Славний гетьман Хмельницький Богдан: до 425-річчя від дня народження

Поки ми живі, хіба що смерть наша може наблизити нашу неволю.

Богдан Хмельницький (1595-1657)

         Почнемо з трьох розлогих цитат, однієї – віршованої, двох – прозових:

Якби-то ти, Богдане п’яний,

Тепер на Переяслав глянув!

Та на замчище подив[ив]сь!

Упився б! здорово упивсь!

І препрославлений козачий

Розумний батьку!.. і в смердячій

Жидівській хаті б похмеливсь

Або б в калюжі утопивсь,

В багні свинячім.

Амінь тобі, великий муже!

Великий, славний! та не дуже...

Якби ти на світ не родивсь

Або в колисці ще упивсь...

То не купав би я в калюжі

Тебе преславного. Амінь.

Богдан-Зиновій Хмельницький – політичний діяч середини XVII століття у Польщі та в Україні, ім’я якого пов’язане з великою селянською війною, так званою «Хмельниччиною», зрадник і лютий ворог повсталого українського селянства. 1654 рік відомий «переяславською угодою», яка ознаменувала собою союз українських феодалів з російськими і, по суті, юридичне оформила початок колоніального панування Росії над Україною.

         Хмельницький Богдан (Зіновій) – гетьман України (з 1648), державний діяч і полководець. Переслідуваний польським урядом, в кінці 1647 втік на Запорізьку Січ, де під його проводом у січні 1648 вибухнуло повстання, яке поклало початок визвольній війні українського народу 1648-54 проти шляхетської Польщі. Після рішення Земського собору 1653 про прийняття України до складу Російської держави і оголошення Росією війни Речі Посполитій Переяславська рада 1654 при керівній участі Хмельницького здійснила возз’єднання України з Росією 1654.

         Перший вірш написано Тарасом Шевченком в Переяславі у серпні 1859 р. Другий витяг – український переклад рядків «Большой Советской Энциклопедии» видання 1935 р. Третій уривок запозичено зі сторінок «Української Радянської Енциклопедії» (1985 р.).

         Слава й прослава Богдана Хмельницького продовжується в часі німецько-радянської війни 1941-1945 рр.: 10 жовтня 1943 р. затверджено орден Богдана Хмельницького, 12 жовтня 1943 р. м.Переяслав перейменовано на м.Переяслав-Хмельницький…

         1595 р. (В ін. джерелах – просто: кінець XVI ст.). Народження Богдана Хмельницького.

Майбутній гетьман України навчається у Львівському єзуїтському колегіумі, про що слід розповісти докладніше.

Єзуїти – католицький орден, що свого часу провадив активну місійну діяльність у Південній Америці та Південно-Східній Азії. Звідти – величезні кошти (конкурували навіть з королями !), що дозволяли займатися науками. Саме єзуїти відкривають лінію зміни дат, Австралію…

Освітня модель єзуїтів не знала фізичних покарань (вкрай революційно на той час !), лише моральні впливи: невдаха-учень міг опинитися на останній лаві або ж під віслючим ковпаком… Для заохочення надавалися почесні посади, як от консул чи диктатор, що передбачали також певні повноваження та переваги.

Існували дві паралельні групи: Greka i Romana, у кожного учня першої був опонент з другої, що виправляв його помилки й навпаки. За такої системи конкуренції відбувалося змагання між групами та учнями за кількість балів.

         Вихованцем єзуїтів був також Петро Могила, майбутній митрополит, що 1631 р. запровадить таку освітню модель до Лаврської Братської школи, згодом за цією системою навчатимуть у Києво-Могилянському колегіумі.

         1619 р. У битві під Цецорою вбито сотника Хмельницького, батька Богдана.

         1646 р. Богдан Хмельницький – генеральний писар Запорізького війська. Пояснення: ця посада означає канцлер, тобто найзначніша особа після гетьмана.

         Даніель Чаплінський, чигиринський підстароста, робить збройний напад на хутір Хмельницького Суботів (за відсутності господаря): забирає його дружину, вбиває сина… Хмельницький марно намагається знайти правду в польському суді, згодом у сеймі (у Варшаві). Арешт Хмельницького та його втеча на Запорізьку Січ.

         Початок 1648 р. Підготовка до збройного повстання на Запорізькій Січі. Хмельницький збирає довкола себе військо та укладає союз із кримським ханом Тугай-беєм.

         2 квітня 1648 р. Польський польний гетьман Потоцький вперше довідується про воєнні приготування козаків між Дніпром і Тясмином. Він надає сину Стефану один корпус (7-8 тис. вояків) та направляє на Січ для приборкання повстанців.

         Гетьман Барабаш зі своїми козаками мусить підтримувати Стефана Потоцького. Польський корпус підходить до Жовтих Вод, де вже отаборилися козаки Хмельницького: усі чекають на Барабаша. Провідник у Барабаша – Кричевський, кум Хмельницького. На човнах виникає бунт. Барабаша та ін. старшин, відданих Польщі, страчують. Решта приєднується до запорожців.

         Битва під Жовтими Водами. Смерть Стефана Потоцького. Відступ польського війська.

         15 травня 1648 р. Поляки займають позицію між Корсунем і Стеблевим (колишні фортифікаційні споруди) та готуються до битви. Хмельницький надсилає до польського табору Микиту Галагана, який (попри жахливі тортури) дезорієнтує польське військо та спрямовує його до козацької засідки в болоті.

         Поразка польського війська. Захоплення у полон коронного гетьмана Калиновського та польного гетьмана Потоцького. Передача їх кримському хану.

         Хмельницький стає табором у Білій Церкві. Очільник 70-тис. війська, він відмовляється прийняти гетьманську булаву від козаків.

         2 травня 1648 р. Смерть польського короля Владислава IV. Хмельницький листом (вдає, ніби не знає про це) прохає його надіслати комісарів до України.

         Ярема Вишневецький, що перейшов до католицької віри, саджає на палі козацьких послів від Хмельницького. Князь-відступник перемагає Кривоноса, проте швидко втрачає території. Він відводить своє військо до Збаража, де вчиняє шалену різанину.

         Хмельницький вдає, ніби не підтримує повстанців, що вже доходять до передмість Варшави, а продовжує перемовини із вдовою короля. Сейм спрямовує до України комісію на чолі з Адамом Кисілем, православним шляхтичем. Проте комісари не можуть зустрітися з Хмельницьким, і Кисіль вертає до польського табору.

         Коронний і польний польські гетьмани перебувають у полоні кримського хана, тому сейм призначає коронним гетьманом Домініка Заславського, його помічником – Олександра Конецпольського, польним гетьманом – Миколая Остророга. Бачимо веселу вдачу Хмельницького, який зве першого «Перина» (Заславський провадив розкішне життя), другого – «Дитина» (за юнацький вік), третього – «Латина» (Остророг мав бібліотеку).

        

         Сейм відхиляє кандидатуру Яреми Вишневецького: невгамовна жорстокість князя лише шкодить справі. Він не приєднується до головного польського війська, рухається окремо: до нього починають переходити частини з польського табору.

         Хмельницький на чолі 100-тис. війська стає табором під Пилявцями. У гетьмана – козаки, проте багато й недосвідчених селян. Хмельницький пише листа до Заславського у польський табір: пропонує переговори. Мета: дочекатися Тугай-бея, кримського спільника. Гетьман виграє 2 тижні.

         20 вересня 1648 р. Коронне військо форсує річку Пилявку. Козаки – у Пилявецькому замку.

         21 вересня 1648 р. Козаки ідуть у наступ. На допомогу прибуває Тиміш, старший син Хмельницького. Три найвищі польські командувачі потай тікають з табору, а за ними безладно суне польське військо (втікачі лишають поранених і  собак). Козаки підбирають 100 тис. возів, 80 гармат, 10 млн. червінців сріблом, хутра та коштовності. Пояснення: кожного польського шляхтича, навіть звичайного гусара, супроводжувало кілька возів з їжею, наметами, столовим сріблом…

        

         Ярема Вишневецький намагається затримати втікачів, безуспішно: за 3 дні польське військо опиняється в Галичині. Облога Львова і Замостя. Обидва міста погоджуються на виплату контрибуції Хмельницькому.

         Вибори польського короля. Претенденти: Ян Казимир та Карл, брати покійного короля Владислава IV. Хмельницький підтримує першого. Другий брат, Карл, знімає свою кандидатуру. Луїза Марія де Ґонзага, вдова брата, стає дружиною Яна Казимира. Сейм обирає королем Яна Казимира.

        

         Початок 1649 р. Урочистий в’їзд Хмельницького до Києва. На думку гетьмана, він вже досяг своєї вершини.

         Серпень 1649 р. Битва під Зборовом. Визнання привілеїв Запорізького війська. Кількість реєстрових козаків збільшено до 40 тис. Повертаються колишні права та вольності Запорізького війська. У пункті 6 Зборівської угоди зазначено: «В головних містах постою козацьких полків євреї не матимуть права володіти землею, здавати її в оренду, селитися на ній».

         1650 р. Підготовка до війни. Невдоволення Зборівською угодою з обох боків.

         Червень-липень 1651 р. Битва під Берестечком. Зрада та втеча кримського хана. Розбрат у лавах козацького війська. Переобрання Джеджалика, згодом Богуна на гетьмана. Спроба відступу козацького війська.

         9 серпня 1651 р. Загибель князя Яреми Вишневецького (епідемія, від хвороби) – головного ворога козаків. Хмельницького звільнено з ханського полону. Мешканці Чигирина зачиняють перед ним браму як перед зрадником. Хмельницький знову починає збирати військо.

         Частина козаків (зокрема, Волинський полк) вже переходить на бік царя, отримує від нього землі на поселення, тепер це Слобідська Україна (Слобожанщина, сучасні Харківська та Луганська обл.) – села звуться слободами.

         Тим часом татари, що врятувались після битви під Берестечком, грабують українські села. Хмельницький одружується втретє – на Ганні Золотаренко. Князь Радзивіл захоплює Київ. Пожежа в місті. Горить багато церков.

3 вересня 1651 р. Початок перемовин з поляками у Білій Церкві. Серед пропозицій є стаття про повернення євреїв: дозвіл оселитися й проживати в Україні.

17 вересня 1651 р. Укладення Білоцерківського договору з поляками. Хмельницький повертається до свого штабу, в Чигирин.

«Чорні» ватаги шматують польське військо, проте погано озброєні, очолювані недосвідченими ватажками (4-5), не хочуть підпорядковуватись Хмельницькому…

Осінь і зима 1651 р. Польський коронний гетьман Калиновський веде боротьбу з «чорними» ватагами. Хмельницький надсилає до Варшави реєстр на 20 тис. козаків. Насправді їх набагато більше.

Початок 1652 р. Хмельницький посилає посла до царя Олексія Михайловича з проханням про допомогу. Білоцерківську угоду не ратифіковано польським сеймом.

Тиміш вирушає з військом, щоб одружитись на Розанді, доньці молдавського господаря. Хмельницький виступає за ним, щоб підтримати у скрутну хвилину. Повна поразка польського війська у битві під Батогом. Загибель польського гетьмана Калиновського.

Хмельницький фактично повертається до Зборівського договору. Думає насамперед про подальші привілеї та вольності для козацького війська. Важливо усвідомлювати, що про звільнення селян не йдеться ! Тут величезна прірва, яка здатна лише поглибитись упродовж наступних років та навіть століть.

Тиміш прибуває до молдавського господаря Лупула.

Зима 1652-1653 р. Воєнні сутички між поляками та українцями.

1653 р. Хмельницький проводить таємні переговори з російським царем Олексієм Михайловичем та Швецією. Гетьман мріє про козацьку державу та скликає в Тернополі Велику раду, на якій висловлює думку про підлеглість цареві. Пропозиції султана викликають огиду в козаків, а наміри порозумітися з Польщею безуспішні. Триває активна підготовка до війни з польського та українського боку.

Липень 1653 р. Російський цар Олексій Михайлович вперше відкрито виступає на захист України. Хмельницький використовує це на Раді в Тернополі. Московське військо стає табором на кордоні з Литвою.

Підступне вбивство Тимоша Хмельницького сином Яреми Вишневецького Дмитром, суперником старшого сина гетьмана у боротьбі за руку донни Розанди. 

Польща знову вдається до спілки з татарами, які беруть близько 5 тис. бранців на Поділлі. Гетьман знову і знову повертається до думки про московське покровительство.

1 жовтня 1653 р. Земський собор у Москві. Схвалення війни з Польщею. Прийняття України як провінції до складу Російської імперії.

Збори Запорізького війська у Переяславі. Хмельницький пропонує козакам обрати собі покровителя (з чотирьох):

1.   Султан

2.   Кримський хан

3.   Король польський

4.   Цар східний, православний

Козаки переважно стоять за царя. Зачитують проєкт угоди, що базується на Зборівському договорі. Чисельність Запорізького війська – 60 тис. Уточнення козацької території. Гетьман прохає права самостійно приймати іноземних послів. Це питання не вирішене: послів польського короля та Порти не дозволено приймати.

Відмовляються присягати: Іван Богун, бузькі козаки, польний гетьман Іван Сірко (переходить на Січ).

Вересень 1654 р. Царське військо займає Смоленськ. Шведський король Карл Х Густав оголошує війну Польщі. Окупація країни шведським військом.

26 вересня 1656 р. Богдан Хмельницький не дотримується умови з царем щодо прийому іноземних послів та укладає мирну угоду з Ракоці. Поділ Польщі між трансильванським князем Ракоці, шведським королем (союзником Хмельницького) та бранденбурзьким курфюрстом.

Гетьман хворіє, проте постійно й наполегливо шукає спільників, які б не могли ним керувати. Лишає одних, щоб приєднатися до інших… Передбачає, що син Юрій не зможе продовжити його справу.

16 серпня 1657 р. Богдан Хмельницький помирає.

Сила влади гетьмана – у відданості інтересам козаків. Щодо визволення селян – таких намірів у Хмельницького не було, лише поширювалась така думка. Важливо пам’ятати про глибоку прірву між козаками й селянами. Звичайно, спільні вороги та релігія – об’єднують. Проте козак народжується вільним воїном, а селянин потрібен для обробітку землі. Хмельницький мріяв про козацьку державу, де селянам визначено відповідне місце – за плугом.

Дізнатися більше про Богдана Хмельницького запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Рекомендована література

         Батій Я. Богдан-Зиновій Хмельницький (1596-1657) / Я.Батій // Україна. Славетні гетьмани та інші видатні постаті козацької доби. – Харків: Веста, 2010. – С. 38-41. – 128 с.: іл.

Велетенський дуб // Позакласний час. – 2011. – № 7. – С. 64.

         Наведено віршовану легенду про те, як Богдан Хмельницький посадив дуба на березі р.Кодими на згадку про одну з перемог над поляками.

         Голобуцький В. Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович / В.Голобуцький, гол. ред. М.Бажан // Українська Радянська Енциклопедія. Т. 12: Фітогормони – ь. Вид. 2-ге. – Київ: Гол. ред. УРЕ, 1985. – С. 64-65 (іл. на окр. аркуші), 154. – 572 с.

Діптан І. Національно-державна ідея в добу Української революції ("Хмельниччина в розцвіті": 1648-1650 роки) у баченні Михайла Грушевського / І.Діптан // Сіверянський літопис. – 2016. – № 3. – С. 119-139. – Бібліогр.: 27 назв.

Діптан І. Чинники і початок "Хмельниччини": візія Михайла Грушевського / І.Діптан // Сіверянський літопис. – 2015. – № 5. – С. 84-101. – Бібліогр.: 37 назв.

Дубина О. Геополітичні підвалини утворення шведсько-українського союзу в сер. ХVІІ ст. / О.Дубина // Сіверянський літопис. – 2012. – № 5-6. – С. 96-115. – Бібліогр.: 93 назви.

Дубок Т. Історію творить людина / Т.Дубок, Н.Солонько // Відкритий урок. – 2012. – № 3. – С. 34-36.

         Запропоновано бінарний урок з української літератури та історії у 8 кл. Тема: «Образ Богдана Хмельницького в літературі та історії».

Заремба О. Відомий гетьман запорозький / О.Заремба // Історія України. – 2015. – № 23. – С. 15.

Наведено патріотичний вірш про Богдана Хмельницького.

Затилюк Я. "Спадкоємці", "власники" та "охоронці" києво-руської спадщини в уявленнях мешканців Гетьманщини 2-ї пол. XVII ст. / Я.Затилюк // Український історичний журнал. – 2011. – № 5. – С. 28-43. – Бібліогр.: 62 назви.

         Про те, як після Переяслава у середовищі козацтва намагалися відшукати і свою причетність до "київської" спадщини.

Калитко С. Цей поєдинок є вершиною військової майстерності козацького війська / С.Калитко // Урядовий кур’єр. – 2012. – 6 лип. – С. 10.

Про битву під Батогом 1652 р. під керівництвом Богдана Хмельницького.

Кирей Р. Імовірне поховання гетьмана – в Суботові / Р.Кирей // Урядовий кур’єр. – 2019. – 21 черв. – С. 20.

Коляда І. Богдан Хмельницький / І.Коляда, худож.-оформлювач О.Артеменко // Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2012. – С. 3-138. – 472 с.

Коляда І. Богдан Хмельницький / І.Коляда, В.Милько. – Київ: ДАК "Укрвидавполіграфія", 2013. – 121 с.

Коляда І. Методика вивчення теми та організації і проведення уроку: "Богдан Хмельницький – політик і дипломат" / І.Коляда // Історія в школі. – 2014. – № 3. – С. 43-48.

Комбінований урок з історії України, 8 кл.

Кралюк П. Богдан Хмельницький: легенда і людина / П.Кралюк. – Київ: Довженко Букс, 2018. – 282 с.

Кралюк П. Незвична пісня про битву під Берестечком / П.Кралюк // Літературна Україна. – 2015. – 5 берез. – С. 11.

Про пісню, незвичну на тлі ін. "козацьких" творів своїм толерантним ставленням до уніатів та єзуїтів.

Кудрявцев Л. Отаман "ангелів смерті" / Л.Кудрявцев // Військо України. – 2013. – № 3. – С. 42-45.

Про козацьку розвідку часів Богдана Хмельницького, яку очолював український полковник Лаврін Капуста.

Мартинюк М. Рецепція образу Богдана Хмельницького у творчості Йосипа Струцюка / М.Мартинюк // Слово і час. – 2011. – № 4. – С. 82-88.

         Струцюк Йосип Георгійович (нар. 17.07.1934) — український письменник-шістдесятник, перший лауреат літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Луцька.

Машіка В. Спільні та відмінні ознаки українсько-московського договору 1654 р. та українсько-польського Гадяцького договору / В.Машіка // Історія України. – 2015. – № 18. – С. 16.

Наведено завдання та відповіді до уроку з історії України, 8 кл.

Машіка В. Спільні та відмінні ознаки умов укладення, змісту та наслідків Зборівського та Білоцерківського договорів / В.Машіка // Історія України. – 2015. – № 18. – С. 15.

Запропоновано завдання та відповіді до уроку з історії України, 8 кл.

Меріме П. Богдан Хмельницький: Іст. нарис / П.Меріме; пер. з фр. Я.Кравця; передм. і прим. Н.Горячої; худож.-ілюстратор Є.Вдовиченко; худож.-оформлювач Б.Бублик // Богдан Хмельницький: Роман, іст. нарис, новели. – Харків: Фоліо, 2004. – С. 195-322. – 511 с.

Мицик Ю. Джерельна база Переяславської ради 1654 року / Ю.Мицик // Історія в школах України. – 2010. – № 3. – С. 32-38.

Методичні рекомендації з історії України.

Панченко В. «Поразка – це наука...» / В.Панченко // Дивослово. – 2010. – № 3. – С. 39-43.

Урок за романом Ліни Костенко "Берестечко".  

Перша перемога Богдана // Позакласний час. – 2019. – № 4. – С. 8.

16 травня 1648 р. завершилася битва під Жовтими Водами, яка принесла перемогу гетьману Богдану Хмельницькому.

Пиріг П. Стародуб у вирі визвольної боротьби українського народу сер. - 2-ї пол. XVII ст. / П.Пиріг // Сіверянський літопис. – 2011. – № 4. – С. 33-44. – Бібліогр.: 79 назв.

Відтворено панораму визвольних подій у найбільшому місті Чернігово-Сіверщини.

Попович І. Українсько-московський договір 1654 року / І.Попович // Все для вчителя. – 2011. – № 4-5. – С. 33-34.

Матеріали до уроку з історії України.

Радько П. Образ козацького полковника періоду Хмельниччини як учасника державотворення в новітній українській історіографії / П.Радько // Сіверянський літопис. – 2011. – № 2. – С. 52-58. – Бібліогр.: 16 назв.

Скринченко В. Крах переяславського проекту / В.Скринченко // Слово Просвіти. – 2019. – 17-23 січ. – С. 2.

Спростовано легенди та міфи, що виникли довкола Переяславської угоди від 8 січня 1654 р.

Смолій В. Богдан Хмельницький / В.Смолій, В.Степанков. – Київ: Арій, 2013. – 656 с. – Серія «Гетьмани України та їхня доба».

Смолій В. Богдан Хмельницький (Соціально-політичний портрет) / В.Смолій, В.Степанков. – Київ: Либідь, 1993. – 504 с.

Смолій В. Молоді літа гетьмана Хмельницького: турецький і татарський досвід / В.Смолій, В.Степанков // День. – 2015. – 7-8 серп. – С. 11.

Сушинський Б. Богдан Хмельницький, гетьман Визвольної армії, Великий гетьман України / Б.Сушинський // Козацькі вожді України. Історія України в образах її вождів та полководців XV-XIX ст. Історичні есе у 2-х т. Т. І. Друге, доповнене видання. – Одеса: «ВМВ», 2004. – С. 336-409. – 592 с.: іл.

Сюндюков І. "Козацький Макіявель" і московські бояри / І.Сюндюков // День. – 2012. – 13 січ. – С. 8.

Про дипломатичний шлях гетьмана Богдана Хмельницького до Переяслава.

Терещенко О. Т.Г.Шевченко та І.С.Нечуй-Левицький про гетьмана Б.Хмельницького / О.Терещенко // Історія в школі. – 2014. – № 3. – С. 24-28. – Бібліогр.: 15 назв.

Методичні рекомендації з історії України.

Фірсов О. Військово-політичні погляди П.Сагайдачного та Б.Хмельницького / О.Фірсов // Сіверянський літопис. – 2008. – № 5. – С. 18-24. – Бібліогр.: 20 назв.

Чухліб Т. Гетьман Богдан Хмельницький та його політика міжнародного утвердження Українського гетьманату. Інтрига навколо Переяславсько-Московських домовленостей 1654 р. / Т.Чухліб // Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648-1714 рр. (вид. 2-ге, доопрац.). – Київ: Арістей, 2005. – С. 50-90. – 640 с.

Чухліб Т. Чорноморська доктрина гетьмана Хмельницького, або Як козаки з турками і татарами замирювалися / Т.Чухліб // День. – 2015. – 12-13 черв. – С. 8.

Юрчук О. "Исторія Русовъ" як російська імперська версія історії українського народу / О.Юрчук // Слово і час. – 2011. – № 11. – С. 40-46. – Бібліогр.: 5 назв.

Про «Історію Русів» як одну з базових українських національних ілюзій, котра виникла під впливом загальноросійського імперського світобачення.