На початку квітня 2022 р. звірства
російських окупантів у звільнених селах і містечках Київщини та Чернігівщини
вразили увесь цивілізований світ. Так, українське містечко Буча на Київщині,
вже порівнюють з боснійським містом Сребрениця, в якій 13–22 липня 1995 р.
вчинено геноцид мусульман режимом Слободана Мілошевича, президента Сербії
(1989–1997).
Світлини з визволеного ЗСУ міста Буча
шокували не тільки Україну, але й увесь світ. На них фотоапарати
військових і представників ЗМІ зафіксували докази насильства, учиненого
солдатами й офіцерами «другої армії світу» проти цивільних.
Це були не просто вбивства, а ще й відверті катування.
Один із низки свідків, Костянтин Гудаускас,
правозахисник і волонтер, мешканець містечка Буча, який від 24 лютого 2022 р.
вивозив людей з окупованих населених пунктів Київщини, ділиться гіркими
спогадами: «Те, що я бачив на Київщині, це справжній геноцид. Я бачив, як
убивали людей, які просто йшли вулицею, розстрілювали гуманітарні конвої. Я
бачив тих, кого ґвалтували. Це були не лише дівчата, а й хлопці...»
Серед жертв, які опинилися в епіцентрі
знищення українців, був і викладач церковнослов’янської і грецької мов Київської Духовної Академії і
Семінарії, геніальний поліглот, історик та перекладач, відомий своїми
науковими працями, дослідженнями, перекладами Олександр Кислюк… На жаль, він не
встиг виїхати, врятуватися… 5 березня 2022 р. у Бучі на Київщині окупанти
обстріляли будинок викладача. Його поховали на подвір’ї його ж садиби. А таких
вчених, як Олександр Кислюк – одиниці у світі!!! Українська наукова спільнота
понесла важку і нічим не виправдану втрату...
Свою викладацьку діяльність Олександр
Кислюк розпочав з 1984 р. вчителем восьмирічних шкіл: спочатку у
Самострілівській, а потім у Сапожинській (Корецького району Рівненської
області). З 1991 р. – займався викладацькою та перекладацькою діяльністю. Став
викладачем сучасних іноземних та стародавніх мов (німецька, давньогрецька,
церковнослов'янська) у Київській духовній академії і семінарії УПЦ КП, а також
вів навчальні курси з новогрецької мови у школах м. Києва. До 2022 р. – старший викладач кафедри теорії
та історії держави і права Інституту політології та права Національного
педагогічного Університету ім. М. П. Драгоманова. Проводив заняття з латини і
римського права.
Впродовж багаторічної викладацької та
перекладацької роботи Олександр Кислюк написав низку наукових статей і переклав
чимало класичних творів зі стародавніх і сучасних іноземних мов:
давньогрецької, латини, церковнослов'янської, англійської, французької та
німецької, мав публікації з історії козацтва на основі латиномовних джерел.
Саме Олександр Кислюк переклав українською
"Політику" Арістотеля, "Анабазис" Ксенофонта,
"Аннали" Таціта, "Богословські твори святого Юстиніана",
повний церковно-слов’янський словник, твори Юстиніана й Томи Аквінського. Його
внесок у розвиток перекладацької справи, історичних досліджень – неоціненний,
Олександр Кислюк мав великі плани, яким не судилося здійснитися по причині
намірів агресора Росії знищити Україну та українців.
Ініціюючи цей допис, ми, насамперед, хотіли
б не тільки зберегти живу пам’ять про видатну людину та вченого, але й
принагідно згадати, познайомити читачів з виданнями у перекладах Олександра
Кислюка, які є у фонді нашої бібліотеки:
Арістотель.
Політика / Арістотель ; пер. з давньогр. та передм. Олександра Кислюка. – Київ
: Основи, 2005. – 239 с.
Учень Платона,
вихователь Александра Македонського, невтомний шукач найкращого державного
устрою для людської спільноти, незрівнянний у пошуку порятунку того чи іншого
виду державного устрою, автор розподілу інституцій на три види влади
(законодавчу, виконавчу й судову) – так напише про Арістотеля (384 – 322 рр. до
н.е.) Олександр Кислюк у своїй передмові до його класичної праці «Політика».
Перекладач
продовжує: «Проникливість філософа вражає, і то настільки, що викликає подив
навіть у нас. Попри досвід людства, що охоплює понад дві тисячі років після
його епохи, коли відбулося стільки різних нових явищ на кожному етапі розвитку
людської спільноти, все ж неможливо щось додати до того, що стверджував
Арістотель».
Красномовні рядки
з класичної праці видатного філософа (кн. 3, с. 79): «Держава створюється не
задля того, аби жити, а здебільшого для того, щоб жити щасливо. А то можна
припустити існування держави, яку складають раби й решта живих істот, чого
насправді не буває, бо ні ті, ні інші не здатні користуватися життєвим щастям».
Брокгауз. Історія
Німеччини у світлинах / з нім. пер. Ігор Андрущенко, Леся Сандига, Олександр
Кислюк. – Київ : Юніверс, 2010. – 568 с. – (Історична думка). – 2000 пр.
«Ось черговий, до
болю звичний, такий знайомий і водночас зануджений підручник з історії», – така
думка мимоволі промайне в кожного, хто вперше розкриє довідник «Німецька
історія у її ключових моментах». Проте несподівано побачить цілковито новий
підхід до викладу німецької історії: з її неперервного потоку д-р Гельмут
Мюллер та його співавтори вихоплюють і яскраво пишуть саме про ключових і
видатних особистостей, також епохальні події і процеси.
Приклади? Карл
Великий, Фрідріх Барбаросса, Ян Гус, Мартін Лютер, Жан Кальвін, Август Сильний,
Карл Маркс, Отто фон Бісмарк, Адольф Гітлер, Конрад Аденауер, Еріх Гонекер,
Гельмут Коль, Ґерхард Шрьодер, Анґела Меркель…
Франкська імперія
Карла Великого, Хрестові походи, Тевтонський орден, Швайцарська конфедерація,
Велика чума, Процеси над відьмами, Військовий похід на Росію, Путч Гітлера,
«Кришталева ніч», Божевільне вирішення єврейського питання, «Холодна війна» і
поділ Німеччини, Блокада Берліна, Діяльність Штазі і тягар спадщини, Німеччина
– країна імігрантів – це лише окремі приклади ключових моментів німецької
історії, зосереджених у 17 главах цього унікального довідника.
Еліас Н. Про
німців / Норберт Еліас ; з нім. пер. Олександр Кислюк. – Київ : Юніверс, 2010.
– 432 с. – (Історична думка). – 2000 пр.
Норберт Еліас,
«свідок, котрий майже 90 років відчував на собі плин подій», порушує
замовчувану тему дослідження національного характеру німців, який «не
закарбований біологічно раз і назавжди», а «розвивається і змінюється з плином
часу».
Спостереження та
думки автора в цій царині по-справжньому унікальні. Наприклад, Н. Еліас вивчає
… дуель, яка, на його думку, «є смисловим відображенням певних людських
позицій, суспільно врегульованого застосування насильства». Принагідно він згадує,
як двоє з його старших учителів ходили з рубцями на обличчі.
Далі бачимо
несподіваний, проте цілком логічний висновок: «Коли ми ставимо питання, яким
чином став можливим Гітлер, то в дійсності підтримуємо погляд, що саме
поширення суспільно санкціонованих моделей насильства та соціальної нерівності
було однією з передумов його приходу».
У своїй
ґрунтовній праці Н. Еліас не обмежується лише проблематикою минулого: «Наразі
зрозуміло, що людство, між іншим, опинилось під загрозою внаслідок руйнації довкілля
та ймовірності атомної війни. Відтак постають життєво важливі запитання, які
виходять далеко за межі проблематики Гітлера».
Таціт К. Аннали :
з часу відходу божественного Авґуста / Корнелій Таціт ; пер. з лат. Олександра
Кислюка. – Київ : Український
письменник, 2013. – 700 с. – (Ad fontes).
Головна праця
видатного римського історика Публія (Гая) Корнелія Таціта (бл. 56 – бл. 117 рр.
н.е.), в якій він блискуче здійснює «намір, стисло виклавши розповідь про
Авґуста, а саме про події наприкінці його життя, одразу ж провадити розповідь
про принципат Тиберія і його наступників, без гніву й упередження, підґрунтя
яких для мене далекі.»
Мова про Октавіана Авґуста (63 р. до н.е. – 14 р. н.е.), наймогутнішого римського імператора, час його правління (27 р. до н.е. – 14 р. н.е.) вважається золотою добою римської літератури і мистецтва (саме тоді складали свої вірші найвидатніші поети імперії: Вергілій, Горацій, Овідій).
Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва
Немає коментарів:
Дописати коментар