Лунає «Маленька нічна серенада» Вольфганга Амадея Моцарта
– у такий спосіб Розумовські зустрічали своїх гостей. Тепер, у наш час, 27
листопада 2025 р. у чудовому виконанні творчого колективу Чернігівського
фахового музичного коледжу ім. Левка Ревуцького цією чарівною музикою відкриваються
XIV «Розумовські зустрічі»:
Міжнародна науково-практична конференція за участі
науково-педагогічних працівників та експертів, працівників органів державної
влади та місцевого самоврядування, журналістів та представників громадськості з
України, Німеччини та Польщі. У конференції взяв участь Валерій Помаз –
редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського (Чернігів).
Організатори: Сіверський інститут регіональних досліджень
та Сіверський центр післядипломної освіти за підтримки Фонду Ганнса Зайделя
(Баварія, ФРН).
Учасникам запропоновано 5 тем для панельних дискусій:
Питання трансформації українських владних еліт: кейс
Розумовських;
Національний опір і безпека: місцевий, регіональний та
національний рівні;
Українське суспільство та ветерани російсько-української
війни;
Управління публічними інвестиціями та розвиток територій;
Штучний інтелект у державному управлінні: нові можливості
та ризики.
В рамках першої панельної дискусії мене найбільше доторкнув
виступ Ганни Бондар, народного депутата України, заслуженого архітектора
України. Дистанційно, з Києва, пані Ганна надзвичайно емоційно, фахово і
ґрунтовно розповідає про Покорщину – найдавнішу панську садибу на Лівобережжі,
пов’язану з родиною Розумовських (розташована в Козельці).
Хоча вже виготовлено всю проєктну документацію на
відновлення садиби, на часі – рятівні роботи (консервація, вже згодом –
реставрація). У 2024 р. проводиться три толоки, в яких активну участь беруть
волонтери не лише зі столиці та Чернігова, а також іноземні громадяни!
Величезне пожвавлення і зацікавлення викликає участь у п’ятій
панельній дискусії, присвяченій штучному інтелекту (ШІ). Тут варто відзначити
важливу доповідь Романа Єршова, кандидата технічних наук, старшого викладача
кафедри електроніки, автоматики, робототехніки та електроніки (ЕАРтаМ)
Національного університету «Чернігівська політехніка».
Пан Роман пояснює, що в основі побудови ШІ закладено
чотири технології: штучні нейронні мережі, системи нечіткої логіки (працюють за
правилами теорії ймовірностей), генетичні та «мурашині» алгоритми.
Роман Єршов докладно зупиняється на великих мовних
моделях, що працюють з текстом. Науковець наводить три приклади невдалого
застосування ШІ студентами, тобто мова про три генерації: програмного коду для
лабораторних робіт, тексту перекладу та розв’язків математичних задач. Справді, наприклад, для ШІ
результат: 5 + 2 = 8 є «нормою»!
Пан Роман з сумом констатує наслідки «сліпого»
застосування ШІ: у студентів втрачається процес мислення, вони стають
нездатними щось зробити руками, не можуть сформулювати головну думку, нівелюється
досвід батьків (нема переходу думки від тата до сина), відсутні амбітні
бажання: мені «трієчки» (за старою п’ятибальною системою) вистачить!
Вагомим методом протидії негативному «наступу» ШІ Роман
Єршов вважає повернення до системи вимірювання знань, зокрема, усних іспитів.
Головний висновок науковця: ШІ є вкрай шкідливим для несформованого мислення
підлітків!
Рекомендована література
Усіх зацікавлених
довідатися більше про «Розумовські зустрічі» та ознайомитися зі збірниками
наукових праць цієї конференції запрошуємо до відділів читальної зали та
абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м.
Чернігів:
Розумовські
зустрічі : збірник наукових праць / Сіверський центр післядипломної освіти ;
Сіверський центр регіональних досліджень. – Чернігів : Сіверський центр
післядипломної освіти, 2025. – № 12. – 218 с. – 100 пр.
У фонді
бібліотеки також є попередні випуски збірника.
Валерій Помаз,
редактор Центральної
бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського
