Стороженкова скарбниця: до 214-річчя від дня народження Олекси Стороженка

Була гарна наша Мати,

Пишна, величава,

В Случі оченьки вмивала,

В Чорнім морі ніжки,

І від Дону до Карпата

Слала собі ліжко…

Олекса Стороженко. Україна. Уривок з вірша-посвяти

         Олекса Стороженко приходить у цей світ 24 листопада 1806 р. в с. Лисогори Борзнянського повіту (тепер Прилуцького району) на Чернігівщині. Стороженки – давній козацький рід, перші відомості про який сягають XVII ст., а про його сотників та полковників згадують гетьмани в своїх універсалах XVIII ст… Петро Данилович, батько майбутнього письменника, віддав військовій службі 18 років, зокрема, був учасником російсько-турецьких війн.

Олекса навчається в пансіоні при Харківській Слобідсько-Українській гімназії. Хлопець опановує мови: латинську та німецьку, російську і французьку, вивчає історію й географію… Відповідно, доволі широким є і спектр оцінок атестату: від «достаточных» до «превосходных» (мова навчання – російська).

Військовій службі Стороженко віддає майже 30 років життя: відбирає коней для армії і знайомиться з побутом українського селянства, слухає перекази колишніх січовиків про Запорізьку Січ та бере участь у російсько-турецькій війні 1828-1829 рр., придушує польське повстання 1831 р. та йде походом в Угорщину в 1849 р…

У 1850-1863 рр. Стороженко – чиновник для особливих доручень при київському генерал-губернаторі Д.Бібікові. Практика слідчого вимагає від українського «Шерлока Холмса» цілковитої мобільності: доволі часто для розкриття злочину Олексі Петровичу треба вирушати на Волинь і до Таврії, на Поділля і Полтавщину…

У 1857 р. літературний дебют: роман з української старовини XVIII ст.: «Братья-близнецы. Очерки Малороссии прошлого столетия». Стороженко майстерно змальовує болючий процес перетворення козацької старшини в «малоросійське» дворянство, коли славетні герої гоголівського «Тараса Бульби» поступово стають кволими Бульбашками і Драбинами, Дудками і Капельками, Книшами і Малинками…

Російська мова роману доволі умовна: кожен розділ автор розпочинає епіграфом з української народної пісні, приказки чи прислів’я, рядками з творів Григорія Квітки-Основ’яненка чи Євгена Гребінки… Характерні українські слова, словосполучення, усталені вирази – все це органічно вбудовано в російський текст. 

Від 1861 р. Стороженко вже знаний як український автор, у 1863 р. в Петербурзі надруковано його «Українські оповідання» у двох томах, написані ще у 1850-х рр. В легендарно-фантастичному оповіданні «Закоханий чорт» доволі легко простежити наслідування «Вечорів…» Миколи Гоголя. Важлива відмінність: якщо класик у своїх оповіданнях вільно фантазує з етнографічним матеріалом, то Стороженко не наважується вийти за межі сюжетної лінії легенди.

Оповідання «Голка» написане Олексою Петровичем на основі численних історій про Станіслава Потоцького (1751-1805). На самому початку своєї розповіді про цього магната і мецената, претендента на польську корону і генерала російської армії, власника Тульчина (тепер місто Вінницької обл.) та … близько 130 тис. кріпаків, Стороженко зазначає:

«Розкажу вам дещо про одного із сього кола магната, про Потоцького, що колись жив у Тульчині. Може ви чували, що він на своєму віку виробляв ? Немилосердний він був до всього люду, а найгірше до жидів. Для своєї втіхи чого він з ними не виробляв !..»

Далі автор наводить ще два приклади «розваг» польського магната: «Бувало й таке, що деколи, вертаючись з полювання в осінню темну ніч, запалить слободу, щоб видко було йому дорогу доїхать до свого палацу».

Також Потоцький наказує намалювати портрет козачки, що «не піддалась: чого вже він їй не давав, як біля неї не заходжувавсь !» Ось що відбувається далі: «Довго Потоцький дивився на патрет, а там понуро глянув на козачку та й каже: «Бачиш, як я поважаю твою красоту ! І унуки побачать, яка ти була гарна: а за те, що твоє серце не преклонилось до мого кохання, ти повинна вмерти: коли не мені, то не діставайся ж нікому !..» Вихопив із-за пояса пістоль та й застрелив небогу !»

Упродовж 30 років збирає Олекса Петрович етнографічні матеріали до своєї повісті «Марко Проклятий», якій надає підзаголовок «Поэма на малороссийском языке из преданий и поверий запорожской старины». У листі до Василя Білого, одеського видавця, Стороженко так пояснює ідею твору:

«Каждый народ имеет своего скитальца: древние греки – Одиссея, французы – Вечного жида Сантенера, испанцы – Мельмота, у немцев и англичан их не перечтёшь, у русских – Кащей Бессмертный, а у малороссиян – Марко Проклятый, но, кажется, малороссийский Марко заткне за пояс всіх скитальців».

Епіграфом до повісті Олекса Петрович обирає приказку «Товчеться, як Марко по пеклу», історичним тлом – Хмельниччину, 1648-1654 рр. Образ Марка – трагічний: злочинне кохання до сестри, вбивство її та матері, довічне прокляття батька, який встає з могили… Проте Стороженко вважає, що добрі справи здатні полегшити муки вічного мандрівника Марка… Повість не завершено: останні чотири розділи дописано невідомим автором згідно з планом Олекси Петровича.

Дізнатися більше про Олексу Стороженка запрошуємо у відділах читальної зали та абонемента Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва (вул. Шевченка, 63, поруч зі стадіоном ім. Юрія Гагаріна):

Рекомендована література

Жук І. О.Стороженко. "Скарб" / І.Жук // Все для вчителя. – 2013. – № 11. – С. 82.

Запропоновано урок української літератури за твором Олекси Стороженка.

Маринчик С. Безсмертні творіння Олекси Стороженка / С.Маринчик // Деснянська правда. – 2016. – 17 лист. – С. 8.

До 210-річчя від дня народження самобутнього письменника 2-ї пол. ХІХ ст., класика української літератури.

Маринчик С. Світло пам’яті: Олекса Стороженко / С.Маринчик // Літературна Україна. – 2016. – 1 груд. – С. 15.

До 210-річчя від дня народження видатного українського письменника.

Стороженко О. Закоханий чорт. Історико-фантастичні повісті та оповідання / О.Стороженко. – Київ: Дніпро, 2001. – 336 с. – Серія «Б-ка історичної прози».

Стороженко О. Марко Проклятий: Повість. Оповідання / О.Стороженко; упоряд., передм. та приміт. П.Хропка. – Київ: Дніпро, 1989. – 623 с.

Стороженко О. Скарб: збірка / О.Стороженко. – Київ: Школа, 2008. – 205 с.

Стороженко О. Сужена. Закоханий чорт / О.Стороженко // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 11-12. – С. 31-69.