Людина з Лабораторії фантастики: до 100-річчя від дня народження Cтаніслава Лема

 

 

Гадаю, що дорога до зірок та їхніх мешканців буде не лише довгою та важкою, але й сповненою неймовірних явищ, які не мають жодних аналогій з нашою земною дійсністю.

 

Станіслав Лем

 

Станіслав Лем приходить у цей світ 12 вересня 1921 р. у польській родині єврейського походження у Львові. Батько: Самуїл Лем, військовий лікар; мати: Сабіна Волнер. Після Другої світової війни родина Лемів опиняється у Кракові, де Станіслав отримує медичну освіту.

 

Юнацькі страхи, породжені окупацією Львова нацистами під час Другої світової (також у часі Голокосту гинуть страшною смертю багато родичів Станіслава), надзвичайно впливають на дорослого Лема: письменник-фантаст неперервно очікує початку Третьої світової війни з її неминучим застосуванням атомної зброї. Відповідно, первісток Томаш народжується лише у 1968 р., на 15-й рік подружнього життя Станіслава Лема і Барбари Лесьняк.

 

Народження сина суттєво впливає на режим дня фантаста: тепер Лем засинає о 9-й вечора, а прокидається (щоб відразу ж розпочати роботу) о 4-й ранку. Цікаво, що в цьому Станіслав Лем "випереджає" на цілу годину Жуля Верна (відомо, що видатний француз починав свою працю о 5-й ранку), одного з засновників жанру наукової фантастики.

 

Лем працює науковим співробітником, пише реценції на статті з журналу «Життя науки», починають виходити його перші науково-фантастичні твори: повість «Людина з Марса» (1946); роман «Астронавти» (1951); збірка оповідань «Сезам» (1954); роман-утопія «Магелланова хмара» (1955)…

 

Неймовірно: від 1950-х рр. у тодішньому Радянському Союзі книги Станіслава Лема користуються шаленим попитом, проте у Польщі ситуація цілком протилежна. Приклад: в СРСР загальний наклад роману «Астронавти» становить 2.5 млн, до твору пише передмову Герман Титов, другий радянський космонавт (після Юрія Гагаріна); в той же час на батьківщині упродовж 1964 р. купують … декілька десятків примірників роману.

 

В СРСР зі Станіславом Лемом вважають за честь зустрітися академіки й космонавти, письменники та співаки… Лише декілька імен: Петро Капиця, видатний фізик, Нобелівський лауреат (1978); Костянтин Феоктистов, єдиний радянський безпартійний космонавт; брати Стругацькі, Аркадій і Борис (АБС), класики наукової фантастики; Володимир Висоцький, видатний актор, поет і співак…

 

 

У наш час пандемії коронавірусу, ймовірно, надзвичайно актуальним буде розглянути роман Станіслава Лема «Повернення з зірок», вперше виданий польською мовою 60 років тому, у 1961-му. Чому ? В цьому фантастичному романі також важливе місце посідає спеціальне щеплення – бетризація… Що ж це таке ? Ось Халь Брег, 30-річний головний герой твору, що «був пілотом, у польоті до Фомальгауту», повертається з далекої космічної експедиції, яка тривала «127 років за земним часом і 10 – за корабельним».

 

Упродовж відсутності Брега усіх землян бетризовано – видалено ген агресії, внаслідок чого людина навіть не думає про те, щоб вбити іншу людину чи тварину… Усі рятувальні й небезпечні завдання механізовано й роботизовано, а людство вже не прагне до зірок… Автор яскраво змальовує, наскільки спрощеним і примітивним стає життя в такому «комфортному» суспільстві, в якому люди навіть стають меншими на зріст.

 

Замість мистецтва постає його ерзац – видовища, що пропонують лише поверхове збудження емоцій, майже повністю приглушених бетризацією. «Сьогодні вже нема трагедій. Ми знищили пекло пристрастей, а тоді виявилося, що одночасно перестав існувати і рай. Усе тепер урівноважено», – таке пояснення чує Брег від свого лікаря…

 

Чудовою ілюстрацією до перших розділів роману є, на мій погляд, картина Lemberg («Львів») вже доволі відомого і перспективного художника Святослава Подлевського, кандидата історичних наук і керівника Мистецького центру Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (LAC: Library Art Centre). Полотно, написане у 2019 р., експонувалося на персональній виставці художника «Чорна зона», що проходила 23 грудня 2020 р. – 22 січня 2021 р. у блакитній залі нового корпусу нашої бібліотеки.

 

Справді, на картині ми бачимо Брега, якому для повернення на рідну планету «дозволили взяти тільки чорний светр». Важко визначити вік головного героя, майстерно зображеного художником на полотні, адже «по-земному» пілоту космічного корабля «Прометей» … 157 років, біологічно ж Брег прожив лише 40.

 

 

Яскравим тлом картини виступають Молочний (Чумацький) Шлях та окремі сузір’я. Поруч з пілотом склянка … молока, проте згідно з поясненням Наїс, дівчини, з якою Брег знайомиться першого «земного» вечора, «брит – це ніяке не молоко», але «чужому завжди дають брит», від цього напою чоловік «стає, мусить бути чемним», відповідно, «не може дозволити собі нічого зайвого».

 

Символічно: назву картини, де зашифроване місто народження фантаста (так воно звалося за часів Австро-Угорської імперії), можна також прочитати як «гора Лема» (нім.), з якої 100 років тому починався шлях маленького Станіслава до вершини всесвітньої слави та визнання...

  

Фото картини Станіслава Подлевського Lemberg ("Львів", 2019) виконано її автором.

Дізнатися більше про Станіслава Лема та ознайомитися з його творами запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Література про Cтаніслава Лема

 

         Дежуров О. Лем, Станіслав / О.Дежуров, В.Гаковський; за ред. Н.Михальської та Б.Щавурського // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. Т. 2: Л–Я. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006. – С. 29-31. – 864 с.

 

Людина з лабораторії фантастики: до 95-річчя від дня народження Станіслава Лема, 10 вересня // Шкільна бібліотека. – 2016. – № 8. – С. 7.

Про відомого польського письменника-фантаста, автора романів-попереджень, які сам Станіслав Лем називав філософськими притчами.

 

Твори Cтаніслава Лема

 

Лем С. Голем XIV: роман / Станіслав Лем; пер. з пол. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. – 168 с. – Серія «Горизонти фантастики».

 

 

Лем С. Едем. Соляріс. Повернення із зірок. Непереможний / Станіслав Лем; пер. з пол. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016. – 764 с.

 

Лем С. Из воспоминаний Иона Тихого / Станислав Лем; пер. с пол. – Москва: Кн. палата, 1990. – 528 с.

 

Лем С. Кіберіада / Станіслав Лем; пер. з пол. – Київ: Дніпро, 1968. – 286 с.

 

 

Лем С. Мир на Землі: роман / Станіслав Лем; пер. з пол. Юрія Галайка та Олеся Герасима. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. – 256 с. – Серія «Горизонти фантастики».

 

Лем С. Повернення з зірок: фантастичний роман. Вид. третє / Станіслав Лем; передм. Д. Затонського; пер. з пол. І. Бречака, А. Кисіля та С. Скирти. – Львів: Каменяр, 1976. – 224 с. – 165000 пр.

 

Лем С. Розповіді про пілота Піркса: цикл / Станіслав Лем; пер. з пол. Лариси Андрієвської, Софії Олійник та Ірини Шевченко; іл. Андрія Антоніва. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. – 480 с. – Серія «Горизонти фантастики».

 

Лем С. Соляріс: роман / Станіслав Лем; пер. з пол. Дмитра Андрухова; передм. Ю.Ф.Ярмиша; худ. І.М.Гаврилюк. – Київ: ВВФ «Котигорошко», 1996. – 192 с. – Серія «Шкільна бібліотека».

 

 

Лем С. Футурологічний конгрес: роман / Станіслав Лем; пер. з пол. Ірини Шевченко; іл. Лілії Василенко. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2018. – 144 с. – Серія «Горизонти фантастики».

Два прапори – одна країна: до Дня кримськотатарського прапора, 26 червня

 

День кримськотатарського прапора – порівняно нове свято, яке постає у 2010 р. згідно з рішенням Меджлісу кримськотатарського народу. Сама ідея святкування виникає в молодіжному середовищі кримських татар. А вперше кримськотатарський прапор затверджено на першому Курултаї кримськотатарського народу в листопаді 1917 р.

 

Що ж таке цей кримськотатарський прапор ? Блакитне полотнище з жовтою  «тамгою» (лівий верхній кут) у пропорції 1:2 (відношення ширини прапора до його  довжини). Так стверджує положення «Про національний прапор і національний гімн кримськотатарського народу», прийняте на другому Курултаї кримськотатарського народу 30 червня 1991 р.

 

І знову питання. Що таке ця «тамга», що нагадує нам український тризуб ? Ханська печатка з часів першого кримського хана Хаджі Гірея. Її зображення – на всіх ярликах (документах) і монетах Кримського ханства. Схожість із тризубом тут лише зовнішня, походження цих двох символів – цілком різне. Одна з версій походження тамги – це ваги як символ справедливості. Кожен знатний рід у Криму має свою тамгу – ознаку влади. У перекладі це слово означає печатку, підпис, штемпель…

 

Чому прапор блакитний ? Для тюркських народів цей колір – особливий, він символізує вірність, свободу, силу, чистоту… Блакитний колір пов’язано також з давнім культом Тенгрі – єдиного бога тюрків.

 

 

Дізнатися більше про історію кримських татар запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Література про історію кримських татар

 

Аширова З. Бекірова Г.: «Депортацію кримських татар можна порівняти зі знищенням Росією Кримського ханства» / З.Аширова // Урядовий кур’єр. – 2018. – 19 трав. – С. 4.

 

Бекірова Г. На боці вермахту воювали до півтора мільйона громадян СРСР. Дві третини з них – росіяни. Кримських татар депортували з батьківщини за три дні. Операція розпочалася 70 років тому – 18 травня 1944-го / Г.Бекірова // Країна. – 2014. – № 19. – С. 52-55.

 

Будник О. Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв: «Наша мета – створення платформи для повернення Криму на базі Будапештського меморандуму» / О.Будник // Урядовий кур’єр. – 2019. – 3 січ. – С. 3.

 

Дзюбенко-Мейс Н. Довга дорога додому. Кримські татари і українська політика / Н.Дзюбенко-Мейс // День. – 2014. – 16-17 трав. – С. 14.

 

Злочин, що не має терміну давності // Позакласний час. – 2018. – № 4. – С. 18-21 вкл.

До Дня боротьби за права кримськотатарського народу.

 

Капсамун І. План «Розпорошення», або Геноцид, що триває: 18 травня в Україні вшановують пам’ять жертв 74-ї річниці депортації кримськотатарського народу / І.Капсамун // День. – 2018. – 18-19 трав. – С. 4-5.

 

Козлюк С. Гоніння і вигнання / С.Козлюк // Український тиждень. – 2017. – № 11. – С. 18-19.

За інформацією Мустафи Джемілєва, від початку окупації Криму з півострова виїхало понад 20 тис. кримських татар.

 

Коханець Л. Мустафа Джемілєв: «Тривога не зникає – у повітрі передгроззя» / Л.Коханець // Голос України. – 2014. – 17 трав. – С. 12.

Розмова з діячем кримськотатарського національного руху, головою Меджлісу (1991-2013), правозахисником та дисидентом про депортацію та заборону окупаційної влади вшанувати 70-річчя цієї жахливої події.

 

Кулик Н. Очікуючи другого повернення / Н.Кулик // Освіта України. – 2017. – 22 трав. – С. 8-9.

Про історію депортації кримських татар, знищення їхніх духовних цінностей.

 

Лосєв І. Ключ від півострова / І.Лосєв // Український тиждень. – 2017. – № 11. – С. 20-22.

Висловлено думку про те, як автономія корінного народу Криму могла б сприяти вирішенню проблеми територіальної цілісності України.

 

Лосєв І. Крим: облога, блокада чи залучення / І.Лосєв // Український тиждень. – 2017. – № 19. – С. 22-23.

 

Лосєв І. Обмежувач суверенітету / І.Лосєв // Український тиждень. – 2017. – № 8. – С. 22-24.

Про те, як закладалося підґрунтя російської окупації Криму.

 

Моісеєва Т. У перші роки після депортації було знищено половину кримських татар / Т.Моісеєва // Урядовий кур’єр. – 2015. – 21 листоп. – С. 1, 5.

 

Перша депортація Криму // Урядовий кур’єр. – 2017. – 23 груд. – С. 7.

До 235-річчя виходу таємного рескрипту Катерини ІІ.

 

Подобєд О. Спокуса пропаганди / О.Подобєд // Історія України. – 2015. – № 15. – С. 1-5 вкл.

Про міжнародний відкритий семінар «Спокуса пропаганди й масові вбивства в Україні у ХХ – на початку ХХІ ст.», присвячений Голодомору, депортації кримських татар і Голокосту.

 

Прокопенко М. «Боятися і мовчати кримські татари не готові» / М.Прокопенко, М.Тимченко // День. – 2017. – 27 жовт. – С. 18-19.

Запропоновано розмову з журналістом А.Наумлюком про сім’ї політв’язнів та опір окупаційному режиму на анексованому півострові.

 

Сеітбекіров А. За що ? / А.Сеітбекіров // Голос України. – 2014. – 17 трав. – С. 12-13.

Наведено спогади очевидця, вчителя історії про депортацію кримських татар та подальше життя на чужині.

 

Хто гасить свічу пам’яті ? Завтра минає 70 років від початку депортації кримських татар // Голос України. – 2014. – 17 трав. – С. 1.

Про перепони, які чинить окупаційна влада Криму: заборону мітингу пам’яті жертв депортації кримських татар та в’їзду до Криму Мустафі Джемілєву.

 

Чадюк М. Увага «від нас» / М.Чадюк // День. – 2018. – 18-19 трав. – С. 31.

Вперше в дитячій літературі відома письменниця Зірка Мензанюк порушує тему депортації кримськотатарського народу.

 

Яновська Л. Повернення до правди / Л.Яновська // Урядовий кур’єр. – 2014. – 24 трав. – С. 16.

Про перший художній фільм «Хайтарма» («Повернення»), створений на основі реальних подій і фактів депортації кримських татар 18 травня 1944 р.

 

 

        

Мисливець за «американською мрією»: до 125-річчя від дня народження Френсіса Скотта Фіцджеральда

 

 

Ми не хотіли просто існувати, ми бажали вічно змінюватися.

 

Френсіс Скотт Фіцджеральд

 

Майбутній письменник, Френсіс Скотт Фіцджеральд приходить у цей світ 24 вересня 1896 р. у місті Сент-Пол (столиці американського штату Міннесота) у родині католиків з Ірландії. Новонароджений хлопчик отримує ім'я свого видатного двоюрідного прадіда – Френсіс Скотт Кі, відомого як автора тексту Державного гімну Сполучених Штатів.

 

У часі Першої світової війни Фіцджеральд, лейтенант тилової частини, знайомиться з красунею Зельдою Сейр, донькою судді, однією з найбагатших наречених штату Алабама. Проте порівняна бідність Фіцджеральда стає на перешкоді шлюбу: Зельда розриває заручини, а демобілізований юнак опиняється у Нью-Йорку…

 

У 1920 р. виходить друком «По цей бік раю» – перший роман Френсіса, що має шалений успіх. Стає дійсністю й омріяне одруження Фіцджеральда із Зельдою, яку надалі називатимуть «блискучим прототипом героїнь його романів».

 

Дізнатися більше про Френсіса Скотта Фіцджеральда та ознайомитися з його творами запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

 

Література про Ф. Скотта Фіцджеральда

 

         Зверев А. Фицджеральд (Fitzgerald), Фрэнсис Скотт / А.Зверев; сост. и общ. редакция Я.Засурского, Г.Злобина, Ю.Ковалёва // Писатели США. Краткие творческие биографии. – Москва: Радуга, 1990. – С. 516-520. – 624 с.

 

Зозуля І. Згубність "американської мрії" як основна причина загибелі обдарованої особистості в романі Ф.С.Фіцджеральда "Ніч лагідна" / І.Зозуля // Зарубіжна література в школах України. – 2010. – № 6. – С. 52-55. – Бібліогр.: 7 назв.

Запропоновано методичні рекомендації до уроків із зарубіжної літератури.

 

         Спанкерен К. Проза 1914–1945 років: американський реалізм. Ф. Скотт Фітцджеральд (1896–1940) / К.Спанкерен; відп. ред. Г.Чінкотта, Д.Клак; худ. ред. Е.Тумі; пер. з англ. І.Прохорович // Література Сполучених Штатів: нарис. – Відень: Інформаційне Агенство США, 1996. – С. 79-80. – 142 с.

         Кетрін Ван Спанкерен, авторка нарису – проф. англійської мови і літератури в Університеті Тампа (престижний навчальний заклад у штаті Флорида, США), її спеціалізація – американська література, література авторів-жінок та поезія.

 

Тернбулл Э. Скотт Фицджеральд / Э.Тернбулл. – Москва: Молодая гвардия, 1981. – 318 с.

 

Френсіс Скотт Фіцджеральд "Великий Гетсбі": книжковий навігатор // Шкільна бібліотека. – 2014. – № 6. – С. 71.

 

Твори Ф. Скотта Фіцджеральда

 

Фіцджеральд Ф.С. Багатий хлопець та ін. історії / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер. з англ. Ганни Лелів. – Київ: Знання, 2017. – 270 с., тв. пал. – Серія «American Library».

 

 

Фіцджеральд Ф.С. Великий Гетсбі: Романи / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер. з англ.: Мар Пінчевський. – Харків: Фоліо, 2003. – 397 с. – Серія «Бібліотека світової літератури».

 

Фіцджеральд Ф. С. : Fitzgerald F. Scott. Великий Гетсбі : The great Gatsby / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер. з англ. Андрія Пехника. – Київ: Знання, 2019. – 269 с., тв. пал. – Серія «Білінгва». – Кн. для чит. англ. мовою. – Заголовок і текст парал. укр., англ.

 

 

         Фіцджеральд Ф.С. Загадкова історія Бенджаміна Баттона: Збірка оповідань / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер.з англ.: Валентин Бут. – Київ: КМ Books, 2018. – 448 с.

 

Фіцджеральд Ф.С. Кохання останнього магната / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер. з англ.: Ігор Ільїн, Олександр Кальниченко. – Харків: Фоліо, 2017. – 192 с. – Серія «Зарубіжні авторські зібрання».

 

 

Фіцджеральд Ф.С. Пірат несходжених морів та інші історії / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер. з англ. – Київ: Знання, 2018. – 206 с., тв. пал. – Серія «American Library».

 

 

Фіцджеральд Ф.С. Я віддав би життя за тебе / Ф.Скотт Фіцджеральд; пер. з англ.: О.Б.Король. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. – 445 с.