5 листопада 2020 р.

Активно, позитивно, відповідально ! : До Міжнародного дня толерантності, 16 листопада

 


Толерантність не слід плутати ні з пасивністю, ні зі згодою чи байдужістю. Це активне, позитивне та відповідальне ставлення до людського розмаїття.

 

Кофі Аннан, 7-й генсек ООН, лауреат Нобелівської премії миру

        

Події останніх десятиліть вимагають неабияких зусиль для боротьби з тероризмом, расизмом та нетерпимістю. На зміну конфронтації та агресії повинні прийти взаєморозуміння й довіра. Тому на XXVIII сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 р. було проголошено Міжнародним днем толерантності. Саме цього дня ухвалено Декларацію принципів терпимості, в якій проголошується рівність усіх людей, незалежно від кольору шкіри, етнічної належності чи віросповідання.

 

         Вперше визначення толерантності надано французьким філософом XVIII ст. Вольтером, який у «Трактаті про віротерпимість» зазначав: «Безумством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети». Проте кожна культура надає терміну толерантності свого особливого значення. Якщо для англійців – це готовність і здатність без протесту сприйняти особистість, то для французів – це певна свобода іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. Китайці визначають толерантність як великодушність стосовно іншого, араби бачать у цьому прощення, терпимість, співчуття іншому, а перси – ще й готовність до примирення.

        

Спробуймо виконати інтерактивну вправу «У чому ми схожі ?»:

 

         Усі сідають колом. Ведучий обирає до його центру учасника за певною, схожою зі своєю, рисою. Обраний долучає до себе з решти учасників ще одного, але вже за іншою ознакою. Вправа триває доки усі учасники не потраплять до кола.

 

         Наостанку, коли усі ми опинилися у центрі кола, поміркуймо над такими питаннями:

 

-      Що ви відчували, коли зверталися саме до вас ?

-      Хвилювалися, коли вас досить довго не обирали ?

-      Чи важко було тому, хто вже в центрі кола, віднайти схожу рису в іншого ?

 

Люди мають відмінності: є високі й низькі, стрункі й товсті, з чорною й білою шкірою. Це не означає, що хтось є кращим. Згадаймо ІІ світову війну, передумовою до якої слугувало вчення Адольфа Гітлера про те, що нібито німці є найвищим, найрозумнішим народом і повинні панувати над іншими. Наслідком стала смерть десятків мільйонів людей.

 

До війни, можливо, спричиняється те, що люди починають заздрити одне одному, доводити, що саме вони є кращими, прагнуть помститися… Це чудово, що в нашому Сіверянському краї, на Чернігівщині, мирно співіснують та плекають свої національні товариства білоруси, вірмени, греки, євреї, німці, поляки, роми, росіяни, українці…

 


 

Виконаймо інтерактивну вправу «5 добрих слів»:

        

Кожен учасник обводить контури своєї руки на аркуші паперу А4 і на долоні пише своє ім’я. Далі передає аркуш сусідові праворуч, відповідно, отримує аркуш від сусіда ліворуч. На кожному пальці намальованої долоні необхідно написати певну гарну рису її власника, як от: «ти ввічливий», «мені подобаються твої жарти», «у тебе чудове волосся». Наприкінці ведучий збирає малюнки і читає записи, учасникам необхідно визначити, кому їх було призначено.

 

         Спробуємо відповісти на питання «Що для мене толерантність ?».

 

         Можливі відповіді:

 

-      Визнання рівності інших

-      Повага людської гідності

-      Усвідомлення права іншого

-      Співробітництво, партнерський дух

-      Сприйняття іншого таким, яким він є

-      Готовність примиритися з думкою іншого

-      Здатність поставити себе на місце іншого

-      Терпимість до вірувань та поведінки інших

-      Відмова від домінування й насильства над іншими

 

Такі думки наближають нас до інтерактивної вправи «Асоціативний ряд»:

        

На дошці по вертикалі написане слово «толерантність». Учасникам необхідно підібрати слова для характеристики людини, що викликають у них асоціації з цим терміном та починаються з відповідної літери вертикального рядка. Можливий розв’язок:

 

         Т  – терпимість

         О  – обережність

         Л  – лагідність / лояльність

         Е  – емпатія

         Р  – розуміння

         А  – активність

         Н  – надійність

         Т  – товаришування

         Н  – ніжність

         І   – ініціативність

         С  – співпереживання / співчуття

         Ть – тактовність

        

Проте досить часто в житті достатньо лише одного слова. Далі побачимо, що це може бути за слово.

 

Притча про чумака

 

         В одному селі помирає старий чумак. Прийшли люди прощатися з ним і питають: «Скажи нам, мудрий старче, як вдалося тобі дати такий лад своїй сім’ї, що усі сини й невістки, доньки й зяті жили разом у мирі та злагоді ? А старий вже не здатен говорити, йому дають олівець і папір, він пише і пише. Врешті-решт, аркуш випадає йому з рук, усі здивовані – на ньому 100 разів написане те ж саме слово. Здогадалися, яке ? «Терпимість» !

 

         Зараз кожен матиме можливість пересвідчитися, наскільки він є толерантним.

 


 

Чи толерантна я людина ? : Тест

 

         Пропонується обрати лише одну відповідь з двох можливих:

 

1. Для того, щоб не було воєн…

А) тут нічого не можна вдіяти, збройні конфлікти виникатимуть завжди;

Б) треба зрозуміти причини, що їх викликають.

 

2. Розповідають про героїв, що проявили толерантність.

А) Вам це не цікаво;

Б) бажаєте більше дізнатися про них.

 

3. Проти насильства ви застосовуєте…

         А) насильство;

         Б) кажете йому «Ні» разом з іншими людьми.

 

4. Якщо вас зрадив товариш, треба

         А) помстися йому;

         Б) намагатися налагодити з ним стосунки.

 

 5. Розповідають про дітей, що постраждали від війни.

         А) Почули й забули;

         Б) співчуваєте і намагаєтеся чимось допомогти.

 

6. Ви з кимось не згодні.

         А) Не дасте йому договорити;

         Б) дослухаєте.

 

7. На цьому уроці / семінарі / занятті ви вже відповідали.

         А) Хочете відповідати ще;

         Б) надасте можливість відповісти іншим.

 

8. Вам запропоновано листуватися з іноземцем.

         А) Для вас це не цікаво, ви не хочете поділяти з ним свої думки та мрії;

         Б) вам цікаво довідатися про життя за кордоном, поділитися мріями.

 

Тепер підведемо підсумки. Якщо обрано усі літери «Б».

Це вияв високої толерантності. В майбутньому ви станете активним провідником миру у всьому світі. Розкажіть друзям про свій досвід.

 

         Якщо обрано від 3 до 7 літер «Б».

         Ви не дуже толерантні: намагаєтеся усюди просунути свої ідеї. Проте ви допитливі, маєте гарну уяву. Це допоможе вам боротися з нетерпимістю.

 

         Якщо обрано менше ніж 3 літери «Б».

         Ви – людина не толерантна. Варто подивитися на життя з більш оптимістичного боку, інколи вдаватися до дискусій. Це допоможе бути по-справжньому щасливим.

        

         З історії нам чудово відомо, що збройні конфлікти та війни супроводжують людину увесь час її існування. Вчені зазначають, що за 50 століть сталося приблизно 14.5 тис. воєн, а за останні 50 років – 200. Лише 300 мирних років мало людство за всю свою історію. Якщо її тривалість умовно визначити за одну добу (24 год.), то мирний період триватиме лише 6.5 сек.

         


 

Отже, будьмо толерантними !

 

Рекомендована література

 

Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Боковець І. Молодь – за толерантність / І.Боковець // Виховна робота в школі. – 2012. – № 10. – С. 27-29.

Запропоновано сценарій виховного заходу, 10-11 кл.

 

Болтромюк Д. Виховання толерантної поведінки особистості / Д.Болтромюк // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2013. – № 10. – С. 9-10.

 

Бондарчук А. Сделай шаг навстречу: школа толерантности / А.Бондарчук // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 30-36.


 

Голуб С. Толерантність та нетерпимість: інтерактивні вправи / С.Голуб // Позакласний час. – 2013. – № 19-20. – С. 60-64.

 

Грева О. Вчимося толерантності: тренінг для учнів / О.Грева // Позакласний час. – 2013. – № 15-16. – С. 36-38.

 

Зарівна О. Толерентність як елемент світогляду і культури / О.Зарівна // Рідна школа. – 2008. – № 6. – С. 21-23.

 

Кавас Л. Я і колектив / Л.Кавас // Позакласний час. – 2018. – № 8. – С. 16-17.

Метою запропонованої години спілкування є допомога в усвідомленні цінності особистості, важливості колективу в житті людини; розвиток життєвих навичок толерантності.

 

Моцна В. І ім’я загального добра / В.Моцна // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 25-27.

Сценарій круглого столу «Школа толерантності».

 

Омелянчук І. Толерантність як філософія буття / І.Омелянчук // Урядовий кур’єр. – 2019. – 12 черв. – С. 3.

 

Прокопенко Т. Толерантність врятує світ : тренінги / Т.Прокопенко // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 28-29.

 

Столяренко О. Методологічні та теоретичні засади розвитку толерантності у міжособистісних взаєминах студентів / О.Столяренко // Рідна школа. – 2008. – № 6. – С. 17-20.

 

Таланова Ю. Толерантність чи єдність у багатогранності / Ю.Таланова // Соціальний педагог. – 2018. – № 1. – С. 24-35.

Програма проведення тижня психологічного комфорту.

 

Фаєвська Т. Як виростити квітку толерантності: тренінг / Т.Фаєвська // Класний керівник. Бібліотека. – 2014. – № 4. – С. 13-15.

12 жовтня 2020 р.

«Людина із шовку і сталі»: до 130-річчя від дня народження Андрія Мельника

 


Авжеж, це не вождь типу Євгена Коновальця, менше від нього стратег і політик. Це по характеру – шеф штабу, але людина, яка ніколи не ламалась і має відчуття суті історії.

 

Олег Ольжич (1907-1944), український археолог і поет

 

Андрій Мельник приходить у цей світ 12 грудня 1890 р. в с. Якубова Воля (тепер у складі Дрогобицького р-ну Львівської обл.). У шестирічному віці хлопець втрачає маму: батько, Атанас Мельник приводить у дім другу дружину – Павлину Матчак. У 1904 р. помирає й батько, але мачуха не кидає пасинка, а пізніше здійснює щось неймовірне: продає частку своєї землі й надає кошти на операцію Андрію. 

 

У 1910 р. хлопець закінчує Стрийську гімназію, упродовж двох років лікується від туберкульозу, у 1912 р. стає студентом Віденської Лісової академії (спеціальність  «інженер-лісівник»). Проте у 1914 р., з початком Першої світової війни, Андрій вступає до лав Українських Січових Стрільців (УСС). Чотовий, згодом сотник…

 

3 вересня 1916 р. під час бою з російськими військами на горі Лисоня (за Бережани, територія сучасної Тернопільської обл.) Андрій Мельник опиняється у полоні. Утримують сотника УСС у концтаборі під Царицином (тепер м. Волгоград РФ), де відбувається його знайомство з Євгеном Коновальцем. Друзям (а згодом  побратимам і майбутнім родичам) вдається втекти з полону, на початку 1917 р. Мельник і Коновалець прибувають до Києва та поринають у вир Української революції.

 

У добу Визвольних змагань Андрій Мельник робить стрімку військову кар’єру:

 

заст. командира Осадного Корпусу УСС,

в.о. командира корпусу УСС,

начальник штабу Окремого Загону УСС,

начальник штабу Дієвої Армії Української Народної Республіки (УНР),

помічник коменданта групи УСС,

отаман Армії УНР.

 

В еміграції (як у полоні та в Армії УНР) Мельник з Коновальцем створює Українську Військову Організацію (УВО). У квітні 1924 р. його заарештовано: упродовж 4-х років Мельник відбуває покарання в польській в’язниці. Михайло Бажанський, який «сидить» разом з ним, згадує у своїх споминах, що справжніми українськими героями Мельник вважав гетьмана Павла Полуботка та полковника Івана Богуна. 

 

Несподівано: після звільнення він працює управителем маєтностей Андрея Шептицького, митрополита Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). 28 лютого 1929 р. зареєстровано шлюб Андрія Мельника із Софією Федак (це сестра дружини його побратима – Євгена Коновальця).

 

У 1933-1938 рр. Мельник входить до Товариства українських бойовиків «Молода Громада» та очолює Головну раду Католицької асоціації української молоді «Орли».

 

У 1938 р., після вбивства Євгена Коновальця Павлом Судоплатовим, офіцером ННВС, Мельник стає керівником ОУН згідно з усним заповітом свого побратима. У 1940 р. коли Степан Бандера очолює Революційний Провід ОУН, в лавах організації стається розкол на мельниківців (М) і бандерівців (Б). У лютому 1944 р. Андрія Мельника кинуто нацистами до концтабору Заксенхаузен.

 

Після війни живе у Німеччині та Люксембурзі: намагається об’єднати розпорошені українські сили. У 1957 р. пропонує створити всесвітню організацію українців, що здійснилося у 1967 р., вже після смерті Мельника, коли постав Світовий Конгрес Вільних Українців.

 


 

Ось ці слова Андрія Мельника можна вважати заповітом для нащадків:

 

«Будіть віру в прийдешнє, в Українську Самостійну Державу, в якій не буде місця ні для визиску людини людиною, ні для національного гноблення, ні для затиску вільної думки, в якій український нарід буде свобідним господарем на своїй землі і по своїй волі».

 

Дізнатися більше про Андрія Мельника запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Рекомендована література

 

В Івано-Франківську відкрили пам’ятник голові проводу ОУН Андрію Мельнику // Українська культура. – 2018. – № 1. – С. 23.

 

Каганець І. Зразковим українським націоналістом був Андрей Шептицький / І.Каганець // Країна. – 2016. – № 43. – С. 36-38.

Про те, чому героїзація Степана Бандери працює на інтереси Москви і може відштовхнути від України західних партнерів.

 

Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА. 3-тє стереотипне видання. – Київ: Наукова думка, 2005. – 72 с.

 

Сергійчук В. ОУН–УПА в роки війни. Нові документи і матеріали / В.Сергійчук. – Київ: Дніпро, 1996. – 496 с.

 

Шаповал Ю. 12 грудня. Андрій Мельник / Ю.Шаповал // Мить історії: 366 мініатюр про людей і події. – Київ: Парлам. вид-во, 2019. – С. 373. – 400 с.: іл.

 

         Яневський Д. Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича / Д.Яневський. – Харків: Факт, 2013. – 283 с.