12 жовтня 2020 р.

«Людина із шовку і сталі»: до 130-річчя від дня народження Андрія Мельника

 


Авжеж, це не вождь типу Євгена Коновальця, менше від нього стратег і політик. Це по характеру – шеф штабу, але людина, яка ніколи не ламалась і має відчуття суті історії.

 

Олег Ольжич (1907-1944), український археолог і поет

 

Андрій Мельник приходить у цей світ 12 грудня 1890 р. в с. Якубова Воля (тепер у складі Дрогобицького р-ну Львівської обл.). У шестирічному віці хлопець втрачає маму: батько, Атанас Мельник приводить у дім другу дружину – Павлину Матчак. У 1904 р. помирає й батько, але мачуха не кидає пасинка, а пізніше здійснює щось неймовірне: продає частку своєї землі й надає кошти на операцію Андрію. 

 

У 1910 р. хлопець закінчує Стрийську гімназію, упродовж двох років лікується від туберкульозу, у 1912 р. стає студентом Віденської Лісової академії (спеціальність  «інженер-лісівник»). Проте у 1914 р., з початком Першої світової війни, Андрій вступає до лав Українських Січових Стрільців (УСС). Чотовий, згодом сотник…

 

3 вересня 1916 р. під час бою з російськими військами на горі Лисоня (за Бережани, територія сучасної Тернопільської обл.) Андрій Мельник опиняється у полоні. Утримують сотника УСС у концтаборі під Царицином (тепер м. Волгоград РФ), де відбувається його знайомство з Євгеном Коновальцем. Друзям (а згодом  побратимам і майбутнім родичам) вдається втекти з полону, на початку 1917 р. Мельник і Коновалець прибувають до Києва та поринають у вир Української революції.

 

У добу Визвольних змагань Андрій Мельник робить стрімку військову кар’єру:

 

заст. командира Осадного Корпусу УСС,

в.о. командира корпусу УСС,

начальник штабу Окремого Загону УСС,

начальник штабу Дієвої Армії Української Народної Республіки (УНР),

помічник коменданта групи УСС,

отаман Армії УНР.

 

В еміграції (як у полоні та в Армії УНР) Мельник з Коновальцем створює Українську Військову Організацію (УВО). У квітні 1924 р. його заарештовано: упродовж 4-х років Мельник відбуває покарання в польській в’язниці. Михайло Бажанський, який «сидить» разом з ним, згадує у своїх споминах, що справжніми українськими героями Мельник вважав гетьмана Павла Полуботка та полковника Івана Богуна. 

 

Несподівано: після звільнення він працює управителем маєтностей Андрея Шептицького, митрополита Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ). 28 лютого 1929 р. зареєстровано шлюб Андрія Мельника із Софією Федак (це сестра дружини його побратима – Євгена Коновальця).

 

У 1933-1938 рр. Мельник входить до Товариства українських бойовиків «Молода Громада» та очолює Головну раду Католицької асоціації української молоді «Орли».

 

У 1938 р., після вбивства Євгена Коновальця Павлом Судоплатовим, офіцером ННВС, Мельник стає керівником ОУН згідно з усним заповітом свого побратима. У 1940 р. коли Степан Бандера очолює Революційний Провід ОУН, в лавах організації стається розкол на мельниківців (М) і бандерівців (Б). У лютому 1944 р. Андрія Мельника кинуто нацистами до концтабору Заксенхаузен.

 

Після війни живе у Німеччині та Люксембурзі: намагається об’єднати розпорошені українські сили. У 1957 р. пропонує створити всесвітню організацію українців, що здійснилося у 1967 р., вже після смерті Мельника, коли постав Світовий Конгрес Вільних Українців.

 


 

Ось ці слова Андрія Мельника можна вважати заповітом для нащадків:

 

«Будіть віру в прийдешнє, в Українську Самостійну Державу, в якій не буде місця ні для визиску людини людиною, ні для національного гноблення, ні для затиску вільної думки, в якій український нарід буде свобідним господарем на своїй землі і по своїй волі».

 

Дізнатися більше про Андрія Мельника запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Рекомендована література

 

В Івано-Франківську відкрили пам’ятник голові проводу ОУН Андрію Мельнику // Українська культура. – 2018. – № 1. – С. 23.

 

Каганець І. Зразковим українським націоналістом був Андрей Шептицький / І.Каганець // Країна. – 2016. – № 43. – С. 36-38.

Про те, чому героїзація Степана Бандери працює на інтереси Москви і може відштовхнути від України західних партнерів.

 

Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Фаховий висновок робочої групи істориків при Урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН і УПА. 3-тє стереотипне видання. – Київ: Наукова думка, 2005. – 72 с.

 

Сергійчук В. ОУН–УПА в роки війни. Нові документи і матеріали / В.Сергійчук. – Київ: Дніпро, 1996. – 496 с.

 

Шаповал Ю. 12 грудня. Андрій Мельник / Ю.Шаповал // Мить історії: 366 мініатюр про людей і події. – Київ: Парлам. вид-во, 2019. – С. 373. – 400 с.: іл.

 

         Яневський Д. Проект «Україна». Жертва УПА. Місія Романа Шухевича / Д.Яневський. – Харків: Факт, 2013. – 283 с.

5 жовтня 2020 р.

Як ГМО потрапили до українських продуктів. Четверте засідання Еко-Академії

 


 Він помітив, як позад неї зявився маленький робот і підплив до нього по гладенькій поверхні силового поля з вечерею на таці. За вечерею Харлан їв небагато, однак потроху скуштував кожної страви. Усі вони були знайомі йому з минулих Спостережень, але тоді він не їв їх, хіба що відкушував маленькі шматочки з дослідницькою метою. Харлан змушений був признатися собі, що всі наїдки йому сподобались. Надто ж пінявий світло-зелений напій, він пахнув м'ятою (не алкогольний, ні, він діяв якось інакше) й припав до смаку всім гостям.

 

Два біороки тому, до останньої Зміни Реальності, цього напою в 482-му ще не було. Робот подав йому другий келих. Харлан на знак подяки кивнув Нойс головою. Цікаво, чому таки Зміна Реальності, яка практично не принесла фізичних змін у життя сторіччя, сприяла появі нового напою ? А втім, він не Обчислювач і не повинен ставити собі таких запитань…

 

Айзек Азімов. Кінець вічності

 

Жоден з нас, українських покупців, не бачив позначки ГМО на вітчизняних продуктах. Ми більше звикли до написів: «без ГМО» або «не містить ГМО». Це відбувається зовсім не тому, що генетично модифікованих організмів (ГМО) в українській картоплі чи буряках нема. Просто в нашій державі офіційно ще не зареєстрований жоден ГМО ! Спробуємо зрозуміти загрози, що ховаються за цією абревіатурою…

 

Почнемо з генів – молекул всередині клітини, відповідальних за спадковість. Кожен ген відповідає за певну ознаку, тобто має свою спеціалізацію: колір очей, стійкість до приморозків, невразливість шкідниками, здатність червоніти на сонці… Еру генної інженерії розпочато 1973 р. в США зі спільних дослідів двох молекулярних біологів – Стенлі Коена (Стенфордський університет) та Герберта Бойєра (Університет Каліфорнії, Берклі).

 


 

1983 р. у Сполучених Штатах дали врожай перші трансгенні рослини, а ще за 10 років перші ГМ-томати надійшли у продаж. Сьогодні країни Нового Світу (США, Канада, Бразилія, Аргентина) активно залучають ГМО до своєї сільсько-господарської продукції. Проте Старий Світ не поспішає скасовувати заборону на ГМО. У січні 2015 р. кожна країна ЄС отримала можливість зупинити надходження генно-модифікованої їжі, попри дозвіл на її імпорт «союзного» рівня.

 

Як в Україні ? Офіційно: вітчизняні продукти не містять ГМО. Більше: на даний час не існує мережі лабораторій для відповідної перевірки, лише Інститут молекулярної біології і генетики НАН України має необхідне обладнання. Перш ніж купувати хліб, подивіться уважно на складові найголовнішого продукту нашого харчування. Для багатьох буде несподіванкою побачити в переліку … цукор, який перші українські цукрозаводчики (Симиренки, Терещенки, Харитоненки, Яхненки) починали виготовляти зі звичайного цукрового буряка, а тепер його повністю роблять з генно-модифікованого.

 


 

Дитяче харчування, сиропи, шоколад, сухе та соєве молоко, сири, супи «нашвидкуруч», кукурудзяне борошно, олії, ковбасні вироби, чіпси – усі ці продукти найчастіше зазнають впливу генної інженерії. Чому, наприклад, в цьому переліку ми бачимо шоколад ? Справжній продукт виготовляється з какао-бобів, а від посадки какао-дерева до першого врожаю треба чекати … 30 років ! Якщо погоджуєтеся, відповідно й платите, коли ж поспішаєте, маєте дешеву й коротку відповідь – ГМО !

 

Правда, як відомо, обирає золоту середину. Прикладом може слугувати інсулін – найвідоміший лікарський препарат, який отримують за допомогою ГМО. Замислимося: в світі близько 3 % населення планети потерпає від цукрового діабету. Ще 1923 р. для лікування цієї хвороби почали використовувати інсулін, проте до 1980-х рр. його отримували винятково з тваринної сировини: підшлункової залози великої рогатої худоби та свиней.

 

Так от: технічно доволі складно й надзвичайно дорого отримати чистий (монокомпонентний) інсулін, що не містив би домішок проінсуліну. Існує велика ймовірність алергічних проявів, що перешкоджає застосуванню тваринного інсуліну для лікування певних категорій хворих, зокрема, дітей. У 1982 р. вперше інсулін людини отримано методом генетичної зміни мікроорганізмів. Від того часу частка генно-інженерного інсуліну в світі невпинно зростає і вже перевищує 90 %.

 

У 1998 р. британський науковець Арпад Пуштай оприлюднює наслідки свого дослідження: спочатку в прямому ефірі телебачення, згодом у поважному часописі The Lancet. «Великостраждальні» пацюки, до раціону яких активно залучили генетично модифіковану картоплю, отримали значні порушення здоров’я: зниження імунітету, зменшення об’єму мозку на чверть, ґрунтовні враження печінки, селезінки, кишкового тракту, статевих залоз…

 

Відповідь наукового співтовариства не забарилася: фахівці докладно з’ясували методику проведення досліджень Пуштая, проте численні спроби повторити його експерименти не мали успіху. Навіть більше: величезна кількість помилок у статті британського науковця просто унеможливлювала правильну інтерпретацію отриманих ним висновків. Коли в The Lancet написали про це, ще сотні нових дослідників долучилися до дискусії.

 

Дотепер вороги ГМО стверджують, що фахівцям-опонентам добре заплатили компанії-виробники, бо чому ж тоді після гучної заяви на телебаченні Арпада Пуштая звільнили за два дні ? Упродовж наступних 20 років виконана величезна дослідницька робота щодо пошуку негативних наслідків використання ГМО. Вчені усіма способами намагаються знайти хоча б маленьку шпаринку в дії трансгенів…

 

Важливо знати: кожен новий трансгенний організм проходить сувору тривалу перевірку, інколи до 10-15 років. Досліджується величезна кількість параметрів, виконуються сотні досліджень. Якщо у вчених лишається краплинка сумніву – цей сорт вже не потрапить у серію, його не випустять на ринок.  Наприклад: відомо, що сою вже модифіковано на 90 %. В одному з проектів пропонувалося поліпшити цей популярний у США продукт геном бразильського горіха. У 1996 р. невдалий проект закрили, коли з’ясувалося, що трансген здатний викликати алергію.

 

Вичерпних відомостей щодо шкоди від ГМО нема, зокрема, невідомо, чи спричиняють трансгенні продукти алергічні реакції. Більшість експертів схильні вважати: потрібно понад 40-50 років для отримання переконливих спростувань чи доказів. Коло небезпек тут набагато ширше, ніж це видається на перший погляд. Наприклад, модифіковані рослини, як от кукурудза чи томати, теоретично спроможні передати бур’янам набуту стійкість до шкідників, посухи, гербіцидів, внаслідок чого людство постане перед новим викликом – супербур’яни…

 


 

Тут важливо пригадати, що ще наприкінці 1973 р., з якого Стенлі Коен та Герберт Бойєр розпочали відлік ери генної інженерії, 78 молекулярних біологів, їхніх колег, своєю публікацією в журналі Science рекомендували Національному інституту здоров’я США розробити правила безпеки для таких досліджень. У липні 1974 р., у другому листі до Science, науковці запропонували оголосити мораторій на злиття генів, який триватиме доти, доки будуть виконані оцінки ймовірних загроз і небезпек під час роботи з генетичним матеріалом.

 

У лютому 1975 р. вже 140 молекулярних біологів під час зустрічі в американському штаті Каліфорнія виробили правила безпеки для генної інженерії, в яких, зокрема, передбачалося запобігати розповсюдженню модифікованих організмів у довкіллі. У 1976 р. у Національному інституті здоров’я США погоджуються з пропозиціями науковців та видають правила, обов’язкові для всіх дослідників, які працюватимуть за державними проектами.

 

Відповідно створено комітет з нагляду за рекомбінантними ДНК, уповноважений надавати дозволи на досліди з генної інженерії. Цікаво, що комітет діє й дотепер, адже не вщухають суперечки довкола безпеки та етичних питань генної інженерії…

 

Рекомендована література

 

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Україна. Закон. Про внесення змін до Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» : Закон України від 23 лютого 2012 р. № 4441-VI. – Офіц. вид. // Урядовий кур’єр. – 2012. – 4 квіт. – С. 4.

 

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження положення про науково-методологічний центр з питань випробувань генетично модифікованих організмів : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 701. – Офіц. вид. // Урядовий кур’єр. – 2013. – 16 жовт. – С. 14.

 

Бурков И. ГМО: страхи и реальность / И.Бурков // Открытия и гипотезы. – 2012. – № 8. – С. 2-6.

Спростовано поширені міфи щодо генетично модифікованих організмів.

 

ГМО: заборонити не можна використовувати // Урядовий кур’єр. – 2012. – 11 жовт. – С. 8-9.

 

Головіна С. ГМО, яких не чекали / С.Головіна // Пенсійний кур’єр. – 2016. – 25 берез. – С. 9.

 

Гордєєва Л. ГМО: глобальний біологічний експеримент / Л.Гордєєва // Виховна робота в школі. – 2010. – № 12. – С. 25-26.

Запропоновано сценарій уроку.

 

Польова-Саханда Л. Чотири «стовпи» довголіття від професора Віктора Досенка, або Прожити сотню років без хвороб – можливо / Л.Польова-Саханда // Здоров’я і довголіття. – 2016. – 19-25 квіт. – С. 2.

Розмова з відомим науковцем, викладачем, зав. відділом загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України.

 

Помогайбо В. Прикладна генетика / В.Помогайбо, А.Петрушов // Генетика людини : навч. посіб. – Київ: ВЦ «Академія», 2011. – С. 59-66. – Серія «Альма-матер».

 

Уиллет Э. Генетическая инженерия – скульптор кода / Э.Уиллет, пер. с англ. и ред. Г.Алёшкина // Генетика без тайн. – Москва: Эксмо, 2008. – С. 136-158.

 


 

Шелест Л. Чи продаються в магазинах трансгени ? / Л.Шелест // Урядовий кур’єр. – 2011. – 28 груд. – С. 17.

Про те, як попри задекларовану заборону в Україні потайки вирощують продукцію з  ГМО.

2 жовтня 2020 р.

Міжнародний рух «Нуль відходів», або Чи можливе життя без сміття. Третє засідання Еко-Академії

 


Наш дім – це наше заповідне місце. Ми (батьки, матері й громадяни) маємо право, навіть обов'язок, і вже точно – можливість змінити світ на краще через наші повсякденні рішення та вчинки. Ліпше майбутнє розпочинається з наших осель !

 

Беа Джонсон. Дім – нуль відходів

 

Авторка цього натхненного висловлювання є засновницею міжнародного руху «Нуль відходів», що активно поширюється нашою планетою. Унікальний стиль життя небайдужа американка розпочала 12 років тому, у 2008-му. Про екологічні небезпеки вона нагадує тепер з найвищих трибун світу – Європарламенту та ООН.

 

Цікаво: як і чому це почалося ? У свої книзі «Дім – нуль відходів» Беа зазначає, що вже з народженням синів, вони з чоловіком втілили в життя свою американську мрію: будинок (279 кв м) у передмісті Сан-Франциско (штат Каліфорнія, США), гараж на 3 машини, телевізор з величезним екраном, собака… До цього слід додати відпочинок за кордоном щопівроку, марнотратні вечірки, харчування дорогими сортами м’яса…

 

У 32 роки Беа раптом помітила, що вони з чоловіком увесь час перебувають у машинах і майже не пересуваються пішки. Спальний район, широкі вулиці, торгівельні центри… З сумом згадували, як під час перебування за кордоном могли вільно блукати вулицями мегаполісів… Нарешті прийшло рішення: переїхати до меншого будинку.

 

Це вже був котедж площею 137 кв м, але доріжки для прогулянок, бібліотека, школа, кафе – усе поруч ! Важливо зазначити, що у перехідному часі більшість речей перебувала на складі, й родина не відчувала в них жодної потреби ! Проте скільки часу змарновано, щоб все оте надбати й заповнити величезні кімнати ! Упродовж кількох років, продали 80 % усіх речей, а залишили те, що використовували й по-справжньому потребували…

 

Повчально ознайомитися хоча б з фрагментом списку проданих речей: баскетбольне кільце, бейсбольні битки, боксерські рукавички, велосипедні багажники, велотренажер, вудки для риболовлі, каяк (вузький і довгий мисливський човен північних народів довжиною до 6 м), ключки для гольфу, набір для бадмінтону, приладдя для тхеквондо, роликові ковзани, самокати, скейтборди, сноуборди, тенісні ракетки, трубки для підводного плавання, футбольні ворота… Справді, набагато корисніше обрати 2-3 види дозвілля, аніж хапатися за 12 чи 13 можливостей !

 

Врешті-решт вимкнули телебачення, відмовилися від глянцевих журналів та каталогів… Так вивільнили час для самоосвіти, насамперед екологічної. Поступово приходило усвідомлення, як буденні нерозумні дії погіршують стан довкілля. Беа уважно вивчила вміст свого сміттєвого бака та контейнерів для вторсировини. Там перебували: пакування від риби та м’яса, сиру та масла, банки з-під томатів та тетрапаки з-під соєвого молока…

 

Цікаво, що тепер єдиним продуктом харчування, який родина Беа купує в упакуванні, є масло. Важливо, що коли вкрай збентежений чоловік Беа вирішив здійснити розрахунки щодо наслідків «зелених» експериментів дружини на сімейний бюджет, та ретельно порівняв витрати за «старим» (2005 р.) та «новим» (2010 р.) стилем життя, то з’ясувалося: річні господарчі витрати скорочено на 40 % !

 

Тепер родина (чоловік Скотт і два сини, Макс і Лео) повністю згодна з правилами життя без сміття, що отримали умовну назву правил «5С»:

 

Скажемо «Ні»

Скорочуємо

Скористаємося повторно

Сортуємо і утилізуємо

Сумлінно компостуємо

 

В англійському оригіналі це 5R: Refuse, Reduce, Reuse, Recycle, Rot.

 

 


 

Розглянемо 1-й крок:

 

Скажемо «Ні» зайвому.

 

Життя без сміття передбачає прямий та непрямий шлях споживання. Перше «С» стосується 2-го шляху, переважно рекламних матеріалів. Звичайно, їх завжди можна здати на переробку, проте, у свою чергу, це лише збільшить кількість вторинної сировини, чим віддалятиме нас від концепції «жити без сміття».

 

Замислимося: у той час, як ми в підземному переході Чернігова чи Києва беремо рекламну листівку з рук студента, десь у Карпатах чи на Поліссі вже рубають дерева для виготовлення нової партії цієї друкованої продукції… У нашому суспільстві споживання існує величезна кількість речей, від яких можна й варто відмовитись. Розглянемо далі 3 складові.

 

1.   Одноразовий пластик

 

Усі вироби з пластику позначаються трьома стрілочками (векторами), що формують трикутник. Відповідні ознаки зазначають (цифрами від 1 до 7) усередині цього трикутника та під ним.

 

Одноразовий – це пластик №№ 1, 4 та 6. Ближче: № 4. Поліетилен низької щільності. Переважно з нього виготовлені звичні нам пакети в супермаркетах. № 4 дешево виробити, але дорого переробити, ним закидані усі звалища, тонни (справжні острови) цього пластику плавають у морях та океанах, зокрема, формують Тихоокеанський сміттєвий острів…

 

Переходимо до № 6. Полістирол. Він тонкий і гладенький, ламається з характерним хрускотом. З нього ми отримуємо: фасувальні коробки для яєць та упаковку для йогуртів, дитячі іграшки та декоративну плитку для стелі… Перевагою № 6 є те, що він дешевий, морозостійкий, чудовий діелектрик.

 

До недоліків слід зарахувати його низьку механічну міцність, а також той факт, що виготовлення цього пластику пов’язане з виробництвом фреонів – агресивних атомів кисню, які руйнують озоновий шар нашої планети.

 

2.   Безкоштовні зразки

 

Сюди потрапили засоби для догляду за собою в готельних номерах, подарунки на конференціях, усілякі сувеніри, пробники їжі… У нас вже готове заперечення, що все це пропонується абсолютно безкоштовно. Можливо, для когось це стане цілковитою несподіванкою, проте для виготовлення таких зразків використовують найнебезпечніший, найдешевший пластик, а саме: вже знайомі нам №№ 1, 4, 6. Уся ця продукція напрочуд крихка (особливо пластик № 6) і швидко ламається.

 

Для відмови необхідно залучити вольові зусилля, але вони того варті… З сумом пригадую, як 12 років тому через свою необізнаність не відмовився від «подарунків» у столичному номері шведського готелю Mornington. Проте упродовж останніх 12 років не скористався жодним безкоштовним зразком парфюмерної продукції у приміщенні Центрального автовокзалу Чернігова.

 

3.   «Макулатурна пошта»

 

Ще на початку 2000-х рр. під час роботи в ФРН спостерігав, як багато небайдужих до проблем довкілля німців наполегливо намагалися захистити себе від неї ввічливими написами на поштових скриньках: Bitte keine Werbung ! (Будь ласка, жодної реклами !). На жаль, дотепер не побачив жодного схожого застереження на поштових скриньках в Україні.

 



 

Запитаєте про наслідки ? З нашої мовчазної згоди на поштову рекламу світ щороку «потребує» понад 100 мільярдів нових листівок ! Тобто, триватиме вирубування лісів з величезними подальшими витратами на виготовлення цієї поліграфічної продукції. Пам’ятаймо, що це станеться навіть тоді, коли ми, як свідомі громадяни, викидатимемо непотрібні рекламні листівки до коробок зі збору макулатури.

 

Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Рекомендована література

 

Андрійченко І. Що робити із сміттям ? : погляд із Німеччини / І.Андрійченко // Сіверщина. – 2013. – 4 лип. – С. 13.

Про німецькі стандарти переробки сміття. Запропоновано враження від навчальної поїздки до міста Трір (південний захід ФРН, на кордоні з Люксембургом).

 

Геник М. Бібліотека завдяки... сміттю / М.Геник // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 12.

Про бібліотеку з літературою для дорослих та дітей, облаштовану мешканцями Світлого провулку в Одесі завдяки сортуванню і переробці сміття.

 

Де життя – там і відходи // Позакласний час. – 2012. – № 1-2. – С. 130.

Екологічну бесіду присвячено темі поводження зі сміттям у різні часи: в Африці (1.5 млн. р. тому), у Стародавній Греції (500 р. до н.е.), у Нью-Йорку (1860 р.) та розвинених країнах світу (1990 р.).

 

День народження спаму, 3 травня // Позакласний час. – 2011. – № 3. – С. 115.

Про перше спам-повідомлення, яке саме цього дня 1978 р. вже неіснуюча компанія DEC надіслала 400 користувачам мережі Арпанет (попередник Інтернету). Наведено етимологію терміну «спам».

 


 

         Джонсон Б. Дім – нуль відходів / Б.Джонсон; пер. з англ. Т.Євлоєвої. – Київ: Рідна Мова, 2018. – 304 с. – Серія “ECOBook”.

         Запропоновано доступне кожному, покрокове керівництво з поліпшення здоровя, заощадження часу та грошей, досягнення яскравого майбутнього не лише для своєї родини, але й для всієї планети.

 

Дроздова К. Роздільний збір сміття і рубальна машина / К.Дроздова // Гарт. – 2018. – 13 верес. – С. 7.

Про утилізацію сміття у Ніжині Чернігівської обл.

 

Дубровик-Рохова А. Велике прибирання – великі гроші / А.Дубровик-Рохова // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 11.

Про те, як економічно вигідно позбутися статусу найбруднішої країни світу.

 

Дубровик-Рохова А. Оголошуємо «санітарний» день ! / А.Дубровик-Рохова // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 10.

Про чергове засідання робочої групи з розроблення Національної стратегії поводження з відходами.

 

Дубровик-Рохова А. Японія: «епідемія чистоти» / А.Дубровик-Рохова // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 15.

Про досвід країни, в якій грамотна утилізація відходів є стилем життя.

 

Зайцев В. Побочный эффект / В.Зайцев // Вокруг света. – 2017. – № 2. – С. 20-21.

Наведено карту виробницва сміття на душу населення за країнами світу; дані про найбільших виробників сміття на планеті, структуру твердих побутових відходів та способи утилізації сміття у залежності від рівня життя країни.

 

         Звідки береться сміття // Позакласний час. – 2012. – № 1-2. – С. 131.

Екологічну бесіду побудовано на гіркому досвіді мешканців Нового міста: вчорашні речі вони вже наступного дня викидали на смітник за містом, що спричинило загрозу сміттєвої лавини.

 

Крючков О. Антисанітарна зона / О.Крючков // Урядовий кур’єр. – 2015. – 13 берез. – С. 8.

Про загальні обсяги утворення твердих побутових відходів (ТПВ) в Україні, що сягають нині понад 11-12 млн тонн.

 

Ласло О. Побутові відходи – джерело біогумусу в органічному землеробстві / О.Ласло // Дім, сад, город. – 2015. – № 5. – С. 28-29.

 

Лобановська В. У Чернігові думали, що робити зі сміттям / В.Лобановська // Чернігівські відомості. – 2016. – 20 квіт. – С. 4.

Про катастрофічний стан зі сміттям на Чернігівщині, якого щорічно збирається 400 тис. т, тобто 20 тис. КаМАЗів.

 

Маршрут сміття // Позакласний час. – 2012. – № 1-2. – С. 135.

Екологічна бесіда про сучасні методи поводження з відходами: повторне використання (пляшки), переробка (пластикові пакети), виготовлення компосту (біовідходи), спалювання.

 

Морейченко К. Кілька простих щоденних дій, які допоможуть урятувати екологію / К.Морейченко // Чернігівські відомості. – 2015. – 14 січ. – С. 19.

Про правила, які зроблять вагомішим ваш внесок у порятунок та збереження довкілля.

 

Омелянчук І. Сміттєвий Чорнобиль / І.Омелянчук // Урядовий кур’єр. – 2016. –14 черв. – С. 3.

Інтеграція до ЄС для України починається з розвязання проблеми переробки побутових відходів.

 

Пакунок до пакунка // Позакласний час. – 2012. – № 1-2. – С. 136.

Екологічну бесіду присвячено темі зменшення шкоди довкіллю завдяки купівлі напоїв у пляшках багаторазового використання та відмові від одноразових пакетів.

 

Перше у світі селище з майже нульовими відходами // Чернігівські відомості. – 2016. – 16 берез. – С. 7.

Про японське селище Камікацу, кожен з 1700 мешканців якого сортує сміття за 34 категоріями.

 

Прокопенко М. Чисті орієнтири / М.Прокопенко // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 12.

Про те, як почати жити екологічно. Наведено приклади не лише «домашніх» ініціатив, а й високотехнологічних.

 

Рижков В. Сміття як... плата за «комуналку» / В.Рижков // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 13.

Про те, як влада Дніпропетровщини планує навести лад у сфері вивезення та утилізації побутового сміття.

 

Семерак О. Сміття.net, або як Мінприроди планує очистити країну / О.Семерак // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 10.

 

Ткач А. Уперше український фільм номіновано на нагороду Європейської кіноакадемії / А. Ткач // Літературна Україна. – 2013. – 20 черв. – С. 11.

Знятий у Чорнобилі 24-хв. фільм Мирослава Слабошпицького «Ядерні відходи» є першим в історії українського кіно, номінованого на цю нагороду від часу створення Академії в 1989 р.

 

Україна. Кабінет Міністрів. Деякі питання підготовки до реалізації національного проекту «Чисте місто – система комплексів з переробки твердих побутових відходів» : Розпорядження № 695-р. від 8 серпня 2012 р. // Урядовий кур’єр. – 2012. – 28 верес. – С. 13.

 

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Порядку подання декларації про відходи та її форми : Постанова № 118 від 18 лютого 2016 р. // Урядовий кур’єр. – 2016. – 23 берез. – С. 14.

 

Шпак В. Люмінесцентні лампи: що далі, то страшніше ? / В.Шпак // Урядовий кур’єр. – 2012. – 3 лип. – С. 7.

Енергоощадне світло стає занадто дорогим для довкілля.

 

Шуткевич О. «Зелена» мода у Вінниці / О.Шуткевич // День. – 2016. –  2-3 верес. – С. 13.

Про те, як екокультура у Вінниці стає стилем життя і способом мислення.

 

Юзич М. Революція в смітті, або Три українські проекти, які вирішують проблему з відходами / М.Юзич // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 14.

Про технології українських науковців, за допомогою яких можна не допустити перетворення країни на суцільне сміттєзвалище.