«Коли душа згоряє вся одразу, / І тільки воля каже: «Треба жить!»» : до 160-річчя від дня народження Редьярда Кіплінга (30.12.1865, Бомбей (сучасна назва – Мумбай) – 18.01.1936, Лондон)

 

  

Якщо, забувши біль, поразки, втому,

Свій шанс єдиний зможеш віднайти, –

Твій, сину, світ і все, що є у ньому,

Та більш того – тоді Людина ти!

 

Такою глибоко оптимістичною настановою завершується вірш Редьярда Кіплінга «Якщо…», створений 130 років тому геніальним поетом і новелістом, першим англійцем – лауреатом Нобелівської премії з літератури (1907).

 

Минає століття: у 1995 р., згідно з даними опитування ВВС (Британська телерадіокомпанія), вірш визнається найпопулярнішим, будь-коли написаним англійською мовою!

 

Показово: станом на сьогодні існує майже 15 перекладів «Якщо…», з них чотири виконано політв’язнями радянських таборів (Святослав Караванський, Дмитро Паламарчук, Євген Сверстюк, Василь Стус) під час заслання! Переклад, наведений вище, створено Максимом Стріхою, відомим українським науковцем і перекладачем.

 

Особисто мене глибоко доторкає такий факт життєпису видатного письменника. Розпочинається Перша світова, і 18-річного Джона, єдиного сина, попри його переконливе бажання, не беруть до війська (у хлопця міопія високого ступеня, тобто короткозорість). Батько, знайомий з лордом Робертсом, головнокомандувачем Британської армії, сприяє відправці сина на фронт.

 

Найтрагічніше в цій історії. Лише у 1992 р. вдається ідентифікувати тіло загиблого Джона (і результати експертизи ще не є повністю достовірними!). Нагадаю: Редьярд Кіплінг помирає у 1936 р., проте у часі подальшого життя після смерті єдиного сина стає активним учасником Комісії з воєнних поховань, зокрема, саме він є ініціатором встановлення стел Невідомому солдату.

 

Рекомендована література

 

Усіх зацікавлених довідатися більше про унікальну постать Редьярда Кіплінга, видатного англійського письменника, лауреата Нобелівської премії 1907 р., запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів. Чекаємо на Вас щодня (крім неділі), з 10-ї до 18-ї год.

 

Основні видання творів Редьярда Кіплінга

 

Перелік складається майже з сорока найменувань, тому наводжу лише видання останніх років

 

Кіплінг Р. Книга джунглів : оповідання / Редьярд Кіплінг ; пер. з англ. В. Панченко ; худож. А. Колесніченко. – Київ : РМ, 2023. – 240 с. : іл. – (Відомі та незвідані).

 

Кіплінг Р. Як метелик ніжкою тупнув / Редьярд Кіплінг ; пер. з англ. В. Чернишенко ; іл. В. Штанько. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2021. – 24 с. : іл.

 

Кіплінг Р. Рікі-Тікі-Таві : казки / Редьярд Кіплінг ; пер. з англ. В. Панченко ; худож. П. Репрінцев. – Київ : Рідна мова, 2021. – 120 с. : іл.

 

Кіплінг Р. Як кіт блукав, де заманеться : казка / Р. Кіплінг ; пер. з англ. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2020. – 32 с.

 

Кіплінг Р. Чому і як? Такі собі казочки / Редьярд Кіплінг ; пер. з англ. – Харків : Школа, 2020. – 240 с. – (Дитячий бестселер).

 

Кіплінг Р. Як написати найпершого листа / Р. Кіплінг ; пер. з англ. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2019. – 25 с. : іл.

 

Кіплінг Р. Як вигадали табу : казка / Р. Кіплінг ; пер. з англ. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2019. – 32 с. : іл.

 

Кіплінг Р. Кім : роман / Редьярд Кіплінг ; пер. з англ. Юлія Джугастрянська ; іл. Джон Локвуд Кіплінг. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2019. — 256 с. : іл.

 

Про Редьярда Кіплінга

 

Іонкіс Г. Кіплінг / Г. Іонкіс ; за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. Т. 1: А – К. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2005. – С. 747-754.

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського

 

«Живучи і творячи на теренах далеких і чужих, він залишався все ж таки українцем, який мріяв про незалежну Україну і багато зробив для цього» : до 125-річчя від дня народження Олександра Савченка-Більського (06.12.1900, містечко Олишівка Чернігівської губернії – 1991, Париж)

 

«Українці! Америки, Канади, Бразилії та інших заморських країв! Трапляється велика історична нагода помочи нашим братам в ріднім краю! Всі цивілізовані народи світу беруть участь. Український нарід мусить показати свою національну життєздатність, і це він може осягнути тоді, коли український нарід візьме участь у Всесвітній виставі.

 

Ми хоть народ без власної держави, але Американці трактують нас як державницький народ. Це був би непростимий національний гріх перед Рідним Краєм і перед нашим грядущим поколінням, якби ми не взяли участи».

 

У такий спосіб українська громада Чикаго закликає співвітчизників до участі у Міжнародній виставці «Століття прогресу», що проходить у 1933–1934 рр. у рамках «Чиказького світового ярмарку». Не забуваймо, що саме в цей час на європейському континенті нас намагаються знищити Голодомором.

 

Як свідчить Марія Климчак, кураторка Українського національного музею Чикаго, Олександр Савченко-Більський успішно представляє на виставці свої роботи разом з іншими українськими художниками із Франції (Михайло Андрієнко-Нечитайло,  Микола Кричевський, Василь Перебийніс, Климентій Редько, Олександр Третяків).

 

Справді, український павільйон тоді приймає близько 1 млн. 800 тис. відвідувачів, мерія Чикаго навіть проголошує Український тиждень, а 19 серпня – Українським днем! Цікавий факт: для учасників у вишиванках – вхід на виставку вільний!

 

Рекомендована література

 

Усіх зацікавлених довідатися більше про унікальну постать видатного українського та французького художника-графіка Олександра Савченка-Більського запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів:

 

Вакуленко А. Французький дизайнер із Чернігівщини / Анна Вакуленко, Олеся Пупиніні // День. – 2011. – 22-23 лип. – С. 24.

Запропоновано кольорові фоторепродукції картин Олександра Савченка-Більського.

 

Ральченко І. Паризькі таємниці чернігівського митця / Ірина Ральченко // Чернігівські відомості. – 2006. – 17 трав. – С. 18.

 

Олександр Савченко-Більський. Чернігівський слід на паризькому Монпарнасі : альбом-каталог творів Олександра Савченка-Більського у зібранні Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана / автор-упоряд. Ірина Ральченко ; фотографії Ярослава Розмарішина ; пер. фр. мовою Юлії Свириденко. – Чернігів, 2020. – 99 с. : іл.

  

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського

ХIV «Розумовські зустрічі»: Міжнародна науково-практична конференція (27-28.11.2025, Чернігів)

  

Лунає «Маленька нічна серенада» Вольфганга Амадея Моцарта – у такий спосіб Розумовські зустрічали своїх гостей. Тепер, у наш час, 27 листопада 2025 р. у чудовому виконанні творчого колективу Чернігівського фахового музичного коледжу ім. Левка Ревуцького цією чарівною музикою відкриваються XIV «Розумовські зустрічі»:

 

Міжнародна науково-практична конференція за участі науково-педагогічних працівників та експертів, працівників органів державної влади та місцевого самоврядування, журналістів та представників громадськості з України, Німеччини та Польщі. У конференції взяв участь Валерій Помаз – редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського (Чернігів).

 

Організатори: Сіверський інститут регіональних досліджень та Сіверський центр післядипломної освіти за підтримки Фонду Ганнса Зайделя (Баварія, ФРН).

 

Учасникам запропоновано 5 тем для панельних дискусій:

 

Питання трансформації українських владних еліт: кейс Розумовських;

 

Національний опір і безпека: місцевий, регіональний та національний рівні;

 

Українське суспільство та ветерани російсько-української війни;

 

Управління публічними інвестиціями та розвиток територій;

 

Штучний інтелект у державному управлінні: нові можливості та ризики.

 

В рамках першої панельної дискусії мене найбільше доторкнув виступ Ганни Бондар, народного депутата України, заслуженого архітектора України. Дистанційно, з Києва, пані Ганна надзвичайно емоційно, фахово і ґрунтовно розповідає про Покорщину – найдавнішу панську садибу на Лівобережжі, пов’язану з родиною Розумовських (розташована в Козельці).

 

Хоча вже виготовлено всю проєктну документацію на відновлення садиби, на часі – рятівні роботи (консервація, вже згодом – реставрація). У 2024 р. проводиться три толоки, в яких активну участь беруть волонтери не лише зі столиці та Чернігова, а також іноземні громадяни!

 

Величезне пожвавлення і зацікавлення викликає участь у п’ятій панельній дискусії, присвяченій штучному інтелекту (ШІ). Тут варто відзначити важливу доповідь Романа Єршова, кандидата технічних наук, старшого викладача кафедри електроніки, автоматики, робототехніки та електроніки (ЕАРтаМ) Національного університету «Чернігівська політехніка».

 

Пан Роман пояснює, що в основі побудови ШІ закладено чотири технології: штучні нейронні мережі, системи нечіткої логіки (працюють за правилами теорії ймовірностей), генетичні та «мурашині» алгоритми.

 

Роман Єршов докладно зупиняється на великих мовних моделях, що працюють з текстом. Науковець наводить три приклади невдалого застосування ШІ студентами, тобто мова про три генерації: програмного коду для лабораторних робіт, тексту перекладу та розв’язків математичних задач. Справді, наприклад, для ШІ результат: 5 + 2 = 8 є «нормою»!

 

Пан Роман з сумом констатує наслідки «сліпого» застосування ШІ: у студентів втрачається процес мислення, вони стають нездатними щось зробити руками, не можуть сформулювати головну думку, нівелюється досвід батьків (нема переходу думки від тата до сина), відсутні амбітні бажання: мені «трієчки» (за старою п’ятибальною системою) вистачить!

 

Вагомим методом протидії негативному «наступу» ШІ Роман Єршов вважає повернення до системи вимірювання знань, зокрема, усних іспитів. Головний висновок науковця: ШІ є вкрай шкідливим для несформованого мислення підлітків!

 

Рекомендована література

 

Усіх зацікавлених довідатися більше про «Розумовські зустрічі» та ознайомитися зі збірниками наукових праць цієї конференції запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів:

 

Розумовські зустрічі : збірник наукових праць / Сіверський центр післядипломної освіти ; Сіверський центр регіональних досліджень. – Чернігів : Сіверський центр післядипломної освіти, 2025. – № 12. – 218 с. – 100 пр.

У фонді бібліотеки також є попередні випуски збірника.

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського