- А Десна не висохне, тату ?
- Та не висохне. Ціла буде. Спи вже, годі.
- Так рибу виловлять.
- Не виловлять. Тепер, синку, риба розумна. Раніш люди були дурніші, то й риба була дурна. А тепер люди побіднішали, порозумнішали, то й риба стала, хоч і дрібна, ну, розумна та хитра – страх. Хто там тепер її піймає ? Спи.
Олександр Довженко. Зачарована Десна
Вода – найзагадковіша речовина на планеті. Науковці досі не зрозуміли її структури, чому вона замерзає, як вона, єдина з усіх речовин на планеті, може перебувати одночасно в трьох станах. Все, що є на Землі, складене з води, яка присутня у всьому. Вона є фантастичним носієм енергії, має інформаційне поле. Найбільший скарб у нас завжди під ногами.
Запитання. Хто з вас коли пив воду з криниці ?
Сьогодні в багатьох селах в Україні людям довозять воду ! Люди кажуть: «Вода зникає ! Як ? Що відбувається ?» Як ми можемо заощаджувати цей ресурс і чому це важливо ? Отже, набуватимемо корисних навичок.
Вода становить приблизно 70% людського тіла. Вже тепер третина людства зазнає складнощі з водою, а кожен 5-й у світі відчуває спрагу. Це не завжди бідні країни Азії та Африки: південь України, Кримський півострів. Забезпечення питною водою ускладнюється. Спостерігаємо аномалії: вода тікає, свердловини доводиться пробивати усе нижче й нижче. Це можна порівняти з тим, як забираємо кров з організму, з самих вен.
Таке порушення циклу може мати несподівані наслідки. Справді, ось прогноз на 2030-2050 рр. Третина (прибл. 35%) населення світу не матиме доступу до прісної води, що спричинятиме локальні військові конфлікти.
Запитання. Навести приклад війни за цей по-справжньому стратегічний ресурс, що вже давно триває у світі.
Так, це збройні конфлікти між Ізраїлем та Палестиною. Війна точиться за водосховища, які розташовані просто на лінії розмежування. Зрозуміло, сюди долучаються й інші причини, але внесок цієї є досить вагомим. Тому тричі мав рацію видатний американський науковець і фантаст Айзек Азімов, коли писав свій «Марсіанський шлях». Нагадаю, в цьому оповіданні йдеться про те, як земляни відмовились надавати своїм марсіанським переселенцям воду, а ті, в свою чергу, віднайшли величезні поклади льодових брил у кільцях Сатурна.
Кожен міський мешканець витрачає приблизно 300 л води на день. Розподіл у % такий (не всі показники вараховано, тому разом 95%):
Миття посуду 20
Ванна, душ 20
Туалет 20
Прання 15
Протікання 15
Готування їжі 5
Бачимо, що 75% (3/4) усіх витрат – це зовнішнє обслуговування свого тіла. У цьому, власне, причина, чому не вистачає води. Раніше люди просто пили воду, готували на ній їжу… Тепер ми забруднюємо її різними хімічними речовинами: порошками, мийними засобами, спектр дуже широкий.
Повертаємо воду, яка вже питною ніколи не стане. Якщо в природі все обертається, то людина створює лише незамкнені цикли, вона не може відтворити природні механізми. Відповідно, те, що ми змиваємо до каналізації, теоретично вже неможливо очистити.
Справді, якщо мова йде про механічні рештки, працює метод осідання, тут неважко. Взагалі, наші станції не долають такого величезного об’єму, а фільтри доволі застарілі. В Івано-Франківську вирішили проганяти забруднену воду через сіль, тут це працює, проте в більшості випадків результат незадовільний.
Запитання. Що таке евтрофікація ?
Слово грецького походження, eutrophia – добре харчування. Якщо простими словами, це «цвітіння води», викликане бурхливим ростом водоростей у водоймі. Рослинність активно поглинає з води кисень, що, у свою чергу, здатне спричинити загибель риби. Це стається, коли рівень кисню у водоймі стає нижчим за 4 мг/куб.дм. Для повноцінного функціонування рибі потрібно принаймні 6-7 мг/куб.дм.
У 2011 р. було доведено, що вагомим внеском у евтрофікацію є фосфати й нітрати, зокрема, ті, що містяться в таких звичних миючих засобах. Зауважимо: з фосфору й азоту складається все на планеті, позбутися їх не можна, а от надлишок порушує баланс. Останнім часом на миючих засобах можна помітити написи: «Без фосфатів», на шампунях – «Без сульфатів», але, чи можна цьому вірити ? Справді, сульфати дають пінку, а піняться всі шампуні…
Отже, коли ми спостерігаємо або читаємо про масову загибель риби в наших річках і ставках під час «цвітіння води», пам’ятаймо, що це не якісь там дядьки її «глушили» (хоча цілком може статися й таке), а кожен з нас, на превеликий жаль, зі своєю GALою теж до цього причетний. Спробуємо зрозуміти, як зменшити це навантаження.
Запитання. Що означає абревіатура ПАР ?
У нашій ситуації це не Південно-Африканська Республіка, а поверхнево-активні речовини. Вони мають активний заряд, «чіпляються» до різних інших атомів, тобто, розчиняють будь-що. У жиру атоми дуже тісно припасовані одне до одного, а ПАРи настільки активні, що їх просто виривають. Жирна поверхня на тарілці, крапнули на неї миючим засобом: ось вже жир розходиться до краю, це і є реакція.
Небезпека полягає в тому, що ПАРи дуже важко вимиваються. Щоб розчинити 1 г цих ПАРів, треба 10 куб. м води ! Наприклад, щоб повністю змити лише одну тарілку, потрібно близько 50 л холодної води. Тобто: декілька відер, щоб сполоскати лише одну миску. Миття посуду такими агресивними речовинами є доволі шкідливим. Погодьтеся: не завжди уважно прополіскуємо, все це потрапляє в наш кишково-шлунковий тракт. Чим вища концентрація ПАРів, тим вони небезпечніші.
Організм влаштований дуже розумно, проте не варто так навантажувати свою систему. ХХІ ст. відоме як століття алергій. Тепер від цієї хвороби потерпає кожен четвертий мешканець нашої планети, за 5-10 років її матиме кожен другий, надалі – майже 70% населення Землі. В кожного буде алергія на щось своє. Пригадую: коли працював у Зоні відчуження ЧАЕС, то під час міжнародних навчань у червні 2007 р. британська учасниця відзначала, що має алергію на горіхи та рибу.
Якщо у вас більше 10 пляшечок для прибирання – це вже паталогія: ви занадто захопилися. Звернімо увагу спочатку на руки. Величезна кількість миючих засобів повністю розчиняє захисний шар шкіри. Зокрема, МОЗ не рекомендує приймати душ двічі на день, адже шкіра має тонку плівку, якою захищає себе від зовнішніх подразників. Люди, які дуже активно вимиваються, розчиняють цей шар, вони створюють своєрідну корозію: в їхній шкірі утворюються тріщинки, прірви, куди легко потрапляє інфекція.
Блага цивілізації щось примарне нам надають, інше забирають, на жаль, це наше здоров’я, яке в сучасному світі дуже складно зберегти.
Тому стратегія щодо миючих засобів мусить бути така: якщо не відмовлятися повністю, поміркувати, чим можна замінити. Як це не дивно, проте замінників існує дуже багато. Спочатку це складно, але результат того вартий. Вже в світі поширюється екологічний рух, люди споруджують або винаймають будинок, не користуються в ньому жодними хімічними засобами, за винятком, наприклад, гелю для душу чи шампуню.
Гірчиця. Дуже популярний метод миття посуду, всім відомий гірчичний порошок. Якщо застосовувати його відразу після їжі, тоді легко вимивається жир. Головне: це нешкідливо для шкіри й недорого. З гірчиці можна зробити засіб для миття, який є кращим за усіляку «хімію»:
Мило господарче 50 г
Гліцерин 8 стол. л.
Сода 1 стол. л.
Вода гаряча 1 л
Сіль кухонна 1 ч. л.
Мило натерти як картоплю, коли додано всі складові, то можна навіть збити пульверизатором. Цим засобом можна так відмити ванну, що жодна «хімія» не зможе дорівнятися.
«Рецепт» засобу для миття посуду:
Мило, будь-яке 200 г
Вода гаряча 200 мл
Сода харчова 6 стол. л.
Мило натираємо на дрібній терці, заливаємо гарячою водою, розбиваємо до розчинення та утворення густої піни, додаємо соду – засіб готовий.
Пінка в порошках утворюється також від фосфатів, що дуже агресивно впливають на шкіру, викликають алергічні реакції. Цікаво, що для дітей вони набагато дорожчі, хоча кількість фосфатів там просто знижена. Якщо ж написано: «Без фосфатів», а засіб піниться, тоді він містить ПАРи. Взагалі, може бути підкреслено, що засіб «Еко», «Супер», але якщо він дає піну, то вже за визначенням не є екологічним.
Прати рекомендуємо за допомогою харчової соди, що дає також дезінфекцію. Коли ж поставили пляму, найкраще відразу витирати сіллю. Це дуже допомагає, адже сіль легко вбирає бруд, легкі й не застарілі плями. Позбутися плям на білому одязі допоможе й такий засіб:
Мило господарче 2 стол. л.
Сода харчова 2 стол. л.
Перекис водню 4 стол. л.
Цією сумішшю натерти пляму, залишити на 2 год., потім випрати.
Мило господарче. Якщо застосовуємо темне, брускове, зі специфічним запахом – це органічного походження, його варять з тваринних жирів. Колись з цією метою використовували роги й копита. Біле (відбілене) – тут вже маємо певну хімічну суміш, відповідно, тваринних жирів менше. Присутній каолін (глина), що добре виводить плями. Також можуть бути жирні кислоти або луги. На пляму можна наносити лимонний сік, оцет – це все лужні середовища.
Запитання. Хлор. Чи він шкідливий ?
Тривалентний розчиняється у воді, шестивалентний – ні, проблема в тому, що ви не вгадаєте, який де. Взагалі, хлор – дуже небезпечний, адже є канцерогенною та онкоутворюючою речовиною, яку використовують під час епідемій (доступно й недорого). Зауважмо, що в деяких країнах категорично заборонено здійснювати очистку питної води хлоруванням, у нас це залишилося від радянської системи.
Зацікавлених цією темою запрошуємо ознайомитися із вказаними виданнями у відділі читальної зали Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):
Рекомендована література
Вернадский В. Биосфера и ноосфера / В.Вернадский; предисловие Р.Баландина. – Москва: Айрис-пресс, 2009. – 576 с. – Серия «Библиотека истории и культуры».
Дигас Р. Відпочинок на березі сірчаного озера. Техногенні водоймища – не завжди катастрофа, довели львівські вчені / Р.Дигас // Українська технічна газета. – 2010. – 6 квіт. – С. 9.
Леонтьєва О. Вода – це життя / О.Леонтьєва // Шкільна бібліотека. – 2014. – № 2. – С. 31-33.
Лосев К. Вода / К.Лосев. – Ленинград: Гидро-метеоиздат, 1989. – 272 с.
Про унікальний скарб нашої планети – природну воду. Розглянуто проблеми взаємин людини та гідросфери.
Малі річки України : довідник / А.Яцик, Л.Бишовець, Є.Богатов та ін.; за ред. А.Яцика. – Київ: Урожай, 1991. – 296 с.
Наведено рекомендації щодо раціонального використання малих річок та збереження їх як джерела водопостачання.
Образцов П. "Мыльная опера" / П.Образцов // Открытия и гипотезы. – 2012. – № 7. – С. 32-35.
Про історію миючих засобів.
Остапа Т. Українознавчий аспект на уроках географії / Т.Остапа // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2014. – № 11. – С. 36-39.
Матеріали до уроку з географії України у 8 кл.: води поверхневі та внутрішні, річкові системи.
Стеценко М. Подземный супер-океан / М.Стеценко // Открытия и гипотезы. – 2016. – № 5. – С. 24.
Про підземний шар Землі на глибині 410-660 км, запаси води в якому можна порівняти з об’ємом Світового океану.
Только натуральное ! // Лиза. – 2013. – № 49. – С. 39.
Як виготовити натуральне мило в домашніх умовах.
Немає коментарів:
Дописати коментар