«Після спектаклю мене не випустили з театру, прийшли рецензенти і в один голос сказали, що моє місце на кону»: до 185-річчя від дня народження Марка Кропивницького (1840–1910), 22 травня

 

Від давнини й дотепер вдала самопрезентація є важливою складовою успішної кар’єри. Марко Кропивницький, талановитий драматург і режисер, актор за покликанням та аристократ за походженням (герб Сас), чудово це усвідомлює… Унікальні зразки «успішних» презентацій бачимо на прикладах колоритних героїв його драматичної спадщини.

 

Йосип Бичок, головний герой драми «Глитай, або ж Павук» – з усіх персонажів видатного драматурга, ймовірно, найбільш ґрунтовно й позитивно представляє самого себе. Тут дуже важливо для нього залучити потужні мовні засоби, як от фразеологію: «Правда, що у мене таке вже чудне серце, що як тілько уздрю убогого, то навіть готов і сорочку з себе здійняти та йому віддати…».

 

Цей «багатий чоловік літ 65» вважає себе праведним християнином: «… я ніколи не зверну з того шляху, на який напутив мене сам Господь і яким належить іти кожному християнинові й Богобоязному чоловікові, я ніколи не перестану помагати кожному бідоласі, як і доперва допомагав, і кожного визволятиму з оказії й навчатиму усьому якнайкраще!..» (Підійма очі до неба.)

 

Не цурається Йосип Степанович і пестливих слів: анголятко, горличка, квіточка, кралечка, сиріточка. «Ну що, анголятко моє, вже заспокоїлась?» – солодко промовляє він, залицяючись до Олени (донька Стехи, старої баби). А за кілька хвилин «розмови» Бичок вже ладнається обійняти Олену: «Лице потепліє і губи розжевріються, як пригорнеться до серця така квіточка, така кралечка». 

 

Справжню ж характеристику Йосипу Бичку чуємо з розмови двох чоловіків:

1-й чоловік. А глянеш на нього збоку, так такого богобоязного з себе вдає, що й…

2-й чоловік. Він таки й характерник, я тобі скажу, і наклада з тим, що в болоті… Та де ж, голубчику, до всього він знає.

1-й чоловік. О, зна!..

2-й чоловік. Він тобі і знахар, і ворожбит, і коновал, і все на світі!.. Піди до судді, він там аблакатує; на сходці скаже слово, та ще як з івангеля (Євангеліє – В. П.) додасть, так всі і замовкнуть, неначе їм роти позашпарувало; увійдеш у церкву – і там він старший навіть від попа: усім дякам порядок дає! І старшина у нього під п’ятою, і становий під пахвою… Я чув, як він казав старшині, що воля, каже, простому чоловікові не потрібна, вона йому горе; він, каже, не вміє нею користуватись. Клітка йому потрібна! Та ярмо!.. Коли ти, каже, бажаєш добра темному людові, то держи його в удилах, як коня!..

1-й чоловік. А може, воно й справді так треба?

2-й чоловік (гарячиться). Брехня! Як то можна!

1-й чоловік (помовчав). Павук, одно слово – павук!

2-й чоловік. А як ловко те павутиння розкида, так навдивовижу!

 

Рекомендована література

 

Усіх зацікавлених довідатися більше про унікальну постать Марка Кропивницького запрошуємо ознайомитися із такими виданнями у відділах читальної зали та абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів:

 

Основні видання творів Марка Кропивницького

 

Кропивницький М. Твори в шести томах : Т. 5 / Марко Кропивницький ; ред. кол. О. І. Білецький, О. Є. Засенко, С. Д. Зубков та ін. ; упоряд., підгот. текстів та прим. П. П. Перепелиці ; ред. тома О. Є. Засенко. – Київ : Держ. вид-во худож. л-ри, 1959. – 631 с. – 8 тис. пр.

Запропоновано інсценізації та переробки : Невольник (перероблено з поеми Т. Г. Шевченка «Невольник») ; Вуси (позичена з розказу того ж імення Олекси Стороженка) ; Підгоряни (в основу п’єси покладено твір І. Гушалевича «Підгоряни») ; Титарівна (сюжет позичений у Т. Г. Шевченка) ; Вій (сюжет позичений у М. В. Гоголя) ; Пропавша грамота (сюжет позичений у М. В. Гоголя) ; Вергілійова Енеїда (перекладена з поеми І. П. Котляревського) ; Чайковський, або Олексій Попович (зміст позичений у Є. П. Гребінки) ; Хоть з мосту в воду головою (фабула позичена у Мольєра «Жорж Данден»).

 

Кропивницький М. Л. Доки сонце зійде, роса очі виїсть : Драма в 4-х діях і 5-ти одмінах / М. Л. Кропивницький ; упоряд. та післям. М. Йосипенка. – Київ : Дніпро, 1980. – 106 с. : іл. – 10 тис. пр.

 

Кропивницький М. Л. Драматичні твори / М. Л. Кропивницький ; упоряд. і приміт. В. М. Івашкова ; вступ. стаття Л. З. Мороз. – Київ : Наук. думка, 1990. – 608 с. : портр. – (Б-ка укр. літ. Дожовт. укр. літ.) – 93400 пр.

 

Кропивницький М. Л. Твори / М. Л. Кропивницький. – Харків : Прапор, 2005. – 368 с. – 10 тис. пр.

 

Кропивницький М. Доки сонце зійде, роса очі виїсть : для серед. та ст. шк. віку / Марко Кропивницький ; передм. Л. Слободянюк. – Київ : Школа, 2009. – 224 с. – (Шкільна хрестоматія). – 2.5 тис. пр.

Запропоновано чотири найкращі п’єси видатного драматурга: «Дай серцю волю, заведе в неволю» (1863), «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» (1882), «Глитай, або ж Павук» (1882), «По ревізії» (1882); у додатку – нарис життя та творчості М. Кропивницького.

 

Про Марка Кропивницького

 

Батько українського театру. До 160-річчя від дня народження М. Л. Кропивницького / авт.-уклад. О. О. Гриценко // Календар знаменних і пам’ятних дат 2000. ІІ квартал : Рекомендаційний бібліографічний довідник. – 2000. –  № 2. – С. 75-78.

 

150 років з дня народження М. Л. Кропивницького / авт.-упоряд. Г. І. Гамалій, М. Ф. Дроб’язко, К. В. Камінська та ін. // Календар знаменних і пам’ятних дат : ІІ кв. 1990 р. : Рек. бібліогр. довідник. – 1990. –  № 2. – С. 28-32.

 

Коротич К. Вербальна презентація персонажа в драматичному творі (на матеріалі п’єси М. Кропивницького «Глитай, або ж Павук») / Катерина Коротич // Київська старовина. – 2010. – № 6. – С. 40-46.

 

Мостова Л. Одеський мотив у сценічній долі Марка Кропивницького / Л. Мостова // Слово і Час. – 2015. – № 11. – С. 43-48.

Про формування акторського таланту Марка Кропивницького у культурному просторі Одеси (1871–1910 рр.).

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського

вул. Княжа, 22, м. Чернігів