Талановита
журналістка Тетяна Терен здійснює неймовірно захопливий проєкт «RECвізити», в рамках якого вона не прохає письменників
про коментар ситуації в Україні чи анонс нової книжки. Навпаки, в цих інтерв’ю
вона запитує своїх героїв про малу батьківщину й родину, вчителів і колег,
складні години пошуків та неповторні хвилини народження текстів…
Думки Василя Шкляра (за
проєктом «RECвізити»):
Я
мовчазний чоловік, який уміє слухати. І в цьому моя сила.
Ще я
переконаний, що всіляка метушня з’їдає час і саму людину. Ніхто ніде нікого не
чекає настільки, щоб ми поспішали, збиваючи пальці на ногах.
Часто
згадую складний період у моєму житті, коли через лептоспіроз я опинився в
реанімації і лікар давав мені лише три-чотири відсотки на одужання. Тоді я й
усвідомив, що коли тобі відведено щось зробити, Бог ще вділить на це часу.
Взагалі,
аудиторію приваблює історична конкретика, їй подобається знаходити будинки й
вулиці, згадані в тексті.
Цього
географічного принципу дотримуюсь і в історичних романах. Описуючи зустріч
Чорного Ворона з отаманом Гризлом біля містечка Мокра Калигірка, я мусив
вказати конкретне місце – де саме вони зустрілися: біля якого лісу, яру?
І ось я
написав, що вони зустрілися в Заячій Балці, а потім думаю: «Та ні, заєць – це
символ страху, отаманам він не личить». І перейменував Заячу Балку на Лисячу,
бо ж лис – мудрий і хитрий.
Але
врешті-решт цим я теж не задовольнився: «Ледацюго, сідай і їдь у Калигірку, –
сказав собі. – Подивися, які там місцеві назви!». Проїхавши двісті кілометрів,
уже на під’їзді до Мокрої Калигірки, я раптом остовпів – побачив шляховий
вказівник на… Лисячу Балку.
До
написання історичних романів мене спонукала низка причин. Я родом з Холодного
Яру, адже ця Територія Духу, як казав отаман Іван Лютий-Лютенко, простягалася
від селища Лисянка на Черкащині до Чигирина.
Одного з
моїх дідів називали «бандитом», але це слово в дитинстві здавалось мені
романтичним і викликало в уяві образ українського Робіна Гуда. Згодом я
дізнався, що насправді дід був не бандитом, а вчителем і старшиною армії УНР.
«Чорний Ворон»
з’явився
саме в той час, коли в суспільстві виник гострий запит на історичну тематику.
На момент виходу «Чорного Ворона» в людей накипіло обурення окупаційною владою
Януковича і виросло покоління, яке почало цікавитися своїм минулим.
Бог
створив нас як націю, яка живе в режимі боротьби. Можемо тішити себе думкою,
що, якщо нам випали такі випробування, то, виходить, Господь підготував для нас
якусь особливу місію на Землі.
Я вважаю,
що треба дуже добре знати свою історію й засвоювати її уроки, а в українців, на
жаль, коротка пам’ять – навіть не те що у межах століть, а й кількох
років. Силу треба черпати з минулого, бо майбутнє це всього-на-всього мрія.
Усіх зацікавлених довідатися більше про Василя Шкляра, унікального українського
письменника, перечитати його захопливі історичні романи, запрошуємо до
читальної зали та абонемента Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського;
вул. Княжа, 22, м. Чернігів. Чекаємо на Вас щодня (крім неділі), з 10-ї до 18-ї
год.
Про творчість
Василя Шкляра
Андрійченко Н. Архетипологія
роману Василя Шкляра «Чорний Ворон» / Н. Андрійченко // Слово і Час. – 2013. –
№ 8. – С. 78-85.
Герасименко Н. Переможець
Трощі / Н. Герасименко // Слово і Час. – 2019. – № 6. – С. 118-119.
Про роман «Троща».
Долженкова І. Останній
романтик / І. Долженкова // Сучасність. – 2010. – № 3. – С. 186-193.
Про роман «Чорний Ворон».
Ковацька О. Тубільний
міф як сховок від колоніальної реальності у «Ностальгії» В. Шкляра / О.
Ковацька // Слово і Час. – 2015. – № 6. – С. 42-51.
Крим А. Бенкет
шакалів / А. Крим // Київ. – 2011. – № 4-5. – С. 2-4.
Про роман «Чорний Ворон».
Крутивус З. «Чорний Ворон»
(«Залишенець») Василя Шкляра – коректна відповідь недругам України / З.
Крутивус // Березіль. – 2011. – № 3-4. – С. 180-185.
Терен Т. Василь
Шкляр (1951) / Тетяна Терен ; світлини Олександра Хоменка // Терен Т. RECвізити : Антологія письменницьких голосів. Книга 3.
– Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. – С. 260-285. – 1.5 тис. пр.
Штонь Г. Кураж
вседозволености / Г. Штонь // Сучасність. – 2010. – № 3. – С. 194-203.
Про роман «Чорний Ворон».
Окремі видання творів Василя Шкляра
(повний перелік набагато
ширший)
Заячий костел : роман /
Василь Шкляр. – Харків : КСД, 2024. – 496 с. – 10 тис. пр.
Маруся : роман / Василь
Шкляр. – Харків : КСД, 2015. – 320 с. – 10 тис. пр.
Треба спитати у Бога :
новели, есеї, спогади / Василь Шкляр. – Харків : КСД, 2019. – 320 с. – 9 тис.
пр.
Валерій
Помаз,
редактор
Центральної бібліотеки ім. Михайла Коцюбинського
Немає коментарів:
Дописати коментар