«Піднести чоло свого народу, віками гнобленого, віками деморалізованого і винищуваного різними зайдами, на своїй землі, землі предків, перетвореного у слугу могутніх завойовників. Внести в нього віру» : до 150-річчя від дня народження Катрі Гриневичевої (Катерина Гриневич, уроджена Банах: 19.11.1875, підльвівські Винники, Австро-Угорщина – 25.12.1947, Бергтесґаден, Австрія)

 

«Тільки мова серця, тільки любов дає володіння дитячими душами. Без любові немає творчості для дітей. Мертвою, без любові творчістю заганяємо в могилу дитячі душі. Власне, велика, люб’яча душа, благодатна, ясна, далі ж – розум високий, глибоке знання й жива поетична уява-фантазія – ось що потрібне дитячому письменникові.

 

Ним зробитись не можна, ним треба народитись. Дитячий письменник – покликання, Богом дане. Писати для дітей – священна служба, що до неї треба вкладати на себе ризи».

 

У цих промовистих рядках – кредо Катрі Гриневичевої, талановитої української письменниці (літературна спадщина якої ще чекає на докладне вивчення) й редакторки «Дзвінка» (1909–1912), львівського журналу (двотижневика!) для дітей та молоді, голос якого упродовж чверті століття (1890–1914) лунає по всіх українських землях, доходить і до Наддніпрянської України.

 

Часопис друкує твори Тараса Шевченка й Олександра Кониського, Олени Пчілки та Лесі Українки, історичні поезії Бориса Грінченка й оповідання Михайла Коцюбинського, поезії Агатангела Кримського та віршовані казки Івана Франка (зокрема, так на його сторінках опиняється неперевершений «Лис Микита»).

 

«Загадки і жарти дідуся Кенира» – таку захопливу назву має постійна рубрика журналу, в якій виходять байки та віршовані казки Леоніда Глібова.

 

У «Дзвінку» вперше побачать світ історичні оповідання і Катрі Гриневичевої: «Перед похороном князя Романа», «Ярослав Осьмомисл», «Княжичі» – попередники двох її історичних повістей: «Шестикрилець» та «Шоломи в сонці», що вважаються вершинами творчості письменниці.

 

Рекомендована література

 

Усіх зацікавлених довідатися більше про унікальну постать української письменниці Катрі Гриневичевої запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського; вул. Княжа, 22, м. Чернігів:

 

Основні видання творів Катрі Гриневичевої

 

Гриневичева К. Непоборні : Повість, оповідання, новели / Катерина Гриневичева ; упоряд., автор вступ. ст. і приміт. Ф. П. Погребенник. – Львів : Каменяр, 2004. – 359 с., 1 арк. портр., 2 арк. іл.

Увійшли вибрані оповідання й новели, повість «Шестикрилець».

 

Гриневичева К. Шоломи в сонці : Історичний роман з княжих часів / Катря Гриневичева // Дзвін. – 1990. – № 2. – С. 22-77. – (Історична бібліотека «Дзвона»).

 

Про Катрю Гриневичеву

 

Горак Р. Покута Катрі Гриневичевої / Роман Горак // Дзвін. – 1990. - № 2. – С. 77-81.

 

«…з повноти погідного серця» (з листів Катрі Гриневичевої до Василя Стефаника) / Вступ. слово, підготовка тексту й коментарі Федора Погребенника // Слово і Час. – 1997. - № 7. – С. 30-32.

 

Камінська К. В. Повернення Катрі Гриневичевої : до 125-річчя від дня народження / Автори-укладачі: О. В. Булгак, О. Л. Заваліна, К. В. Камінська та ін. // Календар знаменних і пам’ятних дат ’2000. IV квартал. – Київ : Національна парламентська бібліотека України, 2000. – С. 83-87.

 

Лебедівна Л. Стильові особливості історичної прози Катрі Гриневичевої / Лариса Лебедівна // Слово і Час. – 2006. – № 11. – С. 30-37.       

 

Савка М. Екзистенційний дискурс творчості Катрі Гриневичевої (за збіркою оповідань «Непоборні») / Марія Савка // Слово і Час. – 2013. - № 7. – С. 77-82.

 

Валерій Помаз,

редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського