Опанас Сластіон (Сластьон,
Сластіонов) – український архітектор і живописець, етнограф і мистецтвознавець,
громадський діяч і педагог. Прийшов у цей світ 14 січня 1855 р. у м. Бердянську
Таврійської губ. (тепер у складі Запорізької обл.), в родині
іконописця-реставратора.
Спочатку
Опанас навчається у Петербурзькій школі «Товариства заохочення мистецтв», у
1874-1882 рр. – у Петербурзькій Академії Мистецтв у І.Крамського та
П.Чистякова. Час після закінчення Академії Сластіон використовує для мандрів
Україною: замальовує селян у народному одязі та речі їхнього вжитку, краєвиди
та пам’ятки.
Упродовж
1883-1929 рр. Сластіон виконує ілюстрації до таких творів Тараса Шевченка:
«Гайдамаки»,
поема (туш, перо, акварель, 1883-1886);
«Гамалія»,
поема (туш, перо, білило, 1888 і 1897);
«Катерина»,
поема (туш, білило, 1905 і 1925);
«Наймичка»,
поема (туш, перо);
«Сліпий»
(«Невольник»), поема (туш);
«Ой сяду я
під хатою», поезія (туш, 1910);
«На
Великдень, на соломі», поезія (туш, 1910);
«Не хочу я
женитися», поезія (туш, пастель, 1927);
«Ой
одна я, одна», поезія (туш, 1927);
«Закувала
зозуленька», поезія (туш);
«Причинна»,
балада (туш, 1929).
Варто
зупинитись на циклі малюнків Сластіона до окремого видання поеми «Гайдамаки» 1886
р. Ці ілюстрації (14 на окремих аркушах і 34 в тексті), піднесені й романтичні,
неодноразово відтворювалися у «Гайдамаках» і «Кобзарі», в альбомах і листівках,
у журналах і читанках; українські художники вчилися на цих зразках.
У 1887-1900
рр. Опанас працює художником з розробки обмундирування військ Технічного
комітету Військового міністерства.
У 1900-1928 рр. Сластіон викладає
у Миргородській художньо-промисловій школі ім. Миколи Гоголя – навчальному
закладі, що постав 1896 р. коштом Полтавського губернського земства та
добровільних внесків громадян.
Завдання школи полягало в
ознайомленні кустарів Полтавської губернії з керамічним виробництвом. Цікаво,
що замовлення до школи надходили навіть з-за кордону, а роботи її вихованців
доволі часто відзначалися нагородами на міжнародних виставках.
15 вересня 1918 р. на базі школи
утворено Миргородський художньо-промисловий інститут з відділами декоративно-народного
мистецтва та технічно-керамічним, також педкурсами для підготовки вчителів
малювання.
У 1912 р.
лікар Іван Зубковський (1848-1933) відкриває в Миргороді джерело лікувальної
мінеральної води, а у 1916-1919 рр. споруджено першу частину санаторного
комплексу: Миргородську водо- та грязелікарню, дієтичну їдальню-клуб.
Відбувалося це так: у березні 1916
р. Опанас Сластіон входить як художник (головний керівник художньої частини) до
складу комітету з побудови комплексу Миргородського курорту. Саме завдяки
Сластіону три перші будівлі комплексу було споруджено у формах українського
архітектурного стилю.
Що ж це
таке: український архітектурний стиль (далі – УАС), зокрема, на Полтавщині ?
Так зветься напрямок в українській архітектурі ХХ ст., що сформувався у
поєднанні народних мистецьких форм та стилю модерн, традиційних та новітніх
матеріалів.
Становлення
УАСу на Полтавщині відбувалося в 3 етапи:
1. 1903-1909
рр., початковий, можна окреслити одним словом: пошуки.
2. 1910-1917
рр., основний, УАС застосовується на всій території губернії, також поширюється
на Чернігівщину.
3. 1918-1930,
1935-1941 рр., заключний, на якому відбувалось поступове творче згасання (через
небезпеку репресій).
У 1903-1905 рр., у часі дискусії
довкола спорудження будинку Полтавського губернського земства, Опанас Сластіон
першим сформулював теоретичні засади УАС.
Нагадаємо тут його 6 принципів:
1. Дверний
або віконний проріз: трапеційний шестикутний,
арка: еліптична
або трицентрова.
2. Дах
наметового типу.
3. Залом (виступ)
на даху.
4. Галерея,
піддашшя, опасання (суцільна крита галерея навколо будівлі).
5. Колонка:
звивиста, кручена.
6. Кераміка,
орнаменти: широке застосування.
Найкращими зразками УАС на Полтавщині,
розробленими архітектором Опанасом Сластіоном, вважаються такі пам’ятки:
Будинки кредитово-кооперативних сільсько-господарських
і споживчих товариств у с. Устивиця, Велика Багачка, Великі Сорочинці (1910-1914),
Хомутець (1913-1914);
Миргородська водолікарня,
їдальня-клуб, грязелікарня (1916-1919);
Будинок Рубцова в Миргороді (1910).
Рекомендована література
Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у
відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва
(вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):
Афанасьєв В., Блюміна І. Ілюстрування творів Т.Г.Шевченка / В.Афанасьєв, І.Блюміна, заст. Гол. ред. А.Кудрицький, відповід.
секр. Г.Швед // Шевченківський словник. Т. І : А – Мол. – К.: Головна редакція
УРЕ, 1976. – С. 208 (таб. XVIII, кольор. вкл.), 252-254.
Докладно про серію ілюстрацій до творів Тараса Шевченка. У таб. XVIII наведено ілюстрацію до поеми Т.Шевченка «Гамалія» (кін.
ХІХ ст.).
Владич Л. Графіка / Л.Владич, гол. ред. М.Бажан // Українська Радянська Енциклопедія.
Т. 3: Гердан – Електрографія. Вид. друге. – К.: Головна редакція УРЕ, 1979. –
С. 147.
Відзначено
розвиток О.Сластіоном традицій станкової та книжкової графіки, закладених
Т.Шевченком.
Грицай М. Думи / М.Грицай, гол. ред. М.Бажан // Українська Радянська Енциклопедія.
Т. 3: Гердан – Електрографія. Вид. друге. – К.: Головна редакція УРЕ, 1979. –
С. 161 (вкладка), 493-494.
На с. 161 вкл.
наведено ілюстрацію О.Сластіона до поеми Т.Шевченка «Гайдамаки» (туш, 1885), що
зберігається тепер у Державному музеї Тараса Шевченка в Києві.
Калібаба Д. Сластіон Опанас / Д.Калібаба // Видатні діячі культури,
науки, політики Придесення : Довідник. – Чернігів: Деснянська правда, 1995. –
С. 117-118.
Сластіон (Сластьон) Опанас / Заст. Гол. ред. А.Кудрицький,
відповід. секр. Г.Швед // Шевченківський словник. Т. ІІ : Мол – Я. – К.:
Головна редакція УРЕ, 1977. – С. 217.
Докладно про серію ілюстрацій до творів Тараса Шевченка, виконаних у
1883-1929 рр. Наведено ілюстрацію до балади Т.Шевченка «Причинна» (туш, 1929).
Сластіон (Сластьон) Опанас / Упоряд. М.Лабінський, В.Мурза. За
ред. А.Кудрицького // Митці України: Енцикл. довід. – К.: «Українська Енциклопедія»
ім. Миколи Бажана, 1992. – С. 535.
Сластіона О.Г. могила у м. Миргороді / За ред. А.Кудрицького // Полтавщина :
Енцикл. довід. – К.: «Українська Енциклопедія» ім. М.Бажана, 1992. – С.
875-876.
Сластіону О.Г. меморіальні дошки у м. Миргороді / За ред.
А.Кудрицького // Полтавщина : Енцикл. довід. – К.: «Українська Енциклопедія»
ім. М.Бажана, 1992. – С. 876.
Сластьон О. До відродження
українського архітектурного стилю / О.Сластьон // Мистецька спадщина козацької
держави. – К.: Народне мистецтво, 2010. – С. 90-96.
Чернова М. Сластіон (Сластьон) Опанас / М.Чернова, гол. ред.
М.Бажан // Українська Радянська Енциклопедія. Т. 10: Салют – Стоговіз. Вид.
друге. – К.: Головна редакція УРЕ, 1983. – С. 33 (кольор. вкл.), 245.
На с. 33
кольорової вкладки запропоновано такі репродукції робіт художника Опанаса
Сластіона:
1. Проводи на Січ. 1898.
2.
Волинь. Фрагмент.
3.
Портрет кобзаря Петра Сіроштана. Туш, перо, олівець,
1887.
4.
Портрет кобзаря Самійла Яшного. Чорна акварель, перо.
1903.
5.
Ілюстрація до «Думи про смерть козака-бандуриста». Чорна акварель,
перо, білило. 1897.
Шевченко Т. Гайдамаки : поема / Т.Шевченко,
ілюстрації худ. О.Сластіона, прим. Л.Кодацької. – К.: Дніпро, 1988. – 102 с.
Ілюстрації художника Опанаса Сластіона до
«Гайдамаків» відтворено з репродукцій видання поеми 1886 р.
Шляхами Тараса Шевченка. Чернігівщина :
путівник / авт. тексту: С.Лаєвський, Л.Линюк, С.Половнікова, Н.Самохіна. – К.:
Богдана, 2012. – 276 с.: іл.
Запропоновано репродукції двох робіт
О.Сластіона:
1.
Будинок
полкової канцелярії у м. Чернігові. Мал. Поч. ХХ ст.
2.
Вечір
взимку. Чернігівщина. 1889 р.
Шовкопляс Г., Шовкопляс І. За покликом
серця: Пам’ятки історії та культури в житті і творчості Т.Г.Шевченка
/ Г.Шовкопляс, І.Шовкопляс. – К.: Наук. думка, 1990. – 168 с.: іл. – Бібліогр.:
С. 152-160.
Наведено свідчення художника О.Сластіона про
те, що 1906 р. він бачив у Воскресенській церкві у Седневі (містечку на
мальовничій річці Снов на північний схід від Чернігова) написану Шевченком
ікону Різдва Богородиці.
Немає коментарів:
Дописати коментар