«Продукт містить ГМО» (?!)

Він помітив, як позад неї з’явився маленький робот і підплив до нього по гладенькій поверхні силового поля з вечерею на таці. За вечерею Харлан їв небагато, однак потроху скуштував кожної страви. Усі вони були знайомі йому з минулих Спостережень, але тоді він не їв їх, хіба що відкушував маленькі шматочки з дослідницькою метою. Харлан змушений був признатися собі, що всі наїдки йому сподобались. Надто ж пінявий світло-зелений напій, він пахнув м'ятою (не алкогольний, ні, він діяв якось інакше) й припав до смаку всім гостям.

Два біороки тому, до останньої Зміни Реальності, цього напою в 482-му ще не було. Робот подав йому другий келих. Харлан на знак подяки кивнув Нойс головою. Цікаво, чому таки Зміна Реальності, яка практично не принесла фізичних змін у життя сторіччя, сприяла появі нового напою ? А втім, він не Обчислювач і не повинен ставити собі таких запитань…

Айзек Азімов. Кінець вічності

Жоден з нас, українських покупців, не бачив позначки ГМО на вітчизняних продуктах. Ми більше звикли до написів: «без ГМО» або «не містить ГМО». Це відбувається зовсім не тому, що генетично модифікованих організмів (ГМО) в українській картоплі чи буряках нема. Просто в нашій державі офіційно ще не зареєстрований жоден ГМО ! Спробуємо зрозуміти загрози, що ховаються за цією абревіатурою…

Почнемо з генів – молекул всередині клітини, відповідальних за спадковість. Кожен ген відповідає за певну ознаку, тобто має свою спеціалізацію: колір очей, стійкість до приморозків, невразливість шкідниками, здатність червоніти на сонці… Еру генної інженерії розпочато 1973 р. в США зі спільних дослідів двох молекулярних біологів – Стенлі Коена (Стенфордський університет) та Герберта Бойєра (Університет Каліфорнії, Берклі).

1983 р. у Сполучених Штатах дали врожай перші трансгенні рослини, а ще за 10 років перші ГМ-томати надійшли у продаж. Сьогодні країни Нового Світу (США, Канада, Бразилія, Аргентина) активно залучають ГМО до своєї сільськогосподарської продукції. Проте Старий Світ не поспішає скасовувати заборону на ГМО. У січні 2015 р. кожна країна ЄС отримала можливість зупинити надходження генно-модифікованої їжі, попри дозвіл на її імпорт «союзного» рівня.

Як в Україні ? Офіційно: вітчизняні продукти не містять ГМО. Більше: на даний час не існує мережі лабораторій для відповідної перевірки, лише Інститут молекулярної біології і генетики НАН України має необхідне обладнання. Перш ніж купувати хліб, подивіться уважно на складові найголовнішого продукту нашого харчування. Для багатьох буде несподіванкою побачити в переліку … цукор, який перші українські цукрозаводчики (Симиренки, Терещенки, Харитоненки, Яхненки) починали виготовляти зі звичайного цукрового буряка, а тепер його повністю роблять з генно-модифікованого.

Дитяче харчування, сиропи, шоколад, сухе та соєве молоко, сири, супи «нашвидкуруч», кукурудзяне борошно, олії, ковбасні вироби, чіпси – усі ці продукти найчастіше зазнають впливу генної інженерії. Чому, наприклад, в цьому переліку ми бачимо шоколад ? Справжній продукт виготовляється з какао-бобів, а від посадки какао-дерева до першого врожаю треба чекати … 30 років ! Якщо погоджуєтеся, відповідно й платите, коли ж поспішаєте, маєте дешеву й коротку відповідь – ГМО !

Правда, як відомо, обирає золоту середину. Прикладом може слугувати інсулін – найвідоміший лікарський препарат, який отримують за допомогою ГМО. Замислимося: в світі близько 3% населення планети потерпає від цукрового діабету. Ще 1923 р. для лікування цієї хвороби почали використовувати інсулін, проте до 1980-х рр. його отримували винятково з тваринної сировини: підшлункової залози великої рогатої худоби та свиней.

Так от: технічно доволі складно й надзвичайно дорого отримати чистий (монокомпонентний) інсулін, що не містив би домішок проінсуліну. Існує велика ймовірність алергічних проявів, що перешкоджає застосуванню тваринного інсуліну для лікування певних категорій хворих, зокрема, дітей. У 1982 р. вперше інсулін людини отримано методом генетичної зміни мікроорганізмів. Від того часу частка генно-інженерного інсуліну в світі невпинно зростає і вже перевищує 90%.

У 1998 р. британський науковець Арпад Пуштай оприлюднює наслідки свого дослідження: спочатку в прямому ефірі телебачення, згодом у поважному часописі The Lancet. «Великостраждальні» пацюки, до раціону яких активно залучили генетично модифіковану картоплю, отримали значні порушення здоров’я: зниження імунітету, зменшення об’єму мозку на чверть, ґрунтовні враження печінки, селезінки, кишкового тракту, статевих залоз…

Відповідь наукового співтовариства не забарилася: фахівці докладно з’ясували методику проведення досліджень Пуштая, проте численні спроби повторити його експерименти не мали успіху. Навіть більше: величезна кількість помилок у статті британського науковця просто унеможливлювала правильну інтерпретацію отриманих ним висновків. Коли в The Lancet написали про це, ще сотні нових дослідників долучилися до дискусії.

Дотепер вороги ГМО стверджують, що фахівцям-опонентам добре заплатили компанії-виробники, бо чому ж тоді після гучної заяви на телебаченні Арпада Пуштая звільнили за два дні ? Упродовж наступних 20 років виконана величезна дослідницька робота щодо пошуку негативних наслідків використання ГМО. Вчені усіма способами намагаються знайти хоча б маленьку шпаринку в дії трансгенів…

Важливо знати: кожен новий трансгенний організм проходить сувору тривалу перевірку, інколи до 10-15 років. Досліджується величезна кількість параметрів, виконуються сотні досліджень. Якщо у вчених лишається краплинка сумніву – цей сорт вже не потрапить у серію, його не випустять на ринок.  Наприклад: відомо, що сою вже модифіковано на 90%. В одному з проектів пропонувалося поліпшити цей популярний у США продукт геном бразильського горіха. У 1996 р. невдалий проект закрили, коли з’ясувалося, що трансген здатний викликати алергію.

Вичерпних відомостей щодо шкоди від ГМО нема, зокрема, невідомо, чи спричиняють трансгенні продукти алергічні реакції. Більшість експертів схильні вважати: потрібно понад 40-50 років для отримання переконливих спростувань чи доказів. Коло небезпек тут набагато ширше, ніж це видається на перший погляд. Наприклад, модифіковані рослини, як от кукурудза чи томати, теоретично спроможні передати бур’янам набуту стійкість до шкідників, посухи, гербіцидів, внаслідок чого людство постане перед новим викликом – супербур’яни…

Тут важливо пригадати, що ще наприкінці 1973 р., з якого Стенлі Коен та Герберт Бойєр розпочали відлік ери генної інженерії, 78 молекулярних біологів, їхніх колег, своєю публікацією в журналі Science рекомендували Національному інституту здоров’я США розробити правила безпеки для таких досліджень. У липні 1974 р., у другому листі до Science, науковці запропонували оголосити мораторій на злиття генів, який триватиме доти, доки будуть виконані оцінки ймовірних загроз і небезпек під час роботи з генетичним матеріалом.

У лютому 1975 р. вже 140 молекулярних біологів під час зустрічі в американському штаті Каліфорнія виробили правила безпеки для генної інженерії, в яких, зокрема, передбачалося запобігати розповсюдженню модифікованих організмів у довкіллі. У 1976 р. у Національному інституті здоров’я США погоджуються з пропозиціями науковців та видають правила, обов’язкові для всіх дослідників, які працюватимуть за державними проектами.

Відповідно створено комітет з нагляду за рекомбінантними ДНК, уповноважений надавати дозволи на досліди з генної інженерії. Цікаво, що комітет діє й дотепер, адже не вщухають суперечки довкола безпеки та етичних питань генної інженерії…

Рекомендована література

Усіх небайдужих до цієї теми запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна).

Бурков И. ГМО: страхи и реальность / И.Бурков // Открытия и гипотезы. – 2012. – № 8. – С. 2-6.

Спростовано поширені міфи щодо генетично модифікованих організмів.

ГМО: заборонити не можна використовувати // Урядовий кур’єр. – 2012. – 11 жовт. – С. 8-9.

Головіна С. ГМО, яких не чекали / С.Головіна // Пенсійний кур’єр. – 2016. – 25 берез. – С. 9.

Гордєєва Л. ГМО: глобальний біологічний експеримент / Л.Гордєєва // Виховна робота в школі. – 2010. – № 12. – С. 25-26.

Запропоновано сценарій уроку.

Польова-Саханда Л. Чотири «стовпи» довголіття від професора Віктора Досенка, або Прожити сотню років без хвороб – можливо / Л.Польова-Саханда // Здоров’я і довголіття. – 2016. – 19-25 квіт. – С. 2.

Розмова з відомим науковцем, викладачем, зав. відділом загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. Богомольця НАН України.

Помогайбо В. Прикладна генетика / В.Помогайбо, А.Петрушов // Генетика людини : навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2011. – С. 59-66. – Серія «Альма-матер».

Уиллет Э. Генетическая инженерия – скульптор кода / Э.Уиллет, пер. с англ. и ред. Г.Алёшкина // Генетика без тайн. – М.: Эксмо, 2008. – С. 136-158.

Україна. Закон. Про внесення змін до Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» : Закон України від 23 лютого 2012 р. № 4441-VI. – Офіц. вид. // Урядовий кур’єр. – 2012. – 4 квіт. – С. 4.

Україна. Кабінет Міністрів. Про затвердження положення про науково-методологічний центр з питань випробувань генетично модифікованих організмів : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 701. –Офіц. вид. // Урядовий кур’єр. – 2013. – 16 жовт. – С. 14.

Шелест Л. Чи продаються в магазинах трансгени ? / Л.Шелест // Урядовий кур’єр. – 2011. – 28 груд. – С. 17.

Про те, як попри задекларовану заборону в Україні потайки вирощують продукцію з  ГМО.