«Усі
студенти-голодуючі тримаються мужньо, хоч самопочуття їх далеко не однакове.
Змінюється вигляд облич зовнішньо, проте змінюється з їхньою позицією і політичне
обличчя України»; «…ЦК компартії в паніці давив на заводські парткоми: дайте
своїм робочим горілки, хай розгонять тих сопляків ! – розрахунок на «інертну
масу». А маса раптом перестала бути інертною. «Це наші діти !» – заявив у
відповідь і «червоний Арсенал», і завод «Більшовик», і «Ленінська кузня».
І.Островський, Є.Черненко. Зі спогадів учасників Революції
на граніті 1990 р.
1985-1991, роки перебудови в УРСР,
можна окреслити як час суттєвих змін всього попереднього стилю і способу життя.
Утворюються чисельні громадські організації, спілки, товариства… У серпні 1989
р. за ініціативою студентів Київського університету ім. Тараса Шевченка постає
Українська студентська спілка (УСС).
Лютий 1990 р. Акції студентського
єднання: мітинги, пікети, страйки відбуваються у вишах Києва і Львова, Харкова
й Чернівців, Дніпропетровська (Дніпро) та Дніпродзержинська (Кам’янське)…
До економічних вимог студенти долучають і політичні.
Березень 1990 р. Внаслідок виборів до
Верховної Ради УРСР утворюються «група 239» (комуністи) та Народна Рада
(дисиденти). 16 липня 1990 р. Верховною Радою УРСР проголошено Декларацію про
державний суверенітет України.
Якщо початок 1990-х рр. увійде до
історії багатьох республік колишнього СРСР масовими формами громадянської
непокори, то лише в Україні головними «заколотниками» постануть не дорослі
політики, а студенти. Вже влітку 1990 р. у Київському осередку УСС виникає
задум голодування, і крамольна ідея стрімко поширюється Львівським Студентським
братством.
Керівниками заходу стають: Олесь Доній
(голова Київського УСС), Маркіян Іващишин (голова Львівського Студентського
братства), Олег Барков (голова Дніпродзержинського УСС). Попри заборону на
проведення масових заходів у радіусі 1 км від будівлі Верховної Ради УРСР, 2
жовтня 1990 р. на граніті площі Жовтневої Революції постає наметове містечко з
визначеною ієрархією: Андрій Кліщ – керівник охорони, Олег Тягнибок і Тарас
Семущак – медичний супровід, Сергій Бащук і Олег Кузан – зв’язки з
громадськістю.
Про серйозність заходу промовлятимуть
вимоги учасників:
- Відставка
Віталія Масола, голови Ради Міністрів УРСР.
- Позачергові
багатопартійні вибори до Верховної Ради не пізніше весни 1991.
- Націоналізація
майна КПРС та ВЛКСМ в Україні.
- Відмова
від підписання нового союзного договору.
- Повернення
до республіки військовослужбовців, які проходять строкову службу за її
межами; забезпечення військової служби в Україні.
Згідно
зі свідченням М.Свистовича, активного учасника тих подій, молодь була
налаштована вкрай рішуче: «Це був десятий день голодування і не було жодної
реакції. Тоді майже половина студентів виступила з ідеєю про самоспалення. Це
було просто неймовірно, ці люди усвідомлювали, що там, на граніті, їхнє життя
може закінчитися».
Мешканці
Львова і Луганська виходять на демонстрації, з екранів Першого національного
(УТ-1) закликають до всеукраїнського страйку. 17 жовтня 1990 р. Верховна Рада
УРСР приймає Постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування
в м. Києві з 2 жовтня 1990 року»; а ще за 6 днів, 23 жовтня, депутати голосують
за відставку Віталія Масола.
Дізнатися більше про Студентську революцію на граніті 1990 р. запрошуємо у
відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для
юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):
Рекомендована література
Лавренюк
С. Площа – це наші
Крути / С.Лавренюк // Голос України. – 2015. – 2 жов. – С. 1, 3.
Про Революцію на граніті (або Студентську революцію на
граніті) — кампанію широкомасштабних акцій ненасильницької громадянської
непокори, заздалегідь організованою українською радянською молоддю, переважно
студентами. Протести тривали з 2 по 17 жовтня 1990 р. в Україні (тодішній
УРСР). Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі
Жовтневої революції у Києві (Майдані Незалежності).
Повстали не "за", а "проти" // Позакласний
час. – 2018. – № 9. – С. 2-11. – Тем. вкл.
«Школа патріота». – Бібліогр.: 4 назви.
Про передумови Студентської революції на граніті 1990 р.
та вимоги молоді. У Додатку 1 запропоновано спогади активістів про
незалежність, Революцію та комуністичну систему; Додаток 2 містить назви пісень
у виконанні та під авторством учасників Революції на граніті. Усі матеріали
підготовлено Українським інститутом національної пам’яті.
Радзієвська
В. "Усе
заплановане здійснили. Єдине, що не вдалося – захопити Верховну Раду" / В.Радзієвська
// Газета по-українськи. – 2015. – 9 жовт. – С. 28.
До 25-річчя Студентської революції на граніті.
Україна. Президент
(2014 – П.Порошенко). Про відзначення 25-ї річниці Студентської революції на
граніті : Указ Президента України № 565/2015 від 1 жовт. 2015 р. Офіц. вид. // Урядовий кур’єр. –
2015. – 6 жовт. – С. 4.
Немає коментарів:
Дописати коментар