«Якщо ми – не в центрі, то чи має наше існування взагалі якесь значення?»

 

Якщо я бачив далі за інших, то лише тому, що стояв на плечах гігантів.

 

Ісаак Ньютон (1642 ‒ 1727). З листа до Роберта Гука (5 лют. 1676 р.)

 

Коли праця Кеплера зробила геліоцентричну модель точнішою, а Ньютон доповнив її законами руху, це неабияк змінило наше уявлення про Всесвіт: якщо ми – не в центрі, то чи має наше існування взагалі якесь значення?

 

Навіщо Богові або законам природи перейматися подіями на третій каменюці від Сонця, де залишив нас Коперник?

 

За допомогою оригінальних текстів у книжці «На плечах гігантів» простежено розвиток нашої картини небес від революційного твердження Миколая Коперника, що Земля обертається навколо Сонця, до не менш революційного припущення Альберта Айнштайна, що простір і час вигнуті та викривлені масою й енергією.

 

Обидві теорії наразилися свого часу на жорсткий спротив: інквізиції – у випадку Коперника та нацистів – у випадку Айнштайна. Проте в обох випадках ми мусимо робити інтелектуальний стрибок до нової картини світу.

 

Айнштайн також майже одноосібно відповідальний за загальну теорію відносності, у якій простір і час вигнуті й стають динамічними. Це означає, що вони підпорядковані квантовій теорії і що Всесвіт як такий має всі можливі форми та історії. Більшість цих історій будуть не надто придатні для розвитку життя, але деякі все ж матимуть усі потрібні умови.

 

Завдяки Українському Інституту книги це унікальне видання надійшло до читальної зали Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Соборна, 33):

 

Гокінґ С. На плечах гігантів. Величні прориви у фізиці та астрономії / Стівен Гокінґ; пер. з англ. Ярослава Лебеденка. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2021. – 256 с.: іл. – 2 тис. пр.

 

Валерій Помаз, бібліограф Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва