7 липня 2021 р.

Людина з Лабораторії фантастики: до 100-річчя від дня народження Cтаніслава Лема

 

 


Гадаю, що дорога до зірок та їхніх мешканців буде не лише довгою та важкою, але й сповненою неймовірних явищ, які не мають жодних аналогій з нашою земною дійсністю.

 

Станіслав Лем

 

Станіслав Лем приходить у цей світ 12 вересня 1921 р. у польській родині єврейського походження у Львові. Батько: Самуїл Лем, військовий лікар; мати: Сабіна Волнер. Після Другої світової війни родина Лемів опиняється у Кракові, де Станіслав отримує медичну освіту.

 

Юнацькі страхи, породжені окупацією Львова нацистами під час Другої світової (також у часі Голокосту гинуть страшною смертю багато родичів Станіслава), надзвичайно впливають на дорослого Лема: письменник-фантаст неперервно очікує початку Третьої світової війни з її неминучим застосуванням атомної зброї. Відповідно, первісток Томаш народжується лише у 1968 р., на 15-й рік подружнього життя Станіслава Лема і Барбари Лесьняк.

 

Народження сина суттєво впливає на режим дня фантаста: тепер Лем засинає о 9-й вечора, а прокидається (щоб відразу ж розпочати роботу) о 4-й ранку. Цікаво, що в цьому Станіслав Лем "випереджає" на цілу годину Жуля Верна (відомо, що видатний француз починав свою працю о 5-й ранку), одного з засновників жанру наукової фантастики.

 

Лем працює науковим співробітником, пише реценції на статті з журналу «Життя науки», починають виходити його перші науково-фантастичні твори: повість «Людина з Марса» (1946); роман «Астронавти» (1951); збірка оповідань «Сезам» (1954); роман-утопія «Магелланова хмара» (1955)…

 

Неймовірно: від 1950-х рр. у тодішньому Радянському Союзі книги Станіслава Лема користуються шаленим попитом, проте у Польщі ситуація цілком протилежна. Приклад: в СРСР загальний наклад роману «Астронавти» становить 2.5 млн, до твору пише передмову Герман Титов, другий радянський космонавт (після Юрія Гагаріна); в той же час на батьківщині упродовж 1964 р. купують … декілька десятків примірників роману.

 

В СРСР зі Станіславом Лемом вважають за честь зустрітися академіки й космонавти, письменники та співаки… Лише декілька імен: Петро Капиця, видатний фізик, Нобелівський лауреат (1978); Костянтин Феоктистов, єдиний радянський безпартійний космонавт; брати Стругацькі, Аркадій і Борис (АБС), класики наукової фантастики; Володимир Висоцький, видатний актор, поет і співак…

 

 



У наш час пандемії коронавірусу, ймовірно, надзвичайно актуальним буде розглянути роман Станіслава Лема «Повернення з зірок», вперше виданий польською мовою 60 років тому, у 1961-му. Чому ? В цьому фантастичному романі також важливе місце посідає спеціальне щеплення – бетризація… Що ж це таке ? Ось Халь Брег, 30-річний головний герой твору, що «був пілотом, у польоті до Фомальгауту», повертається з далекої космічної експедиції, яка тривала «127 років за земним часом і 10 – за корабельним».

 

Упродовж відсутності Брега усіх землян бетризовано – видалено ген агресії, внаслідок чого людина навіть не думає про те, щоб вбити іншу людину чи тварину… Усі рятувальні й небезпечні завдання механізовано й роботизовано, а людство вже не прагне до зірок… Автор яскраво змальовує, наскільки спрощеним і примітивним стає життя в такому «комфортному» суспільстві, в якому люди навіть стають меншими на зріст.

 

Замість мистецтва постає його ерзац – видовища, що пропонують лише поверхове збудження емоцій, майже повністю приглушених бетризацією. «Сьогодні вже нема трагедій. Ми знищили пекло пристрастей, а тоді виявилося, що одночасно перестав існувати і рай. Усе тепер урівноважено», – таке пояснення чує Брег від свого лікаря…

 

Чудовою ілюстрацією до перших розділів роману є, на мій погляд, картина Lemberg («Львів») вже доволі відомого і перспективного художника Святослава Подлевського, кандидата історичних наук і керівника Мистецького центру Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (LAC: Library Art Centre). Полотно, написане у 2019 р., експонувалося на персональній виставці художника «Чорна зона», що проходила 23 грудня 2020 р. – 22 січня 2021 р. у блакитній залі нового корпусу нашої бібліотеки.

 

Справді, на картині ми бачимо Брега, якому для повернення на рідну планету «дозволили взяти тільки чорний светр». Важко визначити вік головного героя, майстерно зображеного художником на полотні, адже «по-земному» пілоту космічного корабля «Прометей» … 157 років, біологічно ж Брег прожив лише 40.

 


 

Яскравим тлом картини виступають Молочний (Чумацький) Шлях та окремі сузір’я. Поруч з пілотом склянка … молока, проте згідно з поясненням Наїс, дівчини, з якою Брег знайомиться першого «земного» вечора, «брит – це ніяке не молоко», але «чужому завжди дають брит», від цього напою чоловік «стає, мусить бути чемним», відповідно, «не може дозволити собі нічого зайвого».

 

Символічно: назву картини, де зашифроване місто народження фантаста (так воно звалося за часів Австро-Угорської імперії), можна також прочитати як «гора Лема» (нім.), з якої 100 років тому починався шлях маленького Станіслава до вершини всесвітньої слави та визнання...

  

Фото картини Станіслава Подлевського Lemberg ("Львів", 2019) виконано її автором.

Дізнатися більше про Станіслава Лема та ознайомитися з його творами запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Література про Cтаніслава Лема

 

         Дежуров О. Лем, Станіслав / О.Дежуров, В.Гаковський; за ред. Н.Михальської та Б.Щавурського // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. Т. 2: Л–Я. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – С. 29-31. – 864 с.

 

Людина з лабораторії фантастики: до 95-річчя від дня народження Станіслава Лема, 10 вересня // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 8. – С. 7.

Про відомого польського письменника-фантаста, автора романів-попереджень, які сам Станіслав Лем називав філософськими притчами.

 

Твори Cтаніслава Лема

 

Лем С. Голем XIV: роман / Станіслав Лем; пер. з пол. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. – 168 с. – Серія «Горизонти фантастики».

 


 

Лем С. Едем. Соляріс. Повернення із зірок. Непереможний / Станіслав Лем; пер. з пол. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016. – 764 с.

 

Лем С. Из воспоминаний Иона Тихого / Станислав Лем; пер. с пол. – Москва: Кн. палата, 1990. – 528 с.

 

Лем С. Кіберіада / Станіслав Лем; пер. з пол. – Київ: Дніпро, 1968. – 286 с.

 


 

Лем С. Мир на Землі: роман / Станіслав Лем; пер. з пол. Юрія Галайка та Олеся Герасима. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. – 256 с. – Серія «Горизонти фантастики».

 

Лем С. Повернення з зірок: фантастичний роман. Вид. третє / Станіслав Лем; передм. Д. Затонського; пер. з пол. І. Бречака, А. Кисіля та С. Скирти. – Львів: Каменяр, 1976. – 224 с. – 165000 пр.

 

Лем С. Розповіді про пілота Піркса: цикл / Станіслав Лем; пер. з пол. Лариси Андрієвської, Софії Олійник та Ірини Шевченко; іл. Андрія Антоніва. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. – 480 с. – Серія «Горизонти фантастики».

 

Лем С. Соляріс: роман / Станіслав Лем; пер. з пол. Дмитра Андрухова; передм. Ю.Ф.Ярмиша; худ. І.М.Гаврилюк. – Київ: ВВФ «Котигорошко», 1996. – 192 с. – Серія «Шкільна бібліотека».

 


 

Лем С. Футурологічний конгрес: роман / Станіслав Лем; пер. з пол. Ірини Шевченко; іл. Лілії Василенко. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. – 144 с. – Серія «Горизонти фантастики».