… забезпечення
стабільності в сусідніх з Альянсом країнах. Це важливо для таких сусідів, як
Україна, Молдова, Грузія. Ми з ними працюємо, допомагаємо модернізувати їхні
армії, проводити реформування оборонних інститутів… Ідея полягає в тому, що
коли наші сусіди більш стабільні, ми більш захищені.
Єнс Столтенберг, Генсек НАТО
Закінчення
ІІ світової війни не принесло бажаного спокою на багатостраждальну землю
Європи. Наприкінці 1940-х рр. відбулася чітка поляризація: СРСР та його
країни-супутники протистояли
колишнім союзникам у війні. У березні 1948 р. за ініціативи Англії укладається
Брюссельський договір та утворюється Західноєвропейський союз, до якого
приєднуються також Франція та країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди,
Люксембург).
Не забуваймо, що економіку європейського
континенту було зруйновано, тому для її стабілізації адміністрацією США було
запропоновано план Маршала. Додатково, у листопаді 1948 р., країни-учасниці
Брюссельського договору намагаються залучити Канаду та США до співробітництва в
галузі безпеки та оборони.
Відповідь офіційного Вашингтону була доволі швидкою: у січні 1949 р. в
заяві Держдепартаменту США наголошувалося, що практичною реалізацією принципу
колективною безпеки (ст. 51 Статуту ООН) постане Договір про колективну оборону
в Північній Атлантиці.
Вже ст. 1
Договору застерігала: «розв’язувати всі міжнародні суперечки мирними засобами, щоб не
ставити під загрозу міжнародний мир, безпеку та справедливість, а також утримуватись
у міжнародних відносинах від погроз силою чи застосування сили у спосіб,
несумісний з цілями ООН».
Ст. 5
Договору визначала принцип колективної оборони країн-учасниць: напад на одну
або кілька країн вважатиметься нападом на всіх учасників Договору. Відповідно,
згідно з принципом колективної безпеки (ст. 51 Статуту ООН), кожна
країна-учасник допомагатиме потерпілій стороні.
4 квітня
1949 р. у Вашингтоні підписано Договір про створення НАТО –Організації Північноатлантичного договору (North
Atlantic Treaty Organization), а 24 серпня 1949 р. документ набув чинності. Ось
країни-засновники: Англія, Бельгія, Данія, Ісландія, Італія, Канада,
Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США, Франція. У 1952 р. до
Альянсу долучаються Греція й Туреччина, у 1955 р. – ФРН, у 1982 р. – Іспанія.
На
початку свого існування головне завдання Альянсу полягало у протидії СРСР, до
складу якого входила й Україна. Проте наша держава була однією з перших
колишніх республік, що розпочала прямі контакти з НАТО. Тут варто пригадати
програму «Партнерство заради миру», коли наші військовослужбовці вчилися
координувати та узгоджувати дії під час командно-штабних навчань.
Подальша
співпраця України з Альянсом відбувається в рамках Програми індивідуального
партнерства. Це, зокрема, спільні військові навчання: «Козацький степ», «Осінні
союзники», «Південна Кароліна», «Широкий лан», «Щит миру», також активна участь
українських військовослужбовців у миротворчих операціях об’єднаних
сил НАТО в Боснії та Герцеговині.
9 липня
1997 р. між Україною та Альянсом укладено хартію «Про особливе партнерство», що
передбачала розгляд питань нерозповсюдження біологічної, хімічної, ядерної та
скорочення звичайної зброї… 3 жовтня 1997 р. розпочала свою діяльність Місія
України при штаб-квартирі НАТО в Брюсселі…
Проте найважливішим
для України слід вважати Варшавський саміт НАТО, що відбувся 8-9 липня 2016 р.
в польській столиці. Участь у ньому взяли 28 країн-учасниць, 26
країн-партнерів, представники ЄС, ООН та Світового банку…
Ось
висновки Президента України Петра Порошенка: «За результатами саміту
Україна-НАТО ми погодили комплексний пакет допомоги. Документ, який спрямований
на зміцнення оборони нашої держави, за допомогою потужніших структур безпеки.
Цей пакет дозволить нам консолідувати існуючі напрями підтримки НАТО і допоможе
встановити більш дієву, більш ефективну оборону і безпеку, яка також буде
реформуватись за графіком, затвердженим у Стратегічному оборонному бюлетені».
Як
стверджує Ігор Долгов, заступник Міністра оборони України з питань європейської
інтеграції, новий бюлетень є аналогом Плану дій щодо членства (ПДЧ): «І за
обсягом, і за деталізацією такого рівня документів я не пам’ятаю,
хоча з НАТО працюю досить давно. Одним із рішень, ухвалених у рамках саміту
НАТО у Варшаві, стане створення нового механізму Альянсу, метою якого буде
протидія проявам гібридної війни».
На
спільному брифінгу з Генсеком Альянсу Петро Порошенко підкреслив: «Пакет
допомоги Україні, який розглянули на комісії «Україна – НАТО», дуже важливий.
Ніколи раніше країна-партнер не мала подібної підтримки. Ми продовжуємо
проводити реформи, які дадуть можливість Україні стати членом НАТО».
Відповідно,
Єнс Столтенберг підтримав наміри нашої держави увійти до Альянсу: «Двері НАТО
залишаються відкритими для будь-якої нації у світі».
Рекомендована література
Зацікавлених цією стратегічною темою запрошуємо до відділів читальної зали
та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва: вул. Шевченка, 63
(поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).
Барський О. НАТО:
стовідсоткова гарантія безпеки / О.Барський // Військо України. – 2014. – № 3.
– С. 38-45.
Про зміни ставлення українців до
членства в НАТО, що сталися після окупації Росією Кримського півострова: 2/3
населення України підтримують вступ до Альянсу.
Капсамун І. НАТО: сигнали для
України / І.Капсамун // День. – 2017. – 31 берез. – С. 6.
Кузнецов Ю. Варшавський саміт:
двері НАТО для України відкриті / Ю.Кузнецов // Військо України. – 2016. – № 7.
– C. 38-43.
Мельник С. Наша мета – вступ
до НАТО / С.Мельник // Голос України. – 2015. – 9 черв. – С. 2.
Про підтримку
більшістю українців вступу нашої держави до НАТО.
Міжнародні організації // Позакласний час. – 2009. – № 15-16. – С. 119-123.
Історія виникнення
і діяльність міжнародних організацій,
таких як АСЕАН, ГУАМ, ЄС, МАГАТЕ, МВФ, МКЧХ, НАТО, ОБСЄ, ОПЕК, СОТ, ШОС.
Міжнародні організації: Навч. посібник. 2-ге вид., перероб. і доп.
/ За ред. О.Кучика. – К.: Знання, 2007. – 749 с.
НАТО: Історії
створення, діяльності та співробітництву з Україною присвячено розділи 3.1.2.1
– 3.1.2.8.
Пономаренко І. Джуберг Д.:
"У війні проти НАТО Росія капітулює за 10 днів" / І.Пономаренко // Країна. – 2016.
– 6 жовт. – С. 18-20.
Свентах А. Настільки близькі
ми до НАТО ? / А.Свентах // День. – 2015. – 25 верес. – С. 17.
Про візит Генсека
Північноатлантичного альянсу до України.
Торба В. Суспільство – за
НАТО, а влада ? / В.Торба // День. – 2016. –
8 лип. – С. 5.
Про результати
візиту Держсекретаря США до України, готовність співвітчизників до вступу до
НАТО та зволікання владних структур.
Немає коментарів:
Дописати коментар