4 листопада 2021 р.

Boker обирає Oriental

 


20 жовтня 2021 р. група допитливих школярів підліткового клубу "Бокер" Благодійного єврейського фонду "Хесед Естер" (керівник клубу – Ірина Ліманова) відвідала персональну виставку «Oriental» чернігівської художниці Олени Саченко, що відкрилася 23 вересня 2021 р. у Мистецькому центрі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (LAC: Library Art Centre).

 


З виставкою учнів ознайомив її куратор і наш колега – Святослав Подлевський, молодий і талановитий художник, кандидат історичних наук. Непомітно у часі екскурсії він повідомив багато цікавих деталей про картини, виконані майстринею за власними спогадами та фото (див. статтю «Орієнтація “Oriental”»).

 


Найбільше «Бокерів» зацікавила серія «Обличчя старого Єрусалима»: «Пташки» (цих дівчат Олена зустріла в кафе), «Роні» (справжній бариста)… На полотні «Мадам Некепуца» голова місцевого осередку, походить вона з Румунії. А Некепуца – це її псевдо, а не прізвище…

 


Ще учні оглянули малу виставкову залу Мистецького центру, також скористалися унікальною можливістю ознайомитися з майстернею художника Святослава Подлевського.

 

Щиро сподіваємось на подальшу плідну співпрацю з підлітковим клубом «Бокер» !

 

Автори фото: Вікторія Силакова, Святослав Подлевський

 

Література

 

Помаз В. Орієнтація «ORIENTAL» / Валерій Помаз // Тхия (Возрождение). Ежемесячная газета Черниговской еврейской общины. – 2021. – 12 окт. – С. 4.600 экз.

Про персональну виставку «ORIENTAL» чернігівської художниці   Олени  Саченко, відкриту 23 вересня 2021 р. у Мистецькому центрі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (LAC: Library Art Centre). Куратором виставки є Святослав Подлевський – керівник Центру, художник та історик.

 


 

20 серпня 2021 р.

«Так просто»

 



 Ці слова приспіву з однойменної відомої пісні Ірини Білик найбільше пасують до назви виставки чернігівських художників, що відкрилася 20 серпня 2021 р. у Мистецькому центрі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (LAC: Library Art Centre): 30.

 

Куратором мистецького заходу, присвяченого 30-річчю відновлення Незалежності України, є наш колега – Святослав Подлевський, молодий і талановитий художник, кандидат історичних наук.

 

У заході беруть участь 15 майстрів та майстринь нашого міста: Анна Деркач, Роман Закревський, Олександр Земляков, Оксана Корнієнко, Дмитро Куровський, Валерій Лисиця, Надія Мартиненко, Володимир Матвейцев, Роман Найдьон, Руслан Перекуча, Святослав Подлевський, Олена Саченко, Анастасія Солобай, Сергій Тонканов, Євгеній Шаповалов.

 

У фойє відвідувачів зустрічатиме «Юстиція» – безпристрасна пані із зав’язаними очима, що спирається лівою рукою на меч. Анастасія Солобай, авторка картини, прагне своїм твором підкреслити усю складність та відповідальність 30-річного шляху з реформування судової системи в Україні.

 


 

«Дзеркало душі» – дебютна картина Олександра Землякова, на мою думку, відтворює внутрішній світ доктора Грімсбі Ройлотта, вітчима Елен Стоунер. Бачимо болотяну гадюку, привезену доктором з Індії, за «допомогою» якої вітчим вже встиг смертельно отруїти свою падчерку Джулію, рідну сестру Елен. Ліворуч – блюдце з молоком, улюбленою зміїною їжею. Проте Шерлок Холмс та доктор Ватсон вчасно перешкодять отруєнню Елен (Артур Конан Дойл «Пістрява стрічка»).

 

«У Німеччині дуже скаржаться на мої "ексцентричності". Проте ніхто не знає докладно, де мій центр, тому важко зрозуміти, де й коли мені трапляється бути ексцентричним». Слова належать відомому німецькому філологу й філософу Фрідріху Ніцше (1844–1900), повні переклади творів якого лише починають видаватися в Україні (львівське видавництво «Астролябія» та харківське «Фоліо»). Центральну ідею «ексцентричного» вислову філософа найкраще втілено на чудовому полотні Святослава Подлевського «Ніцше» завдяки майстерному поєднанню теплих та холодних кольорів.

 


 

Надзвичайно глибокою й символічною є картина Володимира Матвейцева «І сталося світло...» На моє переконання, відомий майстер дивовижно ілюструє головну сюжетну лінію роману Еміля Золя «Лурд» (1894), першому у трилогії «Троє міст», за яким вийдуть «Рим» (1896) та «Париж» (1898). П’єр Фроман, молодий католицький священик, який втратив віру, супроводжує Марію, кохану подругу дитинства, тепер прикуту до ліжка, у її паломництві до місця об’явлення Богородиці у 1858 р. (Лурд, передгір’я Піренеїв, південно-західний куточок Франції). Обоє прагнуть і потребують світла віри й надії на зцілення…

 

Унікальною є робота Сергія Тонканова «На глибоких висотах». Білі ведмеді в намірах порятунку від стрімкого танення арктичних льодовиків (головної екологічної загрози для виду Ursus maritimus) набувають … крила, намагаються втекти від руйнівного впливу цивілізації, але … знову опиняються в міцних тенетах людини.

 


 

Ознайомитися з виставкою можна до 17 вересня 2021 р. (з понеділка по п’ятницю, з 10-ї до 18-ї год.) у блакитній залі нового корпусу Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 54: навпроти стадіону ім. Юрія Гагаріна).

 

Фото картин виставки виконані Святославом Подлевським.

 

Література про попередні виставки

 

  1. Помаз В. Чорна в червоній !? / В.Помаз // Світ-інфо: Чернігівська обласна інформаційно-аналітична газета. – 2021. – 7 січ. – С. 15. – 1000 пр.

Про художню виставку «Чорна зона» з 19 оригінальних робіт (2019–2020 рр.) Святослава Подлевського – історика, літератора, художника і керівника Мистецького центру Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (LAC: Library Art Centre).  Виставка експонується 23.12.20 – 22.01.21 у блакитній залі нового корпусу бібліотеки.

 

  1. Помаз В. Простір, що поєднав дванадцятьох / В.Помаз // Світ-інфо: Чернігівська обласна інформаційно-аналітична газета. – 2021. – 4 лют. – С. 3. – 1000 пр.

Про виставку «Спільний простір», якою 1 лютого відкрито художній сезон 2021 у Мистецькому центрі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (LAC: Library Art Centre). Куратором виставки, до якої долучилися 12 митців, є Святослав Подлевський – керівник Центру, художник та історик.

 

  1. Помаз В. Київ – Чернігів: товариська зустріч митців / В.Помаз // Світ-інфо: Чернігівська обласна інформаційно-аналітична газета. – 2021. – 18 берез. – С. 3. – 1000 пр.

Про виставку «Спільний простір: місто на місто», відкриту 5 березня 2021 р. у Мистецькому центрі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (LAC: Library Art Centre) як логічне продовження попередньої (лютневої) експозиції «Спільний простір». Куратором виставки, до якої долучилися сім київських та шість чернігівських художників, є Святослав Подлевський – керівник Центру, художник та історик.

 

  1. Помаз В. Митці гуртуються, долаючи час і простір / Валерій Помаз // Урядовий кур’єр. – 2021. – 17 лип. – С. 24. – 8337 пр.

Про виставку «Український простір», відкриту 21 травня 2021 р. у Мистецькому центрі Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (LAC: Library Art Centre) як логічний підсумок унікального мистецького проєкту «Спільний простір». Куратором виставки, до якої долучилися 18 майстрів та майстринь з восьми українських міст, є Святослав Подлевський – керівник Центру, художник та історик.

 

Література для поглибленого вивчення

 

  1. Дойл А. К. Пістрява стрічка / Артур Конан Дойл; пер. І. Базилянська, іл. Д. Мощенко // Записки про Шерлока Холмса. – Харків: ВД «Школа», 2020. – С. 247-267. – 592 с. – Золота серія «Бібліотека пригод».

 

  1. Золя Э. Лурд: роман / Эмиль Золя; пер. с фр. И. Ириновой, предисл. Т. Якимович. – Киев: Политиздат Украины, 1988. – 430 с. – 150 тыс. экз.

 

  1. Моклиця М. Стильові домінанти творчості Ольги Кобилянської / М. Моклиця // Слово і час. – 2012. – № 4. – С. 52-63. – Бібліогр.: 18 назв.

Про вплив філософії Ніцше на творчість видатної української письменниці.

 

  1. Ницше Ф. Афоризмы, изречения, мысли / Фридрих Ницше. – Москва: Мартин, 2007. – 512 с.

 

  1. Ніцше Ф. Так казав Заратустра; Жадання влади / Фрідріх Ніцше; пер. з нім. Анатолія Онишка, Петра Таращука. – Київ: Основи, Дніпро, 1993. – 415 с.

 

  1. Тэннер О. Медведи и другие хищные звери / О. Тэннер, пер. с англ. П. Гурова под ред. и с предисл. Д. Бибикова. – Москва: Мир, 1980. – 128 с. с ил. – Серия «Удивительный мир диких животных».

 

7 липня 2021 р.

Людина з Лабораторії фантастики: до 100-річчя від дня народження Cтаніслава Лема

 

 


Гадаю, що дорога до зірок та їхніх мешканців буде не лише довгою та важкою, але й сповненою неймовірних явищ, які не мають жодних аналогій з нашою земною дійсністю.

 

Станіслав Лем

 

Станіслав Лем приходить у цей світ 12 вересня 1921 р. у польській родині єврейського походження у Львові. Батько: Самуїл Лем, військовий лікар; мати: Сабіна Волнер. Після Другої світової війни родина Лемів опиняється у Кракові, де Станіслав отримує медичну освіту.

 

Юнацькі страхи, породжені окупацією Львова нацистами під час Другої світової (також у часі Голокосту гинуть страшною смертю багато родичів Станіслава), надзвичайно впливають на дорослого Лема: письменник-фантаст неперервно очікує початку Третьої світової війни з її неминучим застосуванням атомної зброї. Відповідно, первісток Томаш народжується лише у 1968 р., на 15-й рік подружнього життя Станіслава Лема і Барбари Лесьняк.

 

Народження сина суттєво впливає на режим дня фантаста: тепер Лем засинає о 9-й вечора, а прокидається (щоб відразу ж розпочати роботу) о 4-й ранку. Цікаво, що в цьому Станіслав Лем "випереджає" на цілу годину Жуля Верна (відомо, що видатний француз починав свою працю о 5-й ранку), одного з засновників жанру наукової фантастики.

 

Лем працює науковим співробітником, пише реценції на статті з журналу «Життя науки», починають виходити його перші науково-фантастичні твори: повість «Людина з Марса» (1946); роман «Астронавти» (1951); збірка оповідань «Сезам» (1954); роман-утопія «Магелланова хмара» (1955)…

 

Неймовірно: від 1950-х рр. у тодішньому Радянському Союзі книги Станіслава Лема користуються шаленим попитом, проте у Польщі ситуація цілком протилежна. Приклад: в СРСР загальний наклад роману «Астронавти» становить 2.5 млн, до твору пише передмову Герман Титов, другий радянський космонавт (після Юрія Гагаріна); в той же час на батьківщині упродовж 1964 р. купують … декілька десятків примірників роману.

 

В СРСР зі Станіславом Лемом вважають за честь зустрітися академіки й космонавти, письменники та співаки… Лише декілька імен: Петро Капиця, видатний фізик, Нобелівський лауреат (1978); Костянтин Феоктистов, єдиний радянський безпартійний космонавт; брати Стругацькі, Аркадій і Борис (АБС), класики наукової фантастики; Володимир Висоцький, видатний актор, поет і співак…

 

 



У наш час пандемії коронавірусу, ймовірно, надзвичайно актуальним буде розглянути роман Станіслава Лема «Повернення з зірок», вперше виданий польською мовою 60 років тому, у 1961-му. Чому ? В цьому фантастичному романі також важливе місце посідає спеціальне щеплення – бетризація… Що ж це таке ? Ось Халь Брег, 30-річний головний герой твору, що «був пілотом, у польоті до Фомальгауту», повертається з далекої космічної експедиції, яка тривала «127 років за земним часом і 10 – за корабельним».

 

Упродовж відсутності Брега усіх землян бетризовано – видалено ген агресії, внаслідок чого людина навіть не думає про те, щоб вбити іншу людину чи тварину… Усі рятувальні й небезпечні завдання механізовано й роботизовано, а людство вже не прагне до зірок… Автор яскраво змальовує, наскільки спрощеним і примітивним стає життя в такому «комфортному» суспільстві, в якому люди навіть стають меншими на зріст.

 

Замість мистецтва постає його ерзац – видовища, що пропонують лише поверхове збудження емоцій, майже повністю приглушених бетризацією. «Сьогодні вже нема трагедій. Ми знищили пекло пристрастей, а тоді виявилося, що одночасно перестав існувати і рай. Усе тепер урівноважено», – таке пояснення чує Брег від свого лікаря…

 

Чудовою ілюстрацією до перших розділів роману є, на мій погляд, картина Lemberg («Львів») вже доволі відомого і перспективного художника Святослава Подлевського, кандидата історичних наук і керівника Мистецького центру Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (LAC: Library Art Centre). Полотно, написане у 2019 р., експонувалося на персональній виставці художника «Чорна зона», що проходила 23 грудня 2020 р. – 22 січня 2021 р. у блакитній залі нового корпусу нашої бібліотеки.

 

Справді, на картині ми бачимо Брега, якому для повернення на рідну планету «дозволили взяти тільки чорний светр». Важко визначити вік головного героя, майстерно зображеного художником на полотні, адже «по-земному» пілоту космічного корабля «Прометей» … 157 років, біологічно ж Брег прожив лише 40.

 


 

Яскравим тлом картини виступають Молочний (Чумацький) Шлях та окремі сузір’я. Поруч з пілотом склянка … молока, проте згідно з поясненням Наїс, дівчини, з якою Брег знайомиться першого «земного» вечора, «брит – це ніяке не молоко», але «чужому завжди дають брит», від цього напою чоловік «стає, мусить бути чемним», відповідно, «не може дозволити собі нічого зайвого».

 

Символічно: назву картини, де зашифроване місто народження фантаста (так воно звалося за часів Австро-Угорської імперії), можна також прочитати як «гора Лема» (нім.), з якої 100 років тому починався шлях маленького Станіслава до вершини всесвітньої слави та визнання...

  

Фото картини Станіслава Подлевського Lemberg ("Львів", 2019) виконано її автором.

Дізнатися більше про Станіслава Лема та ознайомитися з його творами запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Література про Cтаніслава Лема

 

         Дежуров О. Лем, Станіслав / О.Дежуров, В.Гаковський; за ред. Н.Михальської та Б.Щавурського // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. Т. 2: Л–Я. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – С. 29-31. – 864 с.

 

Людина з лабораторії фантастики: до 95-річчя від дня народження Станіслава Лема, 10 вересня // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 8. – С. 7.

Про відомого польського письменника-фантаста, автора романів-попереджень, які сам Станіслав Лем називав філософськими притчами.

 

Твори Cтаніслава Лема

 

Лем С. Голем XIV: роман / Станіслав Лем; пер. з пол. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. – 168 с. – Серія «Горизонти фантастики».

 


 

Лем С. Едем. Соляріс. Повернення із зірок. Непереможний / Станіслав Лем; пер. з пол. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016. – 764 с.

 

Лем С. Из воспоминаний Иона Тихого / Станислав Лем; пер. с пол. – Москва: Кн. палата, 1990. – 528 с.

 

Лем С. Кіберіада / Станіслав Лем; пер. з пол. – Київ: Дніпро, 1968. – 286 с.

 


 

Лем С. Мир на Землі: роман / Станіслав Лем; пер. з пол. Юрія Галайка та Олеся Герасима. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. – 256 с. – Серія «Горизонти фантастики».

 

Лем С. Повернення з зірок: фантастичний роман. Вид. третє / Станіслав Лем; передм. Д. Затонського; пер. з пол. І. Бречака, А. Кисіля та С. Скирти. – Львів: Каменяр, 1976. – 224 с. – 165000 пр.

 

Лем С. Розповіді про пілота Піркса: цикл / Станіслав Лем; пер. з пол. Лариси Андрієвської, Софії Олійник та Ірини Шевченко; іл. Андрія Антоніва. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. – 480 с. – Серія «Горизонти фантастики».

 

Лем С. Соляріс: роман / Станіслав Лем; пер. з пол. Дмитра Андрухова; передм. Ю.Ф.Ярмиша; худ. І.М.Гаврилюк. – Київ: ВВФ «Котигорошко», 1996. – 192 с. – Серія «Шкільна бібліотека».

 


 

Лем С. Футурологічний конгрес: роман / Станіслав Лем; пер. з пол. Ірини Шевченко; іл. Лілії Василенко. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. – 144 с. – Серія «Горизонти фантастики».