15 листопада 2018 р.

Пластикові квіти й полімерні банкноти



... можна було зрозуміти, що ділянки трави в саду були тонким шаром майстерно розфарбованого пластику, що не перешкоджав підошвам чіплятися за намагнічену поверхню корабля. Пластиковими були і квіти, і кущі, посаджені через кожні 10 ярдів, на вивороті одного з пластикових листів Грегорі побачив літери, крізь фарбу пройшла назва продовольчої фірми. Рослини були надійно причеплені до корпусу. Грегорі навіть пошмикав якусь квітку, щоб у цьому переконатися.

Джеймс Вайт. Смертоносне сміття

Камяна, бронзова, залізна, … , пластикова (!) доба… Справді, світло потрапляє до наших осель через пластикові вікна, ми споживаємо їжу з пластикового посуду, працюємо за пластиковими компютерами, пишемо пластиковими ручками, спілкуємося пластиковими телефонами …

У 2-й половині ХІХ ст. одна з американських фірм пообіцяла 10 тис. доларів (астрономічна на той час сума !) винахіднику, здатному запропонувати матеріал для виготовлення більярдних кульок, та ще й міцний, як слонова кістка. У 1869 р. змішуванням нітрату целюлози та камфори Джон Веслі Гаятт синтезує целулоїд. І хоча для більярдних кульок новий матеріал визнали непридатним, проте дотепер з целулоїду виготовляють мячі для настільного тенісу…

Ось так, майже пітораста років людство вже має пластик. Як матеріал, що набуває будь-якої бажаної форми та кольору, практично не руйнується, він підкорює собі все нові й нові сфери людської діяльності. Розглянемо послідовно користь та шкоду цього надбання цивілізації.

Усі вироби з пластику позначаються трьома стрілочками (векторами), що формують трикутник. Відповідні ознаки зазначають усередині цього трикутника та під ним.

1: PET (PETE). Полі-Етилен-Терефталат. Це найпоширеніша пластмаса. Пляшки, виготовлені з нього, доволі безпечні, дешеві, міцні, крізь них легко проходить ультрафіолет. Їх легко переробити (подрібнювати, плавити). Зберігають у них воду й сік, майонез та олію, косметику… Важливо памятати: ці пляшки призначені лише для одноразового використання.

2: HDPE. Поліетилен високої щільності. З нього виготовляють пластиковий посуд, призначений для зберігання агресивних речовин: шампунів та миючих засобів, бензину та мастил… Двійку всередині трикутника можна побачити також на контейнерах (ємкостях) для продуктів харчування (заморожування), дитячих іграшках (!)

3: V. Полівінілхлорид. З нього ми отримуємо: лінолеум та меблі, віконні профілі та плівку для натяжних стель, ізоляцію для дротів та пакувальний матеріал для побутової техніки, штучну шкіру та труби, обгортки для сиру та мяса, пляшки для олії, деякі іграшки…

№ 3 є чудовим діелектриком, він не горить, саме тому усі інтернет-дроти перебувають під його надійним покровом. Знову: він токсичний, найбільш отруйний і небезпечний для здоровя серед пластмас. Справді, після 50-річного терміну експлуатації сполуки з хлором «звільняються», надзвичайно легко потрапляють у кров, чим спричиняють значні гормональні порушення й безпліддя. Переробка цього пластику також потребує великих енерговитрат.

4: LDPE. Поліетилен низької щільності. Переважно з нього виготовлені звичні нам пакети в супермаркетах. № 4 дешево виробити, але дорого переробити, ним закидані усі звалища, тонни (справжні острови) цього пластику плавають у морях та океанах…


5: PP. Поліпропілен. Це: відра й мішки для цукру, посуд для гарячих страв і контейнери для заморожування продуктів, одноразові шприці та кришки для пляшок… Цей різновид пластику дуже стійкий до зношування й порівняно безпечний для здоровя, проте його недоліком є те, що під впливом світла та кисню він швидко «старіє» й жовтіє.

Японські вчені зробили цікаве спостереження: в морі № 5 виконує роль сорбенту, тобто поглинає токсичні речовини зі свого найближчого оточення. Науковці навіть запропонували відповідний екологічний проект: виготовляти з цього пластику кульки та чистити ними моря й океани.

6: PS. Полістирол. Він тонкий і гладенький, ламається з характерним хрускотом. З нього ми отримуємо: фасувальні коробки для яєць та упаковку для йогуртів, дитячі іграшки та декоративну плитку для стелі… Перевагою № 6 є те, що він дешевий, морозостійкий, чудовий діелектрик. До недоліків слід зарахувати його низьку механічну міцність, а також той факт, що виготовлення цього пластику повязане з виробництвом фреонів – агресивних атомів кисню, які руйнують озоновий шар нашої планети.

7: OTHER. Решта. Ці пластикові вироби, що перебувають поза класифікацією, призначені для агресивних речовин: розчинників, протруювачів… № 7 вважається небезпечним: до його складу входить бісферол, здатний викликати гормональні порушення.

Отже, найбезпечнішими видами пластику слід вважати 4-й та 5-й; порівняно нейтральними – 1-й, 2-й та 6-й; найнебезпечнішими – 3-й та 7-й. Важливо уникати термічної обробки пластмас з низькою термостійкістю. Проте, краще від пластикового посуду відмовитись, якщо є така можливість. Особливо це стосується дитячого харчування та іграшок.

Цілком несподіване застосування знайшли пластику там, де цього, здавалось, найменше очікували: полімерні банкноти перебувають в обігу замість звичних паперових в таких країнах: Австралія, Бермудські острови, Вєтнам, Канада, Нова Зеландія, Румунія, Папуа Нова Гвінея.


Дослідницька група студентів Єльського університету (США) спостерігала в джунглях Еквадору гриби песталоціопсис мікроспора, які споживали пластмасу та ще й не потребували для цього кисню. Отже, незабаром слід  очікувати на цікавий екологічний проект з утилізації пластикового сміття !

Поглибити свої знання з екології можна у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63 – поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Рекомендована література

Головинская Ю. Пластиковая посуда – как не навредить здоровью / Ю.Головинская // Світ рибалки. – 2014. – № 3. – С. 73-74.

Зайцев В. Кленовый экспресс / В.Зайцев // Вокруг света. – 2017. – № 4. – С. 24.
Наведено докладний опис полімерної канадської 10-доларової банкноти.

Коноваленко В. Пластиковим пляшкам не місце на смітнику / В.Коноваленко // Сімейна газета. – 2017. – 7 груд. – С. 6.

Морейченко К. Кілька простих щоденних дій, які допоможуть урятувати екологію / К.Морейченко // Чернігівські відомості. – 2015. – 14 січ. – С. 19.
Про правила, які зроблять вагомішим ваш внесок у порятунок та збереження довкілля.

Опасны ли тефлон и пластик ? // Жизнь на пенсии. – 2016. – № 34. – С. 2.

Семенова Л. Пластикове століття / Л.Семенова // Колосок. – 2017. – № 9. – С. 36-43.
Захоплива розповідь про початок нової доби в історії людства – пластикової. Запропоновано пояснення «трикутного» маркування пластикових виробів. Наведено добірку цікавих фактів про пластик.


Як вибрати безпечний посуд // Чернігівщина: новини і оголошення. – 2015. – 6 серп. – С. 10.

14 листопада 2018 р.

Український народ: випробування голодом (до 85-х роковин Голодомору)



Так добре, як в СРСР, ще ніде не обідав.

Бернард Шоу, ірландський драматург, лауреат Нобелівської премії з літератури (вислів 1933 р.)

         Почнемо зі статистики: у березні 1930 р. в СРСР зафіксовано 6528 масових селянських виступів, з яких 2945, тобто 45%, майже половина – в Україні ! Памятаймо, що тоді українці становили лише 1/5 (20%) від загального населення Радянського Союзу. Це змусило режим відступити: у другій половині березня 1930 р. рівень колективізації знижується до 70% (від найвищого досягнутого показника), у жовтні того ж року він вже менший за 30%.

         Проте в наступному, 1931 р., колективізація триває, не так жорстко, але досягає 70%. Настає 1932 р., протести селян не подолано, і Сталін розуміє, що з Україною треба щось робити. Недарма в одному з листів до Кагановича він пише: «Україну ми можемо втратити». За перші 7 міс. 1932 р. відбулося понад 900 масових виступів, менше, ніж 1930 р., але це 56% усіх протестів у Радянському Союзі !

         Саме тому варто відкоригувати хронологічні межі Української революції. Це швидше [1917; 1933] рр., а встановлювати рамки [1917; 1921] рр. – некоректно, адже протести тривали і 1922 р., і надалі… Не припинялися вони й після того, як у селян вилучили усю зброю. Не забуваймо також, що Україна – це кордон із Заходом, і Сталіну потрібне було тут лояльне населення. У 1930-х СРСР вперто готувався до війни, започатковано широку танкову програму…


         Якими методами це досягалось ? Від 1929 р. Західний світ потерпав від Великої депресії, відповідно, був вкрай заглиблений у свої внутрішні проблеми. У Радянському Союзі тоді бачили привабливого економічного партнера, що купує обладнання, машини, технології, продає збіжжя… Результат ? Найбільше про Голодомор писали в нацистській Німеччині.

         Едуард Еріо, премєр-міністр Франції, впливовий політик того часу. Саме до нього зверталася українська діаспора із запитами: «Чи це правда, що в Україні від голоду помирають люди ?». Еріо мав можливість неодноразово мандрувати Радянською Україною. Відвідав Суми, Харків, Дніпропетровськ (тепер Дніпро), багато сіл. Усе складалося так, ніби він сам обирав, куди їхати, проте увесь маршрут було ретельно опрацьовано радянськими чекістами.

У селах на Еріо чекали величезні довгі столи, за якими смачно пили та їли (!) усміхнені люди в гарних українських костюмах. Премєр подорожував потягом, а довкола бачив радісних та безтурботних пасажирів. Це все були актори… Результат ? ЗМІ авторитетно й послідовно наполягали, що міф про голод в Радянській Україні вигадали в нацистській Італії та Німеччині.

         Гаррес Річард ван Джонс, журналіст. У березні 1933 р. його публікації про ситуацію в Україні потрапили до багатьох видань, зокрема, The Manchester Guardian та The New York Evening Post, згодом до The New York Times – найстарішої та дуже впливової щоденної газети США, що вважається взірцем друкованого слова. Джонс мандрував Україною без дозволу радянської влади, тому оприлюднені ним сенсаційні та жахливі матеріали про страшний голод були негайно ж заперечені тоталітарною владою. Історія вчить, що в тій інформаційній війні радянський режим переміг.


         Польський священик Міхал Бранкевич, що досить тривалий час проводив пасторську роботу серед колишніх вязнів нацистських концтаборів, згадує, як його вразив постійний страх голодної смерті, притаманний цим людям. Він засвідчує, як ті, що дивом порятувалися від газової камери, створювали справжні харчові склади…

         Схожу поведінку демонстрували українці, що пережили 1933-й. Наприклад, моїй бабусі Марії тоді було лише 7 років, але упродовж усього часу, скільки її памятав (бабуся померла у 2004 р.), вона хвилювалася, що не стане чого їсти. Так і прожила все життя на невеличкому хуторі на півночі Чернігівщини, якого вже не існує на адміністративній карті України…

         Віддалені наслідки Голодомору Україна відчуватиме ще тривалий час. Виявом цього, зокрема, є стрімке поширення в нашій країні діабету ІІ типу, що, як відомо, спричинений у першу чергу порушенням обміну речовин.

         Не можна не торкнутися тут і питання батьківства. Справді, у сучасній Україні 3/5 родин – неповні, нема голови сімї. Тобто, фізично тато в дитини може й є, але батьки, наприклад, розлучені, не живуть разом. Думаю, що ця тенденція зберігається не просто від Голодомору 1932-1933 рр., вона триває вже понад століття, від початку Української революції…

Чому ? Бо тоді годувальник, у першу чергу, вирушав на заробітки чи пошуки хліба для родини. Не завжди повертався. Чим це загрожує Україні в глобальному вимірі ? Відомо: як у людини побудовано стосунки з батьком, так буде в неї з Богом. Коли нема батька ? Тоді нема й Бога… «Якщо Бога нема, то все дозволене», – пригадаймо тут Федора Достоєвського.

Це багато чого пояснить щодо реалій нашого сьогодення. Дитина, що виросла без батька, на все життя лишається інфантильною, тобто реалізує «дитячі» мрії. Така людина залюбки читає казки, занадто довірлива (до всіх, майже без винятку), неперервно змінює життєві плани та уподобання, повсякчас скаржиться рідним на те, як її пригнічує та ображає оточення… Памятаймо про це.


Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).
        
         Використано матеріали програм Тетяни Калініченко «Історичні діалоги» та Сергія Іваницького «У ваших намірах» (Радіо Марія).

Агапова Д. У майбутньому буде тільки краще, якщо пережили таку біду / Д.Агапова // Країна. – 2017. – № 11. – С. 8-10.
Канадська історична драма «Гіркі жнива» – перший англомовний художній фільм про Голодомор в Україні 1932-1933 рр. Наведено враження кінокритиків від перегляду картини.

Галущак І. Стефан Романів: «Світ має визнати Голодомор геноцидом українського народу» / І.Галущак // Слово Просвіти. – 2018. – 26 квіт. – С. 3.
Про зустріч у Львові «Україна памятає – світ визнає», в якій взяв участь Стефан Романів, голова Міжнародного координаційного комітету у справі Голодомору, генеральний секретар Світового Конгресу Українців, президент Союзу українських організацій Австралії.

Дорош Є. «Моя тема в літературі – любов до людини» / Є.Дорош // Пенсійний курєр. – 2017. – 12 трав. – С. 11.
До 105-річчя (11 травня) від дня народження Михайла Стельмаха, видатного українського письменника, першого, хто згадав про Голодомор в радянській літературі («Гуси-лебеді летять») та першого, хто ще 1952 р. спробував правдиво написати про діяльність ОУН-УПА («Над Черемошем»).

Клименко О. Я сам був свідком того... / О.Клименко // Літературна Україна. – 2016. – 8 груд. – С. 14.
Наведено спогади та вірш про Голодомор 85-річного читача «ЛУ».

Лукянчук Г. 1933: «І чого ви ще живі ?» / Г.Лукянчук // Літературна Україна. – 2016. – 1 груд. – С. 5.
Про книгу усних історій живих свідків Голодомору, підготовлену в Інституті історії України НАНУ.

Мусієнко Р. Таки діагноз... / Р.Мусієнко // Сіверщина. – 2017. – 14 груд. – С. 7.
Про недоречність безвідповідального вживання слів «геноцид» та «голодомор» заради посилення емоційного впливу на аудиторію. Таке використання нівелює терміни та є наругою над пам'яттю невинно убієнних.

Неживий О. «Війнуло земним, неповторним, як сама юність...» / О.Неживий // Слово Просвіти. – 2018. – 29 берез. – С. 8-9.
Про Олеся Гончара як штатного працівника газети «Розгорнутим фронтом» (1933 р.), органу Бригадирівського райпарткому та райвиконкому Харківської обл. (тепер у складі Козельщинського району Полтавської обл.).

Овчаренко Е. Свідки великого злочину / Е.Овчаренко // Слово Просвіти. – 2018. – 26 квіт. – С. 3.
Про виставку «Сторожові правди», відкриту в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору», що пропонує 10 історій від живих свідків Голодомору 1932-1933 рр.

Орел М. Він перший розповів про Голодомор : до Дня памяті жертв Голодоморів / М.Орел // Пенсійний курєр. – 2016. – 25 листоп. – С. 2.
Про Джеймса Мейса (James Mace), американського дослідника українського Голодомору.

Панченко В. Василь Барка був чесний із собою : до 110-річчя від дня народження письменника / В.Панченко // Слово Просвіти. – 2018. – 19-25 липня. – С. 12.
Про видатного українського письменника – Василя Барку (Очерета, 1908-2003), лауреата Всеамериканського конкурсу малої преси та міжнародної премії Фундації Антоновичів (США), автора першого у світовій літературі прозового твору про Голодомор 1932-1933 рр. («Жовтий князь», 1962).

Прокопенко М. Нестримний «Голод до правди» / М.Прокопенко // День. – 2017. – 19-20 трав. – С. 18-19.

Про документальний фільм, що розповідає про Ріа Клайман (Rea Clyman), канадську журналістку, яка упродовж чотирьох років працювала в СРСР та правдиво розповідала про геноцид українців 1932-1933 рр.

23 жовтня 2018 р.

«Коли б мені крилля, орлячі ті крилля…»


Дивлюсь я на небо та й думку гадаю:
Чому я не сокіл, чому не літаю,
Чому мені, Боже, ти крилець не дав?
Я б землю покинув і в небо злітав.

Михайло Петренко. Дивлюсь я на небо…
(улюблена пісня Леоніда Каденюка)

31 січня 2018 р. під час ранкової пробіжки у столичному парку залишив наш світ Леонід Каденюк, перший та єдиний громадянин України, що 19 листопада – 5 грудня 1997 р. здійснив космічний політ на американському кораблі «Колумбія». Це сталося на 68-му році життя космонавта, що увесь час ретельно підтримував свою спортивну форму і до останньої хвилини був готовий летіти знову до зірок …

         Народився Леонід 28 січня 1951 р. на Буковині (Хотинський район Чернівецької обл.) у родині сільських вчителів. У 1967 р. розпочинає навчання у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків (ЧВВАУЛ), а від 1971 р. вже працює інструктором у рідному училищі.

         У серпні 1976 р. Леоніда зараховано до загону радянських космонавтів. У 2017 р. у своєму інтервю Чернігівському обласному радіо «Сівер-Центр» Каденюк розповів, наскільки прискіпливо здійснювався відбір. Особисто мене надзвичайно вразило випробування тридобовим (!) «утриманням» від сну. Коли організм претендента намагався вдовільнити природну потребу у відпочинку, миттєво реагував відповідний прилад, який і будив кандидата…


         У 1977 р. Леонід потрапляє до Центру підготовки льотчиків-випробувачів, адже вважалося, що саме ця професія є найбільш наближеною до космонавта. Каденюк опанував понад 50 моделей літаків-винищувачів, зокрема, МіГ-25 та МіГ-31; відпрацьовував глісади зниження (методики заходу на посадку) космічного корабля «Буран»; вивчив кораблі «Союз» та «Союз ТМ», орбітальну станцію «Салют» та комплекс «Мир», американський транспортний корабель багаторазового використання «Space Shuttle»…

Довідатися більше про Леоніда Каденюка, першого та єдиного космонавта незалежної України, можна у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Рекомендована література

Білаш М. Йому всміхнулася доля / М.Білаш // Пенсійний курєр. – 2017. – 15 груд. – С. 9.
Про Леоніда Каденюка – першого та єдиного громадянина України, що здійснив політ у космос 20 років тому.

Близнюк О. Первый гражданин Украины совершил полёт в космос / О.Близнюк // Позакласний час. – 2011. – № 3. – С. 14-15 кольор. вкл. «Дорога в космос».
Про політ першого українського космонавта Леоніда Каденюка на американському кораблі «Колумбія», що відбувся 19 листопада – 5 грудня 1997 р.

Ільченко В. Українські сторінки в історії космонавтики: урок астрономії / В.Ільченко // Все для вчителя. – 2013. – № 7. – С. 65-67.

Корженко С. «В Україні мій політ оцінили у 15 тисяч гривень» / С.Корженко, І.Удовенко, Л.Шпотенко // Газета по-українськи. – 2018. – 2 лют. – С. 27.
Життєвий шлях Героя України Леоніда Каденюка.


Лобановська В. 21 рік на валізах, або від космічної мрії до польоту в космос : до Всесвітнього дня авіації і космонавтики, 12 квітня / В.Лобановська        // Чернігівські відомості. – 2016. – 6 квіт. – С. 6.
Розмова з Леонідом Каденюком, першим і поки що єдиним космонавтом незалежної України, випускником славетного Чернігівського ВВАУЛ (вищого військового авіаційного училища льотчиків).

Прокопенко О. Життя заради старту / О.Прокопенко // Урядовий курєр. – 2017. – 12 квіт. – С. 5.
Про першого українського космонавта – Леоніда Каденюка.

         Теличук Г. Леонід Каденюк: «Мама привчила мене до роботи і допомогла здійснити мрію» / Г.Теличук // Голос України. – 2016. – 8 верес. – С. 12.
Запропоновано розмову з Леонідом Каденюком – першим та єдиним космонавтом незалежної України.

У Чернігові буде вулиця імені Леоніда Каденюка ? // Деснянська правда. – 2018. – 31 трав. – С. 2.
Про перейменування однієї з вулиць міста на честь Леоніда Каденюка – першого космонавта нашої держави.


Чабан Ю. Козацькі нащадки у космосі / Ю.Чабан // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 3. – С. 52.

Годину спілкування з астрономії присвячено Леоніду Каденюку, першому космонавту незалежної України.

19 жовтня 2018 р.

Схід і Захід знову разом: до Дня єдності Німеччини


You are leaving the american sector
Вы выезжаете из американского сектора
Vous sortez du secteur americain
Sie verlassen den amerikanischen Sektor
US ARMY
           
Дорожній знак на КПП Checkpoint Charlie (1961-1989)

         Checkpoint Charlie належить до кола моїх найулюбленіших куточків німецької столиці. У 1961-1989 рр. тут діяв прикордонний перехід між Східним та Західним Берліном (радянським та американським секторами), а від 1962 р. на знак протесту проти побудови Берлінського муру відкрито музей. Вперше потрапив сюди у червні 2001 р. з д-ром Альбрехтом, координатором нашого наукового проекту в ФРН, а упродовж наступних 2-х років відвідав це унікальне місце ще близько 5-ти разів.

         Після ІІ світової війни територія Німеччини зазнала поділу між країнами-переможцями. Те ж саме трапилось з колишньою столицею ІІІ рейху. Так «постали» ФРН (Федеративна Республіка Німеччини) та НДР (Німецька Демократична Республіка), Західний та Східний Берлін. Британія, Франція та США обєднали «свої» сектори німецької столиці, тому площа Західного Берліну утричі перевищувала площу Східного.

         Наприкінці 1940-х – початку 1960-х рр. спостерігається доволі масова втеча громадян соціалістичного сходу країни (НДР) до капіталістичного заходу (ФРН). Тоді Уряд НДР реалізує радикальне вирішення «проблеми» біженців у своїй столиці: 13-23 серпня 1961 р. 155-км огороджувальним муром Берлін поділено на дві частини… 


         Якщо на початку це були просто сітчаста огорожа й колючі дроти, то з часом до «системи» долучено такі складові: 4-м бетонні мури та протитанкові «їжаки», висотні пункти спостереження та освітлювальні установки, смуги смерті та снайперські позиції… Постало 7 КПП (контрольно-пропускних пунктів) з доволі суворим режимом переходу. Наприклад, від 1964-го лише пенсіонери НДР мали дозвіл раз на рік (!) відвідати ФРН.

         Унікальна експозиція музею Checkpoint Charlie, що упродовж 28 років (1961-1989) слугував КПП, демонструє неймовірні методи, засоби та пристрої, спрямовані на подолання Берлінського муру у східно-західному напрямку. Назву лише  найнесподіваніші та найцікавіші з них.

         Ось на третій, найвищій, полиці вагона розташувалися «пліч-о-пліч» два звичайні чемодани. Багаж не завжди перевіряється, тому… У правому боці одного та лівому другого майстерно вирізано отвори, фактично тепер за обємом це вже одна суцільна величезна валіза, що й дозволило кмітливому західному німцю сховати всередину свою тендітну східну наречену. Щасливі закохані успішно перетнули КПП…
        

         «Ізетта», автомашина часів НДР, вважалася настільки маленькою, що її спочатку не дуже й перевіряли східні прикордонники. Але цей найменший у світі автомобіль допоміг 14-м (!) громадянам НДР опинитися на омріяному Заході. Чергового втікача знайшли в його «криївці», коли він необережно поворухнувся під час паспортного контролю. Цікаво, що в Радянському Союзі виготовляли схожий транспортний засіб… для інвалідів. Поколінню 45+ легко пригадати це авто з ручним керуванням за характерним звуком від його мотоциклетного двигуна…

         Державний кордон між НДР та ФРН успішно перетинали як на повітряній кулі, так і по лінії електромереж під час жахливої негоди… Підсумок: упродовж 1961-1989 рр. майже півмільйона громадян, кожен у свій спосіб, опинилися на Заході, але лише  поблизу Берлінського муру внаслідок невдалих спроб загинуло понад 125 осіб. Варто зазначити, що жертв набагато більше, адже затриманих східних біженців не просто увязнювали, їх методично… опромінювали (!) Саме таке пояснення почув на початку 2000-х рр. від д-ра Альбрехта, який втратив у такий спосіб кількох своїх друзів та знайомих…

         Тепер повернімося до дат. Днем падіння Берлінського муру вважається 9 листопада 1989 р. Проте саме цього дня 1938 р. сталися єврейські погроми, спричинені нацистами. Тому за дату святкування обрано 3 жовтня – саме тоді 1990 р. відбулося фактичне обєднання двох ворожих частинок в одне ціле, постала єдина німецька держава…


         Довідатися більше про складний шлях німців до свого обєднання можна у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63 – поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

         Рекомендована література

До 68-ї річниці Великої Перемоги : репортаж про Берлінську стіну // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 7-8. – С. 105-116.
13 серпня 1961 р. Уряд соціалістичної Німеччини 155-км огороджувальним муром розділив Берлін на дві міські половини та ізолював три західні сектори, щоб зупинити потік біженців зі своєї країни.

Дорош Є. Мур, що розділив світ навпіл / Є.Дорош // Пенсійний курєр. – 2016. – 12 серп. – С. 11.
До 55-річчя від початку спорудження Берлінського муру (13 серпня 1961 р.) – найвідомішого символу холодної війни.

Рештки Берлінської стіни знайшли на смітнику // Голос України. – 2016. – 13 серп. – С. 5.
Про фрагменти Берлінського муру, що використовуються як перегородки для розмежування сміття на заводі Alba.

Стасенко С. «Майдан нагадав мені Німеччину чверть століття тому» / С.Стасенко // Літературна Україна. – 2014. – 12 черв. – С. 14.
Розмова з Гердом Крамбером, бардом та поетом-дисидентом, «німецьким Висоцьким», який після падіння Берлінського муру виконував для Михайла Горбачова присвячену йому пісню про Дон Кіхота, а нещодавно виступав на київському Майдані.

Шпак В. Тюремна стіна між двома світами / В. Шпак // Урядовий курєр. – 2016. – 6 серп. – С. 10.
До 55-річчя початку спорудження Берлінського муру, 13 серпня 1961 р.