Гуситська революція

Король мечем ударив:

– Знов гусити ?

Хто смів огонь у Празі розпалить?

Негайно кляте полум’я згасити,

а ні – то кров’ю неслухів залить!..

Леонід Горлач. Слов’янський острів

Ідеї Джона Уїкліфа, що помер 31 грудня 1384 р., підхоплено у континентальній Європі, де найбільшим прихильником його вчення став чех Ян Гус. Він прийшов у цей світ близько 1371 р. у селі Гусинець у Південній Богемії. У 22-річному віці Ян закінчує Празький університет і стає магістром вільних мистецтв. Минає ще кілька років і Гуса призначають деканом факультету вільних умінь, сучасною мовою: античної філософії. Студенти в захваті від його лекцій, відвідують їх також духовні особи й чеські дворяни. У 1402 р. Яна Гуса обирають ректором Празького університету. Йому стає затісно в університетських аудиторіях, він прагне проповідувати. Молодий ректор приймає священицький сан, і того ж 1402 р. стає настоятелем Вифлеємської каплиці у Празі.

У цей час чеський король Вацлав IV вживає усіх заходів опору німецькому пануванню в його країні, зокрема, заохочує Гуса проповідувати чеською. Показово, що Вифлеємська каплиця була тоді єдиною у чеській столиці, де служили месу не латиною чи німецькою, а рідною мовою. Проповіді Яна Гуса збирають тисячі  людей. Праці Джона Уїкліфа мали на нього величезний вплив. Так, Гус заперечував домінування Папи Римського над світом, визнавав для світу й Церкви лише одного зверхника – Ісуса Христа. Відповідно, Гус не погоджувався з тим, що відпущення гріхів можливе через купівлю індульгенцій. Своїм гаслом «Чехи мають бути першими в Чехії, як французи у Франції чи німці в Німеччині» Ян Гус утворив довкола себе справжню патріотичну партію зі студентів, професорів, простолюду…

Вимоги чеських професорів почуто: король Вацлав IV позбавив їхніх німецьких колег з Празького університету усіх привілеїв. На знак протесту німецькі викладачі та студенти подалися до Лейпцига, де незабаром постав новий університет. Тим часом, 1413 р. Папа Римський не лише відлучив Гуса від Церкви, але й заборонив служити й проповідувати в Празі чеською мовою. Це одразу ж викликало спротив: розпочалося захоплення церков, виступи проти Папи Римського.

Та коли німецькою владою було страчено трьох повстанців, то чехи з почестями поховали їх у Вифлеємській каплиці, а Гус у своїй проповіді назвав страчених мучениками за правду. Цього разу відповідь Святійшого Престолу була ще суворішою: анафема на Яна Гуса з вимогою проклинати єретика католицькою Церквою усієї Європи: «Віднині ніхто не повинен надавати Гусу ані їжі, ані питва, ані притулку, і місце, на якому він стоїть, є забороненим !».

Король Вацлав IV був змушений виконувати розпорядження Римського Престолу, тому наказав Гусу залишити Прагу. Єретика прихистили чеські дворяни, що поділяли його погляди. Саме в цей час з-під пера Гуса виходить праця «Про Церкву», де він пропонує світській владі забирати в католицької Церкви надлишок її земель, а залишати площі, достатні лише для прожитку духовенства та чернецтва. Натхненний прикладом свого попередника Джона Уїкліфа, Ян Гус перекладає Святе Письмо чеською мовою.

У 1414 р. єретика викликають на Вселенський Собор до німецького міста Констанц. Сигизмунд І, імператор Священної Римської імперії видає Гусу охоронну грамоту, тому той зважується все ж поїхати на Собор задля поширення своїх ідей. Проте не так сталося, як гадалося: невиправного єретика заарештовано, а після 7-місячного ув’язнення, 6 липня 1415 р. він постає перед судом Святійшої Інквізиції. Гус не покаявся й не відмовився від своїх праць, а на свій захист сказав: «Я обираю не між життям і смертю, а між правдою і брехнею». Того ж дня Яна Гуса було спалено на вогнищі…

Про те, що сталося згодом, яскраво розповів відомий поет Леонід Горлач, уродженець містечка Ріпок, що на Чернігівщині, в своєму романі у віршах «Слов’янський острів». Справді, у першій половині XV ст. гуситський рух поширився на весь європейський континент, захопив він і східнослов’янські землі. Водночас «Слов’янський острів» – поема цілком сучасна, в якій автор прагне наближення й  актуалізації подій минулого, що стають предметом глибоких роздумів і ліричного переживання. В класичній українській літературі цю ідею вже використано в поемі Шевченка «Єретик», присвяченій Яну Гусу. В ній пролунав заклик Кобзаря до того,

…щоб усі слав’яне стали

Добрими братами

І синами правди сонця

І єретиками,

Отакими як Констанцький Єретик великий !

       У Горлача історичним підґрунтям теми виступає похід загонів Сигізмунда Корибута, князя новгород-сіверського, до Чехії, де вони взяли активну участь у війнах з хрестоносцями. Хоча Корибут вийшов з литовського князівського роду Ольгердовичів, відомий вчений-славіст Й.Первольф вважав його русичем за мовою, вихованням і культурою, зокрема, його батько, князь Дмитрій Корибут, носив руське ім’я. У постаті Сигізмунда Корибута Леонід Горлач змальовує нам героя, що несе ідею єдності слов’янських народів у запеклій боротьбі проти німецького та феодально-католицького наступу:

– О вогне святий, ти мені не чужа чужаниця,

запалений тут, освітив мою праведну Русь, –

сказав Корибут. – Поєднали нас доля і криця.

Візьми ж і мене, я до чехів навік пригорнусь…

Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна)

Використано матеріали циклу програм «Історія християнської Церкви» (Українське радіо).

Горлач Л. Слов’янський острів : Історичний роман / Л.Горлач; післямова Д.Наливайка. – К.: Радянський письменник, 1986. – 238 с.

Гус (Hus) Ян / Ф.Брокгауз, И.Ефрон // Мировая история. Иллюстрированный биографический словарь: Современная версия. – М.: Эксмо, 2008. – С. 269.

Гус (Hus) Ян / Гол. ред., голова редколегії М.Бажан // Українська Радянська Енциклопедія. Т. 3. Вид. друге. Гердан – Електрографія. – К.: Гол. ред. УРЕ, 1979. – С. 217.

Гус (Hus) Ян / Под общ. ред. Л.Митрохина и др. // Христианство: Словарь. – М.: Республика, 1994. – С. 117.

Коваленко О. Свята простота Яна Гуса / О.Коваленко // Освіта України. – 2011. – 26 груд. (№ 99-100). – С. 16.

Про національного героя чеського народу, постать трагічну й суперечливу.

Машіка В. Спільні та відмінні ознаки вчень та діяльності Яна Гуса і Мартіна Лютера / В.Машіка // Історія України. – 2015. – Жовт. (№ 20). – С. 6.

Реформація та Католицька церква / Під ред. проф. В.Лубського // Історія релігій: Навчальний посібник. – Київ: Тандем, 2002. – С. 440-452.

        Шевченко Т. Єретик : поема / Т.Шевченко // Кобзар. – К.: Дніпро, 1999. – С. 215-224.