26 лютого 2021 р.

Дон Кіхот українського степу: до 85-річчя від дня народження Бориса Мозолевського

 

           


І коли зашморг вже зовсім мав зійтися навколо моєї шиї, збагнув я, що врятувати мене може тільки відкриття світового значення. Так вимріяв і вистраждав я собі свою Товсту Могилу. Зухвальство моє було винагороджене царською пектораллю. Замість Мордви я потрапив до Інституту археології АН УРСР, до якого мене поспішили зарахувати заднім числом.

 

Борис Мозолевський. Шлях до себе

 

Борис Мозолевський приходить у цей світ 4 лютого 1936 р. у родині селян на Миколаївщині. Дідів й прадідів хлопця розкуркулено, батько помирає на примусових роботах у Німеччині в часі війни (як Ostarbeiter). 

 

Після закінчення семирічки хлопець навчається у військово-морському авіаційному училищі (м. Єйськ, Краснодарський край). У 1956 р. в лавах Збройних сил Радянського Союзу відбувається значне скорочення, відповідно, наказ про  демобілізацію не дозволяє Борису отримати диплом про військову освіту.

 

Так Мозолевський опиняється в Києві: навчається на історико-філософському факультеті Київського університету (заочне відділення) і працює … кочегаром. У часі польового сезону 1964 р. Борис, як дипломований спеціаліст, долучається до експедиції Варвари Іллінської та Олексія Тереножкіна, які розкопують скіфські кургани…

 

Дізнатися більше про Бориса Мозолевського запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Рекомендована література

 

Губаш С. Скіфська пектораль / С.Губаш // Пенсійний кур’єр. – 2016. – 15 лип. – С. 12.

Про золоту скіфську пектораль, знайдену Борисом Мозолевським 45 років тому під час розкопок кургану Товста Могила.

 

Клочко Л. Золота етнографія Скіфії (верхній фриз пекторалі з кургану Товста Могила) / Л.Клочко // Народна творчість та етнологія. – 2012. – № 1. – С. 51-60. – Бібліогр.: 45 назв.

Про пектораль (золоту нагрудну прикрасу), знайдену Борисом Мозолевським. Докладно проаналізовано зображення верхнього ярусу.

 


 

Кочегар, який прославив Україну : до 45-річчя знайдення скіфської пекторалі  // Урядовий кур’єр. – 2016. – 18 черв. – С. 10.

Віднайдена Борисом Мозолевським скіфська пектораль засвідчила світу, що в українських земель надзвичайно давня історія.

 

Мозолевський Б. Скіфський степ / Б.Мозолевський. – Київ: Наукова думка, 1983. – 200 с.

 

Найбільша знахідка ХХ століття // Позакласний час. – 2020. – № 5. – С. 4.

21 червня 1971 р. український археолог Борис Мозолевський знаходить скіфську пектораль.

 

Панченко В. Провідник у світ Скіфії / В.Панченко // Український тиждень. – 2012. – 30 берез. – С. 48-50.

         Про золоту пектораль, що врятувала поета й археолога Бориса Мозолевського від мордовських таборів.

 


 

Слабошпицький М. Той, на кого Скіфії пощастило / М.Слабошпицький // Слово Просвіти. – 2019. – 18-24 лип. – С. 10-11; 25-31 лип. – С. 10.

Запропоновано фрагмент з нової книги Михайла Слабошпицького "З памяті дзеркала", присвяченої Борису Мозолевському – видатному українському археологу, що відкрив світові золоту скіфську пектораль.

24 лютого 2021 р.

Чарівна скринька братів Грімм: до 235-річчя від дня народження Вільгельма Грімма

 


           

Землю прикрашає казка – блискуче, найкраще у світі золото, те золото, що блищить вогником у дитячих оченятах, дзвенить сміхом з дитячих вуст і вуст їхніх батьків.

 

Г. К. Андерсен

 

Брати Якоб (1785–1863) та Вільгельм (1786–1859) приходять у світ у невеличкому німецькому містечку Ганау (земля Гессен) у родині юриста. Дорослого віку досягають шестеро дітей (п’ятеро синів і донька) з дев’яти, майбутні казкарі є найстаршими. У 1796 р. помирає батько родини, у 1798 р. – дідусь…

 

Справжньою чарівницею для дітей стає тітка (сестра матері), саме завдяки її фінансовій підтримці найстарші брати здобувають освіту. Першою сходинкою стає ліцей у місті Кассель (повний курс якого Якоб та Вільгельм долають за чотири роки замість визначених семи), другою – юридичний факультет Марбурзького університету.

 

Саме в університеті до братів приходить захоплення: вони починають записувати по містечках і селах народні казки. У 1812 р. виходить перший том збірки «Казки для дітей та родини» (німецькою: Kinder- und Hausmärchen), у 1815 – другий, у 1822 – третій том.

 


 

«Білосніжка», «Бременські музиканти», «Вовк і семеро козенят», «Горщик каші», «Золотий гусак», «Кіт у чоботях», «Попелюшка», «Червона шапочка» – такі знайомі з дитинства назви… Повна «спадщина» братів Грімм складається з  210 казок і легенд, а ілюстрації до одного з перших видань «Казок» створює третій брат – Людвіг Еміль Грімм !

 

Дізнатися більше про братів Грімм та прочитати зібрані ними казки запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Рекомендована література

 

Голубенко В. Характеристика образів персонажів казки "Пані Метелиця". Антитеза у казці / В.Голубенко // Всесвітня література в сучасній школі. – 2013. – № 10. – С. 38-41. – Бібліогр.: 4 назви.

Урок зарубіжної літератури в 5 класі.

 

Гримм братья. Сказки / Братья Гримм. – Ташкент: Юлдузча, 1987. – 464 с.: ил.

 

Гримм братья. Сказки : в 2-х т. Т. 1 / Братья Гримм; Пер. и пересказ с нем. – Минск: Белорус.-австрал. агенство "Дайджест", 1992. – 122 с. – Серия "КОТ" (Клады. Открытия. Тайны).

 

Грімм брати. Рапунцель / Брати Грімм. – Київ: Балтія-Друк, 2016. – 47 с. – Серія «Улюблені казки».

 

Грімм брати. Хлопчик-мізинчик та інші казки / Брати Грімм. – Київ: Махаон–Україна, 2010. – 112 с. : іл.

 

Дубініна О. Страсті за Білосніжкою, або Про феномен інтермедіального коловороту / О.Дубініна // Слово і час. – 2013. – № 9. – С. 66-76. – Бібліогр.: 14 назв.

Компаративний аналіз казки братів Грімм 1812 р., мультфільму Волта Діснея 1937 р. та іронічного роману Дональда Бартельмі 1967 р.

 

Задонська Л. Брати Грімм "Пані Метелиця" / Л.Задонська // Все для вчителя. – 2013. – № 5. – С. 63-65.

Сценарій уроку зарубіжної літератури за творчістю братів Грімм.

 

Каплун Л. "...Кожному приємна їхня поетична простота і повчальна правдивість" / Л.Каплун, Б.Шалагінов // Всесвітня література в сучасній школі. – 2012. – № 11. – С. 30-35. – Бібліогр.: 6 назв.

Наведено методичні рекомендації до 200-річчя виходу у світ "Казок братів Грімм".

 

Кашуба Є. Брати Я. і В. Грімм. Німецька народна казка "Пані Метелиця" / Є.Кашуба // Всесвітня література в сучасній школі. – 2013. – № 7-8. – С. 19-21. – Бібліогр.: 3 назви.

Запропоновано сценарій 4-го уроку зарубіжної літератури у 5 класі (складова системи уроків за темою "Казки народів світу").

 

Ковальчук Я. Эволюция Красной Шапочки / Я.Ковальчук // Открытия и гипотезы. – 2016. – № 9. – С. 50.

Наведено аналіз 427 різних переказів казки про Червоний Капелюшок, що вийшли друком голландською мовою від кінця XVIII ст. до 2015 р.

 

Носок Л. Братам Грімм присвячується : урок-гра за казками "Попелюшка", "Червона Шапочка", "Бременські музиканти" / Л.Носок // Все для вчителя. – 2011. –№ 13-14. – С. 50-51.

 


 

Сич Л. Бременські музиканти / Л.Сич // Шкільний світ. – 2013. – № 6. – С. 35-37. – Бібліогр.: 4 назви.

Запропоновано сценарій вистави шкільного театру.

 

Тарасенко Н. Брати Грімм – відомі збирачі німецьких народних казок Н.Тарасенко // Всесвітня література в сучасній школі. – 2013. – № 10. – С. 34-35. – Бібліогр.: 2 назви.

Запропоновано сценарій уроку зарубіжної літератури в 5 класі про значення діяльності братів Грімм у збиранні й збереженні фольклору.

 

Хижняк О. Яка робота – такий і заробіток / О.Хижняк // Всесвітня література в сучасній школі. – 2015. – № 1. – С. 10-12.

Розробка уроку зарубіжної літератури в 5 класі «Про уславлення любові до праці й інших чеснот у казці братів Грімм "Пані Метелиця"».

 

Штанько О. Брати Грімм. Казка "Пані Метелиця" / О.Штанько // Всесвітня література в сучасній школі. – 2013. – № 10. – С. 36-38.

Урок зарубіжної літератури в 5 класі «Про утвердження любові до праці та інших людських чеснот».

 

18 лютого 2021 р.

Козацький Дюма: до 100-річчя від дня народження Володимира Малика

 

        


Памятайте, що Батьківщина в нас одна-єдина. Не все ще в ній так, як нам хотілося б. Але це не причина, щоб гудити свою країну, підносити чужі, де й природа мякша, краща, розкішніша, і багатств більше. То все чуже, а наше – то наше.

 

Володимир Малик. Рядки заповіту дітям, онукам, всім українцям (Щоденник)

 

Володимир Малик (справжнє прізвище – Сиченко) приходить у цей світ 21 лютого 1921 р. у с.Новосілки на Київщині (тепер у складі Фастівського району) в родині селян, середню освіту здобуває в Ясногородці (сусіднє село). Від 1927 р. до Новосілок регулярно прибувають пересувні кіноустановки. «Тарас Трясило» – перший фільм, який бачить Володимир (про козаків), далі переповідає товаришам, шукає відповідні книги…

 

1932-1933 рр. – жахливий Голодомор. Потому, у 1934-му, 13-річний хлопчина пише віршовану поему про голод у … Туреччині. Незабаром батька викликають до «органів», де попереджають: його «здібному» синові не уникнути зустрічі з білими ведмедями у майбутньому. А того вечора вдома відбувається виховна година із застосуванням відповідного «знаряддя» (ременя). Пізніше, вже дорослим, Малик напише на тему Голодомору оповідання «Маня» (про долю своєї сусідки).

 

У 1938 р. Володимир стає студентом філфаку Київського університету. Спочатку відвідує літературні студії Абрама Кацнельсона, згодом вчиться на заняттях у Андрія Малишка. У 1940 р. побачать світ кілька поезій Малика, рекомендовані до друку Малишком. Присутні вірші Володимира також у видавничих планах 1941-го…

 

1942 р. Окупація. На прохання матері Володимир (як більш міцніший та витриваліший) погоджується виїхати на примусові роботи до Німеччини замість молодшого брата. Упродовж трьох років Ostarbeiter Сиченко працює в умовах, наближених до концтабірних. У 1945 р., вже звільнений американцями, прагне до радянської зони: швидше додому !

 

Фільтраційний табір, провокатори... Усе подальше життя (принаймні, до 1991 р.) Малик відчуває, що за ним спостерігає пильне око КДБ. У 1953 р. – переїзд на Полтавщину, до Лубен (батьківщини дружини Галини), спричинений дружньою «дипломатичною» порадою уникнути у такий спосіб складнощів з «органами». Малик дивом потрапляє до літератури, адже такі люди в СРСР вважаються другосортними, будь-яке зростання для них закрите…

 

Поезії Володимир пише з дитинства, у часі війни та після неї. Більшість спалює, знищує, а якщо й ховає, то не знаходить… Чому ? У віршах присутні патріотичні мотиви, Малик розуміє: ризиковано. Свого часу вірші Володимира дуже позитивно оцінює Максим Рильський. Проза Малика надзвичайно оптимістична: Звенигора – позитивний герой тетралогії «Таємний посол»…

 

Дізнатися більше про Володимира Малика запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Рекомендована література

 

Малик В. Вибрані твори в 2 т. / В.Малик. – Київ: Дніпро, 1991. – 509 с.

 

Малик В. Горить свіча / В.Малик. – Київ: Укр. письменник, 1992. – 430 с.

 

Малик В. Князь Ігор / В.Малик. – Київ: Укр. центр духовної культури, 1999. – 416 с.

 

Малик В. Князь Кий: Роман / В.Малик. – Харків: "Фоліо", 2012. – 281 с. – Серія «Історія України в романах».

 


 

Малик В. Таємний посол. Т. 1: Посол Урус-Шайтана (Кн. 1); Фірман султана (Кн. 2) / В.Малик. – Київ: КМ-Букс, 2017. – 574 с.

 


 

Малик В. Таємний посол. Т. 2: Чорний вершник (Кн. 3); Шовковий шнурок (Кн. 4) / В.Малик. – Київ: КМ-Букс, 2017. – 638 с.

 

Малик В. Черлені щити: Історичний роман / В.Малик. – Харків: Прапор, 1985. – 295 с.

 

Малик В. Чумацький шлях: Роман, оповідання / В.Малик. – Харків: ТОВ "Бібколектор", 2013. – 314 с.