Людина. Педагог. Вчений: до 140-річчя від дня народження Климента Квітки

Взагалі, я певне менше розсудлива від тебе: я не завжди тямлю, «за що і через що я кого люблю»… Не знаю і, скажу правду, знати не домагаюсь. Люблю і вже. Любов абсолютної справедливості не знає, але в тім її вища справедливість.

З листа Лесі Українки до сестри Ольги, Сан-Ремо, кін. 1901 – поч. 1902 рр.

         Климент Квітка прийшов у цей світ 4 лютого 1880 р. у селі Хмелів (тепер у складі Роменського р-ну Сумської обл.) у родині нащадків українських козаків.

Освіта майбутнього коханого чоловіка Лесі Українки по-справжньому  різнобічна. У Київському музичному училищі його викладачем є Григорій Ходоровський (1853-1927), український піаніст і композитор, випускник консерваторій Лейпціга та Петербурга.

У 1902 р. Квітка закінчує також правничий факультет Київського університету, а на історико-філологічному слухає окремі лекційні курси.

         Правничу кар’єру Квітка розпочинає у Тифліському окружному суді (тепер Тбілісі): помічник секретаря 2-го цивільного відділення, з березня 1904 р. – секретар.

         Наприкінці 1905 р. нове призначення: помічник секретаря 8-го відділення Київського окружного суду. Попереду Черкаси, знову Київ, Радомишль… У 1907 р. Квітка виходить у відставку і їде до Криму (пізніше – на Кавказ) зі своєю дружиною, Лесею Українкою.

         У 1908 р. Квітка поновлює свій статус держслужбовця. Ось географія його призначень: Ялта – Телаві – Кутаїсі – Хоні (Цулукідзе) – Кутаїсі – Макіївка (1913 р., після смерті Лесі Українки) – Тифліс (1915 р.) – Чигирин (1916 р.).

         Українську революцію Квітка зустрічає на боці Центральної Ради, відповідно, у вересні 1917 р. отримує посаду співробітника кодифікаційного відділу секретаріату судових справ УНР. Подальші призначення такі: листопад 1917 р.: товариш генерального секретаря судових справ, березень 1918 р.: товариш міністра судових справ.

         Квітка входить до ініціативної групи зі створення Українського правничого товариства. У травні – жовтні 1918 р. (доба Гетьманату) він очолює лексикографічну секцію комісії з питань правничої термінології міністерства судових справ уряду П.Скоропадського.

         На початку 1920-х рр. Квітка повертається до музикознавства: з 1921 р. він керівник Кабінету музичної етнографії ВУАН у Києві, з 1933 р. – професор Московської консерваторії, з 1937 р. – керівник Кабінету вивчення музичної творчості народів СРСР (тепер Науковий центр народної музики ім. Климента Квітки).

         У 1934 р. Квітка опиняється під колесами репресивної машини: потрапляє на заслання до Карлагу (Карагандинське управління таборів), проте наступного року виходить на волю. Стає у пригоді чудове знання англійської мови: Квітка сумлінно готує доньку начальника табору до вступу у престижний ВНЗ Москви й отримує дострокове звільнення. Власне, до початку Великого терору (1937-1938 рр.) подібне ще було цілком можливим і прийнятним.

         За свого життя Квітка збирає понад 6 тис. народних пісень, більшість – українською мовою. Записує українські народні пісні з уст своєї дружини: збірку «Народні мелодії з голосу Лесі Українки», ч. 1-2 з коментарями і нотами Климента Квітки видано у Києві 1917 р. та відтворено у Луцьку 2006 р.

         Квітка є автором таких фундаментальних праць: «Українські народні мелодії» (Київ: «Слово», 1922), Ритмічні паралелі в піснях слов’янських народів» (1923), «Професіональні народні співці і музиканти на Україні» (1924), «Первісні тоноряди» (1926), «Пісні українських зимових обрядових свят» (поч. 1940-х рр.).

  

Рекомендована література

Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Бондючна Ю. Гряде любов : уривок з роману (про Лесю Українку) / Ю.Бондючна // Літературна Україна. – 2013. – 19 верес. – С. 6-7.

Грица С. Квітка Климент Васильович / С.Грица, гол. ред. М.Бажан // Українська Радянська Енциклопедія. Т. 5: Кантата – Кулики. Вид. друге. – К.: Головна редакція УРЕ, 1980. – С. 85, 86.

Квітка Климент Васильович / За ред. І.Кураса // Провідники духовності в Україні: Довідник. – К.: Вища шк., 2003. – С. 664-665.

Квітка Климент Васильович / Упоряд. М.Лабінський, В.Мурза. За ред. А.Кудрицького // Митці України: Енцикл. довід. – К.: «Українська Енциклопедія» ім. Миколи Бажана, 1992. – С. 293.

Лук’янчук Г. Климент Квітка. Хто він ? / Г.Лук’янчук // Слово Просвіти. – 2017. – 19-25 жовт. – С. 13.

Про видатного представника української етномузикології, професора Московської консерваторії і засновника Кабінету народної музики, однодумця і коханого чоловіка Лесі Українки.

Українка Л. Листи: 1898-1902 / Л.Українка; упоряд. і автор прим. В.Прокіп (Савчук), к.ф.н.; наук. ред. Л.Мірошниченко, к.ф.н. – К.: Видавничий Дім «Комора», 2017. – 544 с.: іл. – Серія “Persona”.

Українка Л. Листи: 1903-1913 / Л.Українка; упоряд. і автор прим. В.Прокіп (Савчук), к.ф.н.; наук. ред. Л.Мірошниченко, к.ф.н. – К.: Видавничий Дім «Комора», 2018. – 736 с.: іл. – Серія “Persona”.

Усенко І. Квітка Климент Васильович / І.Усенко; редкол.: Ю.Шемшученко (голова редкол.) та ін. // Юридична енциклопедія: В 6 т. Т. 3: К – М. – К.: «Укр. енцикл.» ім. М.Бажана, 2001. – С. 77.

У тіні Лесиної слави : до 135-річчя з дня народження Климента Квітки  // Урядовий кур’єр. – 2015. – 31 січ. – С. 9.

Про українського музикознавця-фольклориста, чоловіка Лесі Українки.