Пам’ятайте, що Батьківщина в нас одна-єдина. Не все ще в ній так, як нам хотілося б. Але це не причина, щоб гудити свою країну, підносити чужі, де й природа м’якша, краща, розкішніша, і багатств більше. То все чуже, а наше – то наше.
Володимир Малик. Рядки заповіту дітям, онукам, всім українцям (Щоденник)
Володимир Малик (справжнє прізвище – Сиченко) приходить у цей світ 21 лютого 1921 р. у с.Новосілки на Київщині (тепер у складі Фастівського району) в родині селян, середню освіту здобуває в Ясногородці (сусіднє село). Від 1927 р. до Новосілок регулярно прибувають пересувні кіноустановки. «Тарас Трясило» – перший фільм, який бачить Володимир (про козаків), далі переповідає товаришам, шукає відповідні книги…
1932-1933 рр. – жахливий Голодомор. Потому, у 1934-му, 13-річний хлопчина пише віршовану поему про голод у … Туреччині. Незабаром батька викликають до «органів», де попереджають: його «здібному» синові не уникнути зустрічі з білими ведмедями у майбутньому. А того вечора вдома відбувається виховна година із застосуванням відповідного «знаряддя» (ременя). Пізніше, вже дорослим, Малик напише на тему Голодомору оповідання «Маня» (про долю своєї сусідки).
У 1938 р. Володимир стає студентом філфаку Київського університету. Спочатку відвідує літературні студії Абрама Кацнельсона, згодом вчиться на заняттях у Андрія Малишка. У 1940 р. побачать світ кілька поезій Малика, рекомендовані до друку Малишком. Присутні вірші Володимира також у видавничих планах 1941-го…
1942 р. Окупація. На прохання матері Володимир (як більш міцніший та витриваліший) погоджується виїхати на примусові роботи до Німеччини замість молодшого брата. Упродовж трьох років Ostarbeiter Сиченко працює в умовах, наближених до концтабірних. У 1945 р., вже звільнений американцями, прагне до радянської зони: швидше додому !
Фільтраційний табір, провокатори... Усе подальше життя (принаймні, до 1991 р.) Малик відчуває, що за ним спостерігає пильне око КДБ. У 1953 р. – переїзд на Полтавщину, до Лубен (батьківщини дружини Галини), спричинений дружньою «дипломатичною» порадою уникнути у такий спосіб складнощів з «органами». Малик дивом потрапляє до літератури, адже такі люди в СРСР вважаються другосортними, будь-яке зростання для них закрите…
Поезії Володимир пише з дитинства, у часі війни та після неї. Більшість спалює, знищує, а якщо й ховає, то не знаходить… Чому ? У віршах присутні патріотичні мотиви, Малик розуміє: ризиковано. Свого часу вірші Володимира дуже позитивно оцінює Максим Рильський. Проза Малика надзвичайно оптимістична: Звенигора – позитивний герой тетралогії «Таємний посол»…
Дізнатися більше про Володимира Малика запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):
Рекомендована література
Малик В. Вибрані твори в 2 т. / В.Малик. – Київ: Дніпро, 1991. – 509 с.
Малик В. Горить свіча / В.Малик. – Київ: Укр. письменник, 1992. – 430 с.
Малик В. Князь Ігор / В.Малик. – Київ: Укр. центр духовної культури, 1999. – 416 с.
Малик В. Князь Кий: Роман / В.Малик. – Харків: "Фоліо", 2012. – 281 с. – Серія «Історія України в романах».
Малик В. Таємний посол. Т. 1: Посол Урус-Шайтана (Кн. 1); Фірман султана (Кн. 2) / В.Малик. – Київ: КМ-Букс, 2017. – 574 с.
Малик В. Таємний посол. Т. 2: Чорний вершник (Кн. 3); Шовковий шнурок (Кн. 4) / В.Малик. – Київ: КМ-Букс, 2017. – 638 с.
Малик В. Черлені щити: Історичний роман / В.Малик. – Харків: Прапор, 1985. – 295 с.
Малик В. Чумацький шлях: Роман, оповідання / В.Малик. – Харків: ТОВ "Бібколектор", 2013. – 314 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар