І запитала скромно (Роксолана у дервіша – В.П.): «А що робить
людину гарною ?». «Не тіло її, і не розум її, тільки мир унутрі і діяльність,
згідна з заповідями Бога. А того не осягне ніхто без чистоти душі». «А як
осягнути ту чистоту душі ?» «Не уповати на себе, бо людина слаба, і кволий дух
її, не рахувати на людей, бо вони не постійні і минущі, а кожної днини і перед
кожним ділом своїм радитися в Дусі Бога, тільки він вічно постійний, найлучший
і наймудріший».
Осип Назарук. Роксоляна
Що спільного між словами книга, стіл, бібліотека ? Схоже
на загадку із серії «Третій зайвий» ? Але ж зовсім ні. Усі три, також слово письменник, мають спільний корінь КТБ та
подібне звучання … в арабській. Ось така незвична логіка у мови, що не має
голосних.
Але в період розквіту арабської
науки, що припав на VII – XI ст., в бібліотеках
також працювали вчені (зрозуміло, за столом),
а видатний математик і астроном Мухаммед аль-Хорезмі був ще й бібліотекарем. Показово, що тогочасного
рівня ісламської математики в Західній Європі досягнуть лише наприкінці XVI
ст. Більше: у ХІІ ст. були створені цілі товариства вчених, що перекладали
надбання математиків країн ісламу на європейські мови.
З розвитком астрономічних знань у
Старому Світі виникла потреба в створенні слова, відомого тепер майже у всіх
європейських мовах: зеніт.
Переконаємося, що це слово-помилка.
Справді, замт (араб.) – найвища точка
неба: zamt -> zanit (m -> ni) -> zenit. У
Європі арабської не знали, свого слова для цього явища не існувало. Отож, коли переписували
відоме, припустилися помилки (ni замість m).
Схожа ситуація зі словом синус. Джяйб (араб.) – тятива, дуже вдалий вибір для назви цієї
тригонометричної функції. Але слово джіба (затока)
– спільнокореневе і схоже (корінь джб,
пам’ятаймо: голосних нема), відповідно, латиною
перекладається як синус !
Цікаво: трійка українських слів: жупан, шубка, юпка походять від
одного арабського jubba (безрукавка). Простежимо ці шляхи:
Jubba (араб.) –>
giuppa (італ.) ->
zupan (пол.) -> жупан
Schube (нім.) ->
шуба
Juppe (нім.) ->
jupka (пол.) -> юпка (юбка, діал.)
Тепер розташуємо мови за кількістю
носіїв (млн., в дужках), згідно з даними довідника Ethnologue:
Languages of the World та переконаємось, що арабська потрапляє до першої п’ятірки:
1. Китайська
(845)
2. Іспанська
(329)
3. Англійська
(328)
4. Гінді /
урду (182 / 61)
5. Арабська (221)
6. Бенгалі
(181)
7. Португальська
(178)
8. Російська
(144)
9. Японська
(122)
10.
Німецька (90)
Ця мова є однією з шести офіційних
робочих мов (разом з англійською, іспанською, китайською, російською та
французькою) таких поважних міжнародних організацій як ООН та ЮНЕСКО. Також
арабська є офіційною мовою для 26 країн та 2 територій. До переліку, зокрема, належать:
Алжир, Бахрейн, Єгипет, Йорданія, Ізраїль, Ірак, Катар, Кувейт, Ліван, Мавританія,
Марокко, Об’єднані Арабські Емірати, Оман, Палестина, Саудівська
Аравія, Сомалі, Сирія, Судан, Туніс.
Арабська мова належить до
семітської групи семіто-хамітської (афразійської) сім’ї мов.
Цікаво, що в цій групі теж перебувають (є найбільш до неї наближеними):
арамейська, давньоєврейська (іврит), мальтійська, фінікійська. Арамейська –
рідна мова Ісуса Христа. Візьмемо, наприклад, іврит – це колишня мертва мова,
тепер відроджена, а від 1948 р. є офіційною мовою Ізраїлю (разом з арабською). Фінікійською
спілкувалися з IV тис. до н.е. у Фінікії (тепер це територія Лівану), на
островах Кіпр, Сардинія та Сицилія, на півдні Іспанії, на півночі Африки.
Найдавніші писемні пам’ятки фінікійської мови датовано серединою ІІ тис. до
н.е., арабської – V ст. до н.е. Літературну арабську мову сформовано у V-VI
ст. Нею написано Коран – священну книгу мусульман (VII-VIII ст.).
Наступні рядки належать Агатангелу
Кримському (15.01.1871 – 25.01.1942), одному із найавторитетніших сходознавців
в Україні і поза її межами, авторові численних праць з історії культури й
літератури арабських країн, семітології, історії ісламу, людині, що володіла
майже 60-ма мовами:
Звісно всім, що арабська мова дуже
горлова. Особливо ж єсть там один такий звук, що рідко хто з європейців
навчиться його коли-небудь вимовляти. Той звук зветься «айн». Вузлуваті німці
(хитрі в біса !) постерегли, що коли прислухатися, як риплять немазані двері,
то ото ж і маємо того самого арабського «айна». Другі філологи знов кажуть, що
мале теля, коли мукає до своєї матері, то вимовляє арабське «айн» зовсім чисто:
«мабуть, чи не од верблюжат у пустинях і навчилися араби свого айна», –
догадуються вони.
Треті знов запевняють, що й кожен
європеєць уміє вимовляти арабське «айн», коли слабує на морську хоробу; бо
коли, вибачайте, він ригає, то той звук, з яким люди ригають, і єсть найчистіше
«айн». Та, мабуть, чи не легше вам буде навчитись того «айна» ось як: притуліть
кінчик язика до нижніх зубів, до самих пнів, далі притисніть цілий язик
щільно-щільно до спідньої челюсти, щоб горло було вільне, та й силуйтеся
вимовляти гортанкою не то «а», не то «є», не то «г» – от вам і вийде той
словутній «айн». Спробуйте, може пощастить вам це зробити !
Рекомендована література
Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями
у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для
юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):
Богатство, равенство, братство // Вокруг света. – 2015. – № 10. –
С. 28-43.
Про Об'єднані Арабські Емірати – країну,
що завдяки справедливому розподілу прибутків від експорту нафти, перетворилася
на квітучу оазу для своїх громадян.
Болгарский
Б. Развитие математики у народов
Средней Азии и Ближнего Востока в VII-XV ст. /
Б.Болгарский // Очерки по истории математики. – 2-е изд., испр. и доп. – Мн.:
Выш. школа, 1979. – С. 116-131.
Математики Середньої Азії та Близького Сходу: Мухаммед бен Муса
аль-Хорезмі (2-га пол. VIII ст. – між 830-840 рр.), аль-Баттані (Мухаммед ібн Джабір ібн Сінан,
850–929), Сабіт ібн Корра (836–901), Мухаммед аль-Бузджані Абуль-Вафа (940–998),
Омар Хайям (1040 – бл. 1123), Абу Наср Мухаммед ібн Тархан аль-Фарабі (870–950),
Абу-Райхан-Мухаммед ібн Ахмед аль-Біруні (973–1048), Насіреддін ат-Тусі (1201 –
1274 або 1277), Джемшид Гіяседдін аль-Каші (? – бл. 1436). Головні досягнення: створення
алгебри як науки про рівняння та розробка тригонометрії як самостійного розділу
математики.
Воля О. Емірати / О.Воля //
Літературна Україна. – 2013. – 29 серп. – С. 12-13.
Щоденник перебування автора в Об’єднаних Арабських
Еміратах у березні 2013 р.
Гасанбекова Т.
Русско-арабский разговорник. Изд. 4-е, испр. / Т.Гасанбекова. – М.: Мартин,
2008. – 256 с.
Золото за скинуті кілограми // Сіверщина. – 2013. – 25 лип. –
С. 10.
У рамках програми «Ваша вага в золоті»,
що діятиме від 19 липня до 16 серпня 2013 р., мешканці мегаполісу Дубай (ОАЕ)
отримають 1 г золота за кожен скинутий кг зайвої ваги.
Капіруліна С. Об’єднані Арабські Емірати – квітучий сад серед пустелі /
С.Капіруліна // Географія та економіка в сучасній школі. – 2012. – № 4. –
С.39-42.
Карпенко Ю. Вступ до мовознавства: Підручник
/ Ю.Карпенко. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 336 с. – Серія «Альма-матер».
Конфорович А. Колумби математики / А.Конфорович. – К.: Рад.
школа, 1982. – 223 с. – Бібліогр.: с. 222.
Діяльності вчених країн ісламу: аль-Хорезмі, Біруні, Омара Хайяма
присвячено окремий розділ «Караванні шляхи математики».
Кочерган М. Вступ до мовознавства: Підручник.
Вид. 2-ге / М.Кочерган. – К.: Видавничий центр «Академія», 2008. – 368 с. –
Серія «Альма-матер».
Кримський А. Виривки з мемуарів одного старого
гріховоди : Вибране / Агатангел Кримський; упорядкув. І передм. Ю.Коваліва. –
К.: ВЦ «Академія», 2016. – 320 с. – Серія “In crudo” («без
прикрас»).
Лингвистические
задачи. Пособие для учащихся ст. классов
/ авт.-сост.: В.Алпатов, А.Вентцель, Б.Городецкий и др. – М.: Просвещение,
1983. – 223 с.
Запропоновано захопливі задачі з мовознавства для 45 мов, зокрема,
арабській присвячено №№ 21, 139, 140, 151, 152, 154.
Ломб К. Как я изучаю языки / К.Ломб,
авториз. перевод с венгер. А.Науменко, ред. В.Фальский. – М.: Прогресс, 1978. –
215 с.
Про унікальний досвід автора, яка упродовж 25 років опанувала 10
мов (розмовний рівень), а ще 6-ма оволоділа на рівні перекладу
науково-технічної та художньої літератури.
Майборода Н. Гендерное
неравенство / Н.Майборода // Вокруг света. – 2017. – № 3. – С. 33.
Наведено цікаву статистику для ОАЕ:
частку жінок у парламенті, дипломатичному корпусі; середній вік жінки при
народженні першої дитини; очікувану тривалість життя жінок і чоловіків. Усі
дані порівнюються з українськими відповідниками.
Майборода Н. Независимость под
прикрытием / Н.Майборода // Вокруг света. – 2017. – № 3. – С. 28-37.
Про визначну роль еміратських жінок у
житті країни, серед яких – наймолодша жінка-міністр.
Майборода Н. Объединённые
Арабские Эмираты [Карти] / Н.Майборода // Вокруг света. – 2017. – № 3. – С. 34.
Запропоновано добірку даних про ОАЕ:
федеративний устрій, столицю, площу, кількість та щільність населення, національні
страви та напої.
Назарук О. Роксоляна. Жінка халіфа й падишаха (Сулеймана Великого),
завойовника і законодавця: Іст. повість з 16-го ст. / О.Назарук. – К.: Дніпро,
1992. – 271 с.: портр.
Назарук О. Роксоляна: Іст. повість / О.Назарук; іл. В.Куща. – К.:
Школа, 2008. – 336 с.: іл. – Серія «Біб-ка шкіл. класики».
Объединённые Арабские Эмираты [Карти] // Вокруг света. – 2015. – №
10. – С. 40.
Про ОАЕ на двох шпальтах: від площі та
державного устрою до традиційних напоїв та фірмових страв.
Стройк Д.
Восток после упадка античного общества / Д.Стройк; перевод с нем. и доп.
И.Погребысского // Краткий очерк истории математики. Изд. 4-е. – М.: Наука,
1984. – С. 87-104.
Математики періоду
іслама: Мухаммед ібн Муса аль-Хорезмі, аль-Баттані, Омар Хайям, Насір ад-Дін ат-Тусі,
аль-Каші, Хасан ібн аль-Хайсам, Абу Каміл.
Успенский Л.
Слово о словах (очерки о языке): Для сред. и ст. шк. возраста / Л.Успенский;
худож. И.Кожемякина. – К.: Веселка, 1987. – 367 с.: ил. – Серия «Шк. б-ка».
Фолсом Ф.
Книга о языке. Изд. 2-е, исправл. / Ф.Фолсом; пер. с англ. А.Раскиной; ред.
Н.Беляева; худ. оформ. Л.Шканова. – М.: Прогресс, 1977. – 160 с.: ил.
У захопливій формі
простежено розвиток писемності від сивої давнин до сьогодення. Окреслено
перспективи розвитку машинного перекладу та штучних мов. Запропоновано
практичні поради щодо вивчення іноземних мов.
Чужие и свои [Образотворчий матеріал] // Вокруг света. – 2015.
– № 10. – С. 36.
Добірка цікавих статистичних даних про
відмінності між умовами життя громадян Об'єднаних Арабських Еміратів (19%) та
найманих працівників цієї країни (81%).
Немає коментарів:
Дописати коментар