«Встане правда ! Встане воля !»

 

 

Ми не погани,

Ми настоящі християни,

Ми малим ситі!..

А зате! Якби ви з нами подружили,

Багато б дечому навчились!

У нас же й світа, як на те —

Одна Сибір неісходима!

А тюрм! а люду!..

Що й лічить!

Од молдаванина до фінна

На всіх язиках все мовчить.

Бо благоденствує!

Тарас Шевченко. Кавказ

 14 вересня 2023 р. величною кантатою-симфонією «Кавказ» видатного українського композитора Станіслава Людкевича розпочато 85-й концертний сезон Хмельницької обласної філармонії. Цікаво: прем’єра твору відбулася у 1914 р. у Львові на концерті, присвяченому 100-літньому ювілею Кобзаря, диригент – автор. У Хмельницькому кантату-симфонію виконано вперше.

 

Просвітились! та ще й хочем

Других просвітити,

Сонце правди показати

Сліпим, бачиш, дітям!!

Все покажем! тільки дайте

Себе в руки взяти.

Як і тюрми муровати,

Кайдани кувати,

Як і носить!..

 Так писав наш геніальний поет-пророк у далекому 1845 році... У лютому 1918 р., після повернення з Туркестану, де Станіслав Людкевич перебував у російському полоні як вояк австрійської армії, молодий композитор стає свідком червоного терору, що здійснювали в Києві більшовицькі загони Муравйова.

 Особисто мене вражають такі шляхетні вчинки Прометея української музики, який подолав 100-літній рубіж життя (24.01.1879 – 10.09.1979): у 1948-му, вже майже 70-літній, Станіслав Людкевич разом з колегою Іларіоном Гриневецьким відмовляється засудити піаніста-віртуоза Василя Барвінського (20.02.1888 – 09.06.1963), директора Львівської консерваторії. У 1963-му підписує листа до Леоніда Брежнєва, голови Президії Верховної Ради СРСР з вимогою звільнити та реабілітувати композитора Василя Барвінського.

 

Пам’ятник Кобзареві: 

День Державного прапора України, 23 серпня 2023 р., 

сквер ім. Тараса Шевченка, м. Хмельницький

 

Публікацію розпочинає фото автора:

До відкриття 85-го концертного сезону залишається 10 хвилин...

«Красо України, Подолля !»

 

Красо України, Подолля !

Розкинулось мило, недбало !

Здається, що зроду недоля,

Що горе тебе не знавало !

Леся Українка

 

Від 14 вересня до 10 жовтня 2023 р. у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва (до речі, єдиному такого роду в Україні) триватиме виставка фотографій «Подільське географічне товариство презентує».

 

Ось що розповідають про виставку її автори, хмельницькі фотомитці Олександр Колосовський, Олександр Соленцов і Микола Двужилов:

 

«Всі наші географічні дослідження та пошуки виникли колись після багаторічного досвіду проведення звичайних туристичних екскурсій територією Поділля і Волині.

 

Протягом багатьох років ми знайомили туристів з мальовничими і загадковими куточками нашої Батьківщини. І саме завдяки цим подорожам нам вдалося започаткувати зібрання власної колекції картин».

 

Фотокартини по-справжньому відтворюють для нас практично кожний рядок чудового вірша видатної поетеси Лесі Українки:

 

Хвилюють лани золотії,

Здається, без краю, – аж знову

Бори величезні, густії

Провадять таємну розмову.

 

                            Скеля Шамот біля с. Нігін

 

Он ярочки зелененькі,

Стежечки по них маленькі,

Перевиті, мов стрічечки,

Збігаються до річечки,

Річка плине, берег рвучи,

Далі, далі попід кручі…

 

                                Гирло р. Тернава

 

                    Долина р. Смотрич біля с. Нігін 

                                   Каньйон р. Тернава

Публікацію розпочато фотокартиною:

«Гунська долина. Каньйон р. Тернава».

А чи можна купити Свободу ?

Від 29 серпня до 16 вересня 2023 р. у Хмельницькому обласному художньому музеї триватиме звітна виставка за результатами міжрегіонального проєкту «Ціна Свободи. Артрезиденція із сучасного живопису», що здійснюється завдяки підтримці Українського культурного фонду та партнерству з Донецьким обласним художнім музеєм (м. Краматорськ).

З 69 заяв, надісланих на конкурс митцями з усієї України, до артрезиденції потрапили 14 (доволі потужна конкуренція: 5 осіб на одне місце !) дуже різних художників (за віком, місцем народження та фактичного проживання, життєвим та професійним досвідом). Упродовж двох серпневих тижнів у мальовничому Малієвецькому обласному історико-культурному музеї (Хмельниччина) 14 артрезидентів створили 72 унікальні картини, у кожну роботу закладено власне бачення та усвідомлення вартості нашої Свободи:

Олексій Малік (1959 р. н., Кременчук – Одеса):

«Ціна Свободи – це, передовсім, свобода Держави, у якій живе людина. Неможливо творити справжнє мистецтво тоді, коли тобі нав’язують чужу думку”.

 

Олексій Малік. Пробудження (полотно, олія)

 

Олексій Малік. Cтратег (полотно, олія)

Олена Українцева (1980 р. н., Маріуполь, Україна – Зіген, Німеччина):

«Свобода – це бути готовим втратити все, що маєш, до чого звик. Але є інший шлях – не втрачати, а боротись за те, що маєш, що є цінним».

 

Олена Українцева. Мистецтво рівноваги сил є свобода (полотно, акрил)

Цю публікацію розпочато репродукцією картини:

Наталія Коробова. Реквієм (полотно, акрил)

Наталія Коробова (1949 р. н., Запоріжжя – Трускавець):

«Ціна Свободи – це життя. Але так вже повелось, що одні віддають своє життя, а інші – залишаються жити. Напевно, заради того, щоб пам’ятати про ці трагедії і запалювати в ім’я загиблих свічки пам’яті”. 

"...Із крові і землі..."

 

Від 28 липня 2023 р. у Хмельницькому обласному художньому музеї триває виставка «...Із крові і землі...», на якій представлені унікальні картини Віктора Зарецького (08.02.1925  ̶  23.08.1990) – видатного українського художника і графіка, педагога і громадського діяча, чоловіка Алли Горської.

Особисто для мене, як для бібліографа, надзвичайно приємним є усвідомлення, наскільки книга була важливою складовою повсякдення 1960-1980-х рр. Простежити це можна на багатьох картинах:

Дівчата : ескіз (папір, акварель, 1960)

Чоловік і жінка : етюд (папір, акварель, 1961)

Юнак у червоному светрі (папір, кольоровий олівець, 1982)

Цю публікацію розпочато репродукцією роботи, яка мені подобається найбільше:

Місто в Середній Азії (картон, темпера, гуаш, поч. 1960-х)

«Вам відомо, що до 2050 року в океанах буде більше пластику, аніж риби?»

 

Розтратнику, втрачаєш марно ти природи спадок – буйний цвіт краси… Коли ж настане смерті мить сумна, яким він буде, твій останній звіт?

 

Вільям Шекспір. Сонет 4

 

«Наскільки «зелене» ваше серце?» – з таким коротеньким тестом на початку своєї книги звертається до читача Ґей Браун, радниця з питань охорони довкілля та засновниця проєкту Greenopia, що допомагає компаніям ставати екологічнішими: 

 

Як часто ви купуєте воду у пластикових пляшках?

 

Як часто ви тримаєте мобільний телефон біля себе?

 

Як ви вважаєте, чи впливають засоби для догляду за шкірою на довкілля?

 

Ви коли-небудь перевіряли кров на вміст важких металів чи інших токсинів?

 

Чи враховуєте ви вплив на довкілля, коли їздите автомобілем чи купуєте його?

 

Авторка пояснює: «Якщо ви матимете інформацію (які продукти харчування вживаєте, яку воду п’єте, де обираєте жити, які засоби особистої гігієни купуєте, на якій постільній білизні спите та який одяг носите) і на її основі здійснюватимете повсякденні вибори, то кожна дрібна зміна допомагатиме вам зробити своє життя й життя всіх мешканців планети хоч трохи здоровішим.

 

Ця книжка присвячена тому, як урятувати світ, однак не весь. У ній ідеться про те, як ви можете врятувати свій світ, середовище свого проживання, своє тіло та особистий простір. Для цього знадобляться спільні зусилля громадських, приватних ініціатив та окремих людей, які об’єднуються заради очищення свого світу». 

 

Завдяки Українському Інституту книги це унікальне видання про те, як «Жити із “зеленим серцем”» надійшло до читальної зали Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Соборна, 33):

 

Браун Ґ. Жити із «зеленим серцем». Подбай про себе і планету / Ґей Браун ; пер. з англ. Наталія Яцюк ; передм. Террі Таммінена. – Київ : Наш формат, 2020. – 280 с. – 2.5 тис. пр.

 

Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва

«Хто саме заговорив першим?»

 

Десь у 1920 році на околиці міста Лаббок, що в Техасі, гримуча змія вбила мого прадіда. Ідучи із церкви додому разом із сім’єю через бавовняне поле, прадідусь Данґан попереджав дітей стерегтися змій, коли зненацька одна з них уп’ялася йому в стегно. Його дочка, моя бабуся Клара-Белль, повсякчас згадувала, як змія «застерігала» батька, так наче тварина скористалася б справжніми словами, якби тільки могла.

 

Люди, які знають, що гримучі змії здатні до комунікації, часто приймають струшування хвоста за мову й через це наділяють їх людськими властивостями, кажучи, що вони «повідомляють» іншим істотам «триматися осторонь»… Нехай ця дія не є повноцінною мовою, зміїний звук усе ж таки несе в собі важливу інформацію. Мій прадідусь сплатив дорогу ціну за те, що обійшов це повідомлення увагою.

 

Так розпочинає свою працю «Походження мови» Деніел Еверетт – лінгвіст, декан факультету науки та мистецтв Університету Бентлі (США), автор понад 100 статей та 12 книжок із мовознавства. Проф. Еверетт продовжує:

 

Жодна змія не розповість вам, що хоче робити завтра або що думає про погоду. Такі повідомлення потребують мови – найбільш розвиненої форми комунікації, що колись існувала на Землі.

 

Книжка «Походження мови» пропонує унікальну широку історію еволюції мови як людського винаходу – від появи нашого виду до більш ніж 7 тис. окремих мов, якими людство спілкується нині.

 

Цікаве питання про еволюцію мови: хто саме заговорив першим? Ще два фундаментальних питання від польового лінгвіста-дослідника: до якої міри подібні людські мови, що існують у наш час, і що розмаїття мов може сказати нам про мови первісних людей? Додаткові запитання. Чи є жести необхідними для мов людей? Чи є голосовий апарат, ідентичний апаратові сучасної людини, необхідним для всіх людських мов? Чи потрібні всім мовам людства складні граматичні структури?

 

Завдяки Українському Інституту книги з цим унікальним дослідженням можна ознайомитися у читальній залі Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Соборна, 33):

 

Еверетт Д. Походження мови. Як ми навчилися говорити / Деніел Еверетт; пер. з англ. Геннадій Шпак. – Київ : Наш формат, 2019. – 344 с. – 3 тис. пр.

 

Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва

«Якщо ми – не в центрі, то чи має наше існування взагалі якесь значення?»

 

Якщо я бачив далі за інших, то лише тому, що стояв на плечах гігантів.

 

Ісаак Ньютон (1642 ‒ 1727). З листа до Роберта Гука (5 лют. 1676 р.)

 

Коли праця Кеплера зробила геліоцентричну модель точнішою, а Ньютон доповнив її законами руху, це неабияк змінило наше уявлення про Всесвіт: якщо ми – не в центрі, то чи має наше існування взагалі якесь значення?

 

Навіщо Богові або законам природи перейматися подіями на третій каменюці від Сонця, де залишив нас Коперник?

 

За допомогою оригінальних текстів у книжці «На плечах гігантів» простежено розвиток нашої картини небес від революційного твердження Миколая Коперника, що Земля обертається навколо Сонця, до не менш революційного припущення Альберта Айнштайна, що простір і час вигнуті та викривлені масою й енергією.

 

Обидві теорії наразилися свого часу на жорсткий спротив: інквізиції – у випадку Коперника та нацистів – у випадку Айнштайна. Проте в обох випадках ми мусимо робити інтелектуальний стрибок до нової картини світу.

 

Айнштайн також майже одноосібно відповідальний за загальну теорію відносності, у якій простір і час вигнуті й стають динамічними. Це означає, що вони підпорядковані квантовій теорії і що Всесвіт як такий має всі можливі форми та історії. Більшість цих історій будуть не надто придатні для розвитку життя, але деякі все ж матимуть усі потрібні умови.

 

Завдяки Українському Інституту книги це унікальне видання надійшло до читальної зали Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Соборна, 33):

 

Гокінґ С. На плечах гігантів. Величні прориви у фізиці та астрономії / Стівен Гокінґ; пер. з англ. Ярослава Лебеденка. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. – 256 с.: іл. – 2 тис. пр.

 

Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва