отримує ще одну посаду бібліотекаря – у Антона Ульріха, родича герцога Ганноверського. Вчений укладає алфавітний каталог, працює над створенням предметного, висуває два проєкти бібліотечної класифікації… У читальному залі (з вільним доступом) Лейбніц запроваджує доволі цікаву розстановку книг, за чотирма темами: богослів’я, медицина, право, філософія.

 

Довідатися більше про Готфріда Лейбніца запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Література про Лейбніца

 

         Боголюбов А. Лейбниц Готфрид Вильгельм (1.VII 1646 – 14.XI 1716) / А.Боголюбов; ред. Р.Гусячая, С.Хазанет; ред.-библиограф Ю.Альберт // Математики. Механики: Биографический справочник. – Киев: Наук. думка, С. 278-279. – 640 с.

        

Бородин А. Лейбниц Готфрид Вильгельм / А.Бородин, А.Бугай. Выдающиеся математики: Биогр. слов.-справ. 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Рад. шк., 1987. – С. 306-308. – 656 с.

 

         Глейзер Г. 5. Определение функции в XVIII в. / Герш Глейзер; спец. ред. А.Свечников; ред. Э.Викулина; худ. М.Шевцов // История математики в школе: ІХ–Х кл. Пособие для учителей. – Москва: Просвещение, 1983. – С. 20-22. – 351 с., ил.

         Про запровадження Лейбніцем термінів «функція», «змінна» та «константа».

 

Глейзер Г. 9. Понятие предела в XVII–XVIII вв. / Герш Глейзер; спец. ред. А.Свечников; ред. Э.Викулина; худ. М.Шевцов // История математики в школе: ІХ–Х кл. Пособие для учителей. – Москва: Просвещение, 1983. – С. 31-34. – 351 с., ил.

Про потужну математичну школу Лейбніца, діяльність якої сприяла формуванню сучасного математичного аналізу.

 

Глейзер Г. 16. Формулы дифференцирования у Лейбница и Эйлера и дефекты в их логическом обосновании / Герш Глейзер; спец. ред. А.Свечников; ред. Э.Викулина; худ. М.Шевцов // История математики в школе: ІХ–Х кл. Пособие для учителей. – Москва: Просвещение, 1983. – С. 46-47. – 351 с., ил.

 

Глейзер Г. 20. Максимумы и минимумы у Лейбница и Эйлера / Герш Глейзер; спец. ред. А.Свечников; ред. Э.Викулина; худ. М.Шевцов // История математики в школе: ІХ–Х кл. Пособие для учителей. – Москва: Просвещение, 1983. – С. 51-53. – 351 с., ил.

 

Глейзер Г. 45. «О глубокой геометрии» Лейбница / Герш Глейзер; спец. ред. А.Свечников; ред. Э.Викулина; худ. М.Шевцов // История математики в школе: ІХ–Х кл. Пособие для учителей. – Москва: Просвещение, 1983. – С. 112-113. – 351 с., ил.

 

Глейзер Г. 51. Геометрический смысл дифференциального уравнения первого порядка. Дифференциальные уравнения с разделяющимися переменными в школе Лейбница / Герш Глейзер; спец. ред. А.Свечников; ред. Э.Викулина; худ. М.Шевцов // История математики в школе: ІХ–Х кл. Пособие для учителей. – Москва: Просвещение, 1983. – С. 132-134. – 351 с., ил.

 

         Кремень В.Г. Європейська філософія XVII – XVIII ст. 6.5. Монадологія Г.В.Лейбніца / В.Г.Кремень, В.В.Ільїн // Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник. – Київ: Книга, 2005. – С. 179-181. – 528 с. – Бібліогр: в кінці розд.

         Монадологія (вчення про «монади») – ядро філософської системи Лейбніца. Монадою є проста, неподільна субстанція, здатна до активної діяльності. Кожна монада відтворює у собі цілий світ. «Гармонія» – відношення між монадами.

 

         Мироненко Г. Портрет бібліотеки в дзеркалі історії: Історичні постаті / Г.Мироненко // Шкільний світ. – 2013. – № 5. – С. 29-32.

         Продовження циклу статей про видатних особистостей, що своєю працею суттєво просували також і бібліотечну справу. Початок у №№ 10, 14, 18 за 2012 р., № 3 за 2013 р. У цьому випуску: Мелвіл Дьюї, Ератосфен, Зенодот Ефеський, Каллімах, Св. Кирило, Модест Корф, Іван Крилов, Готфрід Вільгельм фон Лейбніц.

 

Наукові праці Лейбніца

 

         Лейбниц Г.-В. Новые опыты о человеческом разумении / Г.В.Лейбниц; Н.Г.Мозгова; за ред. Г.І.Волинки // Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: Хрестоматія: Навч. посібн. – Київ: Каравела, 2010. – С. 110-115. – 464 с.

 

Ляйбніц Г. Досвід теодицеї щодо благості Божої, свободи людини і начала зла (фрагменти) / Г.Ляйбніц; Г.Бик, Н.Мозгова, Л.Облова; за ред. Г.Волинки // Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: Хрестоматія: Навч. посібн. – Київ: Каравела, 2010. – С. 52-55. – 464 с.