9 грудня 2019 р.

Толерантність врятує світ : до Міжнародного дня толерантності



Толерантність не слід плутати ні з пасивністю, ні зі згодою чи байдужістю. Це активне, позитивне та відповідальне ставлення до людського розмаїття.

Кофі Аннан, 7-й генсек ООН, лауреат Нобелівської премії миру
        
Події останніх десятиліть вимагають неабияких зусиль для боротьби з тероризмом, расизмом та нетерпимістю. На зміну конфронтації та агресії повинні прийти взаєморозуміння й довіра. Тому на XXVIII сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 р. було проголошено Міжнародним днем толерантності. Саме цього дня ухвалено Декларацію принципів терпимості, в якій проголошується рівність усіх людей, незалежно від кольору шкіри, етнічної належності чи віросповідання.

         Вперше визначення толерантності надано французьким філософом XVIII ст. Вольтером, який у «Трактаті про віротерпимість» зазначав: «Безумством є переконання, що всі люди мають однаково думати про певні предмети». Проте кожна культура надає терміну толерантності свого особливого значення. Якщо для англійців – це готовність і здатність без протесту сприйняти особистість, то для французів – це певна свобода іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. Китайці визначають толерантність як великодушність стосовно іншого, араби бачать у цьому прощення, терпимість, співчуття іншому, а перси – ще й готовність до примирення.
        
Спробуймо виконати інтерактивну вправу «У чому ми схожі ?»:

         Усі сідають колом. Ведучий обирає до його центру учасника за певною, схожою зі своєю, рисою. Обраний долучає до себе з решти учасників ще одного, але вже за іншою ознакою. Вправа триває доки усі учасники не потраплять до кола.

         Наостанку, коли усі ми опинилися у центрі кола, поміркуймо над такими питаннями:

-      Що ви відчували, коли зверталися саме до вас ?
-      Хвилювалися, коли вас досить довго не обирали ?
-      Чи важко було тому, хто вже в центрі кола, віднайти схожу рису в іншого ?

Люди мають відмінності: є високі й низькі, стрункі й товсті, з чорною й білою шкірою. Це не означає, що хтось є кращим. Згадаймо ІІ світову війну, передумовою до якої слугувало вчення Адольфа Гітлера про те, що нібито німці є найвищим, найрозумнішим народом і повинні панувати над іншими. Наслідком стала смерть десятків мільйонів людей.

До війни, можливо, спричиняється те, що люди починають заздрити одне одному, доводити, що саме вони є кращими, прагнуть помститися… Це чудово, що в нашому Сіверянському краї, на Чернігівщині, мирно співіснують та плекають свої національні товариства білоруси, вірмени, греки, євреї, німці, поляки, роми, росіяни, українці…

Виконаймо інтерактивну вправу «5 добрих слів»:
        
Кожен учасник обводить контури своєї руки на аркуші паперу А4 і на долоні пише своє ім’я. Далі передає аркуш сусідові праворуч, відповідно, отримує аркуш від сусіда ліворуч. На кожному пальці намальованої долоні необхідно написати певну гарну рису її власника, як от: «ти ввічливий», «мені подобаються твої жарти», «у тебе чудове волосся». Наприкінці ведучий збирає малюнки і читає записи, учасникам необхідно визначити, кому їх було призначено.

         Спробуємо відповісти на питання «Що для мене толерантність ?».

         Можливі відповіді:

-      Визнання рівності інших
-      Повага людської гідності
-      Усвідомлення права іншого
-      Співробітництво, партнерський дух
-      Сприйняття іншого таким, яким він є
-      Готовність примиритися з думкою іншого
-      Здатність поставити себе на місце іншого
-      Терпимість до вірувань та поведінки інших
-      Відмова від домінування й насильства над іншими

Такі думки наближають нас до інтерактивної вправи «Асоціативний ряд»:
        
На дошці по вертикалі написане слово «толерантність». Учасникам необхідно підібрати слова для характеристики людини, що викликають у них асоціації з цим терміном та починаються з відповідної літери вертикального рядка. Можливий розв’язок:

         Т  – терпимість
         О  – обережність
         Л  – лагідність / лояльність
         Е  – емпатія
         Р  – розуміння
         А  – активність
         Н  – надійність
         Т  – товаришування
         Н  – ніжність
         І   – ініціативність
         С  – співпереживання / співчуття
         Ть – тактовність
        
Проте досить часто в житті достатньо лише одного слова. Далі побачимо, що це може бути за слово.

Притча про чумака

         В одному селі помирає старий чумак. Прийшли люди прощатися з ним і питають: «Скажи нам, мудрий старче, як вдалося тобі дати такий лад своїй сім’ї, що усі сини й невістки, доньки й зяті жили разом у мирі та злагоді ? А старий вже не здатен говорити, йому дають олівець і папір, він пише і пише. Врешті-решт, аркуш випадає йому з рук, усі здивовані – на ньому 100 разів написане те ж саме слово. Здогадалися, яке ? «Терпимість» !

         Зараз кожен матиме можливість пересвідчитися, наскільки він є толерантним.


Чи толерантна я людина ? : Тест

         Пропонується обрати лише одну відповідь з двох можливих:

1. Для того, щоб не було воєн…
А) тут нічого не можна вдіяти, збройні конфлікти виникатимуть завжди;
Б) треба зрозуміти причини, що їх викликають.

2. Розповідають про героїв, що проявили толерантність.
А) Вам це не цікаво;
Б) бажаєте більше дізнатися про них.

3. Проти насильства ви застосовуєте…
         А) насильство;
         Б) кажете йому «Ні» разом з іншими людьми.

4. Якщо вас зрадив товариш, треба
         А) помстися йому;
         Б) намагатися налагодити з ним стосунки.

 5. Розповідають про дітей, що постраждали від війни.
         А) Почули й забули;
         Б) співчуваєте і намагаєтеся чимось допомогти.

6. Ви з кимось не згодні.
         А) Не дасте йому договорити;
         Б) дослухаєте.

7. На цьому уроці / семінарі / занятті ви вже відповідали.
         А) Хочете відповідати ще;
         Б) надасте можливість відповісти іншим.

8. Вам запропоновано листуватися з іноземцем.
         А) Для вас це не цікаво, ви не хочете поділяти з ним свої думки та мрії;
         Б) вам цікаво довідатися про життя за кордоном, поділитися мріями.

Тепер підведемо підсумки. Якщо обрано усі літери «Б».
Це вияв високої толерантності. В майбутньому ви станете активним провідником миру у всьому світі. Розкажіть друзям про свій досвід.

         Якщо обрано від 3 до 7 літер «Б».
         Ви не дуже толерантні: намагаєтеся усюди просунути свої ідеї. Проте ви допитливі, маєте гарну уяву. Це допоможе вам боротися з нетерпимістю.

         Якщо обрано менше ніж 3 літери «Б».
         Ви – людина не толерантна. Варто подивитися на життя з більш оптимістичного боку, інколи вдаватися до дискусій. Це допоможе бути по-справжньому щасливим.
        
         З історії нам чудово відомо, що збройні конфлікти та війни супроводжують людину увесь час її існування. Вчені зазначають, що за 50 століть сталося приблизно 14.5 тис. воєн, а за останні 50 років – 200. Лише 300 мирних років мало людство за всю свою історію. Якщо її тривалість умовно визначити за одну добу (24 год.), то мирний період триватиме лише 6.5 сек.
        
Отже, будьмо толерантними !


Рекомендована література

Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Боковець І. Молодь – за толерантність / І.Боковець // Виховна робота в школі. – 2012. – № 10. – С. 27-29.
Запропоновано сценарій виховного заходу, 10-11 кл.

Болтромюк Д. Виховання толерантної поведінки особистості / Д.Болтромюк // Шкільному психологу. Усе для роботи. – 2013. – № 10. – С. 9-10.

Бондарчук А. Сделай шаг навстречу: школа толерантности / А.Бондарчук // Позакласний час. – 2010. - № 10. – С. 30-36.

Голуб С. Толерантність та нетерпимість: інтерактивні вправи / С.Голуб // Позакласний час. – 2013. – № 19-20. – С. 60-64.

Грева О. Вчимося толерантності: тренінг для учнів / О.Грева // Позакласний час. – 2013. – № 15-16. – С. 36-38.

Зарівна О. Толерентність як елемент світогляду і культури / О.Зарівна // Рідна школа. – 2008. – № 6. – С. 21-23.

Кавас Л. Я і колектив / Л.Кавас // Позакласний час. – 2018. – № 8. – С. 16-17.
Метою запропонованої години спілкування є допомога в усвідомленні цінності особистості, важливості колективу в житті людини; розвиток життєвих навичок толерантності.

Моцна В. І імя загального добра / В.Моцна // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 25-27.
Сценарій круглого столу «Школа толерантності».

Омелянчук І. Толерантність як філософія буття / І.Омелянчук // Урядовий курєр. – 2019. – 12 черв. – С. 3.

Прокопенко Т. Толерантність врятує світ : тренінги / Т.Прокопенко // Позакласний час. – 2010. – № 10. – С. 28-29.

Столяренко О. Методологічні та теоретичні засади розвитку толерантності у міжособистісних взаєминах студентів / О.Столяренко // Рідна школа. – 2008. – № 6. – С. 17-20.

Таланова Ю. Толерантність чи єдність у багатогранності / Ю.Таланова // Соціальний педагог. – 2018. – № 1. – С. 24-35.
Програма проведення тижня психологічного комфорту.


Фаєвська Т. Як виростити квітку толерантності: тренінг / Т.Фаєвська // Класний керівник. Бібліотека. – 2014. – № 4. – С. 13-15.

22 жовтня 2019 р.

Олександр Норов



         До Чернігова однорічний Олександр Норов прибув разом зі своїми батьками з Вологодської області, де й народився 2 грудня 1965 р. Починав навчатися в Ленінградському державному інституті культури ім. Н.К.Крупської, проте отримав диплом Ніжинського педагогічного інституту ім. Миколи Гоголя.

         Перші сторінки трудової діяльності: асистент кафедри педагогіки рідного вишу та керівник дитячого театру «Кудесник». Переїзд до Чернігова: завідувач літературної частини Молодіжного театру.

Від вересня 1992 р. Олександр Норов викладає основи театрального мистецтва, сценічну майстерність та риторику на факультеті початкового навчання Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Тараса Шевченка, пізніше – в Чернігівському обласному педагогічному ліцеї для обдарованої молоді.

         Проте найуспішнішим проектом Олександра Норова слід вважати Чернігівський міський молодіжний народний театр «Ілюмінатор», що став  неодноразовим призером і переможцем міжнародних театральних фестивалів в Україні та за її межами…

         Рекомендована література

Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Потапенко Л. Олександр Норов: завіса, аплодисменти, сльози / Л.Потапенко // Деснянська правда. – 2016. – 31 берез. – С. 5.
Про завідувача літературною частиною Молодіжного театру Чернігова, автора поетичної збірки "Фонарь Диогена", викладача і журналіста, барда і режисера...


18 жовтня 2019 р.

Поет й борець за незалежну Україну: до 140-річчя від дня народження Григорія Чупринки

  
Я не гнусь, мов раб, під гнітом,
Доле, мачухо лиха,
Знай – з тобою, з цілим світом
Я, побюсь з лицем одкритим
Проти злості і гріха
Смерті в очі я загляну,
Жах могильний я стерплю:
Всеодно я маю рану
Нестерпучу, нездоланну –
Рану смертного жалю.

Григорій Чупринка. Перемога

         Григорій Оврамович Чупринка прийшов у цей світ 15 (27) листопада 1879 р. у містечку Гоголів Остерського повіту Чернігівської губернії в родині козаків.

До української поезії Григорій Чупринка немов залетів разом з вітром та бурею, з соловїною піснею та ритмом життя:

Дрижать, біжать живі акорди
І настрій серцеві новий
Дає то поклик їхній гордий,
То жаль минулий життєвий.
Звуки

         На думку Сергія Єфремова, видатного українського літературознавця, сила Чупринки полягає саме в багатстві його звуків. Проте якщо поета буквально розпирають звуки, то його образи напрочуд бідні.

         «І тут виявляється у Чупринки, поза зовнішнім громом та ефектами, така вбогість мови, що кроку він не може зробити, не взявши чи то москалізму, чи якогось суто-газетного виразу або навіть недоладного новотвору»:

Смілим іспитом (!) смертельним,
Димом, полумям пекельним
                   Подихну
Вгору, вгору
                   Без розбору –
Серед степу, серед бору
В полі, в морі,
                   На просторі,
Всі устої, всі підпори
                   Зворухну.
                                     Ураган

         Чупринка може залишатися самим собою, бути надзвичайно щирим у своєму показі величезних запасів життєвої сили. Поет переконливо свідчить, що останній звук його ліри

Не буде криком безпорадним,
Не буде стогоном зневіри,
А гімном радісно принадним
Того співця, що лине в мрії
Перед морозом повновладним.
                                      Останній звук


         До творчості Чупринки можна застосувати увесь спектр літературної критики: від неймовірного захоплення до нищівних пародій. Найбільш виваженою оцінкою, ймовірно, слід вважати вірш Миколи Вороного «Грицькові Чупринці» (1911):

Для віри ще потрібна дія.
Се ти найкраще зрозумів –
І весь свій пал, і весь свій гнів,
І що дала в розпуці мрія,
Ти – саможертва, самодія –
Вложив у свій натхненний спів,
                            як Єремія.

         Існує дві версії про смерть Чупринки. Почнемо з офіційної. У Холодному Яру (тому самому, оспіваному) має відбутися засідання Всеукраїнського повстанського комітету, на яке запрошено й Чупринку (літописцем-поетом).

         До Холодного Яру «контрреволюціонер» Чупринка не їде… Байдуже, але усіх сто членів повстанкому засуджено до страти. Чому Чупринку також ? «Не доніс» органам… Такий момент: в особовій справі Чупринки нема підтвердження виконання вироку, відсутні будь-які повідомлення влади про це.

         Версія про смерть поета як керівника «протирадянського опору» набуває шаленої популярності у патріотичних колах української діаспори: «батько Чупринка», «отаман Чупринка». Проте дотепер невідомо, хто ж саме входив до складу його загону; всі його 425 віршів витримують радянську цензуру…

         Основою неофіційної версії є спогади Ганни Запорожець, що працює на той час разом з Чупринкою в одному з київських радянських часописів. Поет відвідує батьків у Гоголеві, а коли недільного дня повертається з Гоголева до столиці, то в Броварському лісі потрапляє до рук чекістів.

         «Хлопці» проводять чергову спецоперацію, тому висловлюють «законний» намір оглянути вміст торб Чупринки. Реакція поета, що везе харчі до голодного Києва, настільки бурхлива, що його застрелюють на місці. Згодом «справу» Чупринки долучають до Чернігівського контрреволюційного повстанкому. Згдно цієї версії, поет помирає 29 серпня (11 вересня) 1921 р.

Рекомендована література

Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Григорій Чупринка (27.ХІ.187911.ІХ.1921) / Упоряд., фах. ред. та біобібліогр. довідки проф. В.Яременка // Українське слово в чотирьох книгах: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. Перша книга: Культурно-історична епоха модернізму. Ранній модернізм: від «Зівялого листя» (1896) І.Франка до «В космічному оркестрі» (1921) П.Тичини. Видання друге, змінене, доопрацьоване, доповнене. К.: Аконіт, 2001. С. 214-224.

Єфремов С. Грицько Чупринка / С.Єфремов; фах. ред. і передмова проф. М.Наєнка; худож. оформл. В.Штогрина // Історія українського письменства. – К.: «Феміна», 1995. – С. 587-589.

Жулинський М. Григорій Чупринка. Поетичний метеор на українському видноколі / М.Жулинський // Українська література: творці і твори : учням, абітурієнтам, студентам, учителям. – К.: Либідь, 2011. – С. 265-288.

Осьмак Н. Особливості художньої трансформації образу пісні в поезії Олександра Олеся та Грицька Чупринки / Н.Осьмак // Дивослово. – 2009. – № 11. – С. 57-60.