На гостину до поета Леоніда Горлача

Ах, ця дорога в гості до поета,

До цих старих чернігівських глибин !

Стоїть музична голуба планета

Отут, де обрій підпирає тин.

Леонід Горлач

Поетові шляхи розпочалися з містечка Ріпки на Чернігівщині (де він народився 4 квітня 1941 р.), а «коні крилаті Ніжина», які у вірші про Самокиша крешуть копитами та розганяють (розгинають) лабіринти доріг, певною мірою визначать його подальший напрямок у житті та творчості. Справжнє прізвище поета – Коваленко. А Горлач – поетичний псевдонім, який віднайти поетові було неважко, адже саме таке дівоче прізвище його матері. Це щоб читачі не плутали його з відомим свого часу літературним критиком Леонідом Коваленком.

Ніжинська вища школа, що явила світові цілу плеяду видатних літературних імен, відкрила всі можливості для творчого зростання і становлення молодого поета. Згодом Леонід Горлач напише: «Тільки з літами починаєш розуміти, що у світі не стільки й багато святинь, які ніколи не полишають твою душу, бо вони стали часткою твого життя. Такою святинею є для мене наш ніжинський вуз, під вічним крилом якого проминули мої чи не найкращі літа». Філологічними знаннями і життєвим досвідом ділилися зі студентами такі яскраві особистості, як Григорій Аврахов, Леся Коцюба, Дмитро Наливайко…

З Ніжина почалося для поета справжнє відкриття української України. Потім земні орбіти змережать далекі й найдальші обрії, прийдуть вірші про Двіну і Хатинь, юрмальські сосни і ульканський зимник. Але щораз поет повертатиметься туди, де «чорний жур переораних нив, збитих стерень розпластана вохра», де «розлилася широко Десна», де «пахощі незбираного меду хлюпнули за обрії гречки». Мотивом отчої землі перейнята уся творчість Горлача:

Десна – і все. І годі слів.

Десна сама за себе скаже,

Бусинки з клекоту буслів

На пам’яті своїй зав’яже.

А космічна краса у віршах поета сповнена атрибутики рідного краю:

Памороззю сяє Андромеда,

Та тепліше сяють зір свічки.

І здається, космос пахне медом,

Мов і там є бджоли і гречки.

Космос поезії Леоніда Горлача багатовимірний. Ліричну стихію позначено потужним епічним струменем. З-під пера письменника виходять: історична поема «Ніч у Вишгороді», романи у віршах «Слов’янський острів», «Чисте поле», «Мазепа». Добре відомі також його вірші для дітей, книги публіцистики, літературознавчі студії.

Гуситська революція

Король мечем ударив:

– Знов гусити ?

Хто смів огонь у Празі розпалить ?

Негайно кляте полум’я згасити,

а ні – то кров’ю неслухів залить !..

Леонід Горлач

У романі у віршах «Слов’янський острів» Горлач звернувся до славетних подій історії чеського народу – до гуситського руху, який у першій половині XV ст. струсонув усю Європу. Його резонанс і дія поширилися на весь континент, зокрема, й на східнослов’янський світ. Грандіозний народний рух містив такі взаємопов’язані моменти як національно-визвольний та антикатолицький, що закладав міцний підмурівок Реформації. У другій половині XIV – на початку XV ст. в Чехії зросло засилля німецьких феодалів і патриціату в містах. Продовжувалась німецька феодальна агресія на слов’янській землі, що набувала форм «мирної» колонізації.

         Проте «Слов’янський острів» – це сучасна епічна поема, в якій не побачимо також і відмежування від героїчних часів минулого. Відчуваємо постійне прагнення автора наблизити і актуалізувати це минуле, перетворити його на предмет пристрасних роздумів і ліричного переживання. Ідею вже опрацьовано в українській літературі, вона прозвучала в поемі Шевченка «Єретик», присвяченій Яну Гусу. В ній Кобзар закликав до того,

…щоб усі слав’яне стали

Добрими братами

І синами правди сонця

І єретиками,

Отакими як Констанцький Єретик великий !

         Горлач застосовує цю шевченківську традицію до конкретного історичного матеріалу з участі східних слов’ян у визвольній боротьбі чеського народу. 

         В основу сюжетної лінії поеми закладено змалювання походу Сигізмунда Корибута, князя новгород-сіверського, до Чехії. Пригадуємо, що Корибут походив з литовського князівського роду Ольгердовичів, проте відомий вчений-славіст Йосип Первольф визнавав його русичем за вихованням, мовою та культурою. Також  батько, князь Дмитро Корибут, мав руське ім’я. Вибір автором Сигізмунда Корибута як героя, що втілює ідею єдності слов’янських народів у боротьбі з наступом німецьких феодалів, цілком логічний:

– О вогне святий, ти мені не чужа чужаниця,

запалений тут, освітив мою праведну Русь, –

сказав Корибут. – Поєднали нас доля і криця.

Візьми ж і мене, я до чехів навік пригорнусь…

Хоча й Корибута в романі зображено з суттєвою часткою творчого домислу, мусимо визнати: поет має на це право, за умови, що цей домисел не розходиться із загальною історичною правдою.  

Вибрані рядки з творів Леоніда Горлача

Не говори мені, не говори.

Вже сонце волохате спить на сіні

І крізь прозорі сутінкові тіні

шумлять, шумлять чернігівські бори.

Шумлять чернігівські бори

Ох, Україно, за які гріхи

вготоване тобі тяжке прокляття ?

Тебе чужі розпорюють на шмаття,

свої ж для них вимощують шляхи.

Руїна, або Життя і трагедія Івана Мазепи

Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Горлач Л. Гартуй меча для оборони слова. Поезії / Л.Горлач // Літературний Чернігів. – 2005. – № 1. – С. 138-140.

Горлач Л. Графський сад і осінній курник : вірш / Л.Горлач // Деснянська правда. – 2012. – 5 лип. – С. 10.

Горлач Л. Дим графського саду : вірш / Л.Горлач // Деснянська правда. – 2012. – 29 листоп. – С. 1.

Горлач Л. І повернулася Покрова… Поезії / Л.Горлач // Літературний Чернігів. – 2004. – № 4. – С. 3-9.

Горлач Л. – Кому себе прожив ? – Я в осені питаю... / Л.Горлач // Літературна Україна. – 2011. – 20 жовт. – С. 8.

Поезії: Смерть олігарха, Одеський подвиг, Даль, Місячна ніч, Спинилась мить.

Горлач Л. Ми у світі: Поезії. – К.: Молодь, 1984. – 120 с.

Горлач Л. Обрії душі : вибрана лірика / Л.Горлач. – К.: Щек, 2006. – 386 с.

Горлач Л. Озонова діра. Поема / Л.Горлач // Літературний Чернігів. – 2007. – № 4. – С. 3-9.

Горлач Л. Орда / Л.Горлач // Літературна Україна. – 2016. – 27 жовт. – С. 10.

Патріотичний вірш.

Горлач. Л. Поезії / Л.Горлач // Літературний Чернігів. – 2003. – № 2. – С. 25-29.

Горлач. Л. Поезія / Л.Горлач // Літературний Чернігів. – 2009. – № 4. – С. 3-10.

Горлач (Коваленко) Л. Світовид: Вірші та поеми. – К.: Молодь, 1980. – 112 с.

Горлач Л. Слід копита: Лірика проминулих років. – Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2005. – 136 с.

Горлач Л. Слов’янський острів : істор. роман / Л.Горлач; післямова Д.Наливайка. – К.: Рад. письменник, 1986. – 238 с.

Горлач Л. Українці : Поети про Україну. Леонід Горлач, Василь Симоненко, Микола Адаменко та ін. / Л.Горлач // Літературний Чернігів. – 2011. – № 2. – С. 13.

Горлач Л. У саду. Розділ з віршованого роману «Мамай» / Л.Горлач // Літературний Чернігів. – 2010. – № 4. – С. 19-26.

Горлач Л. У село Піски : добірка віршів поетів Чернігівщини, присвячених пам'яті П.Тичини / Л.Горлач // Літературний Чернігів. – 2011. – № 1. – С. 16.

Горлач Л. Через терни до зірок / Л.Горлач // Літературний Чернігів. – 2005. – № 1. – С. 171-175.

Нарис про проф. Дмитра Наливайка, наставника поета у Ніжинському державному педагогічному інституті ім. Миколи Гоголя.

Горлач Л. Човен невтоплий: Лірика. – К.: Укр. письменник, 2001. – 142 с.

Горлач Л. Шумлять чернігівські бори / Л.Горлач; уклала В.Солонікова; відп. за вип. П.Грищенко // «Замало пензля, а тим більш пера, щоб Придесення відтворить картини…» : Вірші. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2006. – С. 75-76.

Горлач Л. Що записане в душі / Л.Горлач // Літературний Чернігів. – 2010. – № 3. – С. 179-180.

Рецензія на книгу О.Забарного «Стежина пам’яті моєї».

Горлач Л. Я двічі вмер, щоб нині втретє жити : вірші / Л.Горлач // Гарт. – 2011. – 7 квіт. – С. 12.

Маринчик С. Виразник національних ідей / С.Маринчик // Деснянська правда. – 2016. – 7 квіт. – С. 7.

Про Леоніда Горлача – видатного українського поета, відомого серіалами патріотичних романів у віршах: «Перст Аскольда», «Мазепа», «Мамай».

Маринчик С. Роман у віршах про Мазепу : історичний роман у віршах «Руїна» Л.Горлача / С.Маринчик // Гарт. – 2005. – 3 лют. – С. 8.

Олійник О. «Я так давно у житі не лежав…» : 4 квітня виповнюється 65 років від дня народження Л.Горлача / О.Олійник // Сіверщина. – 2006. – 31 берез. – С. 9.

Палажченко В. Під знаком розбитого ярма / В.Палажченко // Літературний Чернігів. – 2013. – № 2. – С. 169-176.

Про ювілейну 50-ту книжку Леоніда Горлача, відомого поета, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка.

Тютюнник Є. Лауреат Шевченківської премії Леонід Горлач: «У Москві чимало є майданів, що колись од гніву зацвітуть» / Є.Тютюнник // Урядовий кур’єр. – 2014. – 14 черв. – С. 18.

Розмова з поетом, публіцистом, прозаїком, головним редактором газети «Отчий поріг».