22 серпня 2019 р.

«Жив іще ненаписаним» : до 80-річчя від дня народження Володимира Дрозда


Останнім часом усе частіше приходжу до думки, як важливо для людини, яка прагне щось зробити в літературі, прискіпливо вивчати самого себе. Можливо, так зване вивчення життя, наближення письменника до життя і є, в першу чергу, заглиблення в самого себе.

Володимир Дрозд. Щоденник (грудень 1962 р.)

          Володимир Дрозд прийшов у цей світ 25 серпня 1939 р. у с.Петрушин Чернігівського району.

         Письменник вважається творцем «химерної прози», майстром перевтілення, поєднання умовного з реальним, оживлення довкілля. Вже в перших творах В.Дрозд намагається зрозуміти причини деградації людської особистості, втрату нею духовних орієнтирів, коріння свого роду.

         У новелі «Білий кінь Шептало» (1969 р.) письменник алегорично змальовує процес перетворення Системою неординарної особистості у байдужого виконавця. Автор порушує проблеми знеособлення людини в суспільстві, свободи й неволі, особистості й натовпу, дійсності й мрії.

У романі «Катастрофа», вперше надрукованому в лютневому номері журналу «Вітчизна» у 1968 р. (з подальшою 20-річною забороною видання !), В.Дрозд торкається питання внутрішнього роздвоєння особистості, втрати людиною сенсу життя за радянського режиму.

У романі «Вовкулака» («Самотній вовк», 1968 р.) перед очима читача постає жахливий процес деградації людини, що й спричиняє втрату її власної душі.

Наполегливо й послідовно письменник відстежує усі стадії розкладу суспільства «розвиненого соціалізму»: оповідання «Колесо» (1961 р.) повість «Балада про Сластьона» (1982 р.) – роман «Спектакль» (1985 р.) – роман «Убивство за сто тисяч американських доларів» (1992 р.) – роман «Злий дух. Із житієм» (1995 р.).

У романі «Листя життя», вперше надрукованому в журналі «Вітчизна» у 1989 р., автор веде читача складними шляхами своїх героїв – українців, що страждають, дозрівають, самовдосконалюються заради спасіння душі. У 1992 р. за цей твір В.Дрозду присуджено Державну премію України ім. Тараса Шевченка.

У романах «Острів у Вічності» та «Книга отця Йосипа», що друкувалися в журналі «Березіль» у 2001 та 2003 рр., письменник визначає власне життя на цій Землі як «прелюдію справжнього життя душі», що триватиме у товаристві інших душ у складі Всесвітньої Душі.
        
         А зі сторінок останнього роману «Острів у Вічності» лунають до читача слова заповіту Володимира Дрозда: «За будь-яких умов бути мужніми, мислити – ось єдине, що нам залишається в житті, це стрибок у безсмертя, стрибок без крил, але з надією на вічність».

Рекомендована література

Зацікавлених цією ювілейною сторінкою української літератури запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва: вул. Шевченка, 63 (поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

Брагінець С. "Листя землі" – геніальний роман Володимира Дрозда / С.Брагінець // Деснянська правда. – 2016. – 9 черв. – С. 7.
Про творчість видатного українського письменника, Шевченківського лауреата.

Дзюба С. Володимир Дрозд і пес Жульєн / С.Дзюба // Деснянська правда. – 2014. – 26 черв. – С. 6.
Спогади про письменника – лауреата практично всіх найпрестижніших в Україні літературних премій.

Дрозд В. Білий кінь Шептало : оповідання / В.Дрозд // Шкільна бібліотека. – 2013. – № 17-18. – С. 76-77.
Про проблеми знеособлення людини в суспільстві, свободи й неволі, особистості й натовпу, дійсності й мрії.


Дрозд В. Вибрані твори: У 2 т. Т. 1: Оповідання. Романи / В.Дрозд. – К.: Рад. письменник, 1989. – 462 с.
Оповідання: «Білий кінь Шептало», «Кінь Шептало на молочарні» та ін. Романи: «Катастрофа», «Вовкулака» («Самотній вовк»).

Дрозд В. Вибрані твори: У 2 т. Т. 2: Повісті, романи / В.Дрозд. – К.: Рад. письменник, 1989. – 552 с.
Повісті: «Ирій», «Балада про Сластьона». Романи: «Земля під копитами», «Спектакль».

Дрозд В. Злий Дух. Із житієм; Пришестя : романи / В.Дрозд. – К.: Укр. письменник, 1999. – 311 с. – Серія «Сучасна укр. л-ра».
Роман «Злий Дух…» – про життя злочинного світу в Україні 1990-х рр.
Роман «Пришестя» – автобіографічний: про повоєнне дитинство покоління шістдесятників.

Дрозд В. Инна Сиверская, судья: роман / В.Дрозд; пер. с укр. Н.Высоцкой; предисл. Н.Жулинского. – К.: Молодь, 1986. – 216 с.

Дрозд В. Листя землі: роман / В.Дрозд. – К.: Укр. письменник, 1992. – 559 с.
Своєрідна книга буття українського народу, творця і жертви глибокого соціального досвіду.

Дрозд В. Листя землі: У двох кн. Книга І / В.Дрозд; упоряд. І.Жиленко; передм. М.Жулинського. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – 703 с. – Серія «Бібліотека Шевченківського комітету».

Дрозд В. Листя землі: У двох кн. Книга ІІ / В.Дрозд; упоряд. І.Жиленко; передм. М.Жулинського. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2011. – 622 с. – Серія «Бібліотека Шевченківського комітету».
Запропоновано нові книги однойменного роману, «народної Біблії» українців. У 1992 р. твір здобув Державну премію України ім. Тараса Шевченка.

Дрозд В. Подих чудесного: оповідання, роман / В.Дрозд. – К.: Молодь, 1988. – 296 с.
Запропоновано два цикли оповідань «Що ми знаємо про любов ?» та «Подих чудесного», гостросоціальний роман «Катастрофа».

Дрозд В. Убивство за сто тисяч американських доларів: роман, оповідання / В.Дрозд. – К.: Укр. письменник, 2003. – 255 с.

Жулинський М. Дрозд Володимир Григорович / М.Жулинський // Енциклопедія Сучасної України. Т. 8: Дл – Дя. Дод.: А – Ґ. – К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. – С. 417-418.

Ісаєва О. Володимир Дрозд "Білий кінь Шептало". Проблема людини в суспільстві, її знеособлення / О.Ісаєва // Дивослово. – 2012. – № 4. – С. 16-19.
Запропоновано урок української літератури.

Ревчук С. Проблема знеособлення людини в суспільстві / С.Ревчук // Дивослово. – 2013. – № 9. – С. 18-21.
Наведено урок української літератури за оповіданням Володимира Дрозда "Білий кінь Шептало".


Сивокінь Г. Дрозд Володимир Григорович / Г.Сивокінь; редкол.: І.Дзеверін (відп. ред.) та ін. // Українська Літературна Енциклопедія: В 5 т. Т. 2: Д – К. – К.: «Українська Літературна Енциклопедія» ім. М.Бажана, 1990. – С. 112-113.

Немає коментарів:

Дописати коментар