Чи можливе життя без сміття ?

Наш дім – це наше заповідне місце. Ми (батьки, матері й громадяни) маємо право, навіть обов'язок, і вже точно – можливість змінити світ на краще через наші повсякденні рішення та вчинки. Ліпше майбутнє розпочинається з наших осель !

Беа Джонсон. Дім – нуль відходів

Авторка цього натхненного висловлювання є засновницею міжнародного руху «Нуль відходів», що активно поширюється нашою планетою. Унікальний стиль життя небайдужа американка розпочала 10 р. тому, у 2008-му. Про екологічні небезпеки вона нагадує тепер з найвищих трибун світу – Європарламенту та ООН.

Цікаво: як і чому це почалося ? У свої книзі «Дім – нуль відходів» Беа зазначає, що вже з народженням синів, вони з чоловіком втілили в життя свою американську мрію: будинок (279 кв м) у передмісті Сан-Франциско (штат Каліфорнія, США), гараж на 3 машини, телевізор з величезним екраном, собака… До цього слід додати відпочинок за кордоном щопівроку, марнотратні вечірки, харчування дорогими сортами м’яса…

У 32 р. Беа раптом помітила, що вони з чоловіком увесь час перебувають у машинах і майже не пересуваються пішки. Спальний район, широкі вулиці, торгівельні центри… З сумом згадували, як під час перебування за кордоном могли вільно блукати вулицями мегаполісів… Нарешті прийшло рішення: переїхати до меншого будинку.

Це вже був котедж площею 137 кв м, але доріжки для прогулянок, бібліотека, школа, кафе – усе поруч ! Важливо зазначити, що у перехідному часі більшість речей перебувала на складі, й родина не відчувала в них жодної потреби ! Проте скільки часу змарновано, щоб все оте надбати й заповнити величезні кімнати ! Упродовж кількох років, продали 80% усіх речей, а залишили те, що використовували й по-справжньому потребували…

Повчально ознайомитися хоча б з фрагментом списку проданих речей: баскетбольне кільце, бейсбольні битки, боксерські рукавички, велосипедні багажники, велотренажер, вудки для риболовлі, каяк (вузький і довгий мисливський човен північних народів довжиною до 6 м), ключки для гольфу, набір для бадмінтону, приладдя для тхеквондо, роликові ковзани, самокати, скейтборди, сноуборди, тенісні ракетки, трубки для підводного плавання, футбольні ворота… Справді, набагато корисніше обрати 2-3 види дозвілля, аніж хапатися за 12 чи 13 можливостей !

Врешті-решт вимкнули телебачення, відмовилися від глянцевих журналів та каталогів… Так вивільнили час для самоосвіти, насамперед екологічної. Поступово приходило усвідомлення, як буденні нерозумні дії погіршують стан довкілля. Беа уважно вивчила вміст свого сміттєвого бака та контейнерів для вторсировини. Там перебували: пакування від риби та м’яса, сиру та масла, банки з-під томатів та тетрапаки з-під соєвого молока…

Цікаво, що тепер єдиним продуктом харчування, який родина Беа купує в упакуванні, є масло. Важливо, що коли вкрай збентежений чоловік Беа вирішив здійснити розрахунки щодо наслідків «зелених» експериментів дружини на сімейний бюджет, та ретельно порівняв витрати за «старим» (2005 р.) та «новим» (2010 р.) стилем життя, то з’ясувалося: річні господарчі витрати скорочено на 40 % !

Тепер родина (чоловік Скотт і два сини, Макс і Лео) повністю згодна з правилами життя без сміття, що отримали умовну назву правил «5С»:

Ñ       Скажемо «Ні»

Ñ       Скорочуємо

Ñ       Скористаємося повторно

Ñ       Сортуємо і утилізуємо

Ñ       Сумлінно компостуємо

В англійському оригіналі це 5R: Refuse, Reduce, Reuse, Recycle, Rot.

Розглянемо 1-й крок:

Скажемо «Ні» зайвому.

Життя без сміття передбачає прямий та непрямий шлях споживання. Перше «С» стосується 2-го шляху, переважно рекламних матеріалів. Звичайно, їх завжди можна здати на переробку, проте, у свою чергу, це лише збільшить кількість вторинної сировини, чим віддалятиме нас від концепції «жити без сміття».

Замислимося: у той час, як ми в підземному переході Чернігова чи Києва беремо рекламну листівку з рук студента, десь у Карпатах чи на Поліссі вже рубають дерева для виготовлення нової партії цієї друкованої продукції… У нашому суспільстві споживання існує величезна кількість речей, від яких можна й варто відмовитись. Розглянемо далі 3 складові.

1.   Одноразовий пластик

З попередньої публікації «Пластикові квіти й полімерні банкноти» вже відомо, що це пластик №№ 1, 4 та 6. Пригадуємо: № 4. Поліетилен низької щільності. Переважно з нього виготовлені звичні нам пакети в супермаркетах. № 4 дешево виробити, але дорого переробити, ним закидані усі звалища, тонни (справжні острови) цього пластику плавають у морях та океанах, зокрема, формують Тихоокеанський сміттєвий острів…

Переходимо до № 6. Полістирол. Він тонкий і гладенький, ламається з характерним хрускотом. З нього ми отримуємо: фасувальні коробки для яєць та упаковку для йогуртів, дитячі іграшки та декоративну плитку для стелі… Перевагою № 6 є те, що він дешевий, морозостійкий, чудовий діелектрик.

До недоліків слід зарахувати його низьку механічну міцність, а також той факт, що виготовлення цього пластику пов’язане з виробництвом фреонів – агресивних атомів кисню, які руйнують озоновий шар нашої планети.

2.   Безкоштовні зразки

Сюди потрапили засоби для догляду за собою в готельних номерах, подарунки на конференціях, усілякі сувеніри, пробники їжі… У нас вже готове заперечення, що все це пропонується абсолютно безкоштовно. Можливо, для когось це стане цілковитою несподіванкою, проте для виготовлення таких зразків використовують найнебезпечніший, найдешевший пластик, а саме: вже знайомі нам №№ 1, 4, 6. Уся ця продукція напрочуд крихка (особливо пластик № 6) і швидко ламається.

Для відмови необхідно залучити вольові зусилля, але вони того варті… З сумом пригадую, як 10 р. тому через свою необізнаність не відмовився від «подарунків» у столичному номері шведського готелю Mornington. Проте упродовж останніх 10 р. не скористався жодним безкоштовним зразком парфюмерної продукції у приміщенні Центрального автовокзалу Чернігова.

3.   «Макулатурна пошта»

Ще на початку 2000-х рр. під час роботи в ФРН спостерігав, як багато небайдужих до проблем довкілля німців наполегливо намагалися захистити себе від неї ввічливими написами на поштових скриньках: Bitte keine Werbung ! (Будь ласка, жодної реклами !). На жаль, дотепер не побачив жодного схожого застереження на поштових скриньках в Україні.

Запитаєте про наслідки ? З нашої мовчазної згоди на поштову рекламу світ щороку «потребує» понад 100 мільярдів нових листівок ! Тобто, триватиме вирубування лісів з величезними подальшими витратами на виготовлення цієї поліграфічної продукції. Пам’ятаймо, що це станеться навіть тоді, коли ми, як свідомі громадяни, викидатимемо непотрібні рекламні листівки до коробок зі збору макулатури.

Рекомендована література

Андрійченко І. Що робити із сміттям ? : погляд із Німеччини / І.Андрійченко // Сіверщина. – 2013. – 4 лип. – С. 13.

Про німецькі стандарти переробки сміття. Запропоновано враження від навчальної поїздки до міста Трір (південний захід ФРН, на кордоні з Люксембургом).

Геник М. Бібліотека завдяки... сміттю / М.Геник // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 12.

Про бібліотеку з літературою для дорослих та дітей, облаштовану мешканцями Світлого провулку в Одесі завдяки сортуванню і переробці сміття.

Де життя – там і відходи // Позакласний час. – 2012. – № 1-2. – С. 130.

Екологічну бесіду присвячено темі поводження зі сміттям у різні часи: в Африці (1.5 млн. р. тому), у Стародавній Греції (500 р. до н.е.), у Нью-Йорку (1860 р.) та розвинених країнах світу (1990 р.).

День народження спаму, 3 травня // Позакласний час. – 2011. – № 3. – С. 115.

Про перше спам-повідомлення, яке саме цього дня 1978 р. вже неіснуюча компанія DEC надіслала 400 користувачам мережі Арпанет (попередник Інтернету). Наведено етимологію терміну «спам».

         Джонсон Б. Дім – нуль відходів / Б.Джонсон; пер. з англ. Т.Євлоєвої. – К.: Рідна Мова, 2018. – 304 с. – Серія “ECOBook”.

         Запропоновано доступне кожному, покрокове керівництво з поліпшення здоров’я, заощадження часу та грошей, досягнення яскравого майбутнього не лише для своєї родини, але й для всієї планети.

Дроздова К. Роздільний збір сміття і рубальна машина / К.Дроздова        // Гарт. – 2018. – 13 верес. – С. 7.

Про утилізацію сміття у Ніжині Чернігівської обл.

Дубровик-Рохова А. Велике прибирання – великі гроші / А.Дубровик-Рохова // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 11.

Про те, як економічно вигідно позбутися статусу найбруднішої країни світу.

Дубровик-Рохова А. Оголошуємо «санітарний» день ! / А.Дубровик-Рохова // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 10.

Про чергове засідання робочої групи з розроблення Національної стратегії поводження з відходами.

Дубровик-Рохова А. Японія: «епідемія чистоти» / А.Дубровик-Рохова // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 15.

Про досвід країни, в якій грамотна утилізація відходів є стилем життя.

Зайцев В. Побочный эффект / В.Зайцев // Вокруг света. – 2017. – № 2. – С. 20-21.

Наведено карту виробницва сміття на душу населення за країнами світу; дані про найбільших виробників сміття на планеті, структуру твердих побутових відходів та способи утилізації сміття у залежності від рівня життя країни.

         Звідки береться сміття // Позакласний час. – 2012. – № 1-2. – С. 131.

Екологічну бесіду побудовано на гіркому досвіді мешканців Нового міста: вчорашні речі вони вже наступного дня викидали на смітник за містом, що спричинило загрозу сміттєвої лавини.

Крючков О. Антисанітарна зона / О.Крючков // Урядовий кур’єр. – 2015. – 13 берез. – С. 8.

Про загальні обсяги утворення твердих побутових відходів (ТПВ) в Україні, що сягають нині понад 11-12 млн тонн.

Ласло О. Побутові відходи – джерело біогумусу в органічному землеробстві / О.Ласло // Дім, сад, город. – 2015. – № 5. – С. 28-29.

Лобановська В. У Чернігові думали, що робити зі сміттям / В.Лобановська // Чернігівські відомості. – 2016. – 20 квіт. – С. 4.

Про катастрофічний стан зі сміттям на Чернігівщині, якого щорічно збирається 400 тис. т, тобто 20 тис. КаМАЗів.

Маршрут сміття // Позакласний час. – 2012. – № 1-2. – С. 135.

Екологічна бесіда про сучасні методи поводження з відходами: повторне використання (пляшки), переробка (пластикові пакети), виготовлення компосту (біовідходи), спалювання.

Морейченко К. Кілька простих щоденних дій, які допоможуть урятувати екологію / К.Морейченко // Чернігівські відомості. – 2015. – 14 січ. – С. 19.

Про правила, які зроблять вагомішим ваш внесок у порятунок та збереження довкілля.

Омелянчук І. Сміттєвий Чорнобиль / І.Омелянчук // Урядовий кур’єр. – 2016. –14 черв. – С. 3.

Інтеграція до ЄС для України починається з розв’язання проблеми переробки побутових відходів.

Пакунок до пакунка // Позакласний час. – 2012. – № 1-2. – С. 136.

Екологічну бесіду присвячено темі зменшення шкоди довкіллю завдяки купівлі напоїв у пляшках багаторазового використання та відмові від одноразових пакетів.

Перше у світі селище з майже нульовими відходами // Чернігівські відомості. – 2016. – 16 берез. – С. 7.

Про японське селище Камікацу, кожен з 1700 мешканців якого сортує сміття за 34 категоріями.

Прокопенко М. Чисті орієнтири / М.Прокопенко // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 12.

Про те, як почати жити екологічно. Наведено приклади не лише «домашніх» ініціатив, а й високотехнологічних.

Рижков В. Сміття як... плата за «комуналку» / В.Рижков // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 13.

Про те, як влада Дніпропетровщини планує навести лад у сфері вивезення та утилізації побутового сміття.

Семерак О. Сміття.net, або як Мінприроди планує очистити країну / О.Семерак // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 10.

Ткач А. Уперше український фільм номіновано на нагороду Європейської кіноакадемії / А. Ткач // Літературна Україна. – 2013. – 20 черв. – С. 11.

Знятий у Чорнобилі 24-хв. фільм Мирослава Слабошпицького «Ядерні відходи» є першим в історії українського кіно, номінованого на цю нагороду від часу створення Академії в 1989 р.

Україна. Кабінет Міністрів. Деякі питання підготовки до реалізації національного проекту «Чисте місто – система комплексів з переробки твердих побутових відходів» : Розпорядження № 695-р. від 8 серпня 2012 р. // Урядовий кур’єр. – 2012. – 28 верес. – С. 13.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження Порядку подання декларації про відходи та її форми : Постанова № 118 від 18 лютого 2016 р.        // Урядовий кур’єр. – 2016. – 23 берез. – С. 14.

Шпак В. Люмінесцентні лампи: що далі, то страшніше ? / В.Шпак // Урядовий кур’єр. – 2012. – 3 лип. – С. 7.

Енергоощадне світло стає занадто дорогим для довкілля.

Шуткевич О. «Зелена» мода у Вінниці / О.Шуткевич // День. – 2016. –  2-3 верес. – С. 13.

Про те, як екокультура у Вінниці стає стилем життя і способом мислення.

Юзич М. Революція в смітті, або Три українські проекти, які вирішують проблему з відходами / М.Юзич // День. – 2016. – 2-3 верес. – С. 14.

Про технології українських науковців, за допомогою яких можна не допустити перетворення країни на суцільне сміттєзвалище.