Розвиток ідеї соборності України учасниками Кирило-Мефодіївського братства

Знаймо добре, що ми в себе вдома, серед своєї рідної сім'ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обігріє та й не освітить її так, як ми самі.

Пантелеймон Куліш (1819-1897)

Діяльність Кирило-Мефодіївського братства (1846-1847 рр.) – важлива віха української історії. Добре відомі імена його організаторів: Микола Костомаров, викладач Київського університету Св. Володимира; Василь Білозерський, студент цього ж університету та Микола Гулак, чиновник канцелярії генерал-губернатора.  

Учасниками товариства були: Тарас Шевченко, поет і художник; Пантелеймон Куліш, письменник; Дмитро Пильчиков, вчитель; Микола Савич, поміщик, а також Георгій Андрузький, Опанас Маркович, Олександр Навроцький, Іван Посада, Олександр Тулуб – усі студенти Київського університету Св. Володимира.

Важливою метою товариства (братства) проголошувалось об’єднання всіх слов’ян у федеративну республіку на засадах суверенності. Зокрема, братчики зазначали, що для вирішення цих питань «повинен існувати загальний Слов’янський собор з представників усіх племен… Оскільки слов’янські племена тепер додержуються різних віросповідань і мають упередженість одне до одного, братство буде дбати про знищення будь-якої племінної і релігійної ворожнечі між ними і поширювати ідеї про можливість примирення розходжень у християнських церквах…».

Визволення українського народу братчики бачили соборно, разом з усіма слов’янськими народами: «…Встане Україна зі своєї могили і знову озоветься до братів слов’ян, і почують заклик її, і повстане Слов’янщина, і не зостанеться ні царя, ні царевича, ні царівни, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні селянина, ні холопа – ні у Великій Росії, ні в Польщі, ні в Україні, ні в Чехії, ні у хорутан (пращурів словенців – В.П.), ні в сербів, ні у болгар».

Ідеї цього християнського соціалізму братчиків чітко окреслено у їхній «Книзі буття українського народу» (або «Законі Божому»), що має форму біблійного оповідання. Кирило-мефодіївські братчики також читали лекції, поширювали прокламації, видавали навчальну, художню й публіцистичну літературу…

У відозвах «Брати українці !» та «Брати великороси і поляки !» пролунали заклики до всіх слов’ян об’єднатися у добровільний союз-федерацію, в якому кожен народ матиме свою державу-республіку, свій громадський устрій, мову, літературу. Пропонувалося також обміркувати, як боротися за слов’янський союз, загальну рівність, братерство і мир.

Проте офіційні кола тогочасної царської Росії розуміли соборність інакше.

Ось рядки з циркуляра міністра народної освіти графа Уварова щодо  заходів з «коригування» діяльності слов’янофілів та українофілів: «Святая Русь бедствовала и страдала одна, одна проливала кровь свою за престол и веру, одна подвигалась твёрдым и быстрым шагом на поприще гражданского своего развития, одна ополчалась против двадцати народов, вторгнувшихся в её пределы с огнём и мечом в руках».

Далі висловлено таке, про що кожен свідомий українець добре поінформований з сучасних ЗМІ: «Всё, что имеем мы на Руси, принадлежит нам одним, без участия других славянских народов, ныне простирающих к нам руки и молящих о покровительстве, не столько по внушению братской любви, как по расчётам мелкого и не всегда бескорыстного эгоизма».

Наказ царського міністра народної освіти окреслено доволі чітко: «Преподаватели, следуя видам и направлению правительства и научая вверенное им юношество тому или иному предмету, да поучают его и впредь по-русски мыслить и чувствовать: только этим способом будущие члены общества составят одну великую семью с одинаковыми мыслями, с одинаковою волею, с одинаковым чувством».

Українцям не слід забувати, що ось вже понад 170 років на цих засадах побудовано мовну політику Російської імперії, згодом Радянського Союзу, а тепер Російської Федерації.

Рекомендована література

Булгакова О. Кирило-Мефодіївське братство: 170 років від дня заснування / О.Булгакова // Історія України. – 2015. – № 20. – С. 3.

Про першу таємну політичну організацію на українських землях, провідну роль в якій грали історик Микола Костомаров, поет Тарас Шевченко, письменник Пантелеймон Куліш...

Гаврик В. Мрія Костомарова, якій судилося справдитися / В.Гаврик // Деснянська правда. – 2017. – 25 трав. – С. 1, 5.

Про відзначення 200-річчя від дня народження Миколи Костомарова, що відбулося на місці майбутнього музею одного з натхненників Кирило-Мефодіївського братства, в Дідівцях, неподалік Прилук, на Чернігівщині.

Іщук Є. Український національний рух наприкінці 40 рр. ХІХ ст. / Є.Іщук // Все для вчителя. – 2011. –№ 4-5. – С. 45-50.

Урок-суд з історії України.

Калинчук А. Василь Білозерський і кирило-мефодіївці / А.Калинчук // Дивослово. – 2016. – № 5. – С. 49-52. – Бібліогр.: 18 назв.

Розглянуто участь Василя Білозерського в Кирило-Мефодіївському братстві, його арешт, проаналізовано документи та матеріали слідчої справи.

Коляда І. Методика організації та проведення уроку на тему: «Кирило-Мефодієвське братство» (Історія України, 9 кл.) / І.Коляда // Історія в школі. – 2012. – № 2. – С. 27-31.

Луняк Є. Кирило-Мефодієвське товариство: проблема дефініції / Є.Луняк // Сіверянський літопис. – 2003. – № 4. – С. 97-100.

Луняк Є. Олексій Петров: історія одного доносу / Є.Луняк // Сіверянський літопис. – 2004. – № 4. – С. 43-53.

Про студента Київського університету Св. Володимира Олексія Петрова, який в українській історії обрав собі ганебну роль зрадника Кирило-Мефодіївського товариства.

Орленко Л. Утворення Кирило-Мефодіївського братства / Л.Орленко // Все для вчителя. – 2014. –№ 1. – С. 101-105.

Запропоновано інтегрований урок з історії України.

Половець В. Василь Михайлович Білозерський (до 190-х роковин від дня народження) / В.Половець // Сіверянський літопис. – 2016. – № 4. – С. 196-202. – Бібліогр.: 14 назв.

Запропоновано розвідку про одного з організаторів Кирило-Мефодіївського товариства.

Харчук Р. Українська історія в Кирило-Мефодіївському братстві / Р.Харчук // Дивослово. – 2015. – № 12. – С. 32-40.

Чадюк М. Вільне братерство слов’ян: ілюзії та реалії (на прикладі реалізації ідей Кирило-Мефодієвського товариства) / М.Чадюк // День. – 2016. – 4-5 листоп. – С. 21.