Іван Пулюй приходить
у цей світ 2 лютого 1845 р. у м.Гримайлів (Тернопілля) у родині священика
греко-католицької церкви. Навчання в школі для маленького Івана розпочинається
з шестирічного віку. У цей час його цікавлять твори Тараса Шевченка і Марка
Вовчка, Григорія Квітки-Основ’яненка і Миколи Костомарова…
Далі –
Тернопільська класична гімназія. Мова викладання: німецька, частка української
в тижневому розкладі становить … 2 год. Проте юнак з відзнакою долає цю важливу
освітню сходинку.
У 1864 р.
Іван пішки (як свого часу Михайло Ломоносов) вирушає до столиці
Австро-Угорської імперії. Мета: теологічний факультет Віденського університету. Паралельно Іван
встигає на лекції з астрономії, математики та фізики.
Настає 1869 р. – довгоочікуваний для батьків Івана: син з
відзнакою закінчує університет ! Справді, сан греко-католицького священика
обіцяв у тому часі цілком успішне (за сучасною термінологією), доволі
прогнозоване майбутнє.
Замість священицьких свячень Іван продовжує освіту на
фізико-математичному відділенні філософського факультету, де зосереджується на
вивченні електротехніки та фізики. Згодом випускник обох факультетів стає
асистентом кафедри експериментальної фізики в Alma mater, пізніше отримує посаду асистента-викладача кафедри фізики, механіки й
математики Військово-морської академії в м.Фіуме (тепер м.Рієка, Хорватія).
У 1875 р. Пулюй здобуває ступінь доктора філософії у
Страсбурзькому університеті й стає приват-доцентом у Віденському університеті.
У 1884-1889 рр. Пулюй – професор, у 1889-1890 рр. – ректор Німецької вищої
технічної школи у Празі.
Тепер до питання першості відкриття Х-променів. На думку
дослідників наукової спадщини Пулюя, його праці з цієї теми друкуються раніше й
вони просто набагато ґрунтовніші, ніж роботи Рентгена. Також знімки Пулюя
суттєво якісніші за Рентгенові, зокрема, саме український фізик першим виконує знімок
усього скелета людини.
Пулюй
вважається не лише першим дослідником неонового світла, він також поліпшує
технологію виготовлення ниток розжарювання для звичних нам ламп освітлення. Ще
у 1881 р. Пулюй патентує переносні лампи для шахт…
Співавтор першого повного перекладу Біблії
на українську мову
У
1864-1867 рр., у часі праці чиновником з особливих доручень царського уряду у
Варшаві, у Пантелеймона Куліша виникає ідея українського перекладу Біблії. А
вже 1869 р. в додатку до львівського літературного журналу «Правда» побачило
світ п’ятикнижжя Мойсея: «Святе Письмо, або вся Біблія Старого і
Нового Завіту русько-українською мовою переложена. Частина І. П’ять
книг Мусієвих».
У Відні
Пантелеймон Куліш знайомиться з Іваном Пулюєм, фізиком і винахідником, чудовим
знавцем грецької. Співпраця над українським перекладом Біблії виявилася доволі
плідною: у 1871 р. до Лондонської штаб-квартири Британського і закордонного
Біблійного товариства передано 4 Євангелія Нового Заповіту. Мета: офіційне видання
Біблії українською мовою.
Але
Франц Міклошевич, відомий віденський славіст і головний рецензент перекладу
Куліша, того року був налаштований вкрай рішуче: «переклад досить віддалений
від грецького оригіналу і не може бути прийнятий до друку під патронатом
Британського і закордонного Біблійного товариства».
Куліш засмучений, його фінансове
становище теж доволі складне, пожежа на хуторі Мотронівка забрала багато
матеріалів перекладу, проте пряма відмова друку не зупиняє його: упродовж
наступних 14 років він працює над змінами й доповненнями до перекладу. Нарешті
сталося: 1885 р. Біблійне товариство купує в Куліша переклад Нового Завіту, яке
згодом двічі видає у Відні, у 1887 та 1892 рр.
Куліш мріє про видання вже повного
перекладу Біблії на Батьківщині… У 1897 р. він помирає, багаторічну працю не
завершено. Тоді Ганна Барвінок, дружина, передає цей переклад до колекції
українських старожитностей Василя Тарновського (молодшого). У 1899 р. помирає і
він, але перед смертю встигає домовитися з Іваном Нечуєм-Левицьким про
завершення перекладу й навіть оплачує цьому відомому письменнику його працю…
Так
наприкінці 1903 р. у Відні побачило світ «Святе Письмо Старого і Нового Завіту.
Переклад П.О.Куліша, І.С.Левицького і І.Пулюя». Сталося
це після тривалих перемовин Івана Пулюя з Британським і закордонним Біблійним
товариством, яке й нарешті дозволило друк.
Це
видання не можна вважати канонічним: хоча над своєю часткою Пантелеймон Куліш і
працював упродовж 30 років, перекладав він доволі вільно, зі значними відхиленнями
від оригінального тексту… Проте це був перший повний переклад Біблії на
українську мову.
Рекомендована
література
Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із
вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної
бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія
Гагаріна):
1000 фактів про Україну / уклад. В.Скляренко,
пер. Ю.Максимейко. – Харків: ТОВ «Бібколектор», 2013. – 315 с., іл.
Бондаренко В. Іван Пулюй – перший український фізик світового рівня /
В.Бондаренко // Все для вчителя. – 2012. – № 13-14. – С. 68-70.
Даниленко О. Іван Пулюй / О.Даниленко, В.Гусєв (кер. кол. авт.) // Видатні постаті в
історії України ХХ ст.: Короткі біографічні нариси: Довід. вид. – К.: Вища шк.,
2011. – С. 296-299.
"Завдяки самостійній Україні було б
знищено зазіхання Росії на всесвітнє панування" : до 170-річчя від дня
народження Івана Пулюя // Урядовий кур’єр. –
2015. – 31 січ. – С. 9.
Збожна О. Хлопомани ? Ні, громадівці : до 150-річчя від часу
заснування тернопільської Громади, яка була унікальною школою виховання української
національної еліти / О.Збожна // День. – 2013. – 12-13 лип. – С. 11.
Про Івана Пулюя – засновника тернопільської Громади.
Обізюк З. Нобелівські лауреати з фізики / З.Обізюк // Все для
вчителя. – 2012. –№ 13-14. – С. 23. – Бібліогр.: 3 назви.
Пляцко Р. Феноменальний Іван Пулюй / Р.Пляцко // День. –
2015. – 6-7 лют. – С. 22.
Запропоновано біографію видатного українського фізика й
винахідника, організатора науки і громадського діяча.
Тимошик М. Як Святе Письмо ставало українським / М.Тимошик // Слово Просвіти.
– 2018. – 26 квіт. – С. 6-7.
Простежено історію
перекладів Біблії на українську мову: Пантелеймона Куліша, Івана Огієнка, Івана
Хоменка.
Шаров І. Пулюй Іван
Павлович (1845-1918) : Загадкові промені / І.Шаров // Вчені України: 100
видатних імен. – К.: АртЕк, 2006. – С. 341-344.
Немає коментарів:
Дописати коментар