«Вам відомо, що до 2050 року в океанах буде більше пластику, аніж риби?»

 

Розтратнику, втрачаєш марно ти природи спадок – буйний цвіт краси… Коли ж настане смерті мить сумна, яким він буде, твій останній звіт?

 

Вільям Шекспір. Сонет 4

 

«Наскільки «зелене» ваше серце?» – з таким коротеньким тестом на початку своєї книги звертається до читача Ґей Браун, радниця з питань охорони довкілля та засновниця проєкту Greenopia, що допомагає компаніям ставати екологічнішими: 

 

Як часто ви купуєте воду у пластикових пляшках?

 

Як часто ви тримаєте мобільний телефон біля себе?

 

Як ви вважаєте, чи впливають засоби для догляду за шкірою на довкілля?

 

Ви коли-небудь перевіряли кров на вміст важких металів чи інших токсинів?

 

Чи враховуєте ви вплив на довкілля, коли їздите автомобілем чи купуєте його?

 

Авторка пояснює: «Якщо ви матимете інформацію (які продукти харчування вживаєте, яку воду п’єте, де обираєте жити, які засоби особистої гігієни купуєте, на якій постільній білизні спите та який одяг носите) і на її основі здійснюватимете повсякденні вибори, то кожна дрібна зміна допомагатиме вам зробити своє життя й життя всіх мешканців планети хоч трохи здоровішим.

 

Ця книжка присвячена тому, як урятувати світ, однак не весь. У ній ідеться про те, як ви можете врятувати свій світ, середовище свого проживання, своє тіло та особистий простір. Для цього знадобляться спільні зусилля громадських, приватних ініціатив та окремих людей, які об’єднуються заради очищення свого світу». 

 

Завдяки Українському Інституту книги це унікальне видання про те, як «Жити із “зеленим серцем”» надійшло до читальної зали Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Соборна, 33):

 

Браун Ґ. Жити із «зеленим серцем». Подбай про себе і планету / Ґей Браун ; пер. з англ. Наталія Яцюк ; передм. Террі Таммінена. – Київ : Наш формат, 2020. – 280 с. – 2.5 тис. пр.

 

Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва

«Хто саме заговорив першим?»

 

Десь у 1920 році на околиці міста Лаббок, що в Техасі, гримуча змія вбила мого прадіда. Ідучи із церкви додому разом із сім’єю через бавовняне поле, прадідусь Данґан попереджав дітей стерегтися змій, коли зненацька одна з них уп’ялася йому в стегно. Його дочка, моя бабуся Клара-Белль, повсякчас згадувала, як змія «застерігала» батька, так наче тварина скористалася б справжніми словами, якби тільки могла.

 

Люди, які знають, що гримучі змії здатні до комунікації, часто приймають струшування хвоста за мову й через це наділяють їх людськими властивостями, кажучи, що вони «повідомляють» іншим істотам «триматися осторонь»… Нехай ця дія не є повноцінною мовою, зміїний звук усе ж таки несе в собі важливу інформацію. Мій прадідусь сплатив дорогу ціну за те, що обійшов це повідомлення увагою.

 

Так розпочинає свою працю «Походження мови» Деніел Еверетт – лінгвіст, декан факультету науки та мистецтв Університету Бентлі (США), автор понад 100 статей та 12 книжок із мовознавства. Проф. Еверетт продовжує:

 

Жодна змія не розповість вам, що хоче робити завтра або що думає про погоду. Такі повідомлення потребують мови – найбільш розвиненої форми комунікації, що колись існувала на Землі.

 

Книжка «Походження мови» пропонує унікальну широку історію еволюції мови як людського винаходу – від появи нашого виду до більш ніж 7 тис. окремих мов, якими людство спілкується нині.

 

Цікаве питання про еволюцію мови: хто саме заговорив першим? Ще два фундаментальних питання від польового лінгвіста-дослідника: до якої міри подібні людські мови, що існують у наш час, і що розмаїття мов може сказати нам про мови первісних людей? Додаткові запитання. Чи є жести необхідними для мов людей? Чи є голосовий апарат, ідентичний апаратові сучасної людини, необхідним для всіх людських мов? Чи потрібні всім мовам людства складні граматичні структури?

 

Завдяки Українському Інституту книги з цим унікальним дослідженням можна ознайомитися у читальній залі Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Соборна, 33):

 

Еверетт Д. Походження мови. Як ми навчилися говорити / Деніел Еверетт; пер. з англ. Геннадій Шпак. – Київ : Наш формат, 2019. – 344 с. – 3 тис. пр.

 

Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва

«Якщо ми – не в центрі, то чи має наше існування взагалі якесь значення?»

 

Якщо я бачив далі за інших, то лише тому, що стояв на плечах гігантів.

 

Ісаак Ньютон (1642 ‒ 1727). З листа до Роберта Гука (5 лют. 1676 р.)

 

Коли праця Кеплера зробила геліоцентричну модель точнішою, а Ньютон доповнив її законами руху, це неабияк змінило наше уявлення про Всесвіт: якщо ми – не в центрі, то чи має наше існування взагалі якесь значення?

 

Навіщо Богові або законам природи перейматися подіями на третій каменюці від Сонця, де залишив нас Коперник?

 

За допомогою оригінальних текстів у книжці «На плечах гігантів» простежено розвиток нашої картини небес від революційного твердження Миколая Коперника, що Земля обертається навколо Сонця, до не менш революційного припущення Альберта Айнштайна, що простір і час вигнуті та викривлені масою й енергією.

 

Обидві теорії наразилися свого часу на жорсткий спротив: інквізиції – у випадку Коперника та нацистів – у випадку Айнштайна. Проте в обох випадках ми мусимо робити інтелектуальний стрибок до нової картини світу.

 

Айнштайн також майже одноосібно відповідальний за загальну теорію відносності, у якій простір і час вигнуті й стають динамічними. Це означає, що вони підпорядковані квантовій теорії і що Всесвіт як такий має всі можливі форми та історії. Більшість цих історій будуть не надто придатні для розвитку життя, але деякі все ж матимуть усі потрібні умови.

 

Завдяки Українському Інституту книги це унікальне видання надійшло до читальної зали Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Соборна, 33):

 

Гокінґ С. На плечах гігантів. Величні прориви у фізиці та астрономії / Стівен Гокінґ; пер. з англ. Ярослава Лебеденка. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. – 256 с.: іл. – 2 тис. пр.

 

Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва

«Генії дуже вміло використовують шанс»

Якщо для виховання дитини потрібне село, то для виховання генія потрібне місто.

 

                                                                                              Африканське прислів’я

 

Дін Саймонтон, професор психології в Каліфорнійському університеті в Девісі (США), вважає, що генії не з’являються поодиноко в різних куточках світу, а мов квіти, суцвіттям проростають на певній території (Афіни 450 р. до н.е. або Флоренція 1500 р.). У певних місцях у певний час на цих землях рясно розквітли геніальні таланти.

 

Ерік Вайнер, професійний історик і шанувальник географії, замислився: «Чому це відбулося саме в такий спосіб? Можливо, річ у кліматі? Чи в грошах? Чи взагалі в сліпому успіху?»  

 

Так побачила світ захоплива книга «Географія геніальності», в якій автор здійснює вісім дивовижних мандрівок слідами геніїв:

 

Ханчжоу (Китай), столиця династії Сун (969–1276), найбагатше місце у світі, центр усіх відкриттів: китайці, як з’ясувалося, винайшли все, починаючи від компаса й механічного годинника й закінчуючи туалетним папером.

 

Единбург, столиця Шотландії. Країну проковтнули англійці: в одну мить Шотландія втратила короля, парламент та армію! Тут просто не могло народитися стільки геніїв, але вони народилися!

 

Шотландський лікар Джеймс Лінд виявив, що вживання цитрусових запобігає захворюванню, яке називається цинга – хвороба, яка забирала життя моряків у всьому світі. Вільям Б’юкен, ще один лікар, висловив як для того часу радикальне припущення, що медичні працівники повинні мити руки перед оглядом пацієнтів. Саме шотландці першими взялися використовувати хлороформ під час хірургічних втручань. За мить провінційне місто Единбург стало епіцентром медичної освіти.

 

Колката (Індія). Тепер це місто – символ жахливої бідності та невмілого управління, символ країни третього світу. Проте між 1840 і 1920 рр. Колката була однією з найбільших інтелектуальних столиць світу, серцем творчого розквіту. Процвітання охопило мистецтво, літературу, науку та релігію. Це місто подарувало світу Нобелівського лауреата та переможця премії «Оскар». Тут відбулося небувале піднесення літератури, яка у своїй основі не мала традицій Заходу чи Сходу.

 

Завдяки Українському Інституту книги це унікальне видання вже чекає на тебе у читальній залі Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Соборна, 33):

 

Вайнер Е. Географія геніальності: найцікавіші місця світу від Давньої Греції до Кремнієвої долини / Ерік Вайнер ; пер. з англ. Олександри Гульоватої. – Харків : Віват, 2021. – 448 с. – (Саморозвиток). – 1 тис. пр.

 

Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва 

Унікальні сторінки географії

 

Чому Колумб помилився? Хто з європейців відкрив Америку першим?

 

Хто він, відомий мореплавець українського походження, нащадок українського старшинського козацького роду, який на початку ХІХ ст. першим у російському флоті здійснив навколосвітнє плавання?

 

Хто з українців був учасником експедиції англійця Роберта Скотта до Південного полюса (1910 – 1912 рр.) і залишився живим попри трагічний кінець експедиції?

 

Рід цього майбутнього мандрівника, вченого та гуманіста бере свій початок на Січі. Його пращур, Охрім – курінний отаман Війська Запорозького, бере активну участь у визвольній війні Богдана Хмельницького. Цікаво, що Охрім стає прототипом Тараса Бульби: разом з ним проти Польщі воюють три сини, один з яких любить польську панночку і переходить на той бік. За наказом Охріма два інші сини викрадають свого брата з польського табору і доставляють батькові. Хоча при цьому гине один із синів, Охрім вбиває ще й сина-зрадника.

 

Про все це, а також про визначні географічні відкриття, проблеми, гіпотези і напрямки майбутніх географічних досліджень – у захопливій книжці, що потрапила до читальної зали Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Соборна, 33) завдяки Українському Інституту книги:

 

Великі та унікальні географічні відкриття / Укл.: М.В. Зінкевич, Л.В. Петринка. – Тернопіль : Астон, 2020. – 232 с.: іл. – 1 тис. пр.

 

Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва

Від перших паротягів до штучних супутників Землі

 

«Антей», «Руслан», «Мрія» – ці літаки, створені в Києві, стали справжнім символом авіаційної промисловості України та здобули визнання у цілому світі.

 

«Булат» і «Оплот» – надсучасні досягнення харківської школи танкобудування, на цих машинах наші воїни захищають Україну від рашистів.

 

«Циклон» і «Зеніт» – найвідоміші моделі із цілої низки космічних ракет-носіїв, створених українськими конструкторами.

 

Про унікальні досягнення наших конструкторів у чотирьох стихіях: на суші і на морі, в повітрі та в космосі – у книжці доктора історичних наук Андрія Харука, яку читальна зала Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Соборна, 33) отримала від Українського Інституту книги:

 

Харук А. Зроблено в Україні / Андрій Харук ; худож.-оформлювач М.С. Мендор. – Харків : Фоліо, 2019. – 266 с.: іл. – 750 пр.

 

Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва

Різниця в релігіях – місток до співпраці чи руйнівна бомба?

 

«Основи або сутність усіх релігій однакові. Релігії різняться лише в несуттєвому», – переконував відомий індуїстський гуру Свамі Шивананда (1887–1963).

 

Стівен Протеро, викладач релігієзнавства Бостонського університету (США), вважає цю думку чудовою й водночас небезпечною, помилковою та навіть блюзнірською:

 

«Від ідей про однаковість світових релігій наш світ не стає безпечнішим. Як і решта форм невігластва, ці твердження, навпаки, додають небезпек. Якщо ми справді чогось потребуємо на цій несамовито релігійній планеті, то це реалістичного погляду на сфери конфліктів релігій та сфери, де ці релігії можуть співпрацювати».

 

Про все це – в унікальному виданні, який читальна зала Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Соборна, 33) отримала від Українського Інституту книги:

 

Протеро С. Вісім релігій, що панують у світі: чому їхні відмінності мають значення / Стівен Протеро ; пер. з англ. Вячеслав Пунько ; наук. ред. Олег Кисельов ; літ. ред. Тамара Клюкіна (к. пед. н.). – Київ : Форс Україна, 2021. – 464 с. – 1.1 тис. пр.

 

Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва