Бажаю почати корисну справу, не відкладаючи, насамперед,
влаштувавши що-небудь міцне і нове в сфері громадської освіти. Мій син
зупинився на шляху своєї освіти з повним до нього завзяттям і з щирою любов’ю до
ближнього, хай же інші, які не мають коштів, продовжують те, чого не судилося
докінчити йому. Я докладаю складений мною проект підстави загальноосвітнього
закладу для молодих людей, у яких бракує коштів для закінчення курсу наук.
З листа Григорія Ґалаґана до Михайла Юзефовича від 15
трав. 1869 р.
Григорій Ґалаґан
прийшов у цей світ 27 серпня 1819 р. у с.Сокиринці Прилуцького повіту
Полтавської губернії (тепер – у складі Срібнянського району Чернігівської обл.)
в заможній родині. Ф.Чижов, знаний слов’янофіл
та ад’юнкт математики, був для Григорія домашнім учителем та
добрим другом, готував його до вступу в університет.
У 1840 р.
Григорій завершує навчання на юридичному факультеті Петербурзького університету
й повертається до родового маєтку, де починає цікавитися життєвими проблемами
своїх селян, допомагає їм матеріально. Від грудня 1843
р. – у Чернігівській палаті держмайна складає звіти про селян, потерпілих внаслідок
неврожаю.
Етнографія.
Це окрема сторінка у житті Григорія Ґалаґана. Упродовж 1854-1882 рр. побачили
світ такі його праці: збірка «Южнорусские песни с голосами», «Сборник этнографических материалов,
касающихся Малороссии», «О склонении малороссийских имён», «Подробное описание
малороссийской вертепной драмы
в таком виде, в каком она сохранилась в с.Сокиренцах».
Наприкінці
1850-х рр. Григорій Ґалаґан відгукнувся на заклик уряду до підготовки
селянської реформи, що ставила за мету скасування кріпацтва. У 1858 р. він входить
до Чернігівського комітету з розробки проекту «Про поліпшення та влаштування
побуту поміщицьких селян», наступного, 1859 р. стає членом-експертом «Редакционной комиссии для приведения
в порядок работ губернских комитетов».
Скасування
кріпацтва 1861 р. викликало рух в усіх аспектах життя: починають відкриватися
недільні школи, утворюються Громади (національні об’єднання).
Проте вже наступного, 1862 р., недільні школи закривають, а Валуєвським
циркуляром 1863 р. заборонено книговидання та навчання українською мовою.
Григорій Ґалаґан
вважається засновником кредитної кооперації в Україні – 26 жовтня 1869 р. він відкриває
Сокиринецьке ощадно-позикове товариство ім. П. Ґалаґана, яке суттєво допомагало
селянським господарствам. Визнане це й на урядовому рівні: Григорія Павловича обрано
Головою державної комісії у справах кредитної кооперації при Міністерстві
фінансів.
На
Великодні свята того ж 1869 р. стається надзвичайна подія, що кардинально змінює
усе подальше життя Григорія Ґалаґана: 27 квітня від епідемічного тифу помирає
єдиний 15-річний син Павло... Григорій Павлович вирішує створити закритий
навчально-виховний заклад для 16-20-річних юнаків.
У серпні
1869 р. Г. Ґалаґан купує в Києві садибу площею близько одного гектара з великим
двоповерховим будинком, 6 червня 1870 р. імператором Олександром ІІ затверджено
статут Колегії ім. Павла Ґалаґана, а в жовтні 1871 р. відбулося її офіційне
відкриття.
Григорій
Павлович зібрав у стінах закладу унікальний педагогічний склад: І. Анненський –
майбутній поет і драматург; П. Житецький – філолог, член-кореспондент
Петербурзької Академії наук; Я. Колубовський – філософ, М. Мурашко і М.
Пимоненко – художники; філософ; В. Науменко – історик літератури; А. Степович –
літературознавець.
Варто
назвати видатних випускників Колегії ім. Павла Ґалаґана: С. Бердяєв – поет і
перекладач; В. Грабар та І. Малиновський – юристи; М. Драй-Хмара, Б.
Лазаревський, П. Филипович – письменники; А. Кримський – історик-сходознавець;
В. Липський – ботанік; Д. Петрушевський – історик…
На
утримання Колегії подружжя Ґалаґанів витратило 1 млн (!) 120 тис. руб.,
зокрема, кілька великих маєтків у Чернігівській та Полтавській губерніях. Неймовірно:
на кошти однієї родини заклад існував майже 50 років: формально Колегію закрито
у червні 1920 р. згідно з наказом радянської влади про ліквідацію гімназій.
25 вересня
1888 р. Григорій Павлович відійшов у вічність. Поховано видатного мецената в
Сокиринцях. Чернігівському обласному художньому музею, відкритому 40 років тому
саме на основі колекції Григорія Ґалаґана, було повернуто ім’я його
відомого фундатора.
Рекомендована
література
Зацікавлених цією ювілейною сторінкою української історії запрошуємо до
відділів читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для
юнацтва: вул. Шевченка, 63 (поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).
Массовер Г. 15 серпня. Освіта –
майбутнє держави : до 195-річчя від дня народження Г.П.Галагана (15.08.1819 –
25.09.1888) / Г.Массовер // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2014.
– № 3. – С. 69-78.
Про громадського діяча, відомого українського
мецената, засновника Колегії Павла Галагана в Києві.
Слабошпицький М. «Друже мій
єдиний…» (Г.Ґалаґан) / М.Слабошпицький // Українські меценати: Нариси з історії
української культури. 2-ге вид., доп. – К.: Вид-во М.П.Коць; Ярославів Вал,
2006. – С. 107-119.
Тимошенко А. Громадська і благодійна
діяльність Г.Галагана / А.Тимошенко // Сіверянський літопис. – 2006. – № 5. –
С. 82-90. – Бібліогр.: 24 назви.
Тимошенко А. Стан переробної промисловості у маєтках Г.П.Галагана
(40-60 рр. ХІХ ст.) / А.Тимошенко // Сіверянський літопис. – 2006. – № 1. – С.
52-59. – Бібліогр.: 24 назви.
Тимошенко А. Участь Г.Галагана у реалізації селянської реформи 1861
р. на Чернігівщині / А.Тимошенко // Сіверянський літопис. – 2004. – № 4. – С. 36-42.
– Бібліогр.: 18 назв.
Немає коментарів:
Дописати коментар