Не лише в тонкому слухові, не тільки в умінні навчати народної пісні других уся істина. Треба ще додати до цього і свого серця, серця людини. Отаке ж якраз прекрасне і чудодійне серце творця і було у Григорія Верьовки.
Павло Тичина
Григорій Верьовка приходить у цей світ 25 грудня 1895 р. в містечку Березному на Чернігівщині. Родина велика – 13 дітей: Петро, Єгор, Семен, Марія, Петро (ще один), Уляна, Степан, Григорій, Лисавета, Настя, Антін, Ярина і Пріська. Первісток Петро залишає цей світ малим, Єгор і Семен також проживуть недовго…
Батькові, Гурію Івановичу, регенту церковного хору, доводиться і чоботи шити, і працювати на чужому полі (свого не має) за восьмий сніп… Та попри напружену працю, він все ж знаходить час пограти вдома на скрипці чи басолі.
У Гриця дивовижний слух: у 1905 р. він вже співає у дитячому архієрейському хорі Чернігівського Троїцького монастиря. Троїцький хор під орудою Зосимовича, видатного майстра співу, вважається найкращим у всій Чернігівській губернії. Диригує дитячим хором … 14-річний Павло Тичина, в обох хлопців надзвичайно схоже дитинство, вони товаришують: щира дружба поєднуватиме земляків упродовж усього подальшого життя.
Павло Григорович так згадає ті роки: «Гриць розповідав мені про свого батька, який грав на скрипці під час відправ церковних.
- Та я теж, - говорив він, - неодмінно вивчуся на скрипці грати. Сім’я ж у нас велика, і як воно далі буде – я й не знаю…
Мене, пам’ятаю, дуже присоромила оця його дитяча рішучість («неодмінно вивчуся», а я ж, бач, і досі не подумав про своїх батька і матір, у яких сім’я була ще більшою. І я дуже високо оцінив Гриця і подружив з ним».
Дізнатися більше про Григорія Верьовку запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):
Рекомендована література
Гамкало І. Верьовка Григорій Гурійович / І.Гамкало; співгол. редкол. І.Дзюба // Енциклопедія Сучасної України. Т. 4: В – Вог. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – С. 300. – 700 с.: іл.
Козак С. Григорій Верьовка: Біографічна повість / С.Козак. – Київ: Молодь, 1981. – 232 с., іл. – Серія біографічних творів «Уславлені імена». Вип. 51.
Корбач І. Що за люди березинці: Записки земляка / І.Корбач. – Київ: Укр. центр духов. культури, 1996. – 336 с. + 16 вкл.
Про батьківщину Григорія Верьовки – смт Березна на Чернігівщині, що від ХІІ ст. понад 10 разів змінювало свою назву (з тим самим коренем «береза»).
Массовер Г. 25 грудня. Лицар пісенного слова : до 120-річчя від дня народження Г.Г.Верьовки (1895-1964) / Г.Массовер // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2015. – № 4. – С. 72-79. – Бібліогр.: С. 76-79.
Про Григорія Верьовку – талановитого українського композитора та неперевершеного хорового диригента, видатного музичного діяча та знавця народної творчості, що співпрацював із багатьма відомими композиторами та поетами.
На в’їзді в Березну урочисто відкрили стелу видатному землякові Григорію Верьовці // Деснянська правда. – 2018. – 18 жовт. – С. 9.
Увічнене в пісні безсмертя народу // Урядовий кур’єр. – 2015. – 19 груд. – С. 9.
До 120-річчя з дня народження Григорія Верьовки.
Немає коментарів:
Дописати коментар