2 квітня 2019 р.

Україна – НАТО: еволюція взаємовідносин



… забезпечення стабільності в сусідніх з Альянсом країнах. Це важливо для таких сусідів, як Україна, Молдова, Грузія. Ми з ними працюємо, допомагаємо модернізувати їхні армії, проводити реформування оборонних інститутів… Ідея полягає в тому, що коли наші сусіди більш стабільні, ми більш захищені.

Єнс Столтенберг, Генсек НАТО

         Закінчення ІІ світової війни не принесло бажаного спокою на багатостраждальну землю Європи. Наприкінці 1940-х рр. відбулася чітка поляризація: СРСР та його країни-супутники протистояли колишнім союзникам у війні. У березні 1948 р. за ініціативи Англії укладається Брюссельський договір та утворюється Західноєвропейський союз, до якого приєднуються також Франція та країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург).

         Не забуваймо, що економіку європейського континенту було зруйновано, тому для її стабілізації адміністрацією США було запропоновано план Маршала. Додатково, у листопаді 1948 р., країни-учасниці Брюссельського договору намагаються залучити Канаду та США до співробітництва в галузі безпеки та оборони.

         Відповідь офіційного Вашингтону була доволі швидкою: у січні 1949 р. в заяві Держдепартаменту США наголошувалося, що практичною реалізацією принципу колективною безпеки (ст. 51 Статуту ООН) постане Договір про колективну оборону в Північній Атлантиці.           

         Вже ст. 1 Договору застерігала: «розвязувати всі міжнародні суперечки мирними засобами, щоб не ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку та справедливість, а також утримуватись у міжнародних відносинах від погроз силою чи застосування сили у спосіб, несумісний з цілями ООН».

         Ст. 5 Договору визначала принцип колективної оборони країн-учасниць: напад на одну або кілька країн вважатиметься нападом на всіх учасників Договору. Відповідно, згідно з принципом колективної безпеки (ст. 51 Статуту ООН), кожна країна-учасник допомагатиме потерпілій стороні.

         4 квітня 1949 р. у Вашингтоні підписано Договір про створення НАТО Організації Північноатлантичного договору (North Atlantic Treaty Organization), а 24 серпня 1949 р. документ набув чинності. Ось країни-засновники: Англія, Бельгія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США, Франція. У 1952 р. до Альянсу долучаються Греція й Туреччина, у 1955 р. – ФРН, у 1982 р. – Іспанія.

         На початку свого існування головне завдання Альянсу полягало у протидії СРСР, до складу якого входила й Україна. Проте наша держава була однією з перших колишніх республік, що розпочала прямі контакти з НАТО. Тут варто пригадати програму «Партнерство заради миру», коли наші військовослужбовці вчилися координувати та узгоджувати дії під час командно-штабних навчань.

         Подальша співпраця України з Альянсом відбувається в рамках Програми індивідуального партнерства. Це, зокрема, спільні військові навчання: «Козацький степ», «Осінні союзники», «Південна Кароліна», «Широкий лан», «Щит миру», також активна участь українських військовослужбовців у миротворчих операціях обєднаних сил НАТО в Боснії та Герцеговині.


         9 липня 1997 р. між Україною та Альянсом укладено хартію «Про особливе партнерство», що передбачала розгляд питань нерозповсюдження біологічної, хімічної, ядерної та скорочення звичайної зброї… 3 жовтня 1997 р. розпочала свою діяльність Місія України при штаб-квартирі НАТО в Брюсселі…

         Проте найважливішим для України слід вважати Варшавський саміт НАТО, що відбувся 8-9 липня 2016 р. в польській столиці. Участь у ньому взяли 28 країн-учасниць, 26 країн-партнерів, представники ЄС, ООН та Світового банку…

         Ось висновки Президента України Петра Порошенка: «За результатами саміту Україна-НАТО ми погодили комплексний пакет допомоги. Документ, який спрямований на зміцнення оборони нашої держави, за допомогою потужніших структур безпеки. Цей пакет дозволить нам консолідувати існуючі напрями підтримки НАТО і допоможе встановити більш дієву, більш ефективну оборону і безпеку, яка також буде реформуватись за графіком, затвердженим у Стратегічному оборонному бюлетені».

         Як стверджує Ігор Долгов, заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції, новий бюлетень є аналогом Плану дій щодо членства (ПДЧ): «І за обсягом, і за деталізацією такого рівня документів я не памятаю, хоча з НАТО працюю досить давно. Одним із рішень, ухвалених у рамках саміту НАТО у Варшаві, стане створення нового механізму Альянсу, метою якого буде протидія проявам гібридної війни».

         На спільному брифінгу з Генсеком Альянсу Петро Порошенко підкреслив: «Пакет допомоги Україні, який розглянули на комісії «Україна – НАТО», дуже важливий. Ніколи раніше країна-партнер не мала подібної підтримки. Ми продовжуємо проводити реформи, які дадуть можливість Україні стати членом НАТО».

         Відповідно, Єнс Столтенберг підтримав наміри нашої держави увійти до Альянсу: «Двері НАТО залишаються відкритими для будь-якої нації у світі». 


Рекомендована література

Зацікавлених цією стратегічною темою запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва: вул. Шевченка, 63 (поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

Барський О. НАТО: стовідсоткова гарантія безпеки / О.Барський // Військо України. – 2014. – № 3. – С. 38-45.
Про зміни ставлення українців до членства в НАТО, що сталися після  окупації Росією Кримського півострова: 2/3 населення України підтримують вступ до Альянсу.

Капсамун І. НАТО: сигнали для України / І.Капсамун // День. – 2017. – 31 берез. – С. 6.

Кузнецов Ю. Варшавський саміт: двері НАТО для України відкриті / Ю.Кузнецов // Військо України. – 2016. – № 7. – C. 38-43.

Мельник С. Наша мета – вступ до НАТО / С.Мельник // Голос України. – 2015. – 9 черв. – С. 2.
Про підтримку більшістю українців вступу нашої держави до НАТО.

Міжнародні організації // Позакласний час. – 2009. – № 15-16. – С. 119-123.
Історія виникнення і  діяльність міжнародних організацій, таких як АСЕАН, ГУАМ, ЄС, МАГАТЕ, МВФ, МКЧХ, НАТО, ОБСЄ, ОПЕК, СОТ, ШОС.

Міжнародні організації: Навч. посібник. 2-ге вид., перероб. і доп. / За ред. О.Кучика. – К.: Знання, 2007. – 749 с.
НАТО: Історії створення, діяльності та співробітництву з Україною присвячено розділи 3.1.2.1 – 3.1.2.8.

Пономаренко І. Джуберг Д.: "У війні проти НАТО Росія капітулює за 10 днів" / І.Пономаренко // Країна. – 2016. – 6 жовт. – С. 18-20.

Свентах А. Настільки близькі ми до НАТО ? / А.Свентах // День. – 2015. – 25 верес. – С. 17.
Про візит Генсека Північноатлантичного альянсу до України.

Торба В. Суспільство – за НАТО, а влада ? / В.Торба // День. – 2016. –  8 лип. – С. 5.

Про результати візиту Держсекретаря США до України, готовність співвітчизників до вступу до НАТО та зволікання владних структур.

20 березня 2019 р.

Чесний син своєї землі



Поети зявляються не звідкись з-за моря, а виходять зі свого народу.

                  Микола Гоголь

         З усіх письменників Миколу Гоголя можна вважати найбільш загадковим. Поети і прозаїки, критики й історики літератури… Для одних він романтик, для других – «батько соцреалізму», треті бачать у ньому реакціонера.

Більше: Пантелеймон Куліш, перший біограф і видавець його листів, що спочатку надзвичайно високо поцінував українські повісті Миколи Гоголя, з часом змінив свою думку на цілком протилежну, навіть сформував довжелезний перелік етнографічних помилок у цих самих творах.

         Але… Як стверджує Вікторія Колесник, директор Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського, ще в ХІХ ст. саме український переклад «Тараса Бульби» викликав Емський указ 1876 р.: заборону друку книжок українською мовою.

         До 210-річчя від дня народження Миколи Гоголя у видавництві А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА побачили світ твори нашого класика у перекладах Максима Рильського. Ось враження письменника і видавця Івана Малковича:

         «Власне, це мовби репереклад, переклад з перекладу, начебто ранні свої твори Гоголь чув і «уловлював» спершу українською, а вже тоді перекладав їх на папір по-російськи, перекладав з питомої мови своєї душі, з тяжкою мукою руйнуючи і знекровлюючи природні українські мовні звороти, тим самим збагачуючи російську мову сотнями українізмів, без яких його ранні твори утратили б якусь вищу правду.

         І навіть у такому скаліченому, як на український слух, «самоперекладі» ці твори сколихнули Росію нечуваною поетичністю і бароковим українським чаром... Коли я прочитав «Ніч проти Різдва» в перекладі Рильського, Гоголь завібрував, заклекотів і засвітився мені всією феєричною геніальністю. Все згармонізувалося. Мабуть, саме тому я так природно сприймаю цю українську версію «Вечорів…» та «Миргорода». Наче Гоголь повернувся додому і розповідає свої знамениті історії, де нікому не треба нічого пояснювати і виправдовуватися».


         Справді, завдяки Гоголю світ вперше дізнався про українські народні звичаї… Зацікавлення історією молодого автора зростає настільки, що він вже мріє про переїзд до Києва й пише в листі до Олександра Пушкіна: «Я захоплююся наперед, коли уявляю, як закипить моя праця в Києві. Там я витягну з-під спуду багато речей, з яких я не все ще читав Вам. Там закінчу я Історію України й Півдня Росії і напишу Загальну Історію, якої в справжньому вигляді її, на спожаління, досі не лише на Русі, а навіть і в Європі немає. А скільки зберу легенд, повір’їв, пісень, тощо !»

         Замість омріяного Києва Гоголь отримує посаду викладача історії в Петербурзькому університеті, проте доволі швидко (1835 р.) залишає цю працю… Літературний процес не припиняється: 1836 р. виходить «Ревізор», постановка цієї пєси настільки розворушила тодішнє суспільство, що автор надовго залишає імперію і опиняється … в Італії.

         1837-1846 рр. – це римський період життя і творчості Миколи Гоголя: тут перероблено пєсу «Ревізор», створено більшу частину поеми «Мертві душі», розпочато повість «Рим»… На Via Sistina, вулиці, на якій написані усі ці твори, тепер Музей і культурний центр Миколи Гоголя. Неймовірно: письменник настільки опановує італійську, що навіть укладає розмовник для туристів !

         1847 р. виходять «Вибрані місця із листування з друзями», на які буквально накидається В.Бєлінський. До нього долучаються С.Аксаков, Ф.Булгарін, М.Польовий: вони звинувачують Гоголя в незнанні Росії і мови, небажанні добра її народу…

         А в цьому творі Гоголь попереджає: «Без любви к Богу никому не спастись, а любви к Богу у вас нет… Боже ! Пусто и страшно становится в твоём мире !» Він також заперечує месіанську роль Росії: «Лучше ли мы других народов ? Никого мы не лучше, а жизнь ещё неустроенней и беспорядочней всех их. Хуже ли всех прочих – вот что мы должны всегда говорить о себе».


         У 1918 р. В.Розанов, головний критик Гоголя, змушений визнати: «Він побачив російську душеньку в її «преисподнем содержании»… Правий був цей біс Гоголь».

Рекомендована література

Зацікавлених порушеною темою запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва: вул. Шевченка, 63 (поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

"Все Гоголя про Гоголя питаю", або Останнє слово про Україну : до 180-річчя циклу повістей Миколи Гоголя "Миргород" // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 3. – С. 36-38.

Гаврик В. "Гоголівка" без носа, зате з віршами і прозою / В.Гаврик // Деснянська правда. – 2015. – 4 черв. – С. 12.
Про 7-й літературно-мистецький фестиваль "Гоголівка", що відбувся в Ніжині на Чернігівщині та зібрав відомих в Україні письменників, поетів, бардів, видавців.

Гоголь М. Ніч напередодні Різдва / М.Гоголь; пер. з рос. О.Кобелецької. – Київ: Форс Україна, 2017. – 96 с., іл.

Гоголь М. Ніч перед Різдвом / М.Гоголь; пер. з рос. М.Рильського. – Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2014. – 28 с., іл.


Гоголь М. Українські повісті / М.Гоголь; пер. з рос. М.Садовського, П.Панча, І.Малковича, М.Зерова, М.Рильського. – Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2015. – 608 с., іл. – Серія «Найкращі українські переклади».

Інтелектуальна гра "Розумники й розумниці" : літературна вікторина за творчістю Миколи Гоголя // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 3. – С. 38-39.

Костюченко О. "Таємний агент Микола Гоголь..." / О.Костюченко // День. – 2016. – 1 лип. – С. 31.
Про спробу дослідження контроверсійної гоголівської повісті "Тарас Бульба", здійснену проф. Острозької академії Петром Кралюком. Висловлено сміливі припущення щодо біографії самого Гоголя.

Кралюк П. Таємний вояж Гоголя / П.Кралюк // День. – 2015. – 2 жовт. – С. 22-23.
Про перебування Гоголя на Волині.

Кулик Н. Нерозгадана таємниця Миколи Гоголя / Н.Кулик // Освіта України. – 2017. – 13 берез. – С. 46-47.
Про письменника, що вважається найсуперечливішим і найзагадковішим літератором усіх часів і народів.

Куровець І. У пошуках гена Гоголя / І.Куровець // Урядовий курєр. – 2016. – 30 лип. – С. 9.
Мандрівка Гоголівськими місцями Полтавщини.

Мельничук Н. Розгортання "першозлочину" як архетипу у філософуванні М.Гоголя / Н.Мельничук // Сіверянський літопис. – 2008. – № 2. – С. 94-99. – Бібліогр.: 17 назв.

Сапон В. Цей не божевільний Гоголь / В.Сапон // Деснянська правда. – 2016. – 24 берез. – С. 12.
Роздуми про те, чому Микола Гоголь "годував" вогонь камінів своїми творами.

Эпштейн М. Маленький человек в футляре: синдром Башмачкина-Беликова / М.Эпштейн // Всесвітня література в сучасній школі. – 2015. – № 5. – С. 35-38.
Порівняльний аналіз двох класичних творів малої прози – повісті Миколи Гоголя "Шинель" (1842) та Антона Чехова "Человек в футляре" (1898).


Якубіна Ю. Ніжинський період біографії Миколи Гоголя: історіографічний аспект / Ю.Якубіна // Сіверянський літопис. – 2008. – № 4. – С. 86-107. – Бібліогр.: 96 назв.

21 лютого 2019 р.

Перша в світі за красою написання



І запитала скромно (Роксолана у дервіша – В.П.): «А що робить людину гарною ?». «Не тіло її, і не розум її, тільки мир унутрі і діяльність, згідна з заповідями Бога. А того не осягне ніхто без чистоти душі». «А як осягнути ту чистоту душі ?» «Не уповати на себе, бо людина слаба, і кволий дух її, не рахувати на людей, бо вони не постійні і минущі, а кожної днини і перед кожним ділом своїм радитися в Дусі Бога, тільки він вічно постійний, найлучший і наймудріший».

Осип Назарук. Роксоляна

Що спільного між словами книга, стіл, бібліотека ? Схоже на загадку із серії «Третій зайвий» ? Але ж зовсім ні. Усі три, також слово письменник, мають спільний корінь КТБ та подібне звучання … в арабській. Ось така незвична логіка у мови, що не має голосних.

Але в період розквіту арабської науки, що припав на VII – XI ст., в бібліотеках також працювали вчені (зрозуміло, за столом), а видатний математик і астроном Мухаммед аль-Хорезмі був ще й бібліотекарем. Показово, що тогочасного рівня ісламської математики в Західній Європі досягнуть лише наприкінці XVI ст. Більше: у ХІІ ст. були створені цілі товариства вчених, що перекладали надбання математиків країн ісламу на європейські мови.


З розвитком астрономічних знань у Старому Світі виникла потреба в створенні слова, відомого тепер майже у всіх європейських мовах: зеніт. Переконаємося, що  це слово-помилка. Справді, замт (араб.) – найвища точка неба: zamt -> zanit (m -> ni) -> zenit. У Європі арабської не знали, свого слова для цього явища не існувало. Отож, коли переписували відоме, припустилися помилки (ni замість m).

Схожа ситуація зі словом синус. Джяйб (араб.) – тятива, дуже вдалий вибір для назви цієї тригонометричної функції. Але слово джіба (затока) – спільнокореневе і схоже (корінь джб, памятаймо: голосних нема), відповідно, латиною перекладається як синус !

Цікаво: трійка українських слів: жупан, шубка, юпка походять від одного арабського jubba (безрукавка). Простежимо ці шляхи:

Jubba (араб.) –>
giuppa (італ.) -> zupan (пол.) -> жупан
Schube (нім.) -> шуба
Juppe (нім.) -> jupka (пол.) -> юпка (юбка, діал.)

Тепер розташуємо мови за кількістю носіїв (млн., в дужках), згідно з даними довідника Ethnologue: Languages of the World та переконаємось, що арабська потрапляє до першої п’ятірки:

1.   Китайська (845)
2.   Іспанська (329)
3.   Англійська (328)
4.   Гінді / урду (182 / 61)
5.   Арабська (221)
6.   Бенгалі (181)
7.   Португальська (178)
8.   Російська (144)
9.   Японська (122)
10.         Німецька (90)

Ця мова є однією з шести офіційних робочих мов (разом з англійською, іспанською, китайською, російською та французькою) таких поважних міжнародних організацій як ООН та ЮНЕСКО. Також арабська є офіційною мовою для 26 країн та 2 територій. До переліку, зокрема, належать: Алжир, Бахрейн, Єгипет, Йорданія, Ізраїль, Ірак, Катар, Кувейт, Ліван, Мавританія, Марокко, Обєднані Арабські Емірати, Оман, Палестина, Саудівська Аравія, Сомалі, Сирія, Судан, Туніс.

Арабська мова належить до семітської групи семіто-хамітської (афразійської) сімї мов. Цікаво, що в цій групі теж перебувають (є найбільш до неї наближеними): арамейська, давньоєврейська (іврит), мальтійська, фінікійська. Арамейська – рідна мова Ісуса Христа. Візьмемо, наприклад, іврит – це колишня мертва мова, тепер відроджена, а від 1948 р. є офіційною мовою Ізраїлю (разом з арабською). Фінікійською спілкувалися з IV тис. до н.е. у Фінікії (тепер це територія Лівану), на островах Кіпр, Сардинія та Сицилія, на півдні Іспанії, на півночі Африки. Найдавніші писемні памятки фінікійської мови датовано серединою ІІ тис. до н.е., арабської – V ст. до н.е. Літературну арабську мову сформовано у V-VI ст. Нею написано Коран – священну книгу мусульман (VII-VIII ст.).


Наступні рядки належать Агатангелу Кримському (15.01.1871 – 25.01.1942), одному із найавторитетніших сходознавців в Україні і поза її межами, авторові численних праць з історії культури й літератури арабських країн, семітології, історії ісламу, людині, що володіла майже 60-ма мовами:

Звісно всім, що арабська мова дуже горлова. Особливо ж єсть там один такий звук, що рідко хто з європейців навчиться його коли-небудь вимовляти. Той звук зветься «айн». Вузлуваті німці (хитрі в біса !) постерегли, що коли прислухатися, як риплять немазані двері, то ото ж і маємо того самого арабського «айна». Другі філологи знов кажуть, що мале теля, коли мукає до своєї матері, то вимовляє арабське «айн» зовсім чисто: «мабуть, чи не од верблюжат у пустинях і навчилися араби свого айна», – догадуються вони.


Треті знов запевняють, що й кожен європеєць уміє вимовляти арабське «айн», коли слабує на морську хоробу; бо коли, вибачайте, він ригає, то той звук, з яким люди ригають, і єсть найчистіше «айн». Та, мабуть, чи не легше вам буде навчитись того «айна» ось як: притуліть кінчик язика до нижніх зубів, до самих пнів, далі притисніть цілий язик щільно-щільно до спідньої челюсти, щоб горло було вільне, та й силуйтеся вимовляти гортанкою не то «а», не то «є», не то «г» – от вам і вийде той словутній «айн». Спробуйте, може пощастить вам це зробити !

Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Богатство, равенство, братство // Вокруг света. – 2015. – № 10. – С. 28-43.
Про Об'єднані Арабські Емірати – країну, що завдяки справедливому розподілу прибутків від експорту нафти, перетворилася на квітучу оазу для своїх громадян.

Болгарский Б. Развитие математики у народов Средней Азии и Ближнего Востока в VII-XV ст. / Б.Болгарский // Очерки по истории математики. – 2-е изд., испр. и доп. – Мн.: Выш. школа, 1979. – С. 116-131.
Математики Середньої Азії та Близького Сходу: Мухаммед бен Муса аль-Хорезмі (2-га пол. VIII ст. – між 830-840 рр.), аль-Баттані (Мухаммед ібн Джабір ібн Сінан, 850–929), Сабіт ібн Корра (836–901), Мухаммед аль-Бузджані Абуль-Вафа (940–998), Омар Хайям (1040 – бл. 1123), Абу Наср Мухаммед ібн Тархан аль-Фарабі (870–950), Абу-Райхан-Мухаммед ібн Ахмед аль-Біруні (973–1048), Насіреддін ат-Тусі (1201 – 1274 або 1277), Джемшид Гіяседдін аль-Каші (? – бл. 1436). Головні досягнення: створення алгебри як науки про рівняння та розробка тригонометрії як самостійного розділу математики.


Воля О. Емірати / О.Воля // Літературна Україна. – 2013. – 29 серп. – С. 12-13.
Щоденник перебування автора в Обєднаних Арабських Еміратах у березні 2013 р.

Гасанбекова Т. Русско-арабский разговорник. Изд. 4-е, испр. / Т.Гасанбекова. – М.: Мартин, 2008. – 256 с.

Золото за скинуті кілограми // Сіверщина. – 2013. – 25 лип. – С. 10.
У рамках програми «Ваша вага в золоті», що діятиме від 19 липня до 16 серпня 2013 р., мешканці мегаполісу Дубай (ОАЕ) отримають 1 г золота за кожен скинутий кг зайвої ваги.

Капіруліна С. Обєднані Арабські Емірати – квітучий сад серед пустелі / С.Капіруліна // Географія та економіка в сучасній школі. – 2012. – № 4. – С.39-42.

Карпенко Ю. Вступ до мовознавства: Підручник / Ю.Карпенко. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 336 с. – Серія «Альма-матер».

Конфорович А. Колумби математики / А.Конфорович. – К.: Рад. школа, 1982. – 223 с. – Бібліогр.: с. 222.
Діяльності вчених країн ісламу: аль-Хорезмі, Біруні, Омара Хайяма присвячено окремий розділ «Караванні шляхи математики».

Кочерган М. Вступ до мовознавства: Підручник. Вид. 2-ге / М.Кочерган. – К.: Видавничий центр «Академія», 2008. – 368 с. – Серія «Альма-матер».

Кримський А. Виривки з мемуарів одного старого гріховоди : Вибране / Агатангел Кримський; упорядкув. І передм. Ю.Коваліва. – К.: ВЦ «Академія», 2016. – 320 с. – Серія “In crudo” («без прикрас»).

Лингвистические задачи. Пособие для учащихся ст. классов / авт.-сост.: В.Алпатов, А.Вентцель, Б.Городецкий и др. – М.: Просвещение, 1983. – 223 с.
Запропоновано захопливі задачі з мовознавства для 45 мов, зокрема, арабській присвячено №№ 21, 139, 140, 151, 152, 154.

Ломб К. Как я изучаю языки / К.Ломб, авториз. перевод с венгер. А.Науменко, ред. В.Фальский. – М.: Прогресс, 1978. – 215 с.
Про унікальний досвід автора, яка упродовж 25 років опанувала 10 мов (розмовний рівень), а ще 6-ма оволоділа на рівні перекладу науково-технічної та художньої літератури.

Майборода Н. Гендерное неравенство / Н.Майборода // Вокруг света. – 2017. – № 3. – С. 33.
Наведено цікаву статистику для ОАЕ: частку жінок у парламенті, дипломатичному корпусі; середній вік жінки при народженні першої дитини; очікувану тривалість життя жінок і чоловіків. Усі дані порівнюються з українськими відповідниками.

Майборода Н. Независимость под прикрытием / Н.Майборода // Вокруг света. – 2017. – № 3. – С. 28-37.
Про визначну роль еміратських жінок у житті країни, серед яких – наймолодша жінка-міністр.

Майборода Н. Объединённые Арабские Эмираты [Карти] / Н.Майборода  // Вокруг света. – 2017. – № 3. – С. 34.
Запропоновано добірку даних про ОАЕ: федеративний устрій, столицю, площу, кількість та щільність населення, національні страви та напої.

Назарук О. Роксоляна. Жінка халіфа й падишаха (Сулеймана Великого), завойовника і законодавця: Іст. повість з 16-го ст. / О.Назарук. – К.: Дніпро, 1992. – 271 с.: портр.

Назарук О. Роксоляна: Іст. повість / О.Назарук; іл. В.Куща. – К.: Школа, 2008. – 336 с.: іл. – Серія «Біб-ка шкіл. класики».

Объединённые Арабские Эмираты [Карти] // Вокруг света. – 2015. – № 10. – С. 40.
Про ОАЕ на двох шпальтах: від площі та державного устрою до традиційних напоїв та фірмових страв.

Стройк Д. Восток после упадка античного общества / Д.Стройк; перевод с нем. и доп. И.Погребысского // Краткий очерк истории математики. Изд. 4-е. – М.: Наука, 1984. – С. 87-104.
Математики періоду іслама: Мухаммед ібн Муса аль-Хорезмі, аль-Баттані, Омар Хайям, Насір ад-Дін ат-Тусі, аль-Каші, Хасан ібн аль-Хайсам, Абу Каміл.

Успенский Л. Слово о словах (очерки о языке): Для сред. и ст. шк. возраста / Л.Успенский; худож. И.Кожемякина. – К.: Веселка, 1987. – 367 с.: ил. – Серия «Шк. б-ка».

Фолсом Ф. Книга о языке. Изд. 2-е, исправл. / Ф.Фолсом; пер. с англ. А.Раскиной; ред. Н.Беляева; худ. оформ. Л.Шканова. – М.: Прогресс, 1977. – 160 с.: ил.
У захопливій формі простежено розвиток писемності від сивої давнин до сьогодення. Окреслено перспективи розвитку машинного перекладу та штучних мов. Запропоновано практичні поради щодо вивчення іноземних мов.

Чужие и свои [Образотворчий матеріал] // Вокруг света. – 2015. – № 10. – С. 36.

Добірка цікавих статистичних даних про відмінності між умовами життя громадян Об'єднаних Арабських Еміратів (19%) та найманих працівників цієї країни (81%).