Дотепер у
середовищі істориків ІІ-ї світової війни не вщухають суперечки: а чи був
Пораймос і чи можна його порівнювати з Голокостом ? Термін Пораймос означає
переслідування ромів нацистами (за аналогією з терміном для євреїв). Думки
науковців розходяться, проте спільною позицією є те, що антиромська політика не
містила в собі расово-ідеологічної складової, щодо циган у нацистів не існувало
чіткого та єдиного плану винищення.
Спроби
розробки такого плану Інститутом расової гігієни у 1933-1942 рр. ускладнювались
неоднорідністю циганського етносу, до підгруп якого належали, зокрема:
балканські роми, калдерари, лаллері, ловари, сінті; а також застереженнями
райхсфюрера СС Гіммлера, на думку якого окремі групи ромів є нащадками арійців,
і їх варто зберегти для подальшого вивчення.
Власне тому
й не існувало письмового наказу щодо винищення ромів, як це було у випадку з
євреями. Це, наприклад, підтверджує і запис допиту під час Нюрнберзького
процесу колишнього командира айнзатцгрупи «D» Отто Олендорфа,
стрижнем захисту якого було твердження про неухильне виконання «наказів
фюрера». Справді, якщо такий наказ існував для євреїв, то для циган Олендорф покликувався
на свої знання загальноєвропейської історії, з яких випливало, що у роки війни цей
кочовий народ завжди шпигував на користь обох сторін…
Плани
Гіммлера щодо ромів остаточно сформувалися наприкінці 1943 р.: до осілих ромів та
осіб змішаної ромської крові слід було ставитися так, як і до решти мешканців
окупованої території, проте кочові роми й роми наполовину, як і євреї,
спрямовувалися до концтаборів. Відповідний указ райхскомісара «Остланда» Г.Лозе
датовано 15 листопада 1943 р.
Яким було практичне
виконання цих приписів на теренах Сіверщини ? Наказ начальника поліції безпеки
Чернігова, оприлюднений 10 липня 1942 р., передбачав для ромів «переселення на
нові місця проживання». Під загрозою «суворої кари» у Чернігові зібралися роми
з навколишніх містечок, сіл та хуторів. Усно їх поінформовано, що їхатимуть до
Сербії, наказано взяти з собою гроші й коштовні речі. Нарешті, в серпні усіх
ромів перевели до міської в’язниці, звідки їх партіями щодня возили розстрілювати до
Подусівського лісу. За різними джерелами, загальна кількість страчених
наближалася до двох тисяч. У вересні 1942 р. знищення ромів тривало, лише тепер
їх везли на розстріл до Павлівського лісу.
Цікаво, що
лише один дослідник – М.Бессонов – наважився вивчити питання позиції місцевого населення
щодо переслідуваних ромів. Він пише, що «слов’янське
населення надало ромській національній меншості підтримку, якої євреї не мали».
Взагалі, він «не знайшов жодного випадку, коли місцеве населення надавало б
допомогу карателям». Науковець вказує на три причини підтримки ромів:
v
політична: роми не брали участі в
політичному житті країни, тому не відповідали за репресії радянського режиму
v економічна: кваліфіковані
роми-ремісники та власники коней були залучені до селянського господарства, також
досить часто ромські родини отримували в селах і на хуторах притулок на зиму
v
культурно-психологічна: ворожіння,
пісні, танці, а з другого боку – порівняна бідність, викликали не лише певні
симпатії українців до ромів, але й щире співчуття.
Рекомендована
література
Усіх зацікавлених цією темою запрошуємо до відділів читальної зали та
абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63:
поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).
Бельман С. Пам'яті загиблих
сінті та рома / С.Бельман // Деснянська правда. – 2013. – 20 черв. – С. 5.
Про семінар
"Геноцид європейських євреїв – історія та пам'ять", в якому автор,
голова Чернігівської обласної єврейської громади, брав участь у квітні 2013 р.
на запрошення Берлінського меморіального центру "Будинок Ванзейської
конференції". Про меморіал знищеним нацистами в Європі сінті та рома
(близько ½ млн. осіб), відкритий в Берліні 24 жовтня 2012 р. (50 м від
рейхстагу).
Дзюба С. "Ми – роми і
водночас – щирі українці !" / С.Дзюба // Деснянська
правда. – 2015. – 23 квіт. – С. 5.
До Міжнародного
дня ромів: зустріч з лідерами ромської громади Чернігова.
Поліщук В. Індуський святий
із семінару Перетца : до 125-річчя академіка Олексія Баранникова / В.Поліщук //
Літературна Україна. – 2015. – 16 квіт. – С. 10.
Про одного з основоположників радянської
індології, перекладача російською мовою священної книги індуїзму – релігійно-філософського трактату
"Рамачаритаманаса", святого індуської общини послідовників божества
Вішну, а також першого в Україні й колишньому Радянському Союзі дослідника
різних ділянок буття ромів, автора книги «Українські та південноросійські
циганські діалекти», видрукованої українською в Ленінграді 1933 р.
Тяглий М. Окупаційна політика та доля ромів України : 1941-1944 рр.
/ М.Тяглий // Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ століття. Історичні
нариси у двох книгах. Книга друга. – К.: Наукова думка, 2011. – С. 864-897. –
Бібліогр.: 152 назви.
Унікальне дослідження, що ґрунтується на
численних архівних джерелах, зокрема, для кожної області України наведено
докладні документальні відомості злочинних дій нацистської влади щодо ромів.
Немає коментарів:
Дописати коментар