Він приходить у
цей світ 17 червня 1802 р. на Яготинщині в родині реєстрових козаків, що
служили польському королю. Далі навчання в Московському університеті, участь у
російсько-турецькій війні (1828–1829 рр.) та придушенні польського повстання (1830–1831 рр.).
Це Михайло Юзефович, колишній
українофіл, постать, що вражає мене найбільше у всій історії довкола Емського
указу. Зокрема, до таких українців В’ячеслав Липинський застосовує
словосполучення «московське сміття» (може бути й освіченим).
Справді, у березні 1847 р. саме
Юзефович видає учасників Кирило-Мефодіївського братства, завдяки йому царські
жандарми отримують «Книгу буття українського народу», головний документ
братчиків.
У 1872 р. відкривається
Київська філія Російського Географічного Товариства, голова: Григорій Ґалаґан,
виконавчий секретар: Павло Чубинський. Проте Михайло Юзефович, як один із
співзасновників, теж має свої амбіції щодо керівних посад…
У свою чергу,
Михайло Драгоманов, дядько Лесі Українки, видає статтю: «Література російська,
великоруська, українська і галицька», в якій, зокрема, пропонує ідею
культурного відокремлення України від Росії.
Таємний радник
Михайло Юзефович бачить тут жахливу загрозу «українського сепаратизму», про що
й доповідає імператору Олександру ІІ в аналітичній записці. Згодом цей колишній
українофіл, а тепер вже член Надзвичайної урядової комісії, практично стає
головним автором Емського указу (за назвою німецького курорту Емс, в якому того
часу перебував російський імператор).
Документ
складається з 11 пунктів.
Пунктами 6, 7, 8,
наприклад, передбачено: вилучити з бібліотек усі українські книги та заборонити
викладання українською мовою в школах. Також налагодити «культурний обмін»:
викладачі з Великоросії їдуть працювати в Київській, Одеській та Харківських
губерніях, відповідно, їхні колеги вирушають «на службу» до російських
губерній.
Важливо пам’ятати,
що Емський указ 1876 р. – послідовне й виважене продовження 400-літньої
політики знищення української мови. Справді, початок закладено ще у 1626-му,
коли за наказом Синоду усі українські церковні книги замінюють на московські. У
наступному 1627-му, вже згідно з наказом царя Олексія Михайловича та патріарха
Філарета, усі українські книги необхідно зібрати і спалити…
Усіх зацікавлених довідатися більше про Емський указ 1876
р., також поглибити свої знання з історії української мови, запрошуємо до
читальної зали та абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського;
вул. Княжа, 22, м. Чернігів. Чекаємо на Вас щодня (крім неділі), з 10-ї до 18-ї
год.
Про Емський указ 1876 р.
Емський акт 1876 / За ред. І. В. Муромцева // Українська мова :
Енциклопедія. – Київ : Майстер-клас, 2011. – С. 97. – 2 тис. пр.
Забужко О. Як рубали вишневий сад, або Довга дорога з Бад-Емсу
/ Оксана Забужко. – Київ : Комора, 2021. – 91 с. – 3 тис. пр.
Ільєнко І. В пазурах у двоглавого. Українство під царським
гнітом (1654 – 1917) / Іван Ільєнко. – Київ : Ярославів Вал, 2004. – 288 с.
Ільєнко І. «Печать фальші, нещирості, фарисейства» : Емський
указ / Іван Ільєнко // Літературна Україна. – 1996. – 10 жовт. – С. 6.
Кузьменко Ю. Історія української мови в конспектах Юрія Кузьменка
: Навчальний посібник / Юрій Кузьменко. – Київ : Пульсари, 2003. – 124 с. – 1
тис. пр.
Лизанчук В. Нові оберти маховика русифікації / Василь Лизанчук
// Дзвін. – 1994. – № 10. – С. 117-121.
Лизанчук В. Одвічна українофобія "русского міра": до 145-річчя
Емського указу / Василь Лизанчук // Дзвін. – 2021. – № 8. – С. 143-155.
Марочко В. Емський указ крізь віки: колоніальна експансія
Російської імперії / Василь Марочко // Слово Просвіти. – 2026. – 7-13 трав. –
С. 4-5.
Панченко В. Емський луг / В. Панченко // Україна Incognita / за заг. ред. Лариси Івшиної. – Київ : Українська прес-група, 2005. – С.
203-207.
Русанівський В. М. Історія української літературної мови : Підручник
для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів / В. М.
Русанівський. – Київ : АртЕк, 2002. – 424 с. – 2.5 тис. пр.
Сарбей В. Г. Емський акт 1876 / В. Г. Сарбей // Енциклопедія
історії України : В. 5. т. 3 : Е – Й / Редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. –
Київ : Наукова думка, 2005. – С. 37. – 5 тис. пр.
Сніжна Н. Емський указ / Настя Сніжна // Пам’ять століть. – 2006. – № 2. – С. 144-145.
Франко
З. Т. Емський акт 1876 / З. Т. Франко //
Українська мова : Енциклопедія / редкол. : В. М. Русанівський (співголова). –
Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – С. 172. – 5 тис.
пр.
Цвенгрош
Г. Емський указ: протест з Галичини / Густав Цвенгрош //
Дзвін. – 2005. – № 10. – С.
121-125.
Валерій Помаз,
редактор Центральної бібліотеки ім. Михайла
Коцюбинського
Немає коментарів:
Дописати коментар