«В історії української графіки і спеціально графіки книжкової він посідає одне з найчільніших місць»: до 140-річчя від дня народження Георгія НАРБУТА (09.03.1886, хутір Нарбутівка Глухівського повіту Чернігівської губернії – 23.05.1920, Київ), художника-графіка, автора проєктів перших українських грошей (гривень і шагів) та поштових марок

 

«Мене дуже зацікавило при проходженні курсу старослов’янської мови, як то в старину писалися від руки книги, і я, знайшовши зразок шрифту «Остромирова Євангелія», заходився вчитися писати стародавнім робом.

 

Спочатку переписав «Поученія Володимира Мономаха до своїх дітей», а потім «Євангеліє од Матвія», «Пісню про Роланда» (готичним шрифтом з орнаментованими заголовними літерами). Це були мої перші пробунки в графіці».

 

Так згадуватиме «майбутній засновник української графіки» про свої «золоті часи» навчання у Глухівській чоловічій гімназії. Згодом, у 1917–1919 рр. Георгій Нарбут створить свою абетку, яку назвуть нарбутівським шрифтом.

 

Під час Української революції 1917–1921 рр. Георгій Нарбут розгортає активну адміністративну та творчу діяльність:

 

У 1917 р. цей талановитий художник-графік стає професором, а вже за два роки, у 1919-му – ректором Української Академії мистецтв у Києві.

 

У тих же 1917–1920 рр. Георгій Нарбут пропонує:

 

поштові марки УНР;

Малий герб України;

два варіанти герба Києва;

проєкти військового та ритуального одягу;

десятки варіантів купюр українських грошей.

 

Цікаво: на банкноті 50 гривень художник розміщує портрет гетьмана Петра Дорошенка (1662–1676), уславленого своєю послідовною боротьбою за об’єднання українських земель в незалежну Козацьку державу.

 

Замальовує Шевченківські місця в Україні та ілюструє журнал «Наше минуле», на сторінках якого друкуються твори Кобзаря.

 

Усіх зацікавлених довідатися більше про Георгія Нарбута, видатного українського художника-графіка, запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів. Чекаємо на Вас щодня (крім неділі), з 10-ї до 18-ї год.

 

Про Георгія Нарбута

 

Білецький П. Георгій Іванович Нарбут : Нарис про життя і творчість / П. Білецький. – Київ : Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1959. – 48 с. : репрод. – 1.6 тис. пр.

 

Білокінь С. І. Нарбут Георгій (Юрій, Єгор) Іванович / С. І. Білокінь ; гол. редкол.: І. М. Дзюба (співгол.), М. Г. Железняк (відповід. секретар) // Енциклопедія Сучасної України : Т. 22: Мр – На. – Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. – С. 439-440. – 3.8 тис. пр.

 

Войтенко Б. Майстер української графіки / Богдан Войтенко // Український лідер. – 2006. – № 34. – С. 6.

 

Заїка В. Роланд. Перша спроба мистецького пензля : до 105-річчя з дня народження Г. І. Нарбута / Віктор Заїка // Київ. – 1991. – № 5. – С. 162-164.

 

Нагорна О. Георгій Нарбут / Олена Нагорна ; худож. О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2021. – 121 с. – (Знамениті українці).

 

Тхоржевський Р. Й. Нариси історії грошей в Україні (з давніх часів до сучасності) : Навчальний посібник для економічних та історичних ВНЗ України / Роберт Тхоржевський. – Тернопіль : Видавництво Карп’юка, 1999. – 238 с. : іл.

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського

«Невтомний захисник православної віри в українському народі» : до 500-річчя від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького (лютий 1526, Турів – лютий 1608, Острог)

 

Князь Василь-Костянтин Острозький вважається найбагатшою людиною тогочасної Європи. Це, зокрема, дозволяє йому утримувати армію до 20 тис. вояків: не кожна європейська країна має таку в XVI ст.

 

Найгостріше питання України XVI–XVII ст. – оборона від татар. У 1570–1590-х рр. княжі загони багаторазово успішно відганяють ординців. Про це свідчать твори як хроністів, так і поетів того часу.

 

Сам же князь постійно рятує Київ від татарських наїздів. У 1578 р. він сплачує ординцям 3 тис. дукатів, так Київ уникає суцільного пограбування та руйнування. Подальший культурний розвиток Києва пов'язаний з іменами Петра Конашевича-Сагайдачного, Єлисея Плетенецького, Мелетія Смотрицького – усі виховані при дворі князя В.-К. Острозького.

 

Острозька академія – перша на теренах Східної Європи вища школа. Засновник – князь В.-К. Острозький. Видатний випускник – Мелетій Смотрицький, автор граматики старослов’янської мови.

 

Острозька Біблія, перше в Європі видання біблійних текстів, завдячує своїм виходом князю В.-К. Острозькому (його керівництво та кошти).

 

Усіх зацікавлених довідатися більше про Острозьку академію та його засновника, князя Василя-Костянтина Острозького, запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів. Чекаємо на Вас щодня (крім неділі), з 10-ї до 18-ї год.

 

Власовський І. Князь К. К. Острозький : знаменитий патрон і оборонець Православія в історії українського народу (+1608–1958) / І. Власовський. – Нью-Йорк : Друкарня Української Православної Церкви в США, 1958. – 65 с.

 

Костомаров М. І. Князь Костянтин Костянтинович Острозький / М. І. Костомаров // Галерея портретів : Біографічні нариси / М. І. Костомаров ; упоряд. і передм. В. О. Замлинського ; пер. з рос. М. М. Ілляш ; худож. С. К. Семендяєв. – Київ : Веселка, 1993. – С. 71-87. – (Золоті ворота). – 50 тис. пр.

 

Слабошпицький М. Ф. З некоронованих королів (Острозькі) / М. Ф. Слабошпицький ; худ. О. Тернавська // Українські меценати : нариси з історії української культури. – Київ : Ярославів Вал, 2001. – С. 20-29.

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського

«Безбородьків дарунок – білим лебедем звуть» : до 270-річчя від дня народження графа Іллі Безбородька (27.02.1756, Стольне, Гетьманщина – 15.06.1815, Санкт-Петербург, Російська імперія)

 

"…у зв'язку з тим, що окрім заповідних сум покійного брата мого призначаються інші від мене пожертвування, причому і місце, і пропозиція училища іде від мене: тож, щоб це не витерлось з часом із пам'яті нащадків, справедливість вимагає, щоб було додано до слів "Гімназія князя Безбородька" ще: "заснована по смерті братом його графом Безбородьком" бо для мене найвдячніше, щоб пам'ять про цей мій подвиг залишилася в нащадках".

 

Так напише граф Ілля Андрійович Безбородько, дійсний таємний радник та сенатор, у своїй "Записці" на ім'я міністра народної освіти від 20 серпня 1805 р. Цьому передуватимуть:

 

Смерть (17 квітня 1799 р.) князя Олександра Безбородька, канцлера Російської імперії. Ілля Безбородько – молодший брат і єдиний спадкоємець. Олександр Андрійович заповідає витратити увесь свій спадок на благодійність.

 

Звернення графа Іллі Безбородька від 19 липня 1805 р. до імператора Олександра І з проханням про відкриття навчального закладу у місті Ніжин, на своїх землях (садиба з парком і садом). У свою чергу, Ілля Андрійович зобов'язується й надалі утримувати  гімназію (його щорічний внесок – 150 тис. карбованців).

 

Постанова сенату від 25 липня 1805 р. про будівництво Гімназії вищих наук князя Безбородька в Ніжині.

 

Відповідний указ царя Олександра І від 29 липня 1805 р. Самого графа Іллю Безбородька за такий патріотичний вчинок нагороджено орденом Володимира І ступеня.

 

Усіх зацікавлених довідатися більше про Ніжинський Державний Університет ім. Миколи Гоголя та його засновника, графа Іллю Безбородька, запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів. Чекаємо на Вас щодня (крім неділі), з 10-ї до 18-ї год.

 

Пінчук Т. Д. Білим лебедем звуть… : фотоальбом / Т. Д. Пінчук. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2003. – 68 с. : іл. – 1 тис. пр.

Про історію одного з найстаріших ВНЗ України – Ніжинський державний педагогічний університет ім. Миколи Гоголя.

 

Слабошпицький М. Ф. Канцлер імперії (О. Безбородько) / М. Ф. Слабошпицький ; худ. О. Тернавська // Українські меценати : нариси з історії української культури. – Київ : Ярославів Вал, 2001. – С. 92-99.

 

Храм науки і знань у Ніжині (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) / ред. рада вид. : В. Г. Кремень (гол.) та ін. ; редкол. тому : М. О. Носко (гол.) та ін. // Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку. Чернігівська обл. – Київ : Знання України, 2012. – С. 273-326. – 1050 пр.

 

Шаповал Ю. І. «Правду говорити дуже важко не лише в політиці, але й в історії» / Юрій Шаповал // Торкнутись історії / Юрій Шаповал. – Київ : Парламентське видавництво, 2017. – С. 370-376. – 2015 пр.

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського

"Дитина й дідусь війни": на добру згадку про мого тата, Помаза Леоніда Григоровича (22.04.1940, Погорільці Холминського (тепер – Новгород-Сіверського) р-ну Чернігівської обл. – 12.02.2026, Семенівка Новгород-Сіверського р-ну)

Тато любив людей, природу, книжки... Головне літературне уподобання – казки. Часто я замислювався, тоді й тепер, чому саме цей жанр? Можливо, це підсвідома спроба повернутися до дитинства, що не відбулось, адже упродовж 1940-х рр. тато втрачає свого тата, а мого дідуся, Григорія Павловича, і двох маленьких братів, Анатолія і Олександра?

 

У часі мого дитинства було таке потужне бажання читати казки в нас обох (в мене й тата), воно виникало одночасно, синхронно, тому мама одного разу навіть купує нам два однакові примірники "Українських народних казок"!

 

Читав тато як українські народні, так і казки народів світу, від болгарських до японських. Мені запам'яталась чеська авторка Божена Немцова. Дуже полюбляв перечитувати ті ж самі казки, але з 4-5-річним інтервалом, не частіше!

 

Перечитати улюблені з дитинства казки запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського (вул. Княжа, 22, м. Чернігів), також у всіх дитячих бібліотеках-філіях нашої ЦБС. Чекаємо на Вас щодня (крім неділі), з 10-ї до 18-ї год.:

 

Українські народні казки:

 

100 казок. Найкращі українські народні казки з ілюстраціями провідних українських художників. Т. 1 / ред. Іван Малкович ; іл. Владислав Єрко. – Київ : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2023. – 130 с. : іл.

 

100 казок. Найкращі українські народні казки з ілюстраціями провідних українських художників. Т. 2 / ред. Іван Малкович ; іл. Владислав Єрко, Кость Лавро, Катерина Штанко. – Київ : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2022. – 126 с. : іл.

 

100 казок. Найкращі українські народні казки з ілюстраціями провідних українських художників. Т. 3 / ред. Іван Малкович ; іл. Владислав Єрко, Кость Лавро, Катерина Штанко. – Київ : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2022. – 126 с. : іл.

 

Казки народів світу:

 

Грузинські народні казки, приказки та прислів'я /  упоряд., пер. з груз. Р. Чілачава. – Київ : Техніка, 2005. – 176 с.

 

Заремба В. В. Чеські народні казки / В. В. Заремба. – Київ : Агенство по розповсюдженню друку, 2013. – 88 с. : іл.

 

Золотоволоска та інші чеські казки / зібрав і опрацював К. Ербен. – Львів : Астролябія, 2014. – 160 с.

 

Момотаро та інші японські казки / пер. з яп. – Київ : А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2016. – 43 с. : іл.

 

Немцова Б. Чеські казки / Божена Немцова ; упоряд. О. О. Микитенко. – Київ : УкрНДІСВД, 2015. – 128 с. : іл.

 

Норвезькі народні казки / упоряд. О. Сенюк. – Київ : Веселка, 2017. – 159 с. – (Казки народів світу).

 

"Подорож Синбада" та інші арабські казки / пер. з араб. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2014. – 184 с.

 

Тисяча і одна ніч : арабські казки /  худож. Олександр Лебедев. – Київ : Махаон-Україна. – 96 с. : іл. – (Казка за казкою).

 

Угорські казки / упоряд. та пер. з угор. Л. Г. Мушкетик ; худож. К. С. Шалварова. – Київ : УкрНДІСВД, 2015. – 128 с. : іл.

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського

«З приблизно десяти тисяч євреїв, які залишалися в Чернігові на початку окупації, врятувалися тільки 260 людей» : до Міжнародного дня книгодарування, 14 лютого

 

Такі жахливі дані повідомляє на чернігівських сторінках путівника «Єврейські адреси України» їхній упорядник – Семен Бельман, голова Чернігівської обласної єврейської громади, член Спілки краєзнавців України, заслужений працівник культури України (тепер проживає в Ізраїлі).

 

Погроми (1905 та 1918 рр.), масові розстріли євреїв (листопад 1941 р.)… Проте є й оптимістичні рядки. Вони про Ніжин, один з духовних центрів хасидизму в Україні у ХІХ – поч. ХХ ст. Саме в цьому місті діяли три рабини зі славетного роду Шнеєрсонів: Дов Бер бен Шнеур Зелман, Ісраель Ноах бен Менахем Мендл та Менахем Ноах бен Дов Бер.

 

Важливо: корисний глосарій (наприкінці видання), чудовий крейдяний папір, якісні насичені фото…

 

Усіх зацікавлених ознайомитися з путівником «Єврейські адреси України» запрошуємо до відділу читальної зали Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів.

 

Книгу передано до бібліотеки автором цього допису в рамках акції «Подаруй бібліотеці книгу» (за два тижні вона буде доступною для наших читачів). Чекаємо на Вас щодня (крім неділі), з 10-ї до 18-ї год.:

 

Єврейські адреси України : путівник / упоряд. Маргарита Єгорченко, за участі Ірини Берлянд та Ігоря Винокурова. – Київ : Дух і Літера, 2020. – 656 с. : іл.

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського

 

Фото: Олена Куннова, Валерій Помаз

«Hace calor hoy… (Спекотно сьогодні)» : до 198-річниці від дня народження Жуля Верна (8 лютого 1828 р.) та Міжнародного дня книгодарування (14 лютого)

 

«… Степан (Семенюк – В. П.) кивком голови запросив робітника (електрика-індіанця – В. П.) попити мате. Той неспішно підійшов, сів поруч, витер платком спітніле чоло і взяв матеру. Зробив кілька ковтків, почекав поки по жилах розіллється приємний еліксир, і поки Степан доливав у сосуд гарячу воду, ще раз обтерся платком.

 

Hace calor hoy… (Спекотно сьогодні) – промовив до індіанця Степан».

 

Зворушливі рядки з історичного роману «Парагвайське щастя». Автор: Олександр Волощук, відомий чернігівський письменник і мандрівник. Його роман є унікальним у багатьох вимірах.

 

Це перший твір в українській художній літературі про еміграцію наших співвітчизників (зі своїх етнічних земель) до Парагваю, далекої південноамериканської країни. Тиждень тому мав приємну можливість переконатися, наскільки глибоко Олександр перебуває в темі роману: 

 

особисто для мене досвідчений мандрівник проводить майстер-клас з приготування (і споживання!) чаю мате – етнічного напою індіанців. Зорові та смакові враження автора цих рядків просто неперевершені!

 

Як засвідчують сучасні дослідження, мате підтримує баланс Вашої нервової системи: «просвітлює» розум та зменшує тривожність. Важливо: за умови системного споживання зміцнюється Ваша імунна система та знижується апетит (тому напій можна також рекомендувати як засіб для поміркованого схуднення).

 

Усіх зацікавлених здійснити унікальні мандрівки самотужки (автостопом або віртуально), також прочитати захопливі книги Олександра Волощука про подорожі країнами світу, запрошуємо до відділу абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів. Чекаємо на Вас щодня (крім неділі), від 10-ї ранку до 6-ї вечора:

 

Основні видання творів Олександра Волощука

 

Автостопом на край світу / Олександр Волощук. – Чернігів : «Сіверщина», 2008. – 219 с. : іл.

Про журналістсько-дослідницьку експедицію «Чернігівці за Байкалом», здійснену автором у 2006 р. з метою пошуку людей з чернігівським «корінням» на Далекому Сході, вивчення залишків колишніх таборів ГУЛАГу на Колимі та укладання списків чернігівців, які зазнали репресій на цих територіях.

 

Північна одісея / Олександр Волощук. – Чернігів : Чернігівські обереги, 2009. – 304 с. : іл.

Про експедицію «Сибір–Північ», здійснену автором у 2007 р. з метою: проходження 501-ї будови ГУЛАГу – «мертвої» залізниці Салехард-Надим-Ігарка; укладання списків чернігівців, репресованих на цих територіях; вивчення життя сучасних українців на Півночі; ознайомлення з культурою та побутом корінних північних народів – комі, мансі, ненців, хантів.  

 

Назустріч сонцю / Олександр Волощук. – Чернігів : Видавець Лозовий В. М., 2010. – 312 с. : іл.

Про 161-денну журналістсько-дослідницьку експедицію «Назустріч сонцю», здійснену автором у 2008 р. з метою: досягнення могили видатного данського мореплавця Вітуса Беринга (1681–1741) (Командорські острови, Тихий океан); дослідження залишків колишніх таборів ГУЛАГу на Колимі та в Якутії; вивчення життя сучасних українців на Півночі.

 

Сорок чотири дні / Олександр Волощук ; передм. Сергія Шевченка. – Чернігів : Видавець Лозовий В. М., 2012. – 216 с.

Про кохання автора-автостопника – вперше і автобіографічно.

 

Парагвайське щастя : історичний роман / Олександр Волощук. – Мена : Домінант, 2021. – 216 с.

Про історію української діаспори в Парагваї (на прикладі збірного образу – родини Семенюків с. Лудин, що на кордоні волинських і холмських земель, на той час у складі Польщі): від переселення з України у 1937 р. й дотепер. Про наполегливе і складне формування власної України в Парагваї зі збереженням свого національного коріння.

 

Під сузір’ям Південного Хреста / Олександр Волощук ; худож. Валерія Андросович. – Чернігів : Десна Поліграф, 2024. – 216 с.

Захопливо про дивовижну мандрівку країнами Південної Америки (Аргентина, Бразилія, Парагвай, Болівія, Перу, Чилі), здійснену автором упродовж дев’яти місяців 2018 р. Окремий розділ присвячено проходженню автором 37-ї паралелі, складним шляхом героїв роману Жуля Верна «Діти капітана Гранта» (1864 р.).

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського

вул. Княжа, 22, м. Чернігів

Фото: Олена Куннова, Олександр Волощук 

«Євреї, цигани й негри не вважаються людськими істотами» : до 81-ї річниці пам’яті жертв Голокосту

 

 

 

«Рабі (в’язень-єврей Аушвіцу, паталогоанатом – В. П.) здригнувся й підняв на нього очі, повні болю.

 

Мета вивчення близнюків полягає не в тому, щоб спостерігати за ними в житті, а в тому, щоб аналізувати їх за допомогою порівняльного розтину, – промовив він на одному диханні.

…

Мені довелося робити їх багато, мій гер. Також на дітях, які вже були при смерті…

Тобто, ще живих? …

 

Експерименти на тваринах заборонено, – поправив його (детектива-німця Гуго Фішера – В. П.) Рабі. – Тут дозволено все. Євреї, цигани й негри не вважаються людськими істотами».

 

На перший погляд здається, що про нацистський концтабір Аушвіц написано й досліджено все. Чим доторкає мене ще одна книга про «пекло на землі»? На мою думку, італійська авторка доволі ґрунтовно пояснює причини виникнення Голокосту, доходить до самого зародку цього жахливого явища:

 

«Тієї миті він (Гуго Фішер – В. П.) зрозумів, із чого все почалося: з дрібних і звичайних речей, з банальності повсякденних дій, з відсутності усвідомлення небезпеки.

 

Це почалося, щойно він прочитав у газеті про напади на Курфюстендамм (вулиця в Берліні – В. П.), коли група нацистів безладно накидалася на всіх, хто був схожий на єврея, і камінням розбивала вітрини магазинів, але ніхто не надав цьому значення, ніхто не обурився публічно: поодинока, майже незначна акція, яку всі недооцінили та яка, саме тому, що її недооцінили, заклала коріння майбутнього божевілля».

 

Важливо, що за магазинами в черзі постають книжки й … танці:

 

«Дехто намагався заплющити очі на спалення книжок на Опернплац (площа в Берліні – В. П.) і вважав вимогу бойкотувати єврейські магазини дивною, та особливо вони не переймалися».

 

«Потім настала черга клубів любителів свінгу (танець – В. П.), які Гуго часто відвідував. Але навіть епізод надзвичайного насильства, який торкнувся його особисто, не переконав його, що щось піде не так:

 

Гітлеру потрібна брутальна, безстрашна й жорстока молодь, яка змусить світ тремтіти, і, можливо, він мав рацію, можливо, саме таких людей потребувала Німеччина, а не молоді, яка танцює свінг».

 

Фото Олени Куннової

 

Усіх зацікавлених ознайомитися з книгою Оріани Рамунно «Дитина, яка малювала тіні» запрошуємо до відділу абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів. Книгу передано до бібліотеки автором цього допису в рамках акції «Подаруй бібліотеці книгу» (за два тижні вона буде доступною для наших читачів). Чекаємо на Вас щодня (крім неділі), з 10-ї до 18-ї год.:

 

Рамунно О. Дитина, яка малювала тіні / Оріана Рамунно ; пер. з італ. Олени Даниленко. – Київ : Книголав, 2025. – 296 с. – (Полиця бестселер).

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського