7 червня 2025 р.

«Таким «неблагонадійним» особам, як Іван Петрович, була на той час тільки одна дорога – у земську статистику» : до 170-річчя від дня народження Івана Білоконського (1855, Чернігів –1910, Харків)

 


«Становище вчительки в суспільстві схоже на зайця, якого можна травити коли, де і як завгодно. Начальства у них стільки ж, скільки й у чоловіків, і більшість цього начальства претендує на право задавати розпекації. Заняття вчительок величезні, говоримо про більшість, це мучениці, а коли б вони не відволікалися дітками, яких навчають і люблять, то їх труд можна було б прирівняти хіба що з каторжною роботою».

 

Так зворушливо напише про умови побуту й праці сільської вчительки Іван Петрович Білоконський (1855–1910), відомий громадський і науковий діяч нашого краю. До 1874 р., початку своєї університетської освіти, Іван встигає попрацювати в сільських школах Чернігівської губ. Проте Білоконський ґрунтовно вивчає також стан народної освіти в імперії до селянської реформи 1861 р.

 

На його думку, цілком чуже «казенне навчання», здатне підготувати лише сільського писарчука або ж помічника землеміра, перетворює школу на грошову повинність, якої селяни прагнуть позбутися в будь-який спосіб. Важливо: сільська громада не має важелів впливу на шкільні справи. Відповідно, вчитель мусить витримати «…незручність у матеріальному відношенні: недостача жалування, бо вчителеві доводилося купувати все, починаючи від хліба до картоплі і, взагалі, різних овочів, не кажучи вже про взуття і одяг…».

 

Іван Білоконський приходить до висновку, що в другій чверті ХІХ ст. робота вчителя (перебуваємо в категорії «розумова праця») оцінюється найнижче: «Отримуючи мізерне жалування, цей сівач на народній ниві виконував масу нелегкого труда, який вимагав перш за все душевного спокою. А чи легко було мати такий спокій при постійному відчутті нужди. Тісно, сиро, холодно і не ситно».

 

Тільки тепер стає зрозумілим, чому в сільській школі викладає недоучка («кинув» своє навчання) або чиновник (втратив свою посаду), писар або навіть … солдат (звільнений з війська).

 

Рекомендована література

 

Усіх зацікавлених довідатися більше про унікальну постать Івана Білоконського запрошуємо ознайомитися із такими виданнями у відділах читальної зали та абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів:

 

Про Івана Білоконського

 

Панченко В. Формування світогляду І. П. Білоконського (1855–1931) / В. Панченко // Сіверянський літопис. – 2007. – № 3. – С. 24-28.

 

Панченко В. І. П. Білоконський: суспільно-політична діяльність (1864–1879 рр.) / В. Панченко // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3. – С. 142-152.

 

Панченко В. Іван Петрович Білоконський : біографія (1855–1931 рр.) / В. Панченко // Сіверянський літопис. – 2011. – № 2. – С. 70-80.

 

Панченко В. Погляди І. П. Білоконського на проблеми народної освіти / В. Панченко // Сіверянський літопис. – 2014. – № 1-3. – С. 177-183.

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського

вул. Княжа, 22, м. Чернігів

Немає коментарів:

Дописати коментар