Повій, вітре, на Вкраїну…

Повій, вітре, на Вкраїну,

Де покинув я дівчину,

Де покинув карі очі...

Повій, вітре, опівночі.

Між горами там долина,

В тій долині є хатина,

В тій хатині – дівчинонька,

Дівчинонька-голубонька.

Степан Руданський. Повій, вітре, на Вкраїну

Людство використовує вітрила вже 7 тис. років, а от вітряки – менше, близько 3 тис. років. Маловідомий факт: станом на 1885 р., згідно з описами статистичного відділення Чернігівської губернської земської управи, у губернії працювало 13 тис. 900 борошномельних вітряків ! Власне, як згадує мій батько, його дід теж мірошникував (на хуторі Шевчиха Сосницького повіту)…

Взагалі, млин для українців здавна слугував певним сакральним місцем. Пригадаймо, як у неперевершеній повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» (це друга половина ХІХ ст.) саме дорогою до млина Лаврін зустрічає свою Мелашку. Володько з автобіографічної повісті Уласа Самчука «Куди тече та річка» (першої частини трилогії «Волинь»), дія якої відбувається перед І-ю світовою війною, довгими зимовими вечорами пересиджує саме у млині, де зачаровано слухає оповідки поважних господарів про минуле й сучасне.

Відомо, що енергію вітру використовували не лише у млинах, за її допомогою переробляли ліс, перекачували воду чи нафту… Тепер настала доба вітроелектростанцій (ВЕС), тобто з енергії вітру отримується струм. Це екологічно чисте виробництво, адже жодних шкідливих речовин не утворюється. Пригадую, як спекотного літа 2001 р. приєднався до студентської групи керівника нашого проекту ЄС у ФРН. Його курс лекцій з відновлюваних джерел енергії передбачав екскурсію до ВЕС у землі Саксонія.

Всередині вітроустановки є скоби, додатково кожен учасник екскурсії мусив взути на ноги відповідне спорядження, точнісінько як у справжніх альпіністів. Піднімалися на «дах» ВЕС, а це 60 м ! До речі, станція обслуговується комп’ютером, який за швидкістю та напрямком вітру «вирішує», куди слід повернути «вітрила», адже кожна «зміна курсу» вимагає витрат «своєї» енергії. За всім слідкує оператор. Його пильне око помітило також двох учасників з протилежних «кінців» Європи: студентку з Португалії та автора цих рядків з України, тому він з гордістю заніс наші імена до свого «корабельного» журналу.

Дивно, на той час у мене навіть не виникало питання щодо першості. Звичайно ж, адже це так по-німецькому… Лише нещодавно довідався, що першу в світі ВЕС ще 1931 р. спорудив Юрій Кондратюк (справжнє ім’я: Олександр Шаргей) – видатний український вчений та інженер, один з основоположників космонавтики ! Його вітроелектростанція, розміщена у Криму, поблизу Севастополя, потужністю 100 кВт з 30-метровим робочим колесом, забезпечувала струмом міську мережу упродовж 10 років. Зрозуміло, що комп’ютера там ще не було передбачено… Тепер в окупованому Криму працюють Донузлавська й Тарханкутська ВЕС.

Вітер належить до найбільш доступних джерел енергії. На відміну від Сонця, він активний на півдні й півночі, влітку і взимку, вночі і вдень. Головними показниками цього енергоресурсу є швидкість та напрямок. Задовільна робота вітрових двигунів можлива за умови, що швидкість вітру не нижча за 4-5 м/с, найкраще – 6-8 м/с. Для нашої країни такими зонами є: степи Півдня, Карпати, Крим, узбережжя Чорного й Азовського морів, проте найбільше переваг мають Херсонські степи.

         За умови використання в Україні євровітротехніки, можна спорудити такий парк ВЕС, що його потужність у 20-30 разів перевищить відповідні показники Об’єднаної енергетичної системи України. Це забезпечить енергетичні потреби не лише нашої країни, але й усієї Європи. На жаль, в Україні тепер переважно працює вітротехніка USW 56-100, яка ще у 1970-х рр. використовувалась для ВЕС американського штату Каліфорнія. Відповідно, вартість електроенергії, отриманої на такому устаткуванні, доволі висока (порівняно, наприклад, з ГЕС та ГАЕС).

         Сумно, але частка електроенергії, виробленої українськими ВЕС, становить лише 1%. Для порівняння: у Данії цей показник сягає 42% (майже половини, він є найвищим для ЄС), в Португалії – 26% (тобто, понад чверть), у Німеччині – 13%. В Україні ухвалено Комплексну програму, згідно з якою ВЕС продукуватимуть 20-30% усієї електроенергії. Для невеликих господарств (як от фермерських) передбачено розробку та промислове виробництво автономних вітроагрегатів ВЕГ-10/60 потужністю 10 кВт.

Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна)

Авєршина О. Збережемо клімат. Прості енергетичні рішення: урок з фізичної географії / О.Авєршина // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2014. – № 5. – С. 39-43.

Бутакова В. Енергія в житті людини : урок-симпозіум з фізики / В.Бутакова // Все для вчителя. – 2012. – № 13-14. – С. 39-43.

Давидова Г. Сила вітру : бесіда 5 / Г.Давидова // Позакласний час. – 2012. – № 17-18. – С. 146.

Дорошок Н. Діяльність земського статистичного відділення по опису та оцінках промислових підприємств Чернігівської губернії / Н.Дорошок // Сіверянський літопис. – 2011. – № 6. – С.103-107. – Бібліогр.: 7 назв.

Зайцев В. Бешеная энергия / В.Зайцев // Вокруг света. – 2018. – № 11. – С. 88-89.

Вказано загальне виробництво електро- та вітрової енергії для багатьох країн світу (карта). Визначено топ-10 країн за споживанням, імпортом та експортом електроенергії (таблиці).

Зайцев В. Ловцы ветра / В.Зайцев // Вокруг света. – 2018. – № 11. – С. 90.

Зазначено 10 країн-лідерів з виробництва вітряної енергії.

Івашко О. Попутного вітру ! / О. Івашко // Урядовий кур’єр. – 2016. – 5 квіт. – С. 7.

Про перспективи будівництва та експлуатації на Херсонщині двох вітряних електростанцій (ВЕС).

Кундік С. Перетворення одного виду енергії в інший. Використання енергії води і вітру : урок з фізики / С.Кундік // Все для вчителя. – 2013. – № 7. – С. 102-106.

Нечуй-Левицький І. Кайдашева сім’я / І.Нечуй-Левицький; передм. Н.Крутікової // Микола Джеря. Кайдашева сім’я: Повісті. – К.: Дніпро, 1987. – С. 171-350. – Серія «Б-ка української класики «Дніпро».

Погорецька О. Електроенергетика. Практична робота «Побудова секторної діаграми виробництва електроенергії різними типами електростанцій» / О.Погорецька // Все для вчителя. – 2010. – № 7. – С. 80-82.

Самчук У. Куди тече та річка / У.Самчук; передм. М.Жулинського // Волинь: Роман: У 3 ч. Т. І. - К.: ВАТ "Видавництво "Київська правда", 2005. - С. 25-270.

Життя волинського села перед Першою світовою війною віддзеркалено у дивовижному світлі дитячих переживань Володьки – головного героя, в якому можна впізнати самого автора.

Тимчук Д. «Вітряки» для Кабула / Д.Тимчук // Українська технічна газета. – 2010. – 22 черв. – С. 13.

Альтернативна енергетика в Афганістані.

Хижняк О. Відновлювальні джерела енергії : урок-семінар з географії України в 9 кл. / О.Хижняк // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2012. – № 18-19. – С. 28-29.

Янатьєва О. Електроенергетика : урок географії України в 9 кл. / О.Янатьєва // Географія та економіка в сучасній школі. – 2012. – № 6. – С. 33-35. – Бібліогр.: 5 назв.