Писанковий дивосвіт

«Будь здоровий, як вода !

Хай мине тебе біда !» –

Любить наш народ прислів’я,

Так, як пісню до труда.

Знов сія сузір’я Риб,

Заплива в небесну глиб.

Придивіться: змалювати

Їх на писанці змогли б ?..

Марина Верхова

Одним із найпоширеніших видів декоративного мистецтва у багатьох народів, у тому числі й слов’янських, є традиція розписувати яйця до найбільшого свята – Великодня. Мистецтво писанкарства ніде більше не досягло такого художнього рівня й не позначене таким розмаїттям форм, як в Україні.

Писанка – це яйце, розписане мініатюрним орнаментом за допомогою воску, писачка та барвників. Витоки писанки сягають дохристиянських часів. Стародавні слов’яни для оздоблення обрали саме яйце, бо воно було символом початку Всесвіту, зародження життя, символом сонця, пробудження природи від зимового сну, відродження свята весни.

Орнаменти на писанках повторюють малюнки на кераміці трипільської доби, що досягла розквіту понад 5 тис. років тому. Доведено, що писанкарство здавна було притаманне саме тим слов’янським етнічним групам, які пізніше стали називатися українцями. У дохристиянські часи писанки слугували оберегами, а потім старі символи наповнилися християнським змістом.

У часи язичництва писанки створювали до свята весни, пробудження природи. Наші пращури урочисто зустрічали Сонце, на його честь співали пісень. Цей день називали Великим Днем, або Великоднем. Помилкою буде вважати, що писанки малювали тільки до цього свята. Раніше їх розписували на всі великі свята, і кожному з них притаманні свої орнаменти.

На Стрітення (15 лютого) малювали писанку з простим, ламаним і навскісним хрестом. Це ознака того, що Сонце вже посилатиме на землю більше тепла. На свято Сорока Святих (22 березня) малювали писанки «Сорок клинців». На Благовіщення (7 квітня) на писанках зображували деревця, листя, сосонки. Малювали писанки й на Вербну неділю – сонечка, прутики, деревця. Великодні писанки сповнені сонячної краси. Тільки на Проводи писанки були темних і сумних кольорів. Малювали писанки і до свята Вознесіння, і на Зелену неділю.

Писанка – це книга, яку можна читати. У багатьох країнах світу (Давньому Єгипті, Греції, Римі, Стародавньому Китаї) шанували яйце і мали власну атрибутику його возвеличення, але український народ найбільш виразно зумів донести до сьогодення свої графічні зображення на писанках. Символічних малюнків у писанках – понад 100, своє значення має кожен візерунок.

Символічне значення деяких зображень у писанкарстві

Сонце	джерело світла та життя, Бог
хрест	страждання, смерть і воскресіння Христа; зустрічається в багатьох формах
зірка, шестикутна або восьмикутна	символ воскресіння і безсмертя Христа
зірки	вічність земного життя, що продовжиться на небесах
колесо	безсмертя, відродження життя і безмежної Божої любові
крапки	сльози Діви Марії, яка вічно оплакує Христові муки
хвилі, кривульки, безконечник	вічність
трикутник	Трійця, триєдність природи: Всесвіту (неба), Землі та людини; батько, матір і дитина
сітка	потяг Христа до людей
риба	Христос; перші букви слів «Ісус Христос – Син Бога-Спасителя» утворюють ichtibys (грец.) = риба (укр.)
церква	відокремлення добра від зла
птахи	істоти, що злітають найвище та наближаються до світу богів; передвісники весни
олень	міфічна тварина, образ якої пов’язується зі сходом Сонця: за легендою, Олень щоранку виводить Сонце з підземного царства на небо
жіночі фігури	Велика Богиня, Богиня Неба, дарує життя на землі, а також забирає на небо, посилає небесну вологу – дощ; охоронниця всього живого на землі
рослинний орнамент	сприяння росту рослин, вчасне дозрівання, щедрий врожай
ромб	4 сторони світу
павук	святість числа 3
кінь	невтомність руху сонця та нестримної швидкості плинної води
змія	богиня земних вод: безсмертна, має лікувальну силу

Види писанок за технікою виконання

крашанка	варене яйце, пофарбоване одним кольором
крапанка	писанка з крапками одного чи кількох кольорів, нанесених за допомогою воску та писачка
дряпанка	писанка, яку фарбують у темний колір і наносять малюнок гострим предметом
мальованка	писанка, на яку наносять фарби (акварельні, гуашеві, олійні) пензлем
писанка	виготовлена за допомогою воску, писачка та фарб

Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Адруг А. Писанки Чернігівщини: історія і сучасність / А.Адруг. – Чернігів: Чернігівські обереги,  2005. – 60 с.

Гаврик В. Магічні писанка і паска / В.Гаврик // Деснянська правда. – 2015. – 9 квіт. – С. 1.

Розмова з Яною Погребнюк, провідним методистом Чернігівського обласного Центру народних ремесел для дітей та юнацтва про традиції створення писанок та випікання пасок.

Єлісєєва М. Писанкові дерева з’явились у Чернігові / М.Єлісєєва // Чернігівські відомості. – 2016. – 4 трав. – С. 15.

Про унікальний арт-проект «Чернігівська скарбниця писанок», учасники якого виготовили майже 600 писанок, розфарбували та прикрасили ними дерева біля П’ятницької церкви.

Зяткіна І. Україна в писанках / І.Зяткіна // Шкільний світ. – 2009. – № 16. – С. 16-17 вкл.

Про традиції писанкарства в середовищі українських емігрантів.

Марченко В. Програма навчально-мистецького курсу «Писанкарство» / В.Марченко // Позакласний час. – 2009. – № 5-6. – С. 134-138.

Тимощенко С. Котилася писаночка / С.Тимощенко // Позакласний час. – 2017. – № 3. – С. 54.

Запропоновано сценарій театралізованого дійства.

Федосенко Н. 26-кілограмова писанка / Н.Федосенко // Гарт. – 2015. – 9 квіт. – С. 3.

Про півтораметрову писанку, яка представлятиме Чернігівщину на конкурсі «FolkUkraine» в Києві 9 квітня 2015 р.