Авжеж, це не вождь типу Євгена Коновальця, менше від нього стратег і політик. Це по характеру – шеф штабу, але людина, яка ніколи не ламалась і має відчуття суті історії.
Олег Ольжич (1907-1944), український археолог і поет
Андрій Мельник приходить у цей світ 12 грудня 1890 р. в с. Якубова Воля (тепер у складі Дрогобицького р-ну Львівської обл.). У шестирічному віці хлопець втрачає маму: батько, Атанас Мельник приводить у дім другу дружину – Павлину Матчак. У 1904 р. помирає й батько, але мачуха не кидає пасинка, а пізніше здійснює щось неймовірне: продає частку своєї землі й надає кошти на операцію Андрію.
У 1910 р. хлопець закінчує Стрийську гімназію, упродовж двох років лікується від туберкульозу, у 1912 р. стає студентом Віденської Лісової академії (спеціальність «інженер-лісівник»). Проте у 1914 р., з початком Першої світової війни, Андрій вступає до лав Українських Січових Стрільців (УСС). Чотовий, згодом сотник…
3 вересня 1916 р. під час бою з російськими військами на горі Лисоня (за Бережани, територія сучасної Тернопільської обл.) Андрій Мельник опиняється у полоні. Утримують сотника УСС у концтаборі під Царицином (тепер м. Волгоград РФ), де відбувається його знайомство з Євгеном Коновальцем. Друзям (а згодом побратимам і майбутнім родичам) вдається втекти з полону, на початку 1917 р. Мельник і Коновалець прибувають до Києва та поринають у вир Української революції.
У добу Визвольних змагань Андрій Мельник робить стрімку військову кар’єру:
заст. командира Осадного Корпусу УСС,
в.о. командира корпусу УСС,
начальник штабу Окремого Загону УСС,
начальник штабу Дієвої Армії Української Народної Республіки (УНР),
помічник коменданта групи УСС,
отаман Армії УНР.
В еміграції (як у полоні та в Армії УНР) Мельник з Коновальцем створює Українську Військову Організацію (УВО). У квітні 1924 р. його заарештовано: упродовж 4-х років Мельник відбуває покарання в польській в’язниці. Михайло Бажанський, який «сидить» разом з ним, згадує у своїх споминах, що справжніми українськими героями Мельник вважав гетьмана Павла Полуботка та полковника Івана Богуна.
Несподівано: після звільнення він працює управителем маєтностей Андрея Шептицького, митрополита Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). 28 лютого 1929 р. зареєстровано шлюб Андрія Мельника із Софією Федак (це сестра дружини його побратима – Євгена Коновальця).
У 1933-1938 рр. Мельник входить до Товариства українських бойовиків «Молода Громада» та очолює Головну раду Католицької асоціації української молоді «Орли».
У 1938 р., після вбивства Євгена Коновальця Павлом Судоплатовим, офіцером ННВС, Мельник стає керівником ОУН згідно з усним заповітом свого побратима. У 1940 р. коли Степан Бандера очолює Революційний Провід ОУН, в лавах організації стається розкол на мельниківців (М) і бандерівців (Б). У лютому 1944 р. Андрія Мельника кинуто нацистами до концтабору Заксенхаузен.
Після війни живе у Німеччині та Люксембурзі: намагається об’єднати розпорошені українські сили. У 1957 р. пропонує створити всесвітню організацію українців, що здійснилося у 1967 р., вже після смерті Мельника, коли постав Світовий Конгрес Вільних Українців.
Ось ці слова Андрія Мельника можна вважати заповітом для нащадків:
«Будіть віру в прийдешнє, в Українську Самостійну Державу, в якій не буде місця ні для визиску людини людиною, ні для національного гноблення, ні для затиску вільної думки, в якій український нарід буде свобідним господарем на своїй землі і по своїй волі».
Дізнатися більше про Андрія Мельника запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):
Рекомендована література
В Івано-Франківську відкрили пам’ятник голові проводу ОУН Андрію Мельнику // Українська культура. – 2018. – № 1. – С. 23.
Каганець І. Зразковим українським націоналістом був Андрей Шептицький / І.Каганець // Країна. – 2016. – № 43. – С. 36-38.
Про те, чому героїзація Степана Бандери працює на інтереси Москви і може відштовхнути від України західних партнерів.
Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА. 3-тє стереотипне видання. – Київ: Наукова думка, 2005. – 72 с.
Сергійчук В. ОУН–УПА в роки війни. Нові документи і матеріали / В.Сергійчук. – Київ: Дніпро, 1996. – 496 с.
Шаповал Ю. 12 грудня. Андрій Мельник / Ю.Шаповал // Мить історії: 366 мініатюр про людей і події. – Київ: Парлам. вид-во, 2019. – С. 373. – 400 с.: іл.
Яневський Д. Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича / Д.Яневський. – Харків: Факт, 2013. – 283 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар