Хмельницький – найкомфортніше місто України

 

Хмельницький – місто наше,

Ти, як повная чаша!

Ти, як писанка гарна,

Що на рушнику!

Хмельницький – наше місто!

Пісня лине іскристо!

Ти ясне і променисте

В сонячнім вінку!

Іван Пустовий. Хмельницький – наше місто

 

Останнім часом набуває поширення рейтинг українських міст за рівнем проживання. І тут експерти висувають 14 показників, як от: екологічний стан, забезпечення культурних потреб, витрати міського бюджету на одного мешканця, туристична привабливість...

 

А от студенти Кам’янець-Подільського коледжу культури і мистецтв (спеціальність «Образотворче та декоративне мистецтво, реставрація») не просто вважають: «Хмельницький – найкомфортніше місто України», але й доводять це у кожній з 13 картин однойменної виставки !

 

Експозицію полотен, виконаних третьокурсниками у 2021 р. під керівництвом викладача живопису Оксани Дубінської, розгорнуто у фойє Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки:

 

Марина Рублевська. Кохання у місті (полотно, олія)

 

Анна Слободянюк. Будинок Миколи Сікори (полотно, олія)

 

Микола Сікора (1862–1921) – міський голова Проскурова (від 1954 р. – м. Хмельницький) у період Української революції (1917–1921). Під час єврейського погрому у Проскурові (15.02.1919) вживає всі можливі й неможливі заходи для порятунку мирних мешканців, зокрема, особисто переховує євреїв.

 

Катерина Ходзінська. Художній музей (полотно, олія)

 

Публікацію розпочато репродукцією картини:

Альона Завальніцька. Озеро в парку ім. М. Чекмана (полотно, олія) 

«Місцевий Ван Гог»

 

 

А вже осінь прийшла у мій сад,

Забагрянила пишний наряд,

Затуманила вись голубу

І ронила у серці журбу.

Василь Крищенко. А вже осінь

 

Саме так називають донецького художника Сергія Садчикова, з творчим доробком якого хмельничани та гості міста вже встигли ознайомитися. Мова про персональну виставку графіки «Шлях Григорія Сковороди. Бахмут», що експонувалася у Хмельницькому обласному художньому музеї (ХОХМ) до 300-річчя від дня народження славетного українського філософа (грудень 2022 – січень 2023).

 

Ось тепер шанувальники творчості Сергія Садчикова мають можливість оглянути персональну виставку митця «Тихе щастя», відкриту у ХОХМ 22 вересня 2023 р. Запропоновано картини, створені художником у 1987–2021 рр.

 

Усі роботи дивовижні: вони насичені яскравими кольорами, надзвичайно теплі, просто нагадують нам про далекий (з дитинства) або втрачений (тепер, у часі війни) домашній затишок.

 

Бахмутський дворик (полотно, олія, 1993)

 

З сумом згадуємо про те, що поступово від нас відходить: тепер дворики, як правило, заасфальтовано, в них стоять собі рядком Audi, BMW, Chevrolet, Ford, Jeep, VW…

 

Осінній пейзаж (полотно, олія, 1989)

 

Весна в Артемівську (картон, олія, 2003)

 

Артемівськ – так називалося місто Бахмут, відоме тепер усьому світові, у 1924–2016 рр.

 

Біля водойми Північного ставка (полотно, олія, 2005)

 

Портрет мами (полотно, олія, 1987–2013)

Публікацію розпочато репродукцією картини:

Майстерня (полотно, олія, 2003)

«Встане правда ! Встане воля !»

 

 

Ми не погани,

Ми настоящі християни,

Ми малим ситі!..

А зате! Якби ви з нами подружили,

Багато б дечому навчились!

У нас же й світа, як на те —

Одна Сибір неісходима!

А тюрм! а люду!..

Що й лічить!

Од молдаванина до фінна

На всіх язиках все мовчить.

Бо благоденствує!

Тарас Шевченко. Кавказ

 14 вересня 2023 р. величною кантатою-симфонією «Кавказ» видатного українського композитора Станіслава Людкевича розпочато 85-й концертний сезон Хмельницької обласної філармонії. Цікаво: прем’єра твору відбулася у 1914 р. у Львові на концерті, присвяченому 100-літньому ювілею Кобзаря, диригент – автор. У Хмельницькому кантату-симфонію виконано вперше.

 

Просвітились! та ще й хочем

Других просвітити,

Сонце правди показати

Сліпим, бачиш, дітям!!

Все покажем! тільки дайте

Себе в руки взяти.

Як і тюрми муровати,

Кайдани кувати,

Як і носить!..

 Так писав наш геніальний поет-пророк у далекому 1845 році... У лютому 1918 р., після повернення з Туркестану, де Станіслав Людкевич перебував у російському полоні як вояк австрійської армії, молодий композитор стає свідком червоного терору, що здійснювали в Києві більшовицькі загони Муравйова.

 Особисто мене вражають такі шляхетні вчинки Прометея української музики, який подолав 100-літній рубіж життя (24.01.1879 – 10.09.1979): у 1948-му, вже майже 70-літній, Станіслав Людкевич разом з колегою Іларіоном Гриневецьким відмовляється засудити піаніста-віртуоза Василя Барвінського (20.02.1888 – 09.06.1963), директора Львівської консерваторії. У 1963-му підписує листа до Леоніда Брежнєва, голови Президії Верховної Ради СРСР з вимогою звільнити та реабілітувати композитора Василя Барвінського.

 

Пам’ятник Кобзареві: 

День Державного прапора України, 23 серпня 2023 р., 

сквер ім. Тараса Шевченка, м. Хмельницький

 

Публікацію розпочинає фото автора:

До відкриття 85-го концертного сезону залишається 10 хвилин...

«Красо України, Подолля !»

 

Красо України, Подолля !

Розкинулось мило, недбало !

Здається, що зроду недоля,

Що горе тебе не знавало !

Леся Українка

 

Від 14 вересня до 10 жовтня 2023 р. у Хмельницькому музеї-студії фотомистецтва (до речі, єдиному такого роду в Україні) триватиме виставка фотографій «Подільське географічне товариство презентує».

 

Ось що розповідають про виставку її автори, хмельницькі фотомитці Олександр Колосовський, Олександр Соленцов і Микола Двужилов:

 

«Всі наші географічні дослідження та пошуки виникли колись після багаторічного досвіду проведення звичайних туристичних екскурсій територією Поділля і Волині.

 

Протягом багатьох років ми знайомили туристів з мальовничими і загадковими куточками нашої Батьківщини. І саме завдяки цим подорожам нам вдалося започаткувати зібрання власної колекції картин».

 

Фотокартини по-справжньому відтворюють для нас практично кожний рядок чудового вірша видатної поетеси Лесі Українки:

 

Хвилюють лани золотії,

Здається, без краю, – аж знову

Бори величезні, густії

Провадять таємну розмову.

 

                            Скеля Шамот біля с. Нігін

 

Он ярочки зелененькі,

Стежечки по них маленькі,

Перевиті, мов стрічечки,

Збігаються до річечки,

Річка плине, берег рвучи,

Далі, далі попід кручі…

 

                                Гирло р. Тернава

 

                    Долина р. Смотрич біля с. Нігін 

                                   Каньйон р. Тернава

Публікацію розпочато фотокартиною:

«Гунська долина. Каньйон р. Тернава».

А чи можна купити Свободу ?

Від 29 серпня до 16 вересня 2023 р. у Хмельницькому обласному художньому музеї триватиме звітна виставка за результатами міжрегіонального проєкту «Ціна Свободи. Артрезиденція із сучасного живопису», що здійснюється завдяки підтримці Українського культурного фонду та партнерству з Донецьким обласним художнім музеєм (м. Краматорськ).

З 69 заяв, надісланих на конкурс митцями з усієї України, до артрезиденції потрапили 14 (доволі потужна конкуренція: 5 осіб на одне місце !) дуже різних художників (за віком, місцем народження та фактичного проживання, життєвим та професійним досвідом). Упродовж двох серпневих тижнів у мальовничому Малієвецькому обласному історико-культурному музеї (Хмельниччина) 14 артрезидентів створили 72 унікальні картини, у кожну роботу закладено власне бачення та усвідомлення вартості нашої Свободи:

Олексій Малік (1959 р. н., Кременчук – Одеса):

«Ціна Свободи – це, передовсім, свобода Держави, у якій живе людина. Неможливо творити справжнє мистецтво тоді, коли тобі нав’язують чужу думку”.

 

Олексій Малік. Пробудження (полотно, олія)

 

Олексій Малік. Cтратег (полотно, олія)

Олена Українцева (1980 р. н., Маріуполь, Україна – Зіген, Німеччина):

«Свобода – це бути готовим втратити все, що маєш, до чого звик. Але є інший шлях – не втрачати, а боротись за те, що маєш, що є цінним».

 

Олена Українцева. Мистецтво рівноваги сил є свобода (полотно, акрил)

Цю публікацію розпочато репродукцією картини:

Наталія Коробова. Реквієм (полотно, акрил)

Наталія Коробова (1949 р. н., Запоріжжя – Трускавець):

«Ціна Свободи – це життя. Але так вже повелось, що одні віддають своє життя, а інші – залишаються жити. Напевно, заради того, щоб пам’ятати про ці трагедії і запалювати в ім’я загиблих свічки пам’яті”. 

"...Із крові і землі..."

 

Від 28 липня 2023 р. у Хмельницькому обласному художньому музеї триває виставка «...Із крові і землі...», на якій представлені унікальні картини Віктора Зарецького (08.02.1925  ̶  23.08.1990) – видатного українського художника і графіка, педагога і громадського діяча, чоловіка Алли Горської.

Особисто для мене, як для бібліографа, надзвичайно приємним є усвідомлення, наскільки книга була важливою складовою повсякдення 1960-1980-х рр. Простежити це можна на багатьох картинах:

Дівчата : ескіз (папір, акварель, 1960)

Чоловік і жінка : етюд (папір, акварель, 1961)

Юнак у червоному светрі (папір, кольоровий олівець, 1982)

Цю публікацію розпочато репродукцією роботи, яка мені подобається найбільше:

Місто в Середній Азії (картон, темпера, гуаш, поч. 1960-х)

«Вам відомо, що до 2050 року в океанах буде більше пластику, аніж риби?»

 

Розтратнику, втрачаєш марно ти природи спадок – буйний цвіт краси… Коли ж настане смерті мить сумна, яким він буде, твій останній звіт?

 

Вільям Шекспір. Сонет 4

 

«Наскільки «зелене» ваше серце?» – з таким коротеньким тестом на початку своєї книги звертається до читача Ґей Браун, радниця з питань охорони довкілля та засновниця проєкту Greenopia, що допомагає компаніям ставати екологічнішими: 

 

Як часто ви купуєте воду у пластикових пляшках?

 

Як часто ви тримаєте мобільний телефон біля себе?

 

Як ви вважаєте, чи впливають засоби для догляду за шкірою на довкілля?

 

Ви коли-небудь перевіряли кров на вміст важких металів чи інших токсинів?

 

Чи враховуєте ви вплив на довкілля, коли їздите автомобілем чи купуєте його?

 

Авторка пояснює: «Якщо ви матимете інформацію (які продукти харчування вживаєте, яку воду п’єте, де обираєте жити, які засоби особистої гігієни купуєте, на якій постільній білизні спите та який одяг носите) і на її основі здійснюватимете повсякденні вибори, то кожна дрібна зміна допомагатиме вам зробити своє життя й життя всіх мешканців планети хоч трохи здоровішим.

 

Ця книжка присвячена тому, як урятувати світ, однак не весь. У ній ідеться про те, як ви можете врятувати свій світ, середовище свого проживання, своє тіло та особистий простір. Для цього знадобляться спільні зусилля громадських, приватних ініціатив та окремих людей, які об’єднуються заради очищення свого світу». 

 

Завдяки Українському Інституту книги це унікальне видання про те, як «Жити із “зеленим серцем”» надійшло до читальної зали Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Соборна, 33):

 

Браун Ґ. Жити із «зеленим серцем». Подбай про себе і планету / Ґей Браун ; пер. з англ. Наталія Яцюк ; передм. Террі Таммінена. – Київ : Наш формат, 2020. – 280 с. – 2.5 тис. пр.

 

Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва