Друге народження мого діда

Сяє дивний жовтий мак, синя хвиля грає,

Запорозький козак двічі не вмирає !

Степан Литвин. Запорозький козак двічі не вмирає

15 р. тому, 23 січня 2004-го, вдруге помер мій дід, Новомлинець Сава Пилипович. А вперше він зустрівся зі смертю 75 р. тому, 2 грудня 1943 р. Саме про це свідчить запис на с. 227 у 8-му томі «Книги пам’яті України»:

Новомлинец Савва Филиппович, 1925 г., с.Ольховка, украинец, рядовой. Проходил службу в 1343 сп 399 сд. Погиб 02.12.43 г. Похоронен д.Майское, Жлобинский р-н, Гомельская обл., в Беларуси.

Зрозуміло: запис помилковий. Дід не лише повернувся з війни живим: 1 січня 1946 р. він ще встиг одружитися з моєю бабусею Марією, у них народилося дві доньки… Неправильним є рік народження, треба: 1923. А Вільхівка ніколи не була селом, з часу заснування це хутір, якого, на жаль, вже не існує на адміністративних картах Чернігівщини та України…

Дід прожив довге й насичене працею життя: 80 р. Ніколи не розповідав мені про війну, скільки я його не прохав… У квітні 1952 р. завербувався на Далекий Схід: працював упродовж 5 р. у порту Находка (Владивосток – «сусідній» порт). На той час вербовка дозволяла врятуватися від колгоспу, але не від податків, які треба було сплачувати за дружину та батьків. 

У добу дротового радіо улюбленою програмою діда був «Театр перед мікрофоном». Безпомилково міг вгадати за голосом кожного артиста, а найкращими виставами Сава Пилипович вважав «Мартина Борулю» (за драмою Івана Карпенка-Карого) та «Кайдашеву сім’ю» (за повістю Івана Нечуя-Левицького).

Рекомендована література

Зацікавлених темою ІІ світової війни запрошуємо до відділів читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва: вул. Шевченка, 63 (поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

Від Рейхстагу до Іводзими. У полум’ї війни. Україна та українці у Другій світовій / Під заг. ред. Примаченко Я. – Харків: Книжковий клуб сімейного дозвілля, 2016. – 351 с. – Серія «Історія без цензури».

Власенко С. Органи влади на території військової зони України в період нацистської окупації: організація, підбір кадрів, функціонування (1941 – 1943 рр.) / С.Власенко // Сіверянський літопис. – 2015. – № 2. – С. 60-69. – Бібліогр.: 33 назви.

Еткіна І. Понорницький край Чернігівщини на початку німецької окупації (за щоденником Дмитра Захаровича Браженка) / І.Еткіна // Сіверянський літопис. – 2013. – № 2. – С. 71-89.

Кам’яний господар : поліська легенда XХ ст. // Позакласний час. – 2012. –  № 1-2. – С. 50-51.

Про те, як під час окупації Кам’яний господар (порівняємо Господиню мідної гори Бажова) перешкодив видобутку та вивезенню до Німеччини коростишівських гранітів.

Книга памяти Украины. Черниговская область. 8 том. – Киев: Поисково-издательское агенство «Книга памяти Украины», 1997. – С. 227.

Коропатник М. Україна у двох війнах – з гітлерівською Німеччиною та путінською Росією: історичні паралелі / М.Коропатник // Сіверянський літопис. – 2015. – № 1. – С. 49-60. – Бібліогр.: 39 назв.

Рідковець Л. Пам’ять серця / Л.Рідковець // Деснянська правда. – 2017. – 4 трав. – С. 4.

Наведено спогади про те, як пережили роки окупації (1941-1943) мешканці села Хмільниця Чернігівського району.

Україна в другій світовій війні: погляд з ХХІ ст. Історичні нариси. Кн. 1. – К: Наукова думка, 2011. – 732 с.

Україна в другій світовій війні: погляд з ХХІ ст. Історичні нариси. Кн. 2. – К: Наукова думка, 2011. – 940 с.

Цвіліховський В. Селяни сито наїлися... у війну / В.Цвіліховський // Урядовий кур’єр. – 2016. – 26 серп. – С. 3.

Про життя українських селян за німецької окупації (на матеріалах спогадів та творів української літератури).

Ціна перемоги : до Дня визволення Києва від німецько-фашистських загарбників, 6 листопада // Позакласний час. – 2013. – № 19-20. – С. 9.

Про окупаційний режим у столиці України та співвідношення сил під час боїв за Київ.