Неман, Семинь, Кордівка… Втрачені малі річки Чернігова

Жили ми в повній гармонії з силами природи. Зимою мерзли, літом смаглись на сонці, восени місили грязь, а весною нас заливало водою, і хто цього не знає, не знає тієї радості і повноти життя. Весна пливла до нас з Десни. Тоді ніхто не чув про перетворення природи, і вода тоді текла куди і як попало. Часом весна розливалась так пишно, що у воді потопали не тільки ліси й сінокоси. Цілі села тоді потопали, гукаючи собі порятунку.

Олександр Довженко. Зачарована Десна

Де, на думку шановних читачів, слід шукати на карті річку Неман ? Правильно, ця річка (або ще Німан) тече територією сучасної Білорусі, Литви та Росії. Дивовижним є те, що на планах Чернігова кінця ХІХ ст. також бачимо цей гідронім. Другим ім’ям (Немень) ще в 1930-х рр. цю річку називали мешканці села Бобровиця (тепер це район Чернігова). Справді, у словнику Даля зазначено, що як іменник неман або немень означає «край, конец, предел, крайность», на жаль, про те, звідки ця річка брала свій початок, тепер невідомо.

Проте знаємо, що течія її проходила сучасною вул. Рокосовського, повертала ліворуч вул. Шевченка, далі територією військової частини (служби правопорядку) – до Десни. Цікаво, що гирло Немені на початку ХХ ст. було судноплавним (пристань належала поміщику Григорію Глібову), проте навіть на початку 1960-х рр., тобто до прокладання тролейбусних ліній, лишалося ще доволі глибоким – справжня «забока» (затока) Десни.

Семинь – це село й річка. Згідно з археологічними даними, с.Семинь засноване у ХІІ ст. саме там, де тепер східна трибуна стадіона ім. Юрія Гагаріна. Однойменна річка протікала сучасною вул. Акад. Павлова, північною стороною вул. Шевченка, вул Східною (тепер це східна трибуна стадіона). Старі люди згадують, як щовесни, наприкінці 1960-х – початку 1970-х рр., р.Семинь оживала й заливала присадибні ділянки мешканців вул. Відпочинку та Східної.

Кордівка – річка й давнє поселення. Течія річки проходила так: вул. Курганна, вул. Першого травня, пл. П’яти кутів, вул. Молодчого. За садибою губернатора (тепер Будинок офіцерів), р.Кордівка протікала у північно-східному напрямку (сучасна територія міського саду), утворювала закрут (коліно) на місці давнього однойменного поселення, далі – паралельно вул. Грінченка. Ще в 1960-х рр. Кордівка несла свої води до Десни навіть влітку… Тепер від неї лишилось невеличке озерце навпроти стадіона ім. Юрія Гагаріна.

Те, що сталося з малими річками Чернігова, ось вже понад півстоліття відбувається у мегаполісах, містечках та селах усієї України. Від 1960-х рр. у нас нема закону, що забороняв би промислові викиди до малих річок. Отож спочатку колгоспи й радгоспи, а тепер малі підприємства й великі агрофірми потихеньку чинять чорну справу…

Доки наше екологічне законодавство набуватиме необхідні євростандарти, поміркуймо, що спроможні вже сьогодні зробити ми, як свідомі громадяни, у своїх приватних помешканнях. Розглянемо, наприклад, 5 кроків, спрямованих на заощадження води:

1-й крок. Перевірка користування водою

Зробити висновок, яку кількість води ми використовуємо, адже кожна краплина води має свою цінність. Отже, шукаємо протікання. Дивимося всі крани, душові насадки, туалети. Через кран, що протікає, упродовж дня може набігти до 60 л води, якщо ж цівочка завтошки з сірник, то 1500 л ! Щоб це помітити, у змивний бачок можна залити підфарбовану воду.

2-й крок. Закручуємо крани

Дивною є ось ця наша звичка відкривати воду, як чистимо зуби. Набираємо у склянку й споліскуємо рота: все ! Інакше, за хвилину втрачаємо каністру води – 20 л, якщо враховувати, що чистимо зуби 3 хв – це 60 л !

Змішувачі. Старі крани на закрутках. Краще, коли утворюється така повітряно-водяна суміш, яку утворюють сучасні крани. Важіль повертається… Все це дозволяє заощадити до 80% води !

3-й крок. Заміна ванни на душ

Як правило, витрати води, коли приймаємо душ – це 10 л/хв. Процедура триває 5 хв, маємо 50 л. Для ванни цей показник становить (мінімум) 200 л.

Україна стрімко посувається в європейському напрямку, тож пригадав тут випадок, що стався зі мною влітку 2001 р. Працював тоді в ФРН в лісовому екопроекті ЄС. Поверталися з конференції, присвяченій альтернативній енергетиці. Липневого ранку, в передмісті одного з пансіонів Франкфурта-на-Майні, виходжу з душової кабіни й чую зауваження д-ра Альбрехта, координатора проекту: «Валерію, ви приймали душ 18 хвилин !»

Насправді, це було не зовсім так, бо упродовж цього часу відкручував воду за потребою, періодично, тобто, загальна тривалість була меншою, можливо, 9 хв. Але завжди, коли згадую про це, мене вражає інше. Пізніше, у 2002-2003 рр., коли вже працював у Потсдамі й час від часу відвідував д-ра Альбрехта у Дрездені, приймав душ у нього вдома, жодних зауважень не чув, хоча в пансіоні прямого обліку наших витрат води не було, на відміну від приватного помешкання. Просто заощаджувати для німців – це вже дуже глибоко сидить у них всередині, той самий спорт !

4-й крок. Миючі засоби

GALA. Це слово знає кожна господиня. Тарілку, вимиту цим засобом, споліскували у воді 40 раз, доки на ній не знайдено залишків GALи (щоразу виконували ретельний хімічний аналіз). Справді, під час ополіскування чудова пінка змивається, проте на посуді лишається тоненька плівочка, яку змити неможливо. Пам’ятаймо, що дуже небезпечно виливати все це в ґрунт: отут ви вилили, а отам напилися з криниці…

5-й крок. Вода для поливання

Не замислюємось, скільки витрачаємо. Порада: лийте воду під корінь, не розмивайте землю довкола. Рослини всотують вологу всією поверхнею кореневих волосків. Не треба імітувати дощ. Крапельки вологи, що лишаються на листках, спричиняють захворювання.

Також не варто залишати шланг, щоб вода стікала по рядку: так приходить ерозія. Найкращим методом поливу є крапельний, за якого вода так і надходить, крапельками. Спеціальні тоненькі трубочки розміщено по всьому городу. Не слід нехтувати давнім перевіреним способом збору дощової води. Не забуваймо, що оптимальна температура для поливу – це 18-25 С.

Рекомендована література

Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

Використано матеріали програми Анни Новаковської та Мар’яни Гінзули «Спочатку було чисто» (Радіо Марія).

Вернадский В. Биосфера и ноосфера / В.Вернадский; предисловие Р.Баландина. – М.: Айрис-пресс, 2009. – 576 с. – Серия «Библиотека истории и культуры».

Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: Т. 2: И–О. – М.: Рус. яз., 1989. – 779 с., 1 портр.

Дигас Р. Відпочинок на березі сірчаного озера. Техногенні водоймища – не завжди катастрофа, довели львівські вчені / Р.Дигас // Українська технічна газета. – 2010. – 6 квіт. № 14. – С. 9.

Запорожченко Г. Річки рідного краю / Г.Запорожченко // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2014. – Квіт. (№ 8). – С. 14-20 вкл.

Інтегроване заняття краєзнавчого гуртка з географії та літературного краєзнавства.

Ковальчук О. Гідрологічний заказник "Річка Лімниця" / О.Ковальчук // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2012. – Трав. (№ 20). – С. 8-10.

Розглянуто дослідницький проект.

Леонтьєва О. Вода – це життя / О.Леонтьєва // Шкільна бібліотека. – 2014. – № 2. – С. 31-33.

Лосев К. Вода / К.Лосев. – Л.: Гидрометеоиздат, 1989. – 272 с.

Про унікальний скарб нашої планети – природну воду. Розглянуто проблеми взаємин людини та гідросфери.

Малі річки України : довідник / А.Яцик, Л.Бишовець, Є.Богатов та ін.; за ред. А.Яцика. – К.: Урожай, 1991. – 296 с.

Наведено рекомендації щодо раціонального використання малих річок та збереження їх як джерела водопостачання.

Ніколайчук І. "Річок, які мають назву, в Києві близько 50, без назви – понад 100" / І.Ніколайчук // Урядовий кур’єр. – 2014. – 14 черв. (№ 106). – С. 17.

Розмова з проф. Віктором Вишневським (Національний авіаційний університет), автором дослідження "Малі річки Києва".

Остапа Т. Українознавчий аспект на уроках географії / Т.Остапа // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2014. – Черв. (№ 11). – С. 36-39.

Матеріали до уроку з географії України у 8 кл.: води поверхневі та внутрішні, річкові системи.

Смоленцев В. Как Чернигов терял малые реки / В.Смоленцев // Черниговские новости: 7 дней. – 2015. – 12 листоп. (№ 46). – С. 24.

Про втрачені малі річки, які ще на початку ХХ ст. існували в межах сучасного Чернігова.

Стеценко М. Подземный супер-океан / М.Стеценко // Открытия и гипотезы. – 2016. – № 5. – С. 24.

Про підземний шар Землі на глибині 410-660 км, запаси води в якому можна порівняти з об’ємом Світового океану.

Цікаві факти про океани // Позакласний час. – 2014. – № 5. – С. 14-15.

Про море без берегів та "молочні моря", підводні річки та водоспади, Велику тихоокеанську сміттєву пляму.